Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
M_uk_2013.doc
Скачиваний:
39
Добавлен:
23.02.2015
Размер:
869.89 Кб
Скачать

Короткі методичні вказівки до виконання завдань

Самостійна робота починається після перевірки початкового рівня знань-умінь студента. Для цього необхідно виконати тестові завдання, вміщені на початку кожної теми. Після тесових завдань подано еталони відповідей, щоб той, хто навчається, міг самостійно визначити рівень своєї початкової підготовки.

Для самостійної роботи використовуйте запропоновану літературу, залучаючи до роботи й літературні джерела, обрані самостійно.

Для виконання завдань з орфографії та правопису спочатку слід опрацювати теоретичні питання, з’ясовуючи їх засвоєння на матеріалі запропонованих завдань.

Під час роботи з текстом спочатку слід виконати дотекстові завдання з метою активізації лексики для активного засвоєння до теми, після чого прочитати текст повністю, визначити тему та сутність, визначити основні частини тексту, на які його можна було б розбити, після чого поступово виконати післятекстові завдання.

Для контролю сформованих умінь і навичок наприкінці теми пропонуються тестові завдання для перевірки досягнення конкретних цілей навчання.

Тема 6: українська анатомічна лексика та термінологія. Вивчальне читання текстів на тему: «нервова система». Чергування та випадіння приголосних. Подвоєння та подовження приголосних

Актуальність теми. Знання цієї теми сприятиме розширенню словникового запасу, поповненню його загальномедичною лексикою та спеціальною термінологією, що стосується опорно-рухової системи людини. Її знання забезпечить виходи в різні тематично спрямовані види мовленнєвої діяльності: усне монологічне та діалогічне мовлення, а також інтерпретування одержаної інформації в різних видах письмового висловлювання.

Загальна мета. Вміти використовувати засвоєну лексику, що стосується нервової системи людини, в різних видах мовленнєвої діяльності, вміти читати спеціальний медичний текст з повним охопленням та розумінням змісту та подальшим відтворенням інформації на репродуктивному та продуктивному рівнях.

Конкретні цілі:

  1. Закріплювати навички грамотного написання слів з чергуванням та випадінням приголосних.

  2. Закріплювати навички грамотного написання слів з подвоєнням та подовженням приголосних.

  3. Закріплювати граматичні, синтаксичні, стилістичні навички перекладу спеціальних медичних текстів та навички роботи зі словниковою та довідниковою літературою.

  4. Вміти правильно писати слова з подвоєнням та подовженням приголосних.

  5. Виробляти навички мінімалізації тексту та вичленовування необхідної інформації.

Лексика для активного засвоєння: центральна нервова система (ЦНС), периферична нервова система, головний мозок, спинний мозок, сіра речовина, біла речовина, спинномозковий канал, павутинна оболонка, шийний відділ, грудний відділ, поперековий відділ, крижовий відділ, довгастий мозок, мозочок, проміжний мозок, черв’як мозку, міст, середній мозок, великий мозок, велика півкуля, чутливість, чутливі центри, рухові центри, захисні рефлекси, борозна, звивина, подразнення, гальмування, лобова частка мозку, тім’яна частка мозку, потилична частка мозку, скронева частка мозку, зорова зона, слухова зона, нюхова зона, зона шкірно-м’язової чутливості, мовленнєва зона, вищі психічні функції, пам’ять, мовлення, мислення, свідомість, поведінка.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ПОЧАТКОВОГО РІВНЯ ЗНАНЬ-УМІНЬ

  1. Укажіть рядок, в якому в усіх словах відбувається чергування приголосних:

    1. Стерегти, квадрат, бібліотека.

    2. Скакати, роги, природа.

    3. Колиска, мороз, дуга.

    4. Папір, сміх, поріг.

  1. Знайдіть рядок слів, в яких приголосний випадає:

      1. Радіс...ний, зліс…ний, проїз…ний.

      2. Щас…ливий, зап’яс…ний, вартіс…ний.

