книги РЭ архив. Часть 4 / РЭ Лишиленко 2008 учебник

В. І. ЛИШИЛЕНКО

РЕГІОНАЛЬНА

ЕКОНОМІКА

ПІДРУЧНИК

Затверджено Міністерством освіти і науки України

як підручник для студентів вищих навчальних закладів

КИЇВ "ЦЕНТР УЧБОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ"

2009

Василь Іванович ЛИШИЛЕНКО

РЕГІОНАЛЬНА

ЕКОНОМІКА

ПІДРУЧНИК

Керівник видавничих проектів Б. А. Сладкевич

Верстка Є. А. Ткаченко

Дизайн обкладинки Б. В. Борисов

Підп. до друку 03.12.2008. Формат 60х84/16. Папір офсетний. Друк офсетний.

Ум. друк. арк. 20,3. Ум. вид. арк. 21,7. Наклад 1000 прим.

Видавництво “Центр учбової літератури” вул. Електриків, 23

м. Київ, 04176

тел./факс 425F01F34, тел. 451F65F95, 425F04F47, 425F20F63, 428F72F81, 428F72F83

8F800F501F68F00 (безкоштовно в межах України) eFmail: office@uabook.com

сайт: WWW.CUL.COM.UA

Свідоцтво ДК №2458 від 30.03.2006

3

1. Теоретико методологічні основи розміщення виробництва

і продуктивних сил

Розглядаються наступні питання:

1.1.Предмет, мета і завдання курсу

1.1.1.Предмет і мета науки.

1.1.2.Продуктивні сили як невід’ємна складова розвитку економіки.

1.1.3.Завдання курсу на сучасному етапі соціально(економічного розвитку країни.

1.2.Теорії і концепції розміщення продуктивних сил

1.2.1.Теоретичні підходи до розміщення продуктивних сил. Основоположники теорії розміщення виробництва.

1.2.2.Економічні передумови розміщення продуктивних сил України.

1.2.3.Етапи економічного обґрунтування розміщення продуктивних сил.

1.3.Закономірності, принципи та фактори розміщення продуктивних сил

1.3.1.Особливості та закономірності розміщення продуктивних сил.

1.3.2.Принципи розміщення продуктивних сил.

1.3.3.Фактори розміщення продуктивних сил.

4

1.1.Предмет, мета і завдання курсу

1.1.1.Предмет і мета науки.

1.1.2.Продуктивні сили як невід’мна складова розвитку еко-

номіки.

1.1.3.Завдання курсу на сучасному етапі соціально-економіч- ного розвитку країни.

1.1.1. Предмет і мета науки

Як галузь економічної науки регіональна економіка ґрунтується на загальних економічних законах, які зводяться до територіального поділу праці, спеціалізації регіонів і раціонального використання всіх видів ресурсів та охорони навколишнього середовища.

Предметом науки регіональна економіка є вивченням закономірностей і принципів територіальної організації виробництва у розрізі регіонів країни, ефективності галузей народного господарства на різних рівнях — населений пункт, адміністративний район, область чи Автономна республіка Крим та країна в цілому.

Об’єктами вивчення цього премету виступають наявний виробничий, природо-ресурсний, людський та матеріально-тех- нічний потенціали, соціальна інфраструктура та господарський комплекс України.

Метою науки є формування знань щодо теоретичних і практичних засад територіальної організації продуктивних сил України, сучасного стану регіонального розвитку економіки та про територіальну і галузеву структуру господарського комплексу, а також об’єктивну необхідність раціонального використання всіх видів ресурсів і охорони навколишнього середовища.

5

1.1.2. Продуктивні сили як невід’ємна складова розвитку економіки

Піднесення економічного розвитку країни, ефективне функціонування її господарського комплексу та зростання життєвого рівня населення залежать від того, наскільки раціонально розміщені і використовуються продуктивні сили.

Виходячи із сучасної економічної теорії, до складу продуктивних сил відносяться: засоби і предмети праці, трудові ресурси, науковий, природно ресурсний і соціально культурний потенціали, які використовуються в процесі виробництва матеріальних благ.

