Тема 5
ОПЛАТА ПРАЦІ ПЕРСОНАЛУ ПІДПРИЄМСТВА
Як усякий товар праця має ціну. Ціна праці — це заробітна плата. «Ціна» праці індивідуума залежить від його якості — кваліфікації.
Заробітна плата — це величина грошової винагороди, виплачуваної найманому робітнику за виконання визначеного завдання, обсягу або робіт виконання своїх службових обов’язків протягом деякого часу.
Розрізняють номінальну і реальну заробітну плату. Номінальна заробітна плата — це нарахована й отримана працівником заробітна плата за визначений період. Реальна заробітна плата — це кількість товарів і послуг, які можна придбати за номінальну заробітну плату.
Існує дві форми оплати праці. Оплата або встановлюється в залежності від часу, протягом якого підприємство використовувало робочу силу, або відповідно до обсягу виконаних робіт. У першому випадку оплата називається погодинною, у другому випадку — відрядною.
Погодинна оплата праці застосовується, якщо або неможливо, або важко нормувати працю, при строго регламентованих, високомеханізованих і автоматизованих виробничих процесах, у виробництвах, що вимагають високої якості і точності виконання робіт, і там, де немає потреби стимулювати інтенсивність праці.
Головна перевага для робітника при погодинній оплаті праці полягає в тому, що він має гарантований щомісячний заробіток, що не залежить від можливого зниження рівня виробництва в даний період часу. Недоліком є те, що робітник не має можливості підвищити свій заробіток шляхом збільшення особистої частки участі у виробничому процесі.
З погляду підприємства головний недолік погодинної оплати в тому, що вона не стимулює підвищення вироблення робітників. При цьому підприємство має відносну економію на заробітній платі при збільшенні виробництва продукції.
Погодинна форма оплати праці включає дві системи: просту погодинну і погодинно-преміальну.
48
При простій погодинній системі розмір заробітної плати залежить відтарифноїставкипрацівникаікількостівідпрацьованогочасу.
Погодинно-преміальна система оплати праці застосовується з метою підвищення якісних або кількісних показників (безаварійна робота, підвищення якості продукції).
Відрядна форма оплати праці застосовується там, де можна встановити однозначну залежність між обсягом зробленої продукції і кількістю витраченої праці кожного робітника або групи робітників.
З погляду робітника відрядна форма оплати праці має ту перевагу, що дає можливість підвищення заробітку при збільшенні інтенсивності праці.
Для підприємства застосування відрядної системи оплати праці дає можливість стимулювати при необхідності вироблення робітників, а основним недоліком є можливе зниження якості у зв’язку з ростом виробництва. Відрядна форма оплати праці має кілька систем: пряму відрядну, відрядно-преміальну, відряднопрогресивну, непряму відрядну, акордну, колективну відрядну. При прямій відрядній системі оплати праці заробіток робітника знаходиться в прямій залежності від його індивідуального виробітку. Така система застосовується там, де легко можна організувати індивідуальний облік праці. Заробіток визначається як сума добутків відповідної відрядної розцінки на фактичне вироблення.
Розцінка — це частина заробітної плати, що приходиться на одиницю продукції.
При відрядно-преміальній системі понад заробіток по прямих відрядних розцінках виплачується премія за виконання і перевиконання плану по заздалегідь установлених якісних або кількісних показниках.
При відрядно-прогресивній системі оплати праці робітника в межах установленої норми оплачується за основними розцінками, а поверх норми — по підвищеним.
Непрямо-відрядна система застосовується для оплати праці допоміжних робітників, що обслуговують основних робітниківвідрядників, від темпу і вироблення яких залежить продуктивність основних робітників.
При акордній системі розмір оплати робіт установлюється не за кожну виробничу операцію окремо, а за весь комплекс робіт, узятий у цілому з указівкою терміну їхнього виконання.
Колективні системи оплати праці доцільно застосовувати в тих випадках, коли неможливий облік індивідуального виробітку кожного робітника.
49
Порівнювати різноманітні види праці, з огляду на їхню складність і умови виконання, дозволяє тарифна система.
При організації оплати праці робітників основними елементами тарифної системи є тарифно-кваліфікаційні довідники, тарифні сітки і ставки.
Тарифно-кваліфікаційний довідник містить перелік виробництв і професій галузей виробництва з характеристикою кожної професії. За допомогою довідника визначають зміст і розряд роботи і вимоги до її виконавця.
Тарифна сітка являє собою сукупність діючих тарифних розрядів і відповідних їм тарифних коефіцієнтів.
Тарифний коефіцієнт показує, у скільки разів рівень оплати робіт даного розряду вище рівня оплати робіт першого розряду.
Тарифна ставка — це виражений у грошовій формі абсолютний розмір оплати праці в одиницю робочої години. Тарифні ставки можуть бути годинними, денними і місячними. Тарифна ставка I розряду не може бути нижче мінімального розміру оплати праці, установленого державою.
Заробітна плата і продуктивність праці
Політика в області оплати праці є складовою частиною керування підприємством, і від неї значною мірою залежить ефективність його роботи, тому що заробітна плата є одним з найважливіших інструментів, що дозволяють раціонально використовувати робочу силу. При розробці політики в області заробітної плати необхідно враховувати співвідношення темпів росту заробітної плати і продуктивності праці.
Можна виділити три основні моделі, що визначають співвідношення темпів росту продуктивності праці і заробітної плати :
ріст заробітної плати пропорційний росту продуктивності праці;
ріст заробітної плати відстає від росту ПП (дегресивна модель); ріст заробітної плати випереджає ріст продуктивності праці
(прогресивна модель).