      3. Піз…ній, корис…ний, балас…ний.

      4. Курсан…ський, випус…ний, на хус….ці.

  1. Знайдіть рядок слів, в яких приголосний не випадає:

  1. Сер...це, лаборант…сякий, хрус…нути.

  2. Доцен...ський, балас…ний, кіс…лявий.

  3. Компос...ний, журналіс...ський, пристрас…ний.

  4. Ненавис...ний, рідкіс…ний, віс…ник.

  1. Знайдіть рядок слів з подовженими м’якими приголосними:

  1. Почут…я, жовч…ю, запален…я.

  2. Лист…я, тін…ю, клоч…я.

  3. Мід…ю, бездоріж…я, сторіч…я.

  4. Осерд…я, сторіч…я, каят…я.

  1. Знайдіть рядок слів з -Н-:

  1. .Імун…ий, притаман…ий, зрошен…ий.

  2. Довгождан…ий, формен…ий, запрошен…ий.

  3. Напружен…ість, блажен…ий, щоден…ий.

  4. Соколин…ий, судин…ий, притаман…ий.

Еталони відповідей: 1 – С; 2 – А; 3 – В; 4 – С; 5 – С; 6 – В.

Теоретичні питання:

1. Основні чергування приголосних.

2. Випадіння приголосних.

3. Подвоєння та подовження приголосних.

Джерела інформації:

Основні:

  1. Українська мова /[Лепеха Т.В. ] – К.: Євшан-зілля, 2010.

  2. Методичні вказівки з української мови (за професійним спрямуванням) для студентів 1 курсу заочного відділення фармацевтичного факультету/ [Романова О.Г. ] – Донецьк, 2013.

Додаткові:

  1. Український правопис. Вид. 4-е. – К.: Наукова думка, 1993. – 240 с.

  2. Російсько-український словник. – К.: Наукова думка, 1999. – 628 с.

  3. Гринчишин Д.Г., Капелюшний А.О., Сербенська О.А., Терлак З.М. Словник-довідник з культури української мови. – К.: Знання, 2004. – 367 с.

Граф логічної структури теми

«УКРАЇНСЬКА АНАТОМІЧНА ЛЕКСИКА ТА ТЕРМІНОЛОГІЯ. ВИВЧАЛЬНЕ ЧИТАННЯ ТЕКСТІВ НА ТЕМУ: «НЕРВОВА СИСТЕМА».ЧЕРГУВАННЯ ТА ВИПАДІННЯ ПРИГОЛОСНИХ. ПОДВОЄННЯ ТА ПОДОВЖЕННЯ ПРИГОЛОСНИХ»

ЦІЛЬОВІ НАВЧАЛЬНІ ЗАВДАННЯ

Завдання 1. Простежте всі можливі чергування приголосних у словах:

Щука, тривога, одяг, річка, висловити, горіх, рибалка, птах, друг, в’язати, текти, носити, бігти, ловити, стерегти, кожух, ненавидіти, сніг, галка, встромити.

Завдання 2. Вставте, де потрібно, пропущені т або д. Слова запишіть у дві колонки: 1) в які не вставляли букви; 2) в які вставляли букви:

Звіс…но, скатер…ка, асистен…ський, влас…ний, хвас…ливий, контрабандис…ський, аген…ство, радіс…ний, зліс…ний, заїз…ний, контрас…ний, учас…ник, їж…жу, дириген…ський, щас…ливий, ус…ний, страс…ний, тиж…невий, студен…ський, студен…ство, очис…ний, якіс…ний, буревіс…ник, п’я…десят.

Ключ. У кожному слові підкресліть другу від початку букву. З цих букв прочитайте кінцівку вислову В.Сухомлинського «Дорожить людина тим, у що вона …».