До засобів праці відносяться: виробничі приміщення і споруди (фабричні і заводські корпуси), машини і устаткування, дороги, трубопроводи, лінії електропередач, доросла робоча і продуктивна худоба, багаторічні насадження (сади і виноградники) та земля. Причому найбільш дієвими являються машини та устаткування.

Предмети праці — це комплекс речей, на які людина впливає в процесі виробництва з метою створення матеріальних благ. До них відносяться різні руди, деревина, вугілля, запасні частини, насіння, добрива, корми, медикаменти та інше.

Трудові ресурси являються основною продуктивною силою суспільства. Люди створюють, удосконалюють і приводять в рух засоби виробництва і предмети праці, розробляють нові технології та виробляють матеріальні цінності.

Важливу роль у розвитку продуктивних сил належить науці. Лише з допомогою неї у науковоFдослідних установах (науковоFдослідні інститути, лабораторії, конструкторські бюро) винаходяться, а в процесі виробництва вдосконалюються засоби виробництва, винаходяться нові технологічні рішення та збагачують свій виробничий досвід і трудові навики працівники, що забезпечує безперервний розвиток продуктивних сил.

Важлива роль у створенні нових видів техніки та вдосконаленні технології виробництва відводиться раціоналізації і винахідництву. Це одна із форм наукових робіт. Сюди втягнуто

6

велику кількість інженерноFтехнічних працівників та висококваліфікованих спеціалістів.

Ці категорії працівників, використовуючи великий досвід своєї практичної діяльності, пропонують нові технічні рішення, вдосконалюють діючі засоби і технології виробництва і під керівництвом науковців доводять їх до необхідної якості.

Що стосується природноFресурсного потенціалу, а це — мінеральні, земельні, водні, лісові, кліматичні, рекреаційні ресурси, а також об’єктів соціальноFкультурного призначення (житлове і комунальне господарство, зв’язок, система побутового обслугованя населення, освіта, охорона здоров’я, культура і мистецтво, фізична культура і спорт), то всі вони істотно впливають на вирішення основних соціальноFекономічних завдань — піднесення економічного розвитку регіонів України і зростання на цьому підґрунті життєвого рівня населення.

В умовах переходу до ринкової економіки, розміщення продуктивних сил здійснюватиметься відповідно до тих завдань, керуючись якими досягатиметься максимальний економічний ефект при мінімальних витратах.

У межах України спостерігається значна територіальна диференціація просторового розподілу населення і засобів виробництва, які роблять актуальною проблему раціонального розміщення виробництва. Крім того, слід враховувати інтереси суспільства і його членів з метою збереження природних ресурсів і навколишнього природного середовища.

Проблема розміщення продуктивних сил завжди була і є в центрі уваги української науки. Сучасні наукові розробки передбачають створення і обґрунтування моделей територіальної організації продуктивних сил, за допомогою яких можна було б оцінити економічну, соціальну і екологічну ефективність різних варіантів з метою вдосконалення управління регіональним розвитком окремих регіонів України.

7

1.1.3. Завдання курсу на сучасному етапі соціально економічного розвитку країни

При розвалі СРСР ми отримали в спадщину промисловість спрямовану на виробництво в основному військової продукції та продукції добувної та чорної металургії при добре розвинутому сільському господарстві.

Перебуваючи у складі Радянського Союзу на території України в 1990 р. було сконцентровано видобування 42% залізної руди, виплавка 39,4% чавуну і 32,6% сталі. Промисловістю країни вироблялось 60% продукції військовоFпромислового комплексу, в тому числі 50% вартості продукції машинобудування для Збройних Сил. Виробництвом продукції для військовоFпромислового комплексу було зайнято понад 70% промислових підприємств України. У сільському господарстві вироблялось третина зерна, молоко і м’яса.

Наша промисловість і сільське господарство повинні були сприяти забезпеченню розвитку всього СРСР і зміцненню його могутності.

Це було позитивним явищем, оскільки така спеціалізація потребувала висококваліфікованої робочої сили, досягалась висока зайнятість населення і його належний життєвий рівень.

