книги РЭ архив. Часть 4 / РЭ Лишиленко 2008 учебник

подарських підприємствах в 2006 р. було зайнято 0,7 млн чол., які отримали заробітну плату грошима 3,7 млрд грн та 1,7 млрд грн у формі плати за земельні і майнові паї, тобто всього було отримано за рік 5,4 млрд грн, або 1,07 млрд дол. США, що майже у 25 разів менше рівня отриманого доходу працівниками сільськогосподарських підприємств у 1990 р.

Реформування сільського господарства стало для галузі руйнівним, що відобразилося і на виробництві продукції рослинництва й тваринництва (табл. 15.1), (рис. 15.1, 15.2).

За 1990–2006 рр. виробництво продукції сільського господарства у порівняльних цінах 2005 р. в Україні скоротилось із 145,8 млрд грн до 94,9 млрд грн, або у 1,5 рази, а безпосередньо у сільськогосподарських підприємствах виробництво продукції скоротилося із 101,3 млрд грн до 37,0 млрд грн, або у 2,7 рази. в тому числі виробництво продукції рослинництва скоротилось із 49,9 млрд грн до 23,2 млрд грн, або у 2,2 рази, а продукція тваринництва із 51,4 млрд грн до 13,8 млрд грн або у 3,7 рази.

Причому обсяги виробництва продукції, особливо рослинництва, не сталі і дуже різняться за роками, що свідчить про нестабільність роботи галузі.

При скороченні обсягів виробництва продукції у сільськогосподарських підприємствах майже у 3 рази виробництво продукції у господарствах населення зросло лише у 1,3 рази, а вартість продукції тваринництва, виробленої у цих господарствах скоротилась із 27,9 млрд грн до 26,2 млрд грн. Таким чином, різко скорочуючи обсяг виробництва продукції в сільськогосподарських підприємствах, не зуміли досягти такого ж зростання її виробництва у господарствах населення.

Сільське господарство складається з двох галузей — рослинництва і тваринництва.

Рослинництво

Рослинництво в Україні виникло в глибині віків. Основним засобом виробництва в галузі рослинництва виступає земля. Під час розкопок Трипільської культури археологи знаходять гор-

211

Статистичний щорічник України за 2006 р. — К.: Консультант, 2007. — С. 139.

213

щики із самим різноманітним зерном. Тобто вже тоді людина вирощувала зерно, займалась землеробством.

Пріоритет його розвитку зумовлюється тим, що ця галузь забезпечує населення продуктами харчування, створює вагомий експортний потенціал, економічну стабільність і незалежність держави.

Основну сільськогосподарського виробництва становлять земельні ресурси. Загальна земельна площа України — 60,4 млн га. землі, придатні для ведення сільського господарства, називаються сільськогосподарськими угіддями. Вони складаються з ріллі, сінокосів, пасовищ і багаторічних насаджень. Площа сільськогосподарських земель в Україні становить 41,8 млн га, в тому числі: ріллі — 32,5 млн га, сіножатей — 2,4 млн га, пасовищ — 5,5 млн га і багаторічних насаджень (садів і виноградників) — 1 млн га. Сільськогосподарське освоєння території країни перевищило допустимі норми, а рівень розореності угідь є найвищим у світі. Наприклад, у США — 19,8%, Росії — 7,8%, Франції — 32,1%, Великобританії — 24,1%, Німеччині — 33,1%. На Україні цей показник становить — 59,6%, а у Вінницькій, Тернопільській, Кіровоградській, Черкаській областях він становить понад 90%, в Одеській, Херсонській, Миколаївській — 95%. Резервних земель в Україні дуже мало, тому потрібно їх використовувати раціонально та економно.

Отже, приріст продукції рослинництва у майбутньому можливий тільки за рахунок підвищення родючості грунтів. Землі України характеризуються високою природною родючістю. Із загальної кількості земель 55% — чорноземи, 38% — підзолисті чорноземи, а сірі лісові грунти — 7%.

На території України залежно від природних, економічних, та історичних умов склалися такі основні зони спеціалізації сільського господарства: Полісся, Лісостеп, Степ, Предгірні та гірські райони Карпат, Предгірні та гірські райони Криму.

