- •Змістовий модуль 2 елементи векторної алгебри
- •Тема 2.1. Вектори.
- •2.1.1. Основні поняття .
- •2.1.2. Лінійні операції над векторами.
- •2.1.3. Проекція вектора на вісь.
- •2.1.4. Розкладання вектора по ортах координатних осей. Модуль вектора. Направляючі косинуси.
- •2.1.5. Дії над векторами, заданими проекціями.
- •Тема 2.2. Скалярний добуток вектора і його властивості.
- •2.2.1. Означення скалярного добутку.
- •2.2.2. Властивості скалярного добутку.
- •2.2.3. Вираження скалярного добутку через координати.
- •2.2.4. Деякі застосування скалярного добутку.
- •Тема 2.3. Векторний добуток вектора і його властивості.
- •2.3.1. Означення векторного добутку.
- •2.3.2. Властивості векторного добутку.
- •2.3.3. Вираження векторного добутку через координати.
- •2.3.4. Деякі застосування векторного добутку.
- •Тема 2.4. Мішаний добуток і його властивості.
- •2.4.1. Визначення мішаного добутку, його геометричний зміст.
- •2.4.2. Властивості мішаного добутку.
- •2.4.3 Вираження мішаного добутку через координати.
- •2.4.4. Деякі застосування мішаного добутку.
Змістовий модуль 2 елементи векторної алгебри
Тема 2.1. Вектори.
-
Основні поняття.
2.1.2. Лінійні операції над векторами.
-
Проекція вектора на вісь.
-
Розкладання вектора по ортам координатних осей. Модуль вектора. Направляючі косинуси.
-
Дії над векторами, заданими проекціями.
Тема 2.2. Скалярний добуток вектора і його властивості.
-
Означення скалярного добутку.
-
Властивості скалярного добутку.
-
Вираження скалярного добутку через координати.
-
Деякі застосування скалярного добутку.
Тема 2.3. Векторний добуток вектора і його властