52. Особенности организации работы группы экспертов в социальном прогнозировании

Прогностическое исследование требует тщательной организации. Опыт показывает, что даже для относительно несложного социального прогноза требуется исследовательская группа в 5-7 специалистов и срок в несколько месяцев (обычно от квартала до полугода). Более сложные прогнозы требуют группы из 10-15 специалистов (превышение этой величины нерационально и диктуется обычно непринципиальными соображениями) и срок в 2-3 года (более продолжительные сроки обесценивают прогноз вообще, и в качестве предплановых разработок - в особенности). Состав исследовательской группы:

• руководитель (желательно - генератор идей);

• 2-3 его помощника (желательно - один с критическим складом мышления - модератор идей; один с конструктивным складом мышления - аниматор идей, и один с аналитическим складом мышления - систематизатор идей);

• 1-2 разработчика - математика, способных формализовать аппарат исследования на должном уровне;

• секретарь-делопроизводитель.

Развертывание группы до 10-15 человек происходит за счет удвоения числа помощников и включения нескольких вспомогательных работников для сбора и обработки информации. Такая организация группы предполагает полный объем "внешнего" обслуживания исследования силами других специализированных подразделений научного учреждения или даже ряда научных учреждений (интервьюеры, кодировщики и пр.).

Что касается формирования экспертных групп, то опыт социального прогнозирования показывает желательность оптимального сочетания в них экспертов различной степени опытности, различного уровня обобщения представленной на экспертизу информации и различного отношения к информации по характеру своей работы. По ряду аспектов в социальном прогнозировании допускается поднимать опрос населения до уровня опроса экспертов там, где респонденты способны давать в высокой степени обоснованные оценки на базе своего жизненного опыта.

Примерный перечень рабочих документов исследования

1. Предварительные контуры (сводная матрица) исходной модели.

2. Макет анкеты-интервью для уточнения и конкретизации параметров исходной

модели.

3. То же - для уточнения и конкретизации параметров поисковой и нормативной

прогнозных моделей.

4. Макет анкеты параллельного экспертного опроса для то же цели.

5. Шкалы измерения.

6. Инструкция интервьюеру.

7. Инструкция кодировщику.

8. Инструкция по проведению коллективного опроса экспертов.

9. Инструкция по обработке материалов опроса экспертов.

10. Перечень показателей уточненной исходной модели.

11. Конспект прогнозного фона.

12. Проспект предмодельного сценария.

13. Рабочие гипотезы поисковой модели.

14. Проспект критериев построения нормативной модели.

Количество, состав, объем и характер рабочих документов всецело определяются особенностями, целями и задачами исследования.

54. Социальное прогнозирование и социальное управление.

Важливим аспектом аналізу соціального прогнозування є з'ясування його співвідношення з таким видом діяльності, як соціальне управління. Задля цього необхідно ще раз звернутися до аналізу поняття «передбачення», яке є досить багатозначним і має дві основні форми конкретизації: передрікання та передвказання. Якщо передрікання пов’язано з описом можливих або бажаних перспектив, станів, рішень проблем майбутнього, то передвказання пов'язано з власне вирішенням цих проблем, з використанням інформації про майбутнє для цілеспрямованої діяльності особистості і суспільства. Іншими словами, передбачення може виступати в директивній формі, тобто у формі управлінського рішення відносно майбутнього результату діяльності. В свою чергу передвказання може мати форми планування, програмування, проектування, а також плану, програми, проекту, управлінського рішення та ін.

Передрікання та передвказання дуже тісно пов'язані між собою і цей взаємозв'язок виявляється, насамперед, у тому, що різні форми передрікання є основою для розробки різних форм передвказання (планів, проектів, програм і т.д.). Варто звернути увагу на те, що саме прогнозування і прогноз як форми конкретизації передрікання виступають найважливішим інструментом наукового обґрунтування різних форм управлінських рішень, виконують функцію підвищення їхньої наукової обґрунтованості, об'єктивності та ефективності. У цьому зв'язку за критерієм співвідношення з різними формами конкретизації управління в прогностиці прийнято виділяти такі типи соціальних прогнозів, як «плановий прогноз», «проектний прогноз», «програмний прогноз», «організаційний прогноз», «цільовий прогноз». При вивченні теми важливо звернути увагу на визначення таких понять, як «планування», «програмування», «проектування», «управління», «план», «програма», «проект», «плановий прогноз», «проектний прогноз», «програмний прогноз», «організаційний прогноз», «цільовий прогноз». Необхідно також проаналізувати основні функції соціального прогнозування в процесі соціального управління і, зокрема, у соціальному проектуванні, плануванні, програмуванні.