Результати діагностування рівнів зрілості за методикою «Шкала самоефективності р. Шварцера та м. Єрусалема»

Рівні самоефективності	ЕГ		КГ
	Кількість	%	Кількість	%
низький	14	54	14	54
середній	8	31	10	38
високий	4	15	2	8

Охарактеризуємо отримані дані за критерієм рефлексивності, за методикою «Діагностика рівня морально-етичної відповідальності особистості». Результати репрезентовано в таблиці 2.10. Зафіксовано низький рівень розвитку морально-етичної відповідальності у 10 респондентів ЕГ (38 %) та 11 осіб КГ (42 %), яким притаманні конфліктні ситуації та колізії, недовіра до моральних інстинктів та інтуїтивного чуття, нерозуміння відповідальності за своє життя, вибір і дії у світі; низький рівень емоційної схильності до співпереживання та співчуття; відсутність стійких морально-етичних переконань та принципів у житті. Середній рівень визначено в 10 осіб ЕГ та КГ (38 %), що засвідчує сформованість всіх показників шкал в достатній мірі для життєздійснення особистості. Високий рівень отримали 6 досліджуваних ЕГ (24%) та 5 осіб КГ (19%), що свідчить про розвинену емоційну чутливість, схильність до співпереживання, співчуття і безкорисливу допомогу іншим; про зрілість особистості, яка усвідомлює свою роль у житті; про наявність стійкої системи морально-етичних переконань та розвинену здатність до осмислення складних етичних питань і глибоку рефлексію щодо моральних конфліктів, високий рівень довіри до власних моральних інстинктів та здатності інтуїтивно приймати етичні рішення, що допомагає у швидкому вирішенні моральних дилем навіть без детального аналізу (таблиця 2.10).

Таблиця 2.10

Результати діагностування «Рівня морально-етичної відповідальності особистості» на констатувальному етапі експерименту

№	Шкали методики «Діагностика рівня морально-етичної відповідальності особистості»	Групи	низький		середній			високий
			абс.	%	абс.	%	абс.		%
1	Рефлексія на морально-етичні ситуації	ЕГ	13	50	10	38	3		12
		КГ	14	54	10	38	2		8
2	Інтуїція у морально-етичній сфері	ЕГ	17	65	6	23	3		12
		КГ	15	58	7	27	4		15
3	Екзистенційна відповідальність	ЕГ	14	54	8	31	4		15
		КГ	14	54	9	35	3		12
4	Альтруїстичні емоції	ЕГ	4	15	14	54	8		31
		КГ	5	19	13	50	8		31
5	Морально-етичні цінності	ЕГ	4	15	10	38	12		46
		КГ	4	15	12	46	10		38
Сформованість морально-етичної відповідальності особистості		ЕГ	10	38	10	38	6		24
		КГ	11	42	10	38	5		19

Згідно з отриманими результатами за методикою «Діагностика перцептивно-інтерактивної компетентності» за рефлексивним критерієм 11 осіб ЕГ (42 %) та 8 осіб КГ (31%) отримали низький рівень, що засвідчує наявність труднощів у сприйнятті особистісних характеристик партнерів по спілкуванню, що призводить до частих помилок у взаємодії; безініціативність у спільній діяльності, відсутність відповідальність за спільні дії та взаєморозуміння інших; низьку соціальну автономність, обмежену здатність особистості розуміти і оцінювати інших людей, встановлювати взаєморозуміння та ефективно взаємодіяти; слабку саморефлексію та відсутність здатності до самокорекції під впливом чужих думок; низька соціальну активність, що характеризується слабкою мотивацією до співпраці, обмеженим інтересом до взаємодії та низькою ефективністю у досягненні спільних цілей. Це призводить до недостатнього залучення у соціальне середовище та обмеження можливостей для розвитку, що посилює соціальну напругу. Таким чином, низький рівень компетентності за цими параметрами потребує розвитку навичок ефективної комунікації, саморефлексії, адаптивності та активності у соціальних взаємодіях (таблиця 2.11).

9 респондентів (35 %) ЕГ та 10 осіб КГ (38%) продемонстрували середній рівень розвитку перцептивно-інтерактивної компетентності, що характеризує їх як в цілому здатних оцінювати особистісні риси та особливості партнерів, хоча час від часу вони допускають неточності чи поверхневі оцінки; здатних знаходити спільні інтереси та уникати конфліктів у більшості ситуацій, але в складних умовах можуть виникати труднощі в розумінні позиції опонента; здатних до взаємовпливу розвинена частково: людина враховує думки інших, але не завжди вносить корективи у власну поведінку відповідно до отриманого зворотного зв’язку; соціальна автономність характеризується помірним рівнем самостійності: може висловлювати свої ідеї та брати участь у спільній діяльності, але рідко проявляє ініціативу чи лідерські якості. Соціальна адаптивність на середньому рівні передбачає певну гнучкість у поведінці та здатність до встановлення контактів, хоча ця навичка потребує розвитку для досягнення більшої задоволеності від взаємин у групі. Соціальна активність проявляється у базовій мотивації до взаємодії з іншими, але активність і ефективність у спільній діяльності часто залежать від зовнішніх стимулів чи обставин.

У 6 респондентів ЕГ (23 %) та 8 осіб КГ (31 %) зафіксовано високий рівень перцептивно-інтерактивної компетентності, що демонструє розвинену здатність до ефективної взаємодії, адаптації та комунікації у соціальних ситуаціях, низький рівень конфліктності, здатність знаходити спільні інтереси та враховувати точки зору інших; високу здатність до взаємовпливу, до саморефлексії та корекції власної поведінки відповідно до групових потреб чи вимог. Соціальна адаптивність на високому рівні відображає комфортну інтеграцію в колектив, задоволеність своїм становищем у групі, високу гнучкість у поведінці та здатність до ефективного встановлення контактів як всередині, так і поза межами колективу. Соціальна активність характеризується ініціативністю, спрямованістю на досягнення спільних цілей і високою ефективністю у виконанні групових завдань. Людина демонструє сильну мотивацію до взаємодії та активно сприяє розвитку спільної діяльності. Відповідно, високий рівень цієї компетентності є показником соціальної зрілості, емоційного інтелекту та успішності у міжособистісних стосунках, що робить таку особистість цінним членом будь-якого колективу.

Таблиця 2.11.