Першу модель можна вважати ідеальною. У масштабах держави вона не породжує інфляції, а для підприємства містить стимул до підвищення продуктивності праці його працівників. На практиці таке співвідношення підтримувати важко.
Друга ситуація не повинна породжувати інфляцію, але не містить стимулу до підвищення продуктивності праці.
50
Якщо темп росту заробітної плати випереджає темп росту продуктивності праці, то така модель стимулює ріст продуктивності праці, але породжує інфляцію.
Занадто високі темпи росту заробітної плати порушують зв’язок між витратами праці і його оплатою, що так само приводить до зниження його продуктивності.
Таким чином, грамотна політика в області оплати праці дозволяє підвищувати її продуктивність, а, отже, ефективність використання робочої сили.
Останнім часом на ряді підприємств застосовується безтарифна система оплати праці. По цій системі заробітна плата всіх працівників являє собою частку у фонді оплати праці всього підприємства, або окремого підрозділу.
Найпоширенішим є такий метод розрахунку заробітної плати, при якому фактична величина заробітку кожного працівника залежить від кваліфікаційного рівня працівника, коефіцієнта трудової участі (КТУ), фактично відпрацьованого часу.
Інший метод визначення заробітної плати з використанням безтарифної системи полягає в тому, що заробітна плата залежить від обсягів реалізації. Наприклад, директору підприємства встановлюється заробітна плата 1,5 % від суми реалізації, його заступникам — 80 % від заробітної плати директора і так далі відповідно до кваліфікаційного рівня.
Різновидом безтарифної системи є також контрактна система, коли з працівником полягає контракт на визначений час із указівкою рівня оплати.
ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ ДО ТЕМИ
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
1.Структура заробітної плати.
2.Форми і системи оплати праці робітників.
3.Державне регулювання оплати праці.
4.Вирішення задач:
Задача 1. Колективний заробіток за місяць виробничої бригади складає 813 грн. Між членами бригади цей заробіток розподіляється пропорційно відпрацьованому часу і коефіцієнту трудової участі (КТУ): робітник А. М. Іваненко відробив у розрахунковому місяці 18
51
днів, В. М. Петренко — 20, В. О. Коваленко — 22 дні. КТУ склали від-
повідно 0,9; 1,0; 1,1.
Розрахувати заробітну плату за місяць, що повинний одержати кожен член бригади.
Розв’язання
Знайдемо заробітну плату робітника А. М. Іваненко відносно коефіцієнта трудової участі:
0,9 + 1,0 + 1,1 = 3
813 / 3 = 271 грн.
0,9 · 271 = 243,9 грн.
Знайдемо заробітну плату робітника В. М. Петренко відносно коефіцієнта трудової участі:
1 · 271=271 грн.
Знайдемо заробітну плату робітника В. О. Коваленко відносно коефіцієнта трудової участі:
1,1 · 271 = 298,1 грн.
Робітник А. М. Іваненко 18 днів за місяць (18 / 30 = 0,6); В. М. Петренко відробив 20 днів за місяць (20 / 30 = 0,67); В. О. Коваленко відробив 22 дні за місяць (22 / 30 = 0,73).
0,6 + 0,67 + 0,73 = 2
813 / 2 = 406,5 грн.
Заробітна плата робітника А. М. Іваненко відносно відпрацьованого часу складає 0,6 · 406,5 ~ 244 грн.
Заробітна плата робітника В. М. Петренко відносно відпрацьованого часу складає 0,67 · 406,5 ~ 272 грн.
Заробітна плата робітника В. О. Коваленко відносно відпрацьованого часу складає 0,73 · 406,5 ~ 297 грн.
Відповідь: Робітник А. М. Іваненко отримує заробітну плату за місяць у розмірі ~244 грн, робітник В. М. Петренко отримує заробітну плату за місяць у розмірі ~271,5 грн, робітник В. О. Коваленко отримує заробітну плату за місяць у розмірі ~297,5 грн.
Задача 2. Висококваліфікований робітник V розряду протягом розрахункового місяця відробив 23 дня при тривалості робочої зміни 8 г. Заплановане виробниче завдання виконане на 105 %. Погодинна тарифна ставка робітника V розряду дорівнює 1,06 гр. од. Встановленний розмір премії складає: за виконання плану — 15 %, за кожен відсоток перевиконання плану — 1,5 % тарифного заробітку.
Визначити загальний розмір заробітної плати за місяць робітника V розряду.
Задача 3. На виробничому підприємстві переважає відряднопреміальна система оплати праці. Робітник-відрядник протягом поточного місяця відробив 176 н. г. і виготовив 485 деталей. Норма часу на
52
виготовлення однієї деталі складає 0,4 н. г., а розцінка — 0,292 грн од. за одну виготовлену деталь. Передбачувана премія робітникам нараховується в наступних розмірах: за виконання встановленої робочої норми — 10 %, за кожен відсоток перевиконання норми — 15 % відрядного заробітку.
Визначити загальну суму нарахованої заробітної плати робітникавідрядника за місяць.
Задача 4. На виробничому підприємстві переважає відряднопреміальна система оплати праці. Робітник-відрядник протягом поточного місяця відробив 176 н. г. і виготовив 485 деталей. Норма часу на виготовлення однієї деталі складає 0,4 н. г., а розцінка — 0,292 гр. од. за одну виготовлену деталь. Передбачувана премія робітникам нараховується в наступних розмірах: за виконання встановленої робочої норми — 10 %; за кожен відсоток перевиконання норми — 1,5 % відрядного заробітку.
Визначити загальну суму нарахованої заробітної плати робітникавідрядника за місяць.
53