- •1. Поняття та система трудового права.
- •2. Функції трудового права.
- •3. Предмет трудового права.
- •4. Особливості методу трудового права.
- •5. Предмет і система трудового права як науки.
- •6. Особливості нормативних актів трудового права.
- •7. Конституція України як основне джерело трудового права.
- •8. Кодекс законів про працю України як джерело трудового права.
- •9. Підзаконні акти, що регулюють працю робітників, як джерело трудового права.
- •10. Міжнародна організація праці і її роль в регулюванні трудових відносин.
- •11. Локальні нормативні акти як джерела трудового права.
- •12. Роль Верховного Суду України в тлумаченні норм трудового права.
- •13. Конституційні права та обов'язки в сфері трудового права та гарантії їх реалізації
- •14. Основні принципи трудового права та їх реалізація в нормах трудового права.
- •15. Поняття та класифікація суб'єктів трудового права.
- •16. Громадяни України та іноземці як суб'єкти трудового права.
- •17. Власники підприємств, установ, організацій як суб'єкти трудового права.
- •18. Трудовий колектив і його органи як суб'єкти трудового права.
- •19. Поняття і система правовідносин по трудовому праву.
- •20. Підстави виникнення трудових правовідносин.
- •21. Повноваження трудового колективу в сфері праці.
- •22. Основні функції профспілок в суспільстві.
- •23. Участь профспілок у встановленні умов праці.
- •24. Участь профспілок у застосуванні норм трудового права.
- •25. Поняття колективного договору, його сторони.
- •26. Зміст колективного договору.
- •27. Порядок укладення колективного договору.
- •28. Строки укладення колективного договору та його чинність.
- •29. Контроль за виконанням колективного договору, відповідальність за його порушення.
- •30. Поняття працевлаштування та його види.
- •31. Органи працевлаштування, їх права та обов'язки.
- •32. Особливості працевлаштування робітників, що вивільняються.
- •33. Правовий статус безробітних, допомога по безробіттю.
- •34. Пільги для працівників, що суміщають роботу з навчанням.
- •35. Порядок працевлаштування окремих категорій громадян (неповнолітніх, звільнених в запас із Збройних Сил та інші).
- •36. Поняття трудового договору і його значення.
- •37. Сторони трудового договору.
- •38. Зміст трудового договору.
- •39. Контракт як особлива форма трудового договору.
- •40. Випробування при прийнятті на роботу і його юридичне значення.
- •41. Документи, що підлягають поданню при влаштуванні на роботу.
- •42. Трудова книжка та порядок її ведення.
- •43. Форми і строки трудового договору.
- •44. Особливості правового регулювання праці тимчасових працівників.
- •45. Особливості правового регулювання праці сезонних працівників.
- •46. Особливості правового регулювання праці сумісників.
- •47. Поняття і види переведень на іншу роботу.
- •48. Переміщення на інше робоче місце.
- •49. Зміна істотних умов праці.
- •50. Класифікація підстав припинення трудового договору.
- •51. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
- •52. Розірвання трудового договору в разі скорочення штату.
- •53. Розірвання трудового договору за порушення трудової дисципліни.
- •54. Розірвання трудового договору з ініціативи власника.
- •55. Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника.
- •56. Розірвання трудового договору у випадку втрати довір'я до працівника.
- •57. Розірвання трудового договору у випадку вчинення аморального проступку.
- •58. Розірвання трудового договору на вимогу третіх осіб, що не є стороною трудового договору.
- •59. Порядок оформлення звільнення та проведення розрахунків при звільненні. Вихідна допомога.
- •60. Поняття робочого часу та його види
- •61. Скорочений та неповний робочий час, їх відмінність.
- •62. Режим робочого часу і порядок його встановлення.
- •63. Спеціальні режими робочого часу.
- •64. Облік робочого часу і його види.
- •65. Надурочні роботи та порядок їх застосування.
- •66. Поняття і види часу відпочинку по трудовому праву.
- •67. Поняття відпустки та їх види.
- •68. Право на щорічну відпустку і порядок її надання.
- •69. Відпустки у зв язку із навчанням.
- •70. Соціальні відпустки.
- •71. Порядок надання відпустки без обмеження заробітної плати.
- •72. Поняття заробітної плати та методи її правового регулювання.
- •73. Тарифна система оплати праці та її елементи.
- •74. Поняття норм праці, їх запровадження, заміна та перегляд.
- •75. Система оплати праці.
- •76. Оплата праці при відхиленні від умов, передбачених тарифами
- •77.Гарантійні виплати та їх види
- •78. Компенсаційні виплати та їх види.
- •79. Поняття, зміст і методи забезпечення дисципліни праці.
- •80. Правове регулювання внутрішнього трудового розпорядку.
- •79. Поняття, зміст і методи забезпечення дисципліни праці.
- •80. Правове регулювання внутрішнього трудового розпорядку.
- •81. Обовязки сторін трудового правовідношення.
- •82. Заохочення за успіхи в роботі.
- •83. Дисциплінарна відповідальність та її види.
- •84. Дисциплінарні стягнення, підстави та порядок їх застосування.
- •91. Організація комісій по трудових спорах, її компетенція.
63. Спеціальні режими робочого часу.
Спеціальними режимами робочого часу є: ненормований робочий день; перервний робочий час; гнучкий графік роботи; вахтовий метод організації роботи.
Ненормований робочий день на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності може застосовуватися для керівників, фахівців і робітників, а саме: для осіб, праця яких не піддається точному обліку в часі; для осіб, робочий час яких за характером роботи поділяється на частини невизначеної тривалості (сільське господарство); для осіб, які розподіляють час для роботи на свій розсуд. Цей режим робочого часу не застосовується для працівників, зайнятих на роботі з неповним робочим днем, оскільки відповідно до ст. 56 КЗпП України робота з неповним робочим днем має передбачати його чітко визначену тривалість.
Чинне законодавство не містить умови щодо затвердження в централізованому порядку переліків робіт, професій і посад працівників з ненормованим робочим днем. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади можуть затверджувати орієнтовні переліки за погодженням з відповідними галузевими профспілками. Наприклад, наказом Держкомархіву України за погодженням з головою ЦК профспілки працівників державних установ України затверджено орієнтовний перелік посад працівників з ненормованим робочим днем у державних архівних установах України.
Слід зазначити, що конкретний перелік професій і посад, для яких може застосовуватися ненормований робочий день, визначається колективним договором і може розширюватися або звужуватися порівняно з орієнтовним.
Як компенсація за виконаний обсяг робіт, ступінь напруженості, складність і самостійність у роботі, необхідність періодичного виконання службових завдань понад встановлену тривалість робочого часу надається додаткова відпустка до семи календарних днів. Колективним договором встановлюється конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки з кожного виду робіт, професій та посад. Додаткова відпустка надається пропорційно часу, відпрацьованому на роботі, посаді, що дають право на цю відпустку.
Працівник з ненормованим робочим днем не має права відмовитися від цієї роботи. Відмова без поважних причин працювати після закінчення нормального робочого дня для виконання своїх трудових обов'язків є порушенням трудової дисципліни, що може спричинити застосування дисциплінарного стягнення.
Особливим видом режиму робочого часу є перервний робочий час. Відповідно до ст. 60 КЗпП України на роботах з особливими умовами і характером праці в порядку та у випадках, передбачених законодавством, робочий день може бути поділений на частини з тією умовою, щоб загальна тривалість роботи не перевищувала встановленої максимальної тривалості робочого дня. На роботах з особливими умовами та характером праці, робочий день розподіляється на частини таким чином, що тривалість перерви для відпочинку та харчування може бути понад дві години або ж таких перерв може бути дві і більше. Перервний режим робочого часу може встановлюватися для працівників, зайнятих у сфері обслуговування населення, в сільському господарстві, для водіїв тролейбусів і трамваїв, що працюють на регулярних міських пасажирських лініях, а також для водіїв автобусів на всіх лініях тощо.
Ще одним видом спеціального режиму робочого часу є гнучкий графік роботи. Він передбачає право працівників самостійно регулювати час початку, закінчення та загальну тривалість робочого дня. Обов'язковою умовою застосування такого режиму робочого часу є повне відпрацювання працівниками встановленої законом сумарної кількості робочих годин протягом облікового періоду — робочого дня, робочого тижня і т. д. Елементами гнучкого графіка роботи є:
змінний (гнучкий) робочий час — початок та закінчення робочого часу;
фіксований час — час обов'язкової присутності на роботі;
час перерви для відпочинку та харчування; норма облікового періоду.
Режим з гнучким графіком роботи може застосовуватися на підприємствах з п'ятиденним чи шестиденним робочим тижнем. Він може встановлюватись на підприємстві за погодженням між роботодавцем та працівником як при укладенні трудового договору, так і в процесі трудових правовідносин.Максимально допустима тривалість зміни при вказаному режимі — 10 годин, а час перебування працівника на робочому місці, включаючи перерву для відпочинку — 12 годин.
Наступним видом спеціального режиму робочого часу є вахтовий метод організації роботи. Правове регулювання введення та використання цього режиму здійснюють «Основні положення про вахтовий метод організації робіт» (постанова Держкомпраці та соціальних питань СРСР, Секретаріату ВЦРПС, Міністерства охорони здоров'я СРСР Вахтовий метод організації роботи запроваджується для проведення робіт на тих виробничих об'єктах, які знаходяться на значному віддаленні від місця знаходження підприємства або місця постійного проживання працівника. Умовами введення вахтового методу організації роботи на підприємстві є попередня згода виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) та працівника. Для здійснення контролю за виконанням норми робочого часу при вахтовому методі використовується підсумований облік робочого часу. Тривалість облікового періоду при вахтовому методі організації робіт може становити один місяць, квартал, рік. В обліковий період зараховуються час роботи на вахті, час проїзду до місця виконання робіт і час відпочинку, який припадає на цей період. За загальним правилом тривалість однієї вахти не повинна перевищувати одного місяця; в окремих випадках, з дозволу міністерства і профспілки — два місяці. Норма щоденної роботи при вахтовому методі організації пращ не може перевищувати 12 годин. У зв'язку з подовженою тривалістю щоденної роботи, а відтак не використання працівниками права на щотижневий відпочинок, при вахтовому методі роботи накопичуються невикористані періоди часу відпочинку. Вони підсумовуються та надаються працівникам у формі додаткових вільних від роботи днів протягом облікового періоду. До робіт на умовах вахтового методу забороняється залучати осіб віком до 18 років; вагітних жінок; жінок, які мають дітей до З років; жінок, які мають медичні протипоказання до такого виду робіт.