2. Поставте подані іменники:

а) в орудному відмінку однини:

Промисловість, вість, галузь, нехворощ, доповідь, річ, власність, вартість, відвертість, мати, подорож, рентабельність, пристань, міць, мазь, продуктивність, любов, верф, ненависть;

б) в місцевому відмінку однини, додавши необхідний прийменник:

Тривога, луг, подруга, блузка, бік, яблуко, лелека, рух, горіх, книга, книжка, поріг, дорога, рука, осока, стріха, комаха, черепаха, мурашка, порох, вухо, п’ятка, печінка;

в) в називному відмінку множини:

Плече, плуг, книга, око, блоха, воша, ніж, онук, круча, плащ, гріш, стежка, комаха, нитка, вимога, ховрах, корж, свитка, вежа.

Завдання 3. Придумайте та запишіть словосполучення так, щоб подані іменники стояли в родовому відмінку однини:

Біль, хребет, поперек, лікоть, опік, пінцет, фермент, шок, розчин, хрип, інтелект, ефект, мозочок, халат, інфаркт.

Завдання 4. Придумайте від поданих слів усі можливі прикметники та запишіть з ними словосполучення так, щоб проілюструвати відмінності в їх значеннях:

Кров, серце, порожнина, м’яз.

Завдання 5. Перекладіть українською мовою:

Вены с сильным развитием мышечных элементов — это крупные вены нижней половины туловища и ног, они отличаются наличием пучков миоцитов во всех трех оболочках. На внутренней оболочке большинства средних и некоторых крупных вен имеются клапаны. Верхняя полая вена, вены плечеголовные, общие и внутренние подвздошные, сердца, легких, надпочечников, головного мозга и его оболочек, паренхиматозных органов клапанов не имеют. Клапаны представляют собой тонкие складки внутренней оболочки, состоящие из волокнистой соединительной ткани, покрытые с обеих сторон эндотелиоцитами. Они пропускают кровь лишь по направлению к сердцу, препятствуют обратному току крови в венах и предохраняют сердце от излишней затраты энергии на преодоление колебательных движений крови, постоянно возникающих в венах.

Завдання 6. Придумайте й запишіть складні слова з першою частиною терміноелемента крово-:

Завдання 7. Прочитайте текст, підготуйтеся до виконання подальших завдань:

КРОВОНОСНА СИСТЕМА

Значення кровообігу. Рух крові по судинах називається кровообігом. Система органів кровообігу складається з серця та кровоносних судин. Свої функції: транспортну, регуляторну й захисну – кров виконує завдяки постійному руху по кровоносних судинах. Цей рух забезпечується ритмічними скороченнями серця, яке працює як насос, перекачуючи кров по кровоносній системі. Припинення руху крові навіть на короткий час є смертельно небезпечним для організму. Продукти розпаду поживних речовин, які не виводяться з клітин кров’ю, отруюють їх.

Серце людини міститься в лівій частині грудної порожнини. Це порожнистий м’язовий орган. Верхівка серця спрямована вниз і вліво. Стінки серця складаються з трьох шарів: внутрішнього (ендокарда), середнього м’язового (міокарда) та зовнішнього сполучнотканинного (епікарда). Зовні серце оточене еластичною навколосерцевою сумкою – перикардом. Між навколосерцевою сумкою та серцем є рідина, яка зволожує серце та зменшує тертя під час скорочень. Серце людини чотирикамерне: воно складається з двох передсердь (верхня частина серця) і двох шлуночків (нижня частина серця). Ліва та права його частини поділені суцільною перегородкою. Між передсердями та шлуночками є отвори, закриті сполучнотканинними клапанами, які з допомогою ниток кріпляться до внутрішньої оболонки серця. Під час скорочення шлуночків клапани закриваються, не пропускаючи кров назад до передсердь. Таким чином, кров рухається тільки в одному напрямку: від передсердь до шлуночків. Клапани мають форму стулок, тому їх називають стулковими. У лівій частині клапан має дві стулки (двостулковий), у правій – три (тристулковий). На виході аорти з лівого шлуночка й легеневої артерії й легеневої артерії з правого шлуночка розташовані півмісяцеві клапани, які не пропускають після скорочення шлуночків кров назад із судин до шлуночків.

