- •1. Поняття та система трудового права.
- •2. Функції трудового права.
- •3. Предмет трудового права.
- •4. Особливості методу трудового права.
- •5. Предмет і система трудового права як науки.
- •6. Особливості нормативних актів трудового права.
- •7. Конституція України як основне джерело трудового права.
- •8. Кодекс законів про працю України як джерело трудового права.
- •9. Підзаконні акти, що регулюють працю робітників, як джерело трудового права.
- •10. Міжнародна організація праці і її роль в регулюванні трудових відносин.
- •11. Локальні нормативні акти як джерела трудового права.
- •12. Роль Верховного Суду України в тлумаченні норм трудового права.
- •13. Конституційні права та обов'язки в сфері трудового права та гарантії їх реалізації
- •14. Основні принципи трудового права та їх реалізація в нормах трудового права.
- •15. Поняття та класифікація суб'єктів трудового права.
- •16. Громадяни України та іноземці як суб'єкти трудового права.
- •17. Власники підприємств, установ, організацій як суб'єкти трудового права.
- •18. Трудовий колектив і його органи як суб'єкти трудового права.
- •19. Поняття і система правовідносин по трудовому праву.
- •20. Підстави виникнення трудових правовідносин.
- •21. Повноваження трудового колективу в сфері праці.
- •22. Основні функції профспілок в суспільстві.
- •23. Участь профспілок у встановленні умов праці.
- •24. Участь профспілок у застосуванні норм трудового права.
- •25. Поняття колективного договору, його сторони.
- •26. Зміст колективного договору.
- •27. Порядок укладення колективного договору.
- •28. Строки укладення колективного договору та його чинність.
- •29. Контроль за виконанням колективного договору, відповідальність за його порушення.
- •30. Поняття працевлаштування та його види.
- •31. Органи працевлаштування, їх права та обов'язки.
- •32. Особливості працевлаштування робітників, що вивільняються.
- •33. Правовий статус безробітних, допомога по безробіттю.
- •34. Пільги для працівників, що суміщають роботу з навчанням.
- •35. Порядок працевлаштування окремих категорій громадян (неповнолітніх, звільнених в запас із Збройних Сил та інші).
- •36. Поняття трудового договору і його значення.
- •37. Сторони трудового договору.
- •38. Зміст трудового договору.
- •39. Контракт як особлива форма трудового договору.
- •40. Випробування при прийнятті на роботу і його юридичне значення.
- •41. Документи, що підлягають поданню при влаштуванні на роботу.
- •42. Трудова книжка та порядок її ведення.
- •43. Форми і строки трудового договору.
- •44. Особливості правового регулювання праці тимчасових працівників.
- •45. Особливості правового регулювання праці сезонних працівників.
- •46. Особливості правового регулювання праці сумісників.
- •47. Поняття і види переведень на іншу роботу.
- •48. Переміщення на інше робоче місце.
- •49. Зміна істотних умов праці.
- •50. Класифікація підстав припинення трудового договору.
- •51. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
- •52. Розірвання трудового договору в разі скорочення штату.
- •53. Розірвання трудового договору за порушення трудової дисципліни.
- •54. Розірвання трудового договору з ініціативи власника.
- •55. Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника.
- •56. Розірвання трудового договору у випадку втрати довір'я до працівника.
- •57. Розірвання трудового договору у випадку вчинення аморального проступку.
- •58. Розірвання трудового договору на вимогу третіх осіб, що не є стороною трудового договору.
- •59. Порядок оформлення звільнення та проведення розрахунків при звільненні. Вихідна допомога.
- •60. Поняття робочого часу та його види
- •61. Скорочений та неповний робочий час, їх відмінність.
- •62. Режим робочого часу і порядок його встановлення.
- •63. Спеціальні режими робочого часу.
- •64. Облік робочого часу і його види.
- •65. Надурочні роботи та порядок їх застосування.
- •66. Поняття і види часу відпочинку по трудовому праву.
- •67. Поняття відпустки та їх види.
- •68. Право на щорічну відпустку і порядок її надання.
- •69. Відпустки у зв язку із навчанням.
- •70. Соціальні відпустки.
- •71. Порядок надання відпустки без обмеження заробітної плати.
- •72. Поняття заробітної плати та методи її правового регулювання.
- •73. Тарифна система оплати праці та її елементи.
- •74. Поняття норм праці, їх запровадження, заміна та перегляд.
- •75. Система оплати праці.
