
- •1.1.Теоретичний аналіз проблеми зрілості в зарубіжних психологічних дослідженнях.
- •1.2. Сутність феномену «зріла особистість» в наукових розвідках вітчизняних вчених.
- •Особливості особистісно-професійної зрілості майбутніх психологів.
- •Висновок до першого розділу.
- •2.1. Організація та методологія дослідження особистісно-професійної зрілості.
- •Аналіз та інтерпретація результатів діагностики
- •Результати діагностування рівнів особистісної зрілості за шкалою «Мотивація досягнення» на констатувальному етапі експерименту
- •Результати діагностування рівнів особистісної зрілості за шкалою «Відношення до свого «я» на констатувальному етапі експерименту
- •Результати діагностування рівнів особистісної зрілості за шкалою «Почуття громадянського обов'язку» на констатувальному етапі експерименту
- •Результати діагностування рівнів особистісної зрілості за шкалою «Життєва установка» на констатувальному етапі експерименту
- •Результати діагностування рівнів особистісної зрілості за шкалою «Здатність до психологічної близькості з іншою людиною» на констатувальному етапі експерименту
- •Результати діагностування рівнів особистісної зрілості за шкалою «Загальна здатність до психологічної близькості з іншою людиною» на констатувальному етапі експерименту
- •Результати діагностування рівнів особистісної зрілості за методикою «Опитувальник особистісної зрілості» о. Штепи на констатувальному етапі експерименту
- •Результати діагностування рівнів зрілості за методикою «Опитувальник професійного самоздійснення» на констатувальному етапі експерименту
- •Результати діагностування рівнів зрілості за методикою «Шкала самоефективності р. Шварцера та м. Єрусалема»
- •Результати діагностування «Рівня морально-етичної відповідальності особистості» на констатувальному етапі експерименту
- •Результати діагностування рівнів зрілості за методикою «Перцептивно-інтерактивна компетентність»
- •Рівні професійно-особистісної зрілості майбутніх психологів на констатувальному експерименті
- •Висновки до другого розділу
- •Програма розвитку та формування особистісно-професійної зрілості майбутніх психологів
- •Аналіз одержаних результатів дослідження.
- •Результати діагностування «Рівнів особистісної зрілості» на прикінцевому етапі експерименту»
- •Результати діагностування «Рівнів особистісної зрілості» на прикінцевому етапі експерименту
- •Результати діагностування «Рівнів професійного самоздійснення» на прикінцевому етапі експерименту
- •Результати діагностування «Рівнів професійного самоефективності» на прикінцевому етапі експерименту
- •Результати діагностування «Рівнів морально-етичної відповідальності особистості» на прикінцевому етапі експерименту
- •Результати діагностування «Рівнів перцептивно-інтерактивної компетентності» на прикінцевому етапі експерименту
- •Рівні професійно-особистісної зрілості майбутніх психологів на прикінцевому етапі експерименту
- •Порівняння розподілів експериментальних і контрольної груп на констатувальному та прикінцевому етапах
- •Динаміка узагальнених значень показників сформованості особистісно-професійної зрілості майбутніх психологів
- •Висновки до третього розділу
- •Висновки
- •Список викоританих джерел
- •Текст опитувальника
- •Опитувальник особистісної зрілості о. Штепи [36]
- •Опитувальник професійного самоздійснення [29]
- •Методика «Шкала самоефективності р. Шварцера та м. Єрусалема»
- •Методика «Діагностика рівня морально-етичної відповідальності особистості» [47]
- •Тренінгова програма «Майстерність професійного зростання: шлях до зрілості»
- •Завдання тренінгової програми:
- •Тренінгове заняття № 1.
- •1. Міні-лекція "Прагнення до самореалізації"
- •2. Діагностика прагнення до самореалізації
- •3. Інтерактивні психологічні ігри та вправи
- •1. Підбиття підсумків
- •2. Вправа на зняття напруження "Вільний потік"
- •Тренінгове заняття № 2.
- •Тренінгове заняття № 3
- •3. Інтерактивні вправи та ігри
- •Тренінгове заняття 4
- •1. Міні-лекція "Що таке 'я-концепція' психолога?"
- •2. Діагностика "я-концепції"
- •3. Інтерактивні вправи та ігри
- •Тренінгове заняття № 5
- •2. Діагностика професійної рефлексії психолога
- •3. Інтерактивні психологічні вправи та ігри
- •Тренінгове заняття № 6
- •1. Міні-лекція: "Позитивна мотивація професійної діяльності психолога"
- •2. Діагностика позитивної мотивації професійної діяльності психолога
- •Інтерактивні психологічні ігри та вправи на формування та розвиток позитивної мотивації
- •Тренінгове заняття № 7
- •1. Міні-лекція: "Що таке креативність?"
- •2. Діагностика креативності
- •Інтерактивні психологічні ігри та вправи на формування та розвиток креативності
- •Тренінгове заняття № 8
- •1. Міні-лекція: "Що таке самоприйняття?"
- •2. Діагностика самоприйняття
- •Тренінгове заняття № 9
- •1. Міні-лекція: "Що таке відповідальність?"
- •2. Діагностика відповідальності
- •Інтерактивні психологічні ігри та вправи на формування та розвиток відповідальності
- •Тренінгове заняття № 10
- •1. Міні-лекція: "Що таке толерантність?"