Завдання 3. Визначте, чи подвоюються в словах наведені в дужках букви. Запишіть слова у дві колонки: 1) без подвоєння букв; 2) з подвоєнням букв:

Ю(н)ий, дерев’я(н)ий, квартир(н)ий, (с)авець, глиби(н)ий, розрі(с)я, піща(н)ий, (в)ечері, оди(н)адцять, гайдама(ч)ина, твари(н)ий, вдови(н)ий, пі(в)ідра, о(д)ати, вівся(н)ий, олов’я(н)ий, одното(н)ий, рядня(н)ий, загаль(н)ий, Вінни(ч)ина, (л)яний, змії(н)ий, голуби(н)ий, зако(н)ий.

Ключ. У кожному слові підкресліть другу від початку букву, з цих букв прочитайте вислів М.Коцюбинського.

Завдання 4. Визначте, чи подвоюються в словах букви з дужок. Запишіть слова у дві колонки: 1) без подвоєння –н-; 2) з подвоєнням –нн-:

Тума(н)ість, бджоли(н)ий, букве(н)ий, здорове(н)ий, росли(н)ицтво, умотивова(н)ість, скаже(н)ий, обмі(н)ий, притама(н)ий, вихова(н)ість, рва(н)ий, видума(н)ий, віко(н)ий, свяще(н)ий, ознайомле(н)ий, очереви(н)ий, загаль(н)ий, орли(н)ий, післяреформе(н)ий, знаме(н)ий, людинолюб(н)ий, стурбова(н)ість, скарлати(н)ий, числе(н)ість, тьмя(н)ий.

Ключ. У кожному слові підкресліть другу від початку букву, з цих букв прочитайте закінчення вислову Л.Толстого: «Думай добре, і …»

Завдання 5. Запишіть слова у дві колонки: 1) з подовженням м’яких приголосних; 2) без подовження м’яких приголосних:

Змужні(н)я, знатніс(т)ю, щас(т)я, осер(д)я, зати(ш)я, (л)ється, свіжіс(т)ю, жи(т)я, охолодже(н)я, зна(н)я, віст(р)я, старіс(т)ю, вірніс(т)ю, приві(л)я, корі(н)я, знатніс(т)ю, перехрест(т)я, здоби(ч)ю, підні(ж)я, сміливіс(т)ю, зап’яс(т)я, зва(н)я.

Ключ. У кожному слові підкресліть другу від початку букву, з цих букв прочитайте вислів французького письменника В.Гюго.

Завдання 6. Придумайте й запишіть словосполучення з поданими словами так, щоб проілюструвати відмінності в їх значеннях:

Хребетний/хребцевий, чутливий/чуттєвий, подразнення/роздратування, доля/частка/частина, рідина/речовина, стовп/стовбур, мова/мовлення.

Завдання 7. Перекладіть українською мовою:

Спинной мозг – это скопление нервных клеток, образующих в центре серое вещество, и нервных волокон, образующих белое вещество, которое расположено снаружи. Спинной мозг начинается от первого шейного позвонка, заканчивается в верхнем крае второго крестцового позвонка. Серое вещество образует две вертикальные колонны, помещенные в правой и левой половинах спинного мозга. В каждой колонне различают три столба – передний, боковой и задний.

Завдання 8. Від поданих іменників утворіть прикметники та запишіть з ними словосполучення:

Нерв, спина, голова, рух, міміка, зір, слух, нюх, смак, мовлення.

Завдання 9. Прочитайте текст, підготуйтеся до виконання подальших завдань:

НЕРВОВА СИСТЕМА

Традиційно для зручності вивчення анатомічно нервову систему поділяють на центральну та периферичну. Функціонально нервову систему поділяють на соматичну та автономну (вегетативну). До центральної нервової системи (ЦНС) відносять головний та спинний мозок.

Спинний мозок – нижній відділ ЦНС, розташований у каналі хребта. У центрі спинного мозку проходить вузький канал, заповнений спинномозковою рідиною. Спинний мозок оточений трьома оболонками – твердою, м’якою та павутинною. Він складається з сірої (у центрі) та білої (по периферії) речовини.