Поліська зона охоплює Волинську, Рівненську, рівнинні райони ІваноFФранківської і Львівської областей, частину Житомирщини та північні райони Київської, Черніговської, Сумської областей. Тут розвиваються льонарство, картоплярство і зернове господарство. Із зернових культур найбільш поширені озиме жито та гречка, а також овес. З технічних культур —

214

льонFдовгунець, хміль. Ще в зоні Полісся вирощують овочі, багаторічні трави, люпин.

У Поліській зоні в основному знаходиться весь льонопромисловий комплекс країни. А він налічував близько 1,5 тис. льоносіючих господарств, 22 льононасіннєві станції, 46 льонозаводів. Площа засівання льонуFдовгунцю в 1990 р. становила 172 тис. га, а валовий збір льоноволокна — 108 тис. т. У 2006 р. було засіяно лише 14 тис. га, валовий збір льоноволокна — 5,0 тис. т.

Пріоритет розвитку цієї галузі в збільшенні площі вирощування льонуFдовгунцю та підвищення урожайності і якості сировини.

На Поліссі виробляється 100% хмелю, 1/3 частина картоплі і майже 1/10 частина зерна від загального виробництва їх в Україні.

Лісостепова сільськогосподарська зона займає частину Львівської і східну частину ІваноFФранківської області, Тернопільську, Хмельницьку, Вінницьку, Черкаську, Чернівецьку, Полтавську області, південні райони Житомирської, Київської, Чернігівської і Сумської областей, північну частину Кіровоградської та Харківської областей. Спеціалізація її цукровобуряковоF зернова. Основна зернова культура — озима пшениця. Висівають також кукурудзу, ячмінь, гречку, просо. З технічних культур основою є цукрові буряки, вирощують також соняшник, коноплю, овочі і картоплю. Соняшник вирощують у Лісостеповій зоні близько 25% від загального обсягу.

Степова зона охоплює всі південні області, або майже 40% території України. В ній переважає вирощування зернових і олійних культур, розвинені овочівництво, баштанництво і виноградарство. Ця зона — головний виробник товарного зерна в країні. Основні зернові культури — озима пшениця і кукурудза, вирощують також ячмінь, просо, гречку, рис. Головна технічна культура — соняшник. Його вирощують понад 75% від загального осягу виробництва по Україні. У північній частині степу вирощують також цукрові буряки і коноплю.

Передгірні та гірські райони Українських Карпат охоплюють частину Львівської, ІваноFФранківської, Чернівецької областей та Закарпатську область. У гірських районах є невеликі посіви зернових (жита, вівса, ячменю), з технічних культур:

215

льонуFдовгунцю, а також картоплі. У передгірних районах вирощують жито, пшеницю, кукурудзу, картоплю, льонFдовгунець і багаторічні трави. У Закарпатті висівають озиму пшеницю, кукурудзу, тютюн. Широко поширене овочівництво, садівництво і виноградарство.

Передгірні та гірські райони Криму займають південну частину півострова. Господарство спеціалізується на садівництві, виноградарстві, овочівництві, тютюнництві. Вирощують ефіроолійні культури (троянди, шавлію, лаванду). На Південному узбережжі вирощують високоякісні сорти винограду та деякі субтропічні культури.

Найсприятливіші для розвитку рослинництва степова та лісостепова зони країни.

За рокі незалежності значно змінилась структура посівних площ. Якщо у 1990 р. під зерновими культурами було зайнято 45%, кормовими — 37,0%, технічними — 11,6% та картоплею і овочебаштанними культурами — 8,4%, то в 2006 р. відповідно 56,0%; 12,6%; 23,6%; 7,8% (рис. 15.3). Тобто різко збільшились посіви зернових і технічних культур.

6,4

45,0

37,0

Рис. 15.3. Структура посівних площ основних сільськогосподарських культур

216

Із зернових культур основними є озима пшениця і жито; з круп’яних — просо, гречка, рис; з зернофуражних — ячмінь, кукурудза і овес; з зернобобових — горох і соя. Посівна площа зернових культур за 1990–2006 рр. залишилась на рівні 14,6 тис. га, площі під житом скоротились з 0,5 до 0,4 тис. га, а ячменю збільшились із 2,7 тис. га до 5,3 тис. га. (табл. 15.2).