Властивості серцевого м’яза. Серцевий м’яз має такі фізіологічні властивості: збудливість, провідність, скоротливість і автоматизм. Збудливість – це здатність серця переходити зі стану спокою до робочого стану під впливом різних подразників – механічних, хімічних, електричних. Збудження, яке виникає в будь-якій частині серця, розповсюджується по всьому серцю. Ця властивість називається провідністю. Збудження серцевого м’яза супроводжується скороченням завдяки його здатності скорочуватися – скоротливості. Автоматизм серця – це здатність серця скорочуватися під впливом імпульсів, що виникають у самому серці. Автоматизм серця дає можливість підтримувати життєдіяльність організму навіть після порушення діяльності нервової системи.

Серцевий цикл. Серце працює ритмічно. Скорочення серця (систола) чергується з його розслабленням (діастолою). У стані відносного спокою воно скорочується приблизно 70-75 разів за 1 хв. Серцевий цикл починається скороченням передсердь, яке триває 0,1 сек. За цей час кров з передсердь через клапани виштовхується до розслаблених шлуночків. Після закінчення скорочення передсердь скорочуються шлуночки, це триває приблизно 0,3 сек. Венозна кров з правого шлуночка виштовхується до легеневої артерії, а артеріальна кров з лівого шлуночка – до аорти. сля цього шлуночки розслаблюються, і протягом наступних 0,4 сек. Серцевий м’яз перебуває в стані загального розслаблення (спокою). Отже, діяльність серця являє собою ритмічну зміну трьох фаз серцевого циклу: скорочення передсердь, скорочення шлуночків і загального розслаблення серця.

Кровоносні судини й кола кровообігу.Система кровообігу складається з різних за будовою та функціями судин. Найбільші судини – артерії. По них кров рухається від серця до органів і тканин. В артеріях тиск високий, і кров там тече швидко. Стінки артерій мають три оболонки: зовнішню зі сполучної тканини, середню з гладенької м’язової тканини та внутрішню з клітин ендотелію. Головна артерія кровоносної системи називається аорта. Вона виходить з лівого шлуночка. З артерій кров надходить у дрібніші судини артеріоли, а потім — у капіляри.

В

ени — це судини, по яких кров повільно рухається до серця від органів і тканин. Стінки вен мають 3 оболонки, але містять м’язових волокон менше, ніж артерії. Всередині вен є клапани, які перешкоджають зворотному руху крові. У верхній і нижній порожнистих венах клапанів немає. Тиск крові у венах нижчий, ніж у артеріях. Найбільша вена — нижня порожниста вена.

Капіляри — це дуже дрібні судини. Їх стінки утворені одним шаром епітеліальних клітин. Капіляри утворюють сітку судин, через які відбувається обмін речовин між кров’ю та тканинною рідиною.

Кровоносні судини утворюють два кола кровообігу: мале та велике. Велике коло кровообігу починається в лівому шлуночку й закінчується в правому передсерді. Під час скорочення лівого шлуночка артеріальна кров, насичена киснем, викидається в аорту. По аорті й артеріях, які від неї відходять, кров розноситься по всьому тілу.

Між капілярами й клітинами тканин відбувається газообмін. У клітини тканин надходить кисень, а в капіляри — вуглекислий газ. Артеріальна кров стає венозною. По верхній і нижній порожнистих венах венозна кров повертається в праве передсердя.

Велике коло кров проходить за 30 секунд.

Мале коло кровообігу проходить через легені. Воно починається в правому шлуночку й закінчується в лівому передсерді. Під час скорочення правого шлуночка венозна кров, не насичена киснем, викидається в легеневий стовбур. Легеневий стовбур — це велика судина, з якої починається мале коло кровообігу. З легеневого стовбура по легеневих артеріях кров рухається до легень. У легенях кров віддає вуглекислий газ і поповнюється киснем. По легеневих венах артеріальна кров повертається в ліве передсердя.

Мале коло кров проходить за 4-5 секунд.

