Контрольні запитання:

1. Які методи теоретичних досліджень ви знаєте?

2. Наведіть приклади використання методу моделювання у біології.

3. Наведіть особливості проведення методів експериментальних досліджень.

4. Назвіть біологічні методи досліджень.

5. Що таке метод польових досліджень?

6. Що треба знати при використанні лабораторних тварин у наукових дослідженнях?

7. Які методи оцінки вимірювань ви знаєте?

8. Розкажіть про біометричну обробку результатів досліджень.

Тема 4. Етапи наукового дослідження

1. Етапи науково-дослідної роботи.

2. Організація наукової діяльності.

3. Вивчення літературних джерел. Методи добору фактичних матеріалів і складання огляду літератури.

4. Довідковий апарат книги. Бібліографічні посилання.

1. Етапи науково-дослідної роботи

Науково-дослідна робота – це чітко організований комплекс дій, спрямованих на отримання нових знань, що розкривають суть процесу і явищ в природі і в суспільстві з метою використання їх у прак­тичній діяльності.

Наукове дослідження проводиться у певній послідовності:

1 етап – визначення теми, об’єкта, предмета дослідження, актуальності, мети і завдань дослідження.

2 етап – розробка структурного плану НДР.

3 етап – розробка календарного плану виконання.

4 етап – робота з інформаційними джерелами: літературними, інтернет, усними (повідомлення науковців); матеріальними (гербарії, колекції).

5 етап – освоєння методик.

6 етап – виконання практичних досліджень.

7 етап – опрацювання теоретичних і практичних результатів. Формування висновків про результати досліджень, їх оцінка і впровадження у виробництво.

Проведення будь-якого наукового дослідження вимагає високої ком­петенції працівників і починається із вибору нау­кового напряму, проблеми, теми і визначення наукових питань.

Під науковим напрямом розуміють сферу наукових досліджень наукового колективу, яка спрямована на вивчення певних фундаментальних, теоретичних та експериментальних завдань у відповідній га­лузі науки. Розрізняють технічні, біологічні, соціальні, економічні напрями з подальшою деталізацією.

Під проблемою розуміють складне нау­кове завдання, яке охоплює значну область дослідження і має перс­пективне значення. При виборі проблеми наукового дослідження слід визначити її актуальність, критично проаналізувати інформацію, що її стосується аби попередити дослідження вже вивчених проблем.

Після обґрунтування проблеми визначають тему наукового дослідження. Тема – це наукове завдання, яке охоплює певну частину дослідження. До теми висувають наступні вимоги: вона повинна бути актуальною, важливою, і такою, що вимагає її вирішення в даний момент. Актуальність визначається через наступні запити:

• соціальний запит – підтверджує продиктовану змінами соціальних умов необхідність вирішення більш загальної проблеми суспільства, складовою частиною якої є запроваджена проблема дослідження;

• запити практики – узагальнені дослідником вказівки на конкретні труднощі в розв’язанні певних задач, помилки і недоліки в роботі, що зумовлені відсутністю відповідних наукових положень та рекомендацій; прогресивні явища, які вимагають узагальнення, аналізу та подальшої наукової розробки;

• запити науки – характеризують необхідність дослідження для розвитку науки, визначають місце проблеми дослідження в загальному науковому знанні, вказують наукову наступність розроблювальної проблеми.

Прикладами актуальності наукового дослідження сьогодні у біології є шкідливість чи корисність ГМО, дослідження геному людини, вивчення організмів, які можуть використовуватися у боротьбі зі шкідниками рослин, популяційні дослідження видів, занесених до Червоної книги тощо.

Розробленість проблеми – показує існуючий рівень висвітлення даної проблеми в науці. Тема повинна мати наукову новизну, тобто бути прин­ципово новою. Все, що вже відомо, не може бути предметом науко­вого дослідження. В роботі уточнюються окремі поняття з огляду на нові наукові дані; пропонується новий підхід у дослідженні якогось явища, тобто розглядається істотно нова методика; ставляться завдання, які не могли з’ясувати попередники. У ботаніці, наприклад, раніше систематичне положення виду визначалося з використанням анатомо-морфологічних методів, а сьогодні застосовують методи молекулярної біології. Раніше природокористування та ресурси розглядалися лише з погляду потреб людини, зараз – новий підхід – підхід сталого розвитку, збалансованого природокористування.

Крім того, слід врахувати наявність теоретичної бази, можливість виконання теми в даній установі, зв'язок її з конкретними господарськими планами і довгостроковими програмами, можливість отримання від впровадження результатів дослідження технічного, економічного та соціального ефекту.

Після визначення завдань дослідження складається план наукового дослідження теми, методики дослідження і робочий план. Із методик дослідження вибирають методи, які найбільш до­цільно використовувати при дослідженні конкретної теми.

На наступному етапі виконуються поставле­ні конкретні завдання. Проводяться теоретичні чи експериментальні дослідження для отримання інфор­мації про об'єкт, явище чи процес, яку аналізують, групують для по­дальшого перетворення відповідно до потреб дослідження.

Після закінчення теоретичних і експериментальних досліджень проводиться загальний аналіз, формуються висновки та рекомендації.

Кінцевою формою реалізації результатів науково-дослідної роботи є впровадження її результатів у виробництво. Впровадження – це передача на виробництво або на використання наукової продукції, що забезпечує техніко-економічний ефект.