Основними технічними культурами в Україні є цукрові буряки, соняшник, льонFдовгунець. Вирощують також коноплі, льонFкучерявець, тютюн, хміль, ефіроолійні та лікарські росли-

Таблиця 15.2 Посівні площі основних сільськогосподарських культур

у 1940–2006 рр.

217

ни. Частка їх посівів становила в 2006 р. 23,6% від загальних посівів площ країни.

Цукрові буряки — основна технічна культура України. Найбільші площі у Вінницькій, Київській, Черкаській, Хмельницькій та Тернопільській областях. Останнім часом посівні площі під цукровим буряком зменшились у всіх категоріях господарств з 1,6 млн га у 1990 р. до 0,8 млн га у 2006 р. Валовий збір їх знизився за цей період із 44,2 млн т до 22,4 млн т.

Соняшник — головна олійна культура. Менше значення для виробництва олії мають ріпак та соя. У степовій зоні соняшнику вирощують понад 75% від загального обсягу. У 2003 р. найбільша концентрація посівів була в Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій областях. Валовий збір соняшнику в 2006 р. становив 5,3 млн т, а урожайність — 13,3 ц/га.

Картопля — основна продовольча та кормова культура. Її вирощують в усіх регіонах. Посівна площа картоплі в останні роки стабілізувалась на рівні 1,4–1,5 млн га, а валовий збір у межах 17–18 млн т.

Овочівництво і баштанництво поширені на всій території України. Найбільше помідорів, перцю, баклажанів вирощують у південних областях; огірків, моркви, столових буряків — у північній частині Лісостепу і на Поліссі; кавунів та динь — у південних областях. Посівні площі під овочевими культурами у всіх категоріях господарств у 2006 р. становили 469 тис. га. Овочі вирощують в основному у спеціалізованих господарствах, приватному секторі та у фермерських господарствах.

Кормові культури (кормові коренеплоди, кормові баштанні, кукурудза на силос і зелений корм, однорічні та багаторічні трави) вирощують з метою створення кормової бази для тваринництва. У 2006 р. було зайнято під ними 12,6% ріллі, тоді як у 1990 р. під ними було зайнято 37% ріллі. Посіви кормових культур зменшились у зв’язку із скороченням поголів’я тварин.

Плодівництво. Найбільша концентрація плодовоFягідних насаджень у правобережному Лісостепу, Криму, Закарпатті. У виробництві плодів та ягід зросла частка особистих господарств населення. Споживання ягід і фруктів в Україні в 2006 р., на душу населення становило 25 кг, тоді як у США на душу насе-

218

лення їх припадає близько 150 кг. В Україні для виправлення цього становища розроблено спеціальну програму, яка передбачає довести виробництво плодів до 90 кг на душу населення.

Виноградарством в Україні займаються господарства Криму, Закарпаття, Одеська, Херсонська та Миколаївська області. Площі їх у традиційних виноградарських районах Криму значно скоротилися. Це призвело до різкого скорочення валового збору винограду: із 836 тис. т у 1990 р. до 301 тис. т у 2006 р. До 2010 р. передбачається збільшити середньорічне виробництво винограду до 550 тис. т за рахунок розширення насаджень та підвищення врожайності винограду.

Галузь рослинництва на даний час в дуже складному становищі.

Таблиця 15.3 Валові збори сільськогосподарських культур

(млн т)

219

Через ряд причин, в основному організаційного характеру, валові збори деяких сільськогосподарських культур не стабільні, значно скоротився збір плодів, ягід та винограду, а також таких технічних культур, як цукровий буряк і льонFдовгунець. Так, наприклад, валові збори зернових культур з роками змінюються у два рази: із 20,2 млн т отриманих в 2003 р. до 34,2 млн т в 2006 р. (табл. 15.3), (рис. 15.4).

Причини, які спонукали до нестабільного розвитку

галузі рослинництва

Збільшення виробництва продукції рослинництва потребує прийняття комплексу дієвих заходів і ліквідації причин, що спонукали занепад галузі.

1. Руйнація великотоварного виробництва і втрата кадрового потенціалу.

В більшості регіонів країни великі сільськогосподарські підприємства розпались. На їх базі не скрізь створені нові госпо-

220