Спинний мозок людини складається з 31 сегмента. Сегменти об’єднані у відділи – шийний, грудний, поперековий, крижовий. Від кожного сегмента спинного мозку направо й наліво відходять по дві пари задніх і передніх корінців. У міжхребцевому отворі корінці зливаються, утворюючи спинномозкові нерви.

Спинний мозок виконує рефлекторну та провідникову функції. Як рефлекторний центр він здійснює рухові та вегетативні рефлекси. У спинному мозку містяться центри майже всіх рухових рефлексів, терморегуляції, рефлексів сечостатевої системи, судинних рефлексів, центр скорочення діафрагми. Біла речовина спинного мозку, виконуючи провідникову функцію, забезпечує зв’язок і узгоджену роботу всіх ЦНС.

Головний мозок – вищий відділ ЦНС людини. Він розташований у черепній порожнині й через великий потиличний отвір переходить у спинний мозок. У головному мозку, як і в спинному, розрізняють білу та сіру речовину. Він вкритий такими ж трьома оболонками, як і спинний. Вони утворюють єдиний покрив ЦНС.

Головний мозок складається з 5 відділів. Розрізняють довгастий мозок, задній мозок (включає міст і мозочок), середній мозок, проміжний мозок, великий, або кінцевий, мозок.

Довгастий мозок, міст, середній мозок і проміжний мозок утворюють мозковий стовбур, який зв’язує головний мозок зі спинним у центральну нервову систему. Від стовбура мозку відходять 12 пар черепно-мозкових нервів.

Довгастий мозок є продовженням спинного мозку. У довгастому мозку симетрично розташовані ядра чотирьох останніх пар черепно-мозкових нервів. Це центри життєво важливих функцій організму. У довгастому мозку містяться центри ковтання, чхання, смоктання, дихання, кашлю, роботи серця.

Ушкодження довгастого мозку призводить до смерті — зупинки серця й дихання.

Задній мозок складається з моста та мозочка. Міст розташовується між середнім і довгастим мозком. Через міст проходять висхідні й низхідні шляхи нервових імпульсів. Є центри, які пов’язують міст із мозочком. Міст проводить збудження до кори й від кори головного мозку, регулює роботу слинних залоз регулює мускулатуру обличчя, м’язи очних яблук

Мозочок міститься в потиличній частині головного мозку, ззаду від моста й довгастого мозку. Складається з двох півкуль — правої та лівої. Мозочок складається з сірої та білої речовини.

Сіра речовина утворює кору, поверхня якої складається зі складок, звивин і борозен. середині мозочка серед білої речовини є ядра сірої речовини. Мозочок пов’язаний із довгастим, середнім мозком і мостом ніжками мозочка. Мозочок здійснює координацію м’язових рухів, регулює рівновагу тіла.

Середній мозок міститься між заднім і проміжним мозком, забезпечуючи зв’язок між ними. Поверхня середнього мозку утворена двома парами верхніх і нижніх горбів. Верхня пара горбів виконує функцію зорового підкіркового центру. Сюди надходять імпульси від очей і м’язів голови. Нижня пара горбів виконує функцію слухового підкіркового центру. До цього центру надходять імпульси від вух і м’язів голови.

У середньому мозку є центральний канал, який з’єднує довгастий мозок із проміжним мозком. Через середній мозок проходять усі нервові шляхи від великих півкуль до спинного мозку. Середній мозок регулює рухи очей, забезпечує швидку реакцію на звук, забезпечує нахили, повороти голови й тулуба.

Проміжний мозок – це кінцевий відділ стовбура. Він одержує імпульси від усіх рецепторів і складається з таламуса (зорових горбів), гіпоталамуса, епіталамуса (шишкоподібного тіла). В епіталамусі міститься залоза внутрішньої секреції епіфіз, або шишкоподібна залоза. Вона виділяє гормон, що впливає на колір шкіри.