Кров рухається по судинах завдяки різниці тисків на початку й наприкінці великого й малого кіл кровообігу.

Завдання 8. Закінчіть речення, записавши їх повністю:

1. Кровообіг – це … (що?).

2. Кровоносна система виконує такі функції … (які?).

3. Серце – це … (що?).

4. Серце людини складається з … (яких відділів?).

5. Клапани, що прикривають отвори між передсердями та шлуночками називаються … (як?).

6. Систола – це … (що?).

7. Діастола – це … (що?).

8. Артерії – це … (що?).

9. Вени – це … (що?).

10. Кровоносну систему ще називають … (як?).

Завдання 9. Прочитайте текст, підготуйтеся до виконання подальших завдань:

Лімфатична система — це частина серцево-судинної системи. Вона складається з лімфатичних капілярів, лімфатичних судин і лімфатичних вузлів та лімфи.

Лімфатичні капіляри — це тонкі судини, замкнені з одного кінця. Їх утворює один шар клітин. Капіляри є в усіх тканинах тіла. До капілярів дифундує частина тканинної рідини, яка містить воду та продукти розпаду. Це лімфа. Лімфа належить до сполучної тканини. Вона безбарвна, за складом схожа на плазму.

Лімфатичні капіляри з’єднуються між собою та утворюють більші судини. Усі лімфатичні судини з’єднуються в протоки. Найбільша — грудна протока. Протоки з’єднуються з венозною системою та впадають у верхню порожнисту вену. Таким чином плазма крові, яка проходить через капіляри й утворює тканинну рідину, повертається в кровоносні судини. З допомогою лімфатичної системи підтримується водний баланс в організмі.

У лімфатичних судинах є клапани, завдяки їм лімфа рухається в одному напрямку.

По ходу лімфатичних судин розташовуються лімфатичні вузли. У них утворюються клітини — лімфоцити, які синтезують захисні білки імуноглобуліни. У вузлах затримуються чужорідні речовини й знешкоджуються мікроорганізми. Велика кількість лімфатичних вузлів міститься в пахвовій заглибині, підколінних і ліктьових згинах, на шиї.

Лімфатична система зберігає баланс води в організмі, бере участь у захисних реакціях.

І. Придумайте назву тексту.

ІІ. Після прочитання складіть запитання до тексту у вигляді плану.

ІІІ. Випишіть з тексту 10 ключових слів і словосполучень.

Завдання 10. Дайте письмові відповіді на питання:

1. Як відрізняються за будовою артерії та вени?

2. Як називається найбільша артерія?

3. Як називаються найдрібніші судини?

4. Як відбувається рух крові в організмі?

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ДОСЯГНЕННЯ КОНКРЕТНИХ ЦІЛЕЙ НАВЧАННЯ

1. Знайдіть рядок, в якому всі іменники мають закінчення -а(-я) у формі родового відмінка однини: Респіратор, лікоть, гіпофіз. Бік, діабет, крик. Фермент, аспірин, лімфоцит. Організм, череп, кисень. Бронх, ефект, катетер.

2. Знайдіть рядок, в якому всі іменники мають закінчення -у(-ю) у формі родового відмінка однини: Затискач, білок, міокард. Тиск, м’яз, клапан. Шлуночок, хрип, валідол. Газообмін, мозок, гормон. Отвір, епітелій, хребет.

3. Знайдіть рядок іменників чоловічого роду: Івасі, какаду, бюро. Путь, накип, фрау. Біль, насип, дріб. Мадам, жалюзі, марабу. Таксі, міс, бордо.

4. Знайдіть рядок іменників спільного роду: Прибиральниця, професор, лаборант. Микита, суддя, небога. Функція, доцент, ябеда. Сирота, каліка, розмазня. Шампунь, комендант, мазила.

5. Знайдіть рядок іменників, які вживаються тільки в однині: Тканина, вишняк, граблі. Волосся, латаття, гілля. Біль, спокій, ефект. Серце, сміття, імунітет. Вилиця, обличчя, .

6. Знайдіть іменник, який вживається тільки в множині: А. кістки. В. суглоби. С. шви. D. крижі. E. очі.