- •76. Оплата праці при відхиленні від умов, передбачених тарифами
- •77.Гарантійні виплати та їх види
- •78. Компенсаційні виплати та їх види.
- •79. Поняття, зміст і методи забезпечення дисципліни праці.
- •80. Правове регулювання внутрішнього трудового розпорядку.
- •79. Поняття, зміст і методи забезпечення дисципліни праці.
- •80. Правове регулювання внутрішнього трудового розпорядку.
- •81. Обовязки сторін трудового правовідношення.
- •82. Заохочення за успіхи в роботі.
- •83. Дисциплінарна відповідальність та її види.
- •84. Дисциплінарні стягнення, підстави та порядок їх застосування.
- •91. Організація комісій по трудових спорах, її компетенція.
61. Скорочений та неповний робочий час, їх відмінність.
Скорочений робочий день — це робочий день тривалістю менше нормального робочого дня, що встановлюється для окремих категорій працівників із метою надання додаткового відпочинку й створення умов для посиленої охорони праці. Скорочений робочий день установлюється для працівників:
— віком від 16 до 18 років — 36 годин на тиждень;
— віком від 15 до 16 років (учнів від 14 до 15 років, які працюють під час канікул) — 24 години на тиждень;
— зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці — не більше 36 годин на тиждень.
Право на скорочений робочий час мають також працівники, посадові оклади (тарифні ставки) яких у встановлених розмірах виплачуються за таку кількість годин на день:
— учителям І—IV класів — за 4 години викладацької роботи на день (24 години на тиждень);
— учителям V—XI класів — за 3 години на день (18 годин на тиждень);
— вихователям шкіл-інтернатів — за 5 годин на день (ЗО годин на тиждень);
— вихователям і вихователям-методистам дошкільних дитячих закладів — за 6 годин на день (36 годин на тиждень);
— лікарям і середньому медичному персоналу лікарень, пологових будинків, амбулаторно-поліклінічних закладів — за 6 годин ЗО хвилин на день;
— лікарям амбулаторно-поліклінічних закладів, зайнятим винятково амбулаторним прийняттяом хворих, лікарям- стоматологам, зубним лікарям-протезистам — за 5 годин ЗО хвилин на день.
Скорочена тривалість робочого часу встановлюється також для працівників, які успішно навчаються без відриву від виробництва в навчальних закладах.
Знання цих особливостей скороченої тривалості робочого часу деяких категорій працівників допоможе правильній розстановці кадрів.
Неповний робочий час може встановлюватися за згодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом як при прийнятті на роботу, так і через деякий час (ст. 56 КЗпП України).
Розрізняють неповний робочий день і неповний робочий тиждень. При неповному робочому дні працівник щодня працює меншу кількість часу, ніж це потрібно за графіком або за правилами внутрішнього трудового розпорядку, наприклад не 8 годин, а 4. При неповному робочому тижні замість скорочення тривалості робочого дня може бути скорочено кількість робочих днів протягом тижня. Зокрема, може бути обумовлено угодою роботу через день та ін.
Система праці за умов неповного робочого часу характеризується такими ознаками:
— працівник зайнятий на роботі лише частину робочого часу й оплата його праці провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від кількості виробленої продукції;
— тривалість робочого часу для осіб, яких наймають на роботу з режимом неповного робочого дня або неповного робочого тижня, встановлюється власником за згодою з працівником;
— для працівників, зайнятих протягом неповного робочого часу, робота є постійною.
Власник або уповноважений ним орган зобов'язані встановити неповний робочий час за їхніми заявами:
— вагітній жінці;
— жінці, яка має дитину віком до 14 років або дитину-ін- валіда віком до 16 років, у тому числі ту, яка перебуває під и опікою;
— жінці, яка здійснює догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку.
Крім цього, робота на умовах неповного робочого часу може встановлюватися для пенсіонерів, інвалідів, інших осіб, які за станом здоров'я не можуть працювати протягом повного робочого дня. При цьому тривалість щоденної роботи, як правило, не може бути меншою ніж 4 години, а робочого тижня — 20— 24 години відповідно, при 5- і 6-денному робочому тижні.
Згода на роботу за умов неповного робочого часу оформляється наказом.
Робота за умов неповного робочого часу не призводить до обмежень трудових прав працівників, зокрема не обмежує їхніх прав на щорічну відпустку такої самої тривалості, як і при роботі з нормальною тривалістю робочого часу, не змінює узвичаєного порядку нарахування виробничого стажу, виплат, допомог із соціального страхування.