8

30. Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України Початок «перебудови»

У 1982 р. помер Л. Брежнєв, 1-м секретарем став колишній керівник КДБ Ю. В. Андропов.

Він почав боротися з корупцією й зміцнювати дисципліну на виробництві

(у робочий час проводилися облави на прогульників).

У 1984 р. Ю. В. Андропов помер і генсеком став К. У. Черненко, але в березні 1985 р. він теж помер. Генсеком було обрано М. С. Горбачова. За умов холодної війни економіка СРСР була кризовою. У квітні 1985 р. на пленумі ЦК КПРС М. С. Горбачов запропонував курс на прискорення соціально-економічного розвитку. Так була розпочата політика «перебудови» радянського устрою. Планувалося за три п’ятирічки отримати з виробництва стільки прибутку, скільки було вироблено за всі роки СРСР. Реформи проводилися екстенсивними методами. Було заплановано до 2000 р. надати кожній родині окреме житло.

В червні 1985 р. почалася компанія проти алкоголізму, яка призвела до вирубки виноградників (збитки на 10 млрд. крб.).

Почалося звільнення політв’язнів, але до 1988 р. воно не супроводжувалося реабілітацією.

У 1987 р. М. С. Горбачов зініціював «чистки» партапарату, відправивши консерваторів на пенсію. Були проведені вибори депутатів до місцевих рад по багатомандатних виборчих округах, вибори директорів на підприємствах і керівників середньої данки.

Завдяки політики гласності у суспільстві почалося переосмислення історії. У публіцистиці СРСР почали називати казарменим, напівфеодальним тощо. М. С. Горбачов офіційно назвав радянський лад деформованим соціалізмом. Авторитет КПРС, а разом з нею й КПУ, падав. Не допомогло й те, що в 1990 р. з’їзд депутатів обрав М. С. Горбачова президентом СРСР.

Чорнобильська катастрофа.

Створювалися штучні «моря» на Дніпрі, АЕС будували поблизу міст. В ніч на 26 квітня 1986 р. стався вибух на Чорнобильській АЕС. Кілька днів уряд замовчував факт катастрофи. Велика територія була забруднена.

Загострення соціально-економічної кризи

У 1986 р. компартія провела боротьбу з нетрудовими прибутками. Від цього насамперед постраждали кустарні виробники та огородники. Закон «Про індивідуальну трудову діяльність» (1986 р.) дозволив кооперування в сфері торгівля, харчування та послуг.

Підприємства працювали на застарілому обладнанні. Тільки 20 % українських підприємств випускали товари народного споживання. Близько 80 % виробляли напівфабрикати. Готова продукція зазвичай виготовлялася в інших республіках. У 1989 р. КПРС дозволила різні форми оренди на селі, кооперацію й селянські (фермерські) господарства. Це викликало опір колгоспно-радгоспного керівництва.

Фінансове становище та рівень життя населення

Підвищення зарплат не було узгоджене з рівнем виробництва. Все більше товарів ставали дефіцитними, процвітав «чорний ринок».

Гроші швидко знецінювалися (інфляція), поширювалися бартерні (натуральні) обміни. В 1990 р. національний дохід УРСР зменшився на 1,5 %.

Зростання соціальної та національної активності українського суспільства наприкінці 1980-х рр.

В Україні поширювався самвидав. У 1987 р. В. Чорновіл видав «Український вісник». Виникають неформальні громадські об’єднання (Український культурологічний клуб (1987 р., Київ), УГС (1988 р., Левко Лук’яненко, Київ), Товариство Лева (1987, Львів), Громада (1988 р., Київський університет). Вони організували у Львові кілька багатотисячних мітингів, 20-тисячний мітинг у Києві за екологію (1988 р.). 1988-1989 рр. – 1200 мітингів (понад 13 млн. чол.) містами України.

У 1988 р. виникли політклуби (обговорювали проблеми сучасності), громадсько-політичні об’єднання (вели агітацію та пропаганду нових ідей). У 1989 р. в Києві виникло Товариство української мови ім. Т. Шевченка. Воно почало добиватися для української мови статусу державної. ВР УРСР прийняла Закон «Про мови в Українській РСР», яким оголосила українську мову державною.

У 1989 р. історико-просвітницьке товариство «Меморіал» почало призивати до реабілітації усіх жертв сталінських репресій, перегляду історії. У 1989 р. в Києві виникла Українська студентська спілка. Вона вимагала припинити викладання курсу марксизму-ленінізму у вишах, скасування парткомів, замінити комсомол на асоціацію молодіжних організацій. У Харкові виникла Спілка незалежної української молоді (СНУМ).

У 1987 – 1989 рр. греко-католики почали самочинно займати храми. В 1990 р. УГКЦ домоглася передачі католикам собору Святого Юра у Львові. Лідером УГКЦ був Мирослав-Іван кардинал Любачівский. У 1990 р. пройшов першій собор УАПЦ, який обрав патріархом України Мстислава (Скрипника).

В 1988 р. в Москві Руська православна церква відсвяткувала 1000-ліття хрещення Русі. Собор РПЦ оголосив українські приходи й храми Українським екзархатом Московського патріархату (Українською православною церквою) на чолі з митрополитом Філаретом (Денисенком).

Активізувалися протестанти.