- •Міністерство освіти і науки України
- •Передмова
- •Скорочення назв місяців
- •Скорочення основних редакційних термінів
- •Тема 1. Особливості науки та наукового пізнання
- •Поняття наука, суть наукового пізнання та наукового дослідження
- •2. Гігієна розумової праці
- •3. Шляхи активізації пізнавальної діяльності студентів
- •Контрольні запитання:
- •Тема 2. Етапи становлення та розвитку науки. Наукав україні
- •1. Історія розвитку науки
- •2. Лауреати Нобелівської премії – вихідці з України
- •3. Організація науково-дослідної роботи в Україні
- •4. Нормативні акти про наукову діяльність в Україні
- •4.1. Закон України про наукову та науково-технічну діяльність
- •4.2. Закон України про вищу освіту (окремі розділи, що стосуються наукової діяльності) Розділ IX Підготовка наукових і науково-педагогічних працівників
- •Розділ X Наукова і науково-технічна діяльність у вищих навчальних закладах
- •Контрольні запитання:
- •Тема 3.Методи наукових досліджень та аналізу отриманих результатів
- •1. Класифікація методів наукових досліджень
- •Використання основних конкретно-наукових методів природничих наук при викладанні біологічних дисциплін
- •2. Методи теоретичних досліджень
- •3. Методи експериментальних досліджень
- •4. Біологічні методи досліджень
- •Використання деяких спеціальних методів при викладанні біологічних дисциплін
- •5. Використання лабораторних тварин у наукових дослідженнях
- •6. Проведення досліду та методи оцінки вимірювань
- •7. Біометрична обробка результатів досліджень
- •Таблиця коефіцієнтів Стьюдента для визначення вірогідності різниці (р) (ймовірність різниці за коефіцієнтом довіри (у %)
- •Контрольні запитання:
- •Тема 4. Етапи наукового дослідження
- •1. Етапи науково-дослідної роботи
- •2. Організація наукової діяльності
- •3. Вивчення літературних джерел. Методи добору фактичних матеріалів і складання огляду літератури
- •4. Довідковий апарат книги. Бібліографічні посилання
- •Контрольні запитання:
- •Тема 5. Різновиди наукового стилю мовлення
- •1.Писемні види наукової творчості
- •1.1. План. Рубрикація тексту
- •1.2. Виписки. Цитати
- •1.3. Тези і конспект
- •1.4. Анотація, реферат, стаття
- •2. Усні різновиди наукового стилю мовлення
- •2.1. Доповідь і виступ з доповіддю
- •2.2. Лекція і наукова дискусія
- •2.3. Підготовка до виступу і виголошення промови
- •Контрольні запитання:
- •Тема 6. Вимоги до написання та захисту наукової роботи
- •1.Структура наукової роботи
- •1.1. Титульна сторінка
- •1.2. Зміст роботи
- •1.3. Перелік умовних позначень
- •1.4. Вступ
- •1.5. Основна частина
- •1.6. Висновки
- •1.7. Список використаних джерел
- •1.8. Додатки
- •2. Вимоги до оформлення наукової роботи
- •Назва таблиці
- •2.1. Особливості курсової, дипломної і магістерської робіт
- •2.2. Підготовка роботи до захисту
- •2.3. Захист наукової роботи
- •Контрольні запитання:
- •Тема 7. Особливості підготовки до видання навчальної літератури
- •1. Загальні положення
- •2. Види навчальних видань1
- •1. Основні види навчальних видань
- •2. Додаткові види навчальних видань
- •3. Допоміжні види навчальних видань
- •3. Вимоги до структури і змісту основних навчальних видань
- •2. Конспект лекцій
- •3. Методична література
- •4. Практикуми
- •5. Робочі матеріали – роздатковий|роздаточний| матеріал
- •4. Рецензування навчальної літератури
- •5. Порядок рекомендації до друку навчальної літератури
- •6. Порядок підготовки навчальної літератури для отримання грифів Міністерства освіти і науки України та перелік документів4
- •Контрольні запитання:
- •Рекомендована література
- •Додаткова література:
- •Предметний покажчик
- •Словник основних термінів
- •Додатки Додаток а
- •П е р е л і к
- •Додаток б
- •03.00.01- Радіобіологія
