3. Допоміжні види навчальних видань

Хрестоматія  навчальне видання літературно-художніх, історичних та інших творів чи уривків з них, які є об’єктом вивчення.

Словник – довідкове видання упорядкованого переліку мовних одиниць (слів, словосполучень, фраз, термінів, імен, знаків), доповнених відповідними довідковими даними.

Енциклопедія – довідкове видання зведених основних відомостей з однієї чи з усіх галузей знань та практичної діяльності, викладених у коротких статтях, розташованих за абеткою їхніх назв або в систематичному порядку.

Довідник для школярів та студентів – довідкове видання прикладного характеру, побудоване за абеткою назв статей або в систематичному порядку.

3. Вимоги до структури і змісту основних навчальних видань

1. Підручник (навчальний посібник) (див. Додаток С)

Підручник – це навчальне видання, що містить системний виклад навчальної дисципліни (її розділу, частини), який відповідає навчальній програмі та офіційно затверджений як даний вид видання, а навчальний посібник – це навчальне видання, яке доповнює або частково (повністю) замінює підручник і офіційно затверджене як даний вид видання.

Рукопис підручника (навчального посібника), навчального посібника або рекомендацій до розв’язання задач як різновиду навчального посібника повинні відповідати вимогам освітніх стандартів і включати такі основні розділи:

1. Анотацію – коротку характеристику підручника (навчального посібника) за змістом, назвою, формою і т. ін. Вона може мати рекомендаційний характер і має бути підготовлена так, щоб її можна було використовувати для реклами й інформації про видання. Обсяг анотації – не більше 16 рядків, включаючи назву.

2. Зміст – покажчик рубрик підручника (навчального посібника). Він може бути повним, тобто включати всі рубрики роботи, і скороченим, тобто складеним із найбільш значних заголовків.

3. Передмова, яка є обов'язковим елементом довідкового апарату підручника (навчального посібника). Вона покликана допомогти читачеві краще зрозуміти зміст видання, виділити необхідну інформацію з низки інших на подану тему. У передмові віддзеркалюють таке:

• короткий аналіз наукових і практичних досягнень в певній галузі;

• перелік наявних підручників і навчальних посібників на цю тему або вказівку на їх відсутність;

• відмінність пропонованої роботи від них;

• основні принципи, закладені в основу роботи, яка готується до видання;

• методичні особливості, що є в основі підручника (навчального посібника);

• пояснення, щодо обсягу програми, за якою написаний підручник (навчальний посібник);

• актуальність і новизна роботи;

• повідомлення про зміни, доповнення або скорочення (для підручників і навчальних посібників, що перевидаються);

• звернення до читачів із з проханням повідомляти до видавництва про свої зауваження і побажання.

У передмові до підручників і навчальних посібників можна давати методичні вказівки (рекомендації) з вивчення курсу.

4. Вступ – не обов'язковий елемент підручника (навчального посібника) – вступний розділ основного тексту підручника|посібника| (навчального посібника), наступний|слідуючий| за передмовою. Мета|ціль| вступу| – ознайомити з|із| історією або суттю питання. У вступі|вступі| можуть бути подаватися основні поняття дисципліни.

5. Основний зміст|зміст| роботи повинен:

• відповідати затвердженому плану-проспекту (розділений на окремі рубрики, частини, розділи, параграфи, пункти залежно від обсягу і складності матеріалу). Доцільний такий поділ за окремими рубриками: розділ – 45-50 сторінок, параграф – 6-8 сторінок, підпараграфи – 2-3 сторінки;

• відповідати навчальному плану і навчальній програмі курсу;

• ґрунтуватися на принципі професійної спрямованості з використанням досягнень вітчизняної та зарубіжної науки, техніки, технології і культури;

• містити закони, правила, типові розрахунки, взірці та завдання (задачі) з розкриттям принципів і методів їх розв’язання, а також ілюстрації, таблиці, діаграми, які сприяють засвоєнню матеріалу, що викладається;

• забезпечувати міждисциплінарні зв'язки, умови для самоконтролю засвоєння матеріалу;

• сприяти концентрації уваги студентів на проблемних і перспективних питаннях дисципліни методами графіки, виділення тексту і т. ін.;

• забезпечувати використання сучасної обчислювальної техніки, аудіовізуальних засобів навчання, науковою, довідковою і іншими видами літератури;

• давати можливість самостійного вивчення матеріалу студентами різного рівня підготовки за допомогою бібліографічного списку літератури (списку літератури, що рекомендується):

• сприяти розвитку творчого мислення студентів, використовуючи для цього різні способи виділення основних ідей, понять, категорій у тексті рукопису, постановці проблемних питань тощо;

• містити посилання на використану і рекомендовану літературу або бібліографію.