З проголошенням незалежності і розривом зв’язків з країнами колишнього СРСР поряд з позитивним моментом, який заключався в можливості створити таку державу, про яку мріяв народ України, появилося ряд негативних моментів, а саме:

–в результаті скорочення обсягів виробництва безробіття серед працездатного населення в межах 50%, що сприяло виїзду їх в пошуках роботи за кордон;

–в Україні біля 100 тис. чол. хворих на активний туберкульоз, які перебувають на обліку в медичних закладах;

–надто низький життєвий рівень населення;

–в країні більше 100 тис. бездомних дітей;

–Україна займає перше місце в Європі по розповсюдженню СНІДУ і значна доля дітей народжуються з ознаками цієї хвороби і батьки відказуються від них в пологових будинках.

8

Становлення України як самостійної держави та входження її у світовий економічний простір потребують перебудови всього промислового і сільськогосподарського виробництва, вдосконалення системи господарських зв’язків, ефективного використання природноFресурсного та трудового потенціалу в інтересах зміцнення могутності держави та поліпшення добробуту її населення.

Все це потребує усвідомлення проблем, які стоять перед державою і її народом, і перебудови промислових підприємств в основному на виробництво цивільної продукції та проведення реформи у сільськогосподарському секторі економіки відповідно до Конституції України.

Основними стратегічними орієнтирами економічної політики є:

–економічне стимулювання створення конкурентоспроможних виробництв;

–забезпечення зростання доходів населення на основі підвищення продуктивності праці;

–забезпечення створення умов для реалізації людського потенціалу;

–забезпечення цінової стабільності.

В Україні питанням розвитку і розміщення продуктивних сил займається Рада по вивченню продуктивних сил. Це наукова організація, яка входить до складу Національної академії наук. Лише за її згодою і при її науковому обґрунтуванні проводиться будівництво великих промислових об’єктів. Певну роль у розміщенні виробництва відіграють міністерства та відомства, особливо Міністерство праці та соціального захисту населення. У його компетенцію входить визначення можливості забезпечення майбутніх підприємств робочою силою та необхідним кадровим складом працівників.

Надто важливим завданням Ради по вивченню продуктивних сил є прогнозування розміщення продуктивних сил на перспективу. Причому всі завдання повинні вирішуватися в умовах України як самостійної держави і здійснюватися на основі науковообгрунтованих підходів в основному в розрахунку на власні сили і можливості.

9

1.2. Теорії і концепції розміщення виробництва

1.2.1. Основоположники теорії розміщення виробництва

Питанням розміщення виробництва люди займались постійно. Навіть вибираючи місце під будівництво житла, враховувалось наявність умов для проживання, місця для роботи, можливість для навчання дітей, також забезпечення іншими потребами і запитами. Оскільки із розвитком суспільства потреби людей постійно змінюються, та розміщення продуктивних сил розглядається як динамічний процес і наука про їх розміщення розвивається у тісному зв’язку з практичними потребами суспільства, але офіційно оформлена в наукових працях порівняно недавно.

Основою науки про розміщення продуктивних сил стала економічна географія, яка вивчає розміщення виробництва в цілому та його окремих галузей, суспільний і територіальний поділ праці і територіальну організацію господарства. Право на існування ця наука здобула завдяки працям М.В. Ломоносова. Спочатку вона мала довідковий характер, а в науковоFпізнавальну перетворилась з часом і стала фундаментом при вивченні і розміщенні продуктивних сил. Питанням розміщення продуктивних сил і ефективного використання всіх факторів виробництва — землі, фондів, людей, які завжди були в центрі уваги суспільства, займались науковці і практики всіх країн світу. Багато науковообгрунтованих розроблених концепцій визнані суспільством і використовуються в господарської діяльності.

Значний внесок у розвиток цієї науки внесли іноземні вчені. Так, німецький вчений Альфред Вебер (1868–1958) у 1909 році виклав “Теорію штандорта”. У книзі “Теорія штандорта промисловості”вінвиклавконцепцію,щопромисловістьрозміщується на території країни за принципом найменших витрат, і визначається трьома факторами — транспортними умовами, наявністю робочої сили і агломерацією (природними умовами). Це

10