Таламус, або зоровий горб, аналізує сенсорні сигнали й направляє їх до різних ділянок кори головного мозку. Тут розташовані центри больової чутливості.

Гіпоталамус — головний центр регуляції всіх органів. Він регулює обмін речовин, температуру тіла, кров’яний тиск, роботу серця та дихальної системи, а також вміст різних гормонів у крові.

Через проміжний мозок проходять нервові шляхи до кори великих півкуль. Він регулює обмін речовин, температуру тіла, кров’яний тиск, роботу серця та дихальної системи, аналізує сенсорні сигнали та виконує провідникову функцію, регулює виділення гормонів залозами внутрішньої секреції.

Великий, або кінцевий, мозок — це найбільший відділ головного мозку. Він складається з двох півкуль: правої та лівої. Зверху півкулі вкриті корою, утвореною тілами нейронів — сірою речовиною. Під корою розташовуються ядра сірої речовини — підкірка. Між ними міститься біла речовина. Поверхня кори головного мозку збільшується за рахунок звивин. Звивини — це численні складки. Півкулі пов’язані між собою мозолястим тілом.

З діяльністю кори півкуль пов’язані процеси, які відрізняють людину від тварин. Це свідомість, пам’ять, мовлення, мислення.

Всередині півкуль мозку є порожнини — шлуночки. Шлуночки заповнені рідиною, яка називається ліквор. Ліквор разом із кровоносною системою забезпечує обмін речовин у нервовій системі.

Великі півкулі головного мозку поділяють на частки – лобну, тім’яну, скроневу, потиличну.

У корі великих півкуль містяться чутливі зони головного мозку. Вздовж центральної борозни розташована зона шкірно-м’язової (тактильної) чутливості. Тут сприймаються імпульси, що надходять від рецепторів шкіри, м’язів, суглобових сумок. У потиличній частці кори півкуль розташована зорова зона, яка сприймає зорові подразнення. У скроневій частці міститься слухова зона. На внутрішній поверхні скроневої частки кожної півкулі розташовані смакова й нюхова зони. Кора великих півкуль здійснює вищу нервову діяльність. Великий, або кінцевий, мозок регулює роботу всього організму.

Периферичну нервову систему(ПНС) утворюють 12 пар черепно-мозкових і 31 пара спинномозкових нервів. Черепно-мозкові нерви відходять від стовбура головного мозку. Спинномозкові нерви відходять парами по обидва боки спинного мозку. Периферична нервова система поділяється на соматичну та вегетативну.

Соматична нервова система іннервує органи чуттів і скелетні м’язи. Вона забезпечує зв’язок організму з довкіллям. Нерви соматичної системи не перериваються й не утворюють вузлів.

Вегетативна, або автономна, нервова система регулює діяльність усіх органів і тканин. Нервові волокна цієї частини ПНС перериваються вузлами. У вегетативній нервовій системі виділяють симпатичний і парасимпатичний відділи.

Симпатичні нервові волокна відходять від спинного мозку в зоні грудей і попереку, утворюючи вузли вздовж спинного мозку.

Парасимпатичні нерви відходять від стовбура головного мозку та крижового відділу спинного мозку. Нервові вузли парасимпатичної системи лежать у стінках або біля іннервованих органів. Найбільший нерв парасимпатичної системи — блукаючий.

Симпатична нервова система посилює роботу серця, потових залоз, обмін речовин. Парасимпатична нервова система протилежно впливає на органи: уповільнює ритм роботи серця, обмін речовин і секрецію залоз.

Отже, вегетативна нервова система регулює та змінює фізіологічний стан тканин і органів, пристосовує діяльність тканин і органів до умов середовища, забезпечує двобічний зв’язок головного і спинного мозку з іншими системами організму.

Завдання 10. Випишіть з тексту завдання 9 назви та функції відділів ЦНС.

Завдання 11. Закінчіть речення, записавши їх повністю:

  1. Черепно-мозкові нерви відходять … (звідки?).

  2. Периферична нервова система поділяється … (на які складові?).

  3. Соматична нервова система іннервує … (що?).

  4. Вегетативна нервова система регулює … (що?).

  5. Симпатична нервова система впливає на роботу організму …. (як?).

  6. Парасимпатична нервова система впливає на роботу організму …. (як?).

  7. Вегетативна нервова система виконує … (які функції?).

Завдання 12. Прочитайте текст:

Людський головний мозок, одне з найвидатніших творінь еволюції, і нині залишається для вчених «Terra incognito» – «невідомою землею». Тож недивно, що існує величезна кількість хибних думок щодо мозку. Так, здавалося б, чим більший мозок, тим розумніша людина. Однак давно доведено, що це не так. Ще в позаминулому столітті німецький вчений Бішоф шляхом звичайного зважування маси сірої речовини у 2 тисяч представників різних соціальних шарів встановив, що найтяжчий мозок виявлявся не у вчених або людей шляхетного походження, а в робітників. Подальші дослідження вже інших учених виявили, що більше за все мозок важить у тих, кого в медичному середовищі заведено називати дебілами чи ідіотами. Не відповідає дійсності й думка, що розум людини напряму залежить від кількості звивин у півкулях і їх глибини. Було встановлено, що найбільше звивин було в людей, що страждали на тяжкі психічні захворювання.

І. Придумайте назву тексту.

ІІ. Випишіть з тексту 10 ключових слів і словосполучень.

ІІ. Сформулюйте й запишіть головну думку тексту, закінчивши речення: «У тексті розповідається про …».

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ДОСЯГНЕННЯ КОНКРЕТНИХ ЦІЛЕЙ НАВЧАННЯ

    1. Знайдіть рядок слів, в яких приголосний випадає:

  1. Балас...ний, виїз…ний, гігант…ський.

  2. Фашис...ський, тис…нути, аген…ство.

  3. Піс...ний, швикіс…ний, навис…ний.

  4. Контрас...ний, виїз…ний, мазохіс...ський.

  5. Кіс...лявий, безжаліс…ний, студен…ство.

    1. Знайдіть слово, в якому приголосний не випадає:

      1. Тиж…невий, .доблес…ний, сер…цевий.

      2. Піз…ній, контрас…ний, президент…ський.

      3. Кореспонден…ський, пес…ливий, компос….ний.

      4. Підзахис…ний, очис…ний, корис…ний.

    1. Знайдіть рядок слів з -Н-:

  1. Судин...ий, діафрагмальн…ий, тканин…ий.

  2. Розроблен...ий, формен…ий, оперован…ий.

  3. Клітин...ий, спин…ий, склян…ий.

  4. Притаман...ий, дерев’ян…ий, юн…ий.

  5. Щоден...ий, родин…ий, орлин…ий.

    1. Знайдіть слово з –НН-:

    1. Казармен…ий виконан…ий, небачен…ий.

    2. Тканин…ий, клітин..ий, корін…ий.

    3. Скажен…ий, шален…ий, навіжен…ий.

    4. Вівсян…ий, гречан…ий, ячмін…ий.

    5. Дерев’ян…ий, олов’ян...ий, ряднян…ий.

    1. Знайдіть слово з подовженими м’якими приголосними:

  1. Провідніст…ю, піддаш…я, знаряд…я.

  2. Ненавист…ю, зліст…ю, радіст…ю.

  3. Пам’ят…ю, привіл…я, ніч…ю.

  4. Жовч…ю, корист…ю, клоч…я.

  5. Кількіст…ю, відданіст…ю, хрещен…я.

    1. Знайдіть слово без подовжених м’яких приголосних:

  1. Вістр…я, осерд…я, вірніст…ю.

  2. Знаряд…я, стат…я, галуз…ю.

  3. Переніс…я, між ребер…я, ріл…я.

  4. Зіл…я, латат…я, лист…я.

  5. Одужан…я, навман…я, колос…я.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]