
- •60. Загальнахарактеристика і основні напрямки американської політико-правової ідеології 17 – 19 ст)
- •62.Вчення Іммануїла Канта про державу і право
- •63. Соціологічна юриспруденція: Євген Ерліх
- •64. Політичні і правові ідеї Київської Русі.
- •65. Слово «Про Закон і Благодать» митрополита київського Іларіона
- •66. Вчення г.В.Ф. Гегеля про державу і право
- •67. Школа «реального права» / ДжеромФренк, к. Ллевеллін (сша) та концепція соціального права» г. Гурвича.
- •68. Політична програма Володимира Мономаха
- •69. Історична школа права
- •70. Психологічна теорія права Лева Петражицького
- •71. Політико-правова ідеологія лібералізму
- •72. Фашистська політико-правова ідеологія т.Гаєринг, в.Шмідт, к.Шмітт, а.Розенберг
- •73. Політичні погляди Івана Вишенського
- •74.Політико-правове вчення Огюста Конта
- •75. Юридичний позитивізм /Джон Остін
- •77Політико-правова ідеологія анархізму п’єр Жозеф Прудон (Франція), Макс Штірнер (Каспар Шмідт) (Німеччина).
- •Ідеї природного права в Україні епохи Просвітництва.
- •Політико-правова ідеологія соціалізму /Клод Анрі де Сен-Симон, Шарль Фур’є (Франція), Роберт Оуен (Англія).
- •81. Політико-правові погляди Григорія Сковороди.
- •Політико-правове вчення Карла Маркса і Фрідріха Енгельса (марксизм).
- •ЯковКозельський про суспільний договір.
- •Юридичний позитивізм другої половини XIX сторіччя /Карл Бергбом і Пауль Лабанд (Німеччина), ліберальний позитивізм АдемараЕсмена (Франція)/.
- •Характеристика релігійно-міфологічних уявлень про політику, державу і право в країнах Стародавнього Сходу в II - I тис. До н. Е.
- •Загальна характеристика розвитку політико-правових ідей в Україні у XIX ст.
- •Соціологічне праворозуміння другої половини XIX сторіччя /Рудольф Ієрінг (Німеччина).
- •Політико правовий зміст творчості Гомера («Іліада» та «Одисея») та Гесіода – поеми («Теогонія» та «Турботи і дні»).
- •Тарас Шевченко про незалежну демократичну Українську державу.
- •91 . Вчення про державу і право Михайла Драгоманова.
- •Політико-правова доктрина Фрідріха Ніцше (Німеччина).
-
Політико-правова ідеологія соціалізму /Клод Анрі де Сен-Симон, Шарль Фур’є (Франція), Роберт Оуен (Англія).
Загальним для їх творів було, по-перше, неприйняття і різка критика капіталізму, що розвивається, його пороків; по-друге, Вони були противниками революційних дій, розраховували на добровільне перетворення буржуазного ладу «зверху» і свої надії пов’язували з мирною проповіддю переваг нового «розумного ладу спільності», з легкістю переходу до нього; по-третє, їх твори вирізнялися недооцінкою державних і правових механізмів у суспільних перетвореннях. Ключова роль відводилася колективістським началам у суспільній і господарській сфері життя людини і суспільства, моральним принципам в їх взаєминах.
Французький соціаліст Шарль Фур’є (1772–1837) дійшов висновку: сучасна цивілізація — «світ дибки, соціальне пекло». Тут — «тиранія приватної власності відносно мас». Держава завжди на боці багатих. Бідний клас «зовсім відтиснутий від влади, позбавлений політичної і соціальної свободи, фактично — і правосуддя».
Вихід — у найпростішому і малому засобі: заснуванні землеробських асоціацій (фаланг). Фаланги, за проектом Фур’є, об’єднають від 800 до 1600 людей, відповідно до нахилів і пристрастей кожного. Це автономні соціальні утворення, у внутрішнє життя яких не вправі втручатися чи опікувати їх центральна влада і її апарат. Внутрішнє життя фаланги регулюється лише нормами, встановленими добровільно і колективно. Найголовнішим і єдино корисним правом людини з усіх прав соціаліст називає право на працю. Він вірно помітив, що без нього нічого не варті всі інші права. На його думку, справедливість вимагає і розкріпачення жінки, визнання її прав.
Інший французький теоретик соціалізму — Анрі де Сен-Сімон (1760–1825) свій проект майбутньої промислової системи заснував на концепції історичного прогресу.
Політична організація майбутнього суспільства буде підлегла владі вчених і промисловців. Вони «можуть організувати суспільство відповідно до своїх бажань і потреб, тому що вчені мають сили інтелектуальні, а промисловці мають у своєму розпорядженні сили матеріальні».
Уведення нової, «позитивної стадії» історії, пояснював Сен-Сімон, не вимагає руйнування традиційних державно-правових форм. Зберігаються інститути монархії, уряду і представницьких установ. Але вся повнота світської влади зосереджується в парламентській Раді промисловців і вчених. Вона перетворить країну на єдину централізовано керовану промислову асоціацію. Вона буде жити відповідно до розумно розробленого плану гармонійного розвитку всіх класів суспільства.
Англійський соціаліст Роберт Оуен (1771–1858)1 виступив вже в період промислової революції і загострення класових конфліктів, що наклало відбиток на його погляди.Основний закон природи людини і найбільшу істину, що відкриває шлях до розумного устрою світу, Оуен бачить у людському характері. Останній є результатом взаємодії природної організації індивіда і навколишнього його середовища, яке відіграє у формуванні характеру головну роль
Осередком, «молекулою» розумної суспільної системи майбутнього, відповідно до плану Оуена, повинна була стати комуна — «селище спільності». Коли їх стане багато, вони утворять федерацію у масштабах країни, а в майбутньому — міжнародну федерацію. Основними принципами життя комуністичних общин будуть рівність, свобода слова і дії, щирість і доброзичливість, порядок і придбання знань тощо. Усі члени комуни розглядаються як одна родина. «Влада законодавча» за планом вручається загальним зборам громади, що виробляє постанови. «Виконавча влада» — обраній Раді, завданням якої буде виконання загальних постанов, нагляд за всіма справами громади, укладання договорів з подібними об’єднаннями тощо. Вводиться раціональна і гуманна система навчання і виховання, в результаті зникне необхідність у заохоченнях і покараннях.Способом здійснення свого проекту Оуен вважав освіту, пропаганду, наочний приклад.