Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
shpory.doc
Скачиваний:
78
Добавлен:
23.02.2015
Размер:
867.84 Кб
Скачать

8. Кодекс законів про працю України як джерело трудового права.

Кодекс законів про працю України. Серед законів передусім необхідно назвати кодифіковане джерело трудового права — Кодекс законів про працю України, затверджений Законом УРСР від 10 грудня 1971 р. і введений у дію з 1 червня 1972 р. З 1973 р. Верховна Рада внесла зміни до КЗпП більш як 50 законами, а також Декретами Кабінету Міністрів України. Внаслідок цього з 265 статей та преамбули істотних змін зазнала 221 стаття, деякі з них — неодноразово. Із КЗпП було виключено 20 статей, а включено до нього 35 статей, частину з яких вже виключено. Нині КЗпП складається з преамбули та 280 статей. Незважаючи на численні зміни, чинний КЗпП не відповідає вимогам рин­кової економіки.

Найвагоміше місце серед законодавчих актів, що є джерелами трудового права, належить, звичайно, КЗпП. Він є основним джерелом трудового права. Чинний КЗпП складається з 18 глав та 265 статей. Деякі із цих статей виключені з Кодексу на підставі відповідних законів. Глави III та XVI доповнені до­датковими главами ІІІ-А і ХУІ-А. КЗпП регулює найбільш важливі аспекти трудових правовідносин, а саме:

Глава І "Загальні положення" містить норми, що регулюють завдання, права та обов'язки учасників трудових правовідносин, особливості регулювання прав деяких категорій працівників, застосування законодавства про працю колишніх республік СРСР, міжнародних договорів і угод, нечинність умов договорів, що погіршують становище працівників, додаткові пільги, що можуть надаватись працівникам, тощо.

Глава II "Колективний договір" закріплює норми про порядок укладання, зміст, форму колективних договорів між профспіл­ковим комітетом (іншими уповноваженими на представництво трудовим колективом органами) від імені трудового колективу та власником або уповноваженим органом.

Правові норми, що регулюють трудові відносини різних видів, викладено в інших главах кодексу:

Глава III "Трудовий договір".

Глава ІІІ-А. Забезпечення зайнятості вивільнюваних пра­цівників.

Глава IV. Робочий час.

Глава V. Час відпочинку.

Глава VI. Нормування праці.

Глава VII. Оплата праці.

Глава VIII. Гарантії і компенсації.

Глава IX. Гарантії при покладенні на працівників матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації.

Глава X. Трудова дисципліна.

Глава XI. Охорона праці.

Глава XII. Праця жінок.

Глава XIII. Праця молоді.

Глава XIV. Пільги для працівників, які поєднують роботу з навчанням.

Глава XV. Індивідуальні трудові спори.

Глава XVI. Професійні спілки. Участь працівників в управ­лінні підприємствами, установами, організаціями.

Глава XVI-А. Трудовий колектив.

Глава XVII. Загальнообов'язкове державне соціальне страху­вання та пенсійне забезпечення.

Глава XVIII. Нагляд і контроль за додержанням законодав­ства про працю.Кодекс законів про працю України регулює найбільш важливі аспекти трудових правовідносин, а саме:

1) порядок укладання і виконання колективного договору; 2) порядок укладання і розірвання індивідуального трудового договору; 3) порядок звільнення працівників і наступного їх працевлаштування; 4) тривалість робочого часу і часу відпочинку працівників; 5) засади нормування праці; 6) загальні норми визначення оплати праці; 7) гарантії трудових прав; 8) забезпечення трудової дисципліни; 9) забезпечення охорони праці; 10) порядок вирішення трудових спорів; 11) права і повноваження профспілок і трудових колективів.

Серед інших нормативно – правових актів, що регулюють трудові відносини, слід назвати закони України «Про охорону праці» (14 жовтня 1992р.), «Про колективні договори та угоди» (1 липня 1993 р.), «Про оплату праці» (24 березня 1995р.), «Про відпустки» (15листопада 1996р.).

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]