- •2. Діагностика толерантності
- •Інтерактивні психологічні ігри та вправи на формування та розвиток толерантності
- •Тренінгове заняття № 11
- •2. Діагностика професійної етики психолога
- •3. Інтерактивні психологічні ігри та вправи на формування та розвиток професійної етики психолога
- •Тренінгове заняття № 12
- •1. Міні-лекція: "Готовність до побудови взаємовідносин на основі толерантності, емпатії та відповідальності"
- •2. Діагностика "Готовності до побудови взаємовідносин на основі толерантності, емпатії та відповідальності"
- •3. Інтерактивні психологічні ігри та вправи на формування та розвиток "Готовності побудови взаємовідносин на основі толерантності, емпатії та відповідальності"
- •Тренінгове заняття № 13
- •1. Вправа на зняття емоційного напруження: "Колесо емоцій"
- •1. Міні-лекція: "Що таке комунікабельність?"
- •2. Діагностика "Комунікабельності"
- •1. Підбиття підсумків
- •2. Вправа на зняття емоційного напруження: "Техніка глибокого дихання"
- •Показники діагностувального зрізу рівнів особистісно-професійної зрілості студентів експериментальної групи
Висновки до третього розділу
У третьому розділі створено програму формування та розвитку професійно-особистісної зрілості, яка включала насичення навчально-виховного процесу майбутніх психологів тематикою дослідження.
Результати експериментальної роботи засвідчили високий рівень зрілості у студентів Одеського національного економічного університету. Зокрема, 31 % студентів ЕГ та 23 % КГ мають високий рівень професійно-особистісної зрілості, які характеризуються усвідомленим ставленням до життя, як цінного ресурсу для самореалізації та розвитку; вірою у власні сили навіть у складних обставинах; оптимізмом, що підкріплюється вмінням чітко визначати свої цілі та формувати реалістичні плани для їх досягнення; високою відповідальністю; здатністю приймати самостійні рішення, опираючись на власні цінності, не залежачи від думки оточення; життєвими орієнтирами, побудованими на системі морально-етичних принципів, які визначають їхню поведінку та підхід до взаємодії з іншими людьми; емоційною зрілістю та стресостійкістю; відкритістю до змін, сприймаючи їх як можливість для вдосконалення; емоційною чутливістю, що сприяє формуванню гармонійних стосунків із оточенням; розвиненою емпатією, креативністю у вирішенні завдань, генерують нові ідеї та використовують нестандартні підходи; здатністю до глибокої рефлексії, аналізуючи не лише свої дії, але й загальний сенс життєвих подій; внутрішньою автономністю дозволяє їм залишатися вірними собі та своїм принципам, зберігаючи незалежність від зовнішнього впливу; високим рівнем толерантності, терпимістю до різних поглядів і готовністю підтримувати тих, хто цього потребує. Їхня здатність до альтруїзму знаходить вираження у щирій зацікавленості благополуччям інших і готовності допомагати безкорисливо. Таким чином, такі студенти є цілісними особистостями, які здатні відповідально й усвідомлено будувати своє життя, зберігаючи емоційну гармонію, моральні принципи та креативний підхід до вирішення завдань.
50 % студентів ЕГ та 42 % КГ мають середній рівень професійно-особистісної зрілості та демонструють певну усвідомленість у ставленні до життя, але їхній підхід не завжди є цілісним або послідовним. Вони здатні до співпраці, розуміють цінність життя та прагнуть досягати цілей, однак ці цілі можуть бути нечіткими або змінюватися під впливом зовнішніх обставин, бачення майбутнього зазвичай залежить від поточних умов: у сприятливих ситуаціях вони налаштовані оптимістично, але за труднощів можуть схилятися до песимізму. Такі студенти прагнуть брати відповідальність за своє життя, але не завжди готові робити це повною мірою. У прийнятті рішень вони можуть орієнтуватися на думку оточення або зовнішні обставини, часом перекладаючи відповідальність на інших. Їх мотивація та пріоритети не завжди є чітко визначені, що ускладнює послідовне досягнення цілей. У стресових ситуаціях вони здатні підтримувати певний рівень емоційної стабільності, але це потребує значних зусиль. Їхня реакція на зміни часто залежить від зовнішньої підтримки: вони можуть сприймати їх як виклик або, навпаки, як проблему, що вимагає допомоги від інших. У взаєминах такі студенти проявляють здатність до емпатії, епізодично креативні, однак їхня чутливість може бути вибірковою і залежати від особистої зацікавленості. Вони іноді демонструють нестачу ініціативи або пасивність у соціальних взаємодіях, але мають потенціал для подальшого розвитку, проте їм часто бракує послідовності, рішучості або глибокої самоусвідомленості.
У 19 % студентів ЕГ та 38 % КГ зафіксовано низький рівень професійно-особистісної зрілості, які характеризуються слабкою або нестійкою мотивацією, відповідальністю, низькою емоційною зрілістю; здатність будувати гармонійні стосунки з іншими обмежена через низьку емпатію або егоцентричність; мають невизначене або байдуже ставлення до життя, сприймаючи його як низку випадковостей або обставин, які перебувають поза їхнім контролем; присутнє песимістичне бачення майбутнього та недовіра до власних можливостей, визначення пріоритетів викликає труднощі, що призводить до розгубленості та неорганізованості; ставлення до труднощів і змін є переважно негативним; важко адаптуються до нових обставин; креативність і здатність до нестандартного мислення зазвичай є низькими; потребують значної підтримки, мотивації та керівництва для розвитку своїх особистісних і соціальних якостей.