- •03.00.02- Біофізика
- •03.00.03 – Молекулярна біологія
- •03.00.04 – Біохімія
- •03.00.05 – Ботаніка
- •03.00.06 – Вірусологія
- •03.00.07 – Мікробіологія
- •03.00.08 – Зоологія
- •03.00.09 – Ентомологія
- •03.00.10 – Іхтіологія
- •03.00.12 – Фізіологія рослин
- •03.00.13 – Фізіологія людини і тварин
- •03.00.15 – Генетика
- •03.00.16 – Екологія
- •03.00.17 – Гідробіологія
- •03.00.18 – Паразитологія, гельмінтологія
- •03.00.19 – Кріобіологія та кріомедицина
- •03.00.20 – Біотехнологія
- •03.00.21 – Мікологія
- •03.00.22 – Клітинна біологія
- •03.00.26 – Молекулярна генетика
- •03.00.27 – Ґрунтознавство
- •03.00.30 – Біологія розвитку
- •03.00.33 – Біомеханіка
- •Додаток в
- •Екологічні особливості фітопланктону річки смотрич
- •Завідувач кафедри
- •Рідкісні види макрофітів р. Вовк у межах деражнянського району хмельницької області
- •Завідувач кафедри
- •Синергічна дія важких металів та поверхево-активних речовин на фітопланктон річки смотрич
- •Додаток д
- •Додаток е
- •Додаток ж Приклад оформлення бібліографічних джерел
- •Додаток з
- •Білкові фракції сироватки крові, г/л (а. А. Чіркін, а. Н. Окороков, і. Н. Гончарик, 1992)
- •Рекомендовані середні величини потреби поживних речовин в залежності від віку (б. І. Ткаченко, 1994)
- •Нормативні величини артеріального тиску (мм рт. Ст.) у дітей (г. Ф. Беренштейн та ін., 1995)
- •Кількість лейкоцитів та лейкоцитарна формула у дітей в залежності від віку (а. Ф. Тур, м. П. Шабалов, 1970; і. Тодоров, 1973)
- •Добова потреба дітей та підлітків у вітамінах (в. В. Єфремов, 1971) в нормі іо 0,05-0,1
- •(А.А. Маркосяном, 1968)
- •Загальний білок і білкові фракції сироватки крові пацюків, тренованих в білочному тредбані та імунізованих бджолиною отрутою
- •Кількість еритроцитів та лейкоцитів у крові дослідних здорових тварин
- •Лейкограма крові здорових тварин, %
- •Додаток к Положення про курсову роботу*
- •1. Загальна частина
- •2. Організація виконання та порядок захисту курсової роботи
- •Додаток л Положення про дипломну роботу
- •1. Загальна частина
- •2. Обов’язки виконавця, наукового керівника та рецензента дипломної роботи
- •2.1. Студент-виконавець дипломної роботи зобов’язаний:
- •2.2. Науковий керівник:
- •2.3. Рецензент після ознайомлення з дипломним дослідженням надає завірену в установленому порядку письмову рецензію на роботу.
- •4. Порядок захисту дипломних робіт
- •Додаток м Положення про магістерську роботу
- •1. Загальна частина
- •2. Обов’язки виконавця, наукового керівника та рецензента магістерської роботи
- •2.1. Студент-виконавець магістерської роботи зобов’язаний:
- •2.2. Науковий керівник:
- •2.3. Рецензент після ознайомлення з магістерським дослідженням і після його детального аналізу надає завірену в установленому порядку письмову рецензію на роботу.
- •3. Організація виконання магістерської роботи
- •4. Порядок захисту магістерських робіт
- •Додаток н
- •Рецензія
- •Рецензія
- •Додаток п Захист бакалаврської, дипломної (магістерської) роботи*
- •Додаток р Допоміжні матеріали до написання анотацій, рефератів, рецензій, відзивів, критичного огляду літератури
- •1. Об’єкт аналізу, його структура
- •2. Загальна характеристика змісту цілого документа та його частини
- •Додаток с
- •Методичні рекомендації щодо структури, змісту та обсягів підручників і навчальних посібників для вищих навчальних закладів
- •1. Загальні положення
- •2. Структура навчальної книги
- •2.1. Зміст
- •2.2. Вступ (передмова)
- •2.3. Основний текст
- •2.4. Питання, тести, задачі, завдання
- •2.5. Ілюстрація у навчальній книзі
- •2.6. Бібліографічний опис
- •2.7. Покажчики
- •2.8. Додатки
- •3. Обсяг навчальних видань
- •Для нотаток для нотаток
Контрольні запитання:
Назвіть основні етапи науково-дослідної роботи.
Ознаки актуальності теми наукової роботи.
Визначення мети і задач дослідження.
Які принципи організації наукової діяльності Ви знаєте?
Які поради можна враховувати при ознайомленні з літературними джерелами досліджуваної тематики?
Що таке довідковий апарат книги? Бібліографічні посилання?
Тема 5. Різновиди наукового стилю мовлення
1. Писемні види наукової творчості.
1.1. План. Рубрикація тексту.
1.2. Виписки. Цитати.
1.3. Тези і конспект.
1.4. Анотація, реферат, стаття.
2. Усні різновиди наукового стилю мовлення.
2.1. Доповідь і виступ з доповіддю.
2.2. Лекція і наукова дискусія.
2.3. Підготовка до виступу і виголошення промови.
1.Писемні види наукової творчості
1.1. План. Рубрикація тексту
Глибшому засвоєнню матеріалу, що вивчається, вільному володінню ним сприяє уміння складати план прочитаної статті, книги, будь-якої наукової роботи. План – перелік питань, які розглядаються в роботі, – найкоротша форма запису основного змісту цілої роботи. За планом можна оцінити послідовність думок автора.
Щоб скласти план, необхідно розділити текст на смислові частини – мікротеми. Кожна з мікротем містить повідомлення про окремі моменти розгляду теми, про те чи інше конкретне питання. На цій основі у кожній мікротемі виділяється те найголовніше, що й передається окремим підпунктом плану.
Найбільш змістовним і послідовним є план, складений у процесі читання і доповнений після ознайомлення з твором.
Уміння складати план опрацьованого матеріалу і володіння технікою роботи з літературою є запорукою логічної побудови спеціальних текстів, їх раціонального аналізу.
За структурою план може бути простим і розгорнутим. Пункти простого плану позначаються римськими або арабськими цифрами. Після них ставиться крапка і розпочинається запис з великої літери. У кінці кожного пункту ставиться крапка або знак запитання (?).
Розгорнутим називається план, в якому перелічено не лише найважливіші питання твору, а й ті, що розвивають його основні ідеї. Щоб отримати розгорнутий план, кожний пункт простого плану розділяють на підпункти відповідно до змісту мікротеми. При цьому враховують основні елементи наукового твору, його вступну, основну і заключну частини.
Вступна частина використовується для підготовки до викладу основного змісту; основна – для викладу фактів і події для узагальнень й висновків; заключна – для підсумовування результатів, формування шляхів подальшого дослідження проблеми. Досить часто назви розділів можуть бути пунктами плану, основою конспекту. Завдяки плану науковець привчається до чіткого, логічного мислення і викладу, він сприяє послідовному раціональному розміщенню матеріалу теми. У процесі роботи план у більшості випадків змінюється, уточнюється і доповнюється.
За допомогою плану здійснюють загальну рубрикацію (членування) тексту роботи. У курсовій, дипломній, магістерській роботі, дисертації тощо роль плану виконує Зміст, з такими його структурними частинами: Вступ; Розділи або Глави (2-і і більше); Висновки; Список використаних джерел; Додаток (-ки).
Послідовність розташування складових частин тексту за допомогою цифр (а також літер) проводять шляхом нумерації – використання знаків різних типів – римських або арабських цифр, великих і маленьких літер у поєднанні із абзацними відступами.
Номери великих частин роботи (монографії, дисертації) позначають великими літерами алфавіту (Частина А), номери розділів, глав – римськими цифрами (Розділ І. Розділ II), номери параграфів – арабськими цифрами (§ 3), пунктів і підпунктів – арабськими цифрами з дужкою або маленькими літерами з дужкою: 1), 2); а), б).
У наукових і технічних текстах найчастіше використовується суто цифрова система нумерації в якій слова «частина», «розділ», «глава», «пункт», знак «§» не вживають. Номери найбільших за обсягом частин тексту складаються з однієї цифри: 1 (перший, вищий ступінь поділу). Другий ступінь поділу складових частин включає в себе подвійні номери (наприклад, 1.2. – другий параграф першого розділу; 3.2. – другий параграф третього розділу); третій ступінь – потрійні номери (1.3.2. – другий пункт третього параграфу першого розділу) тощо. Після кожної цифри ставиться крапка.