Передмова

Наука і освіта в добу високих технологій та глобалізаційних процесів є одними із найважливіших чинників соціальної стабільності, економічного добробуту суспільства, конкурентноздатності держави, її національної безпеки. Глибинна особливість сучасної освітньої політики в Україні полягає в тому, що вона органічно поєднує в собі політичні, соціально-економічні і власне освітні аспекти. За такого підходу до розв’язання науково-освітніх проблем створюються належні передумови для подолання відомчо-галузевих бар’єрів і повернення освіті її природної сутності – інтеграції і реалізації загальноосвітніх інтересів та пріоритетів нашої держави.

Соціально-економічний рівень життя людей в значній мірі залежить від рівня наукового пізнання та використання досягнень науки для потреб суспільства. Завдяки науці люди володіють знаннями об’єктивних законів, мають можливість впливати на явища природи, використовувати результати досліджень для своїх потреб.

Країни, які приділяють значну увагу розвитку науки і освіти, завжди мають високі темпи економічного розвитку, а, отже, і більш високий рівень якості життя. Тому зацікавленість у проведенні наукових досліджень в тій чи іншій галузі науки варто розвивати ще у роки навчання в школі, а у студентські – створювати сприятливі умови для подальшого поглибленого вивчення наукових дисциплін. Адже не виключено, що майбутнім випускникам шкіл, училищ, вищих навчальних закладів у житті доведеться змінювати не лише місце роботи, а й свою професію. Чим більшою кількістю навичок вивчення інформації володітиме молода людина, тим швидше вона зможе проаналізувати життєві ситуації та ефективніше адаптуватися до нових умов праці.

Наукове знання здобувається шляхом мислительних операцій свідомості суб’єкта пізнання. Тому важливо навчити майбутніх фахівців тим прийомам, які використовує людство для організації і проведення наукових досліджень. Формування нового знання є одним із найважливіших напрямків роботи психіки людини і його значення зростає із збільшенням наукової інформації не тільки для вчених, але й для всіх фахівців. Таким чином, рівень наукової підготовки учнів загальноосвітніх шкіл України є однією із сторін їх професійної підготовки. Цьому в значній мірі сприяє правильне опрацювання наукової літератури, вміння стежити за ходом думки автора наукової праці, яку ми читаємо, засвоювати його методи і способи, досліджувати ту чи іншу проблему, доводити, пояснювати, аргументувати, переконувати. Усе це покращуватиме сприйняття, сприятиме вихованню волі, розширенню власного життєвого досвіду, допомагатиме формуванню і розвитку професійних вмінь та навичок, необхідних для організації і проведення наукового експерименту.

Сьогодні в нових соціально-економічних умовах спостерігається підвищення інтересу до наукового дослідження. Тим часом, прагнення до наукової роботи все частіше наштовхується на недостатнє опанування молодими дослідниками системи методологічних і методичних знань. Цей факт суттєво знижує якість виконання наукових робіт, що не дозволяє їх авторам повною мірою реалізовувати свої можливості. У зв'язку з цим пропонований посібник «Основи наукознавства» є актуальним та безперечно корисним передусім для молодих науковців.

Проблеми наукознавства розглядаються як в наукових журналах, так і у фундаментальних працях. Впродовж багатьох десятиліть було видано підручники для вищих навчальних закладів, які забезпечують підготовку студентської молоді до науково-дослідницької роботи. Г. І. Рузавін (1974), А. П. Смірнов, С. А. Пігалев (1982), М. Г. Білуха (1997), А. В. Клименюк, А. А. Калита, Є. П. Бережна (1988), В. М. Шейко, Н. М. Кушніренко (1998), Г. Л. Артемчук, В. М. Курило, М. П. Кочерган (2000), А. А. Лудченко (2000), В. П. Первой, Г. В. Шашурина (2000), В. К. Сидоренко, Г. В. Дмитренко (2000), В. А. Яблонський, О. В. Яблонська, П. Д. Плахтій (2001), В. М .Шейко, Н. М. Кушнаренко (2003), Т. П. Білоусова, Ю. О. Маркітантов (2004), В. Л. Пілюшенко І. В. Шкрабак (2004), Г. С. Цехмістрова (2004), О. В. Кустовська (2005), В. С. Марцин (2007), Б. А. Маліцький (2007), Д. М. Стеченко, О. С. Чмир (2007) висвітлюють основи наукознавства, наукових досліджень та їх методологію. Більшість підручників та посібників подають загальноприйняті відомості про історію науки, наукове пізнання, методи дослідження, особливості проведення наукових досліджень та результати їх оформлення і рекомендуються для економічних, педагогічних, юридичних спеціальностей. Хоча вже була зроблена спроба видати посібник з біологічним спрямуванням (Плахтій П. Д., Шинкарюк А. І., Гурський В. А, Любінська Л. Г. (2006)), авторами пропонованого посібника, здійснено узагальнення відомої інформації та представляються матеріали з наукознавства для біологічних спеціальностей. Актуальним є питання висвітлення напрямків та проблем наукових досліджень у біології. У посібнику вперше розглядається використання загальнонаукових та конкретно наукових методів у природничих дослідженнях.

В основу посібника покладено курси «Основи наукових досліджень» та «Методика наукових досліджень» започатковані у 90-х роках ХХ ст. для студентів-біологів. Матеріал, викладений у посібнику, сприятиме детальному ознайомленню читачів з основами науково-дослідницької діяльності й знаннями методології, теорії, методів, технологій з метою активного залучення до науково-дослідницької діяльності, оволодіння навичками дослідження під час написання рефератів, курсових, кваліфікаційних, магістерських робіт. У концентрованій, зручній для сприйняття формі наводяться найбільш важливі відомості про правила підготовки, оформлення та порядок захисту наукових робіт. Посібник вигідно відрізняється від подібних яскраво вираженою практичною спрямованістю у поєднанні з широтою та глибиною поданого матеріалу.

При підготовці навчального посібника використано державні стандарти України й інструкції, що визначають порядок виконання наукового дослідження та правила оформлення його результатів, а також нормативно-довідникові матеріали з вимогами до наукових робіт різного рівня.

Посібник розрахований на широке коло читачів, зацікавлених наукознавством і науковими дослідженнями у біології (магістрів, аспірантів, вчителів, студентів). Автори будуть вдячні читачам за зауваження та доповнення.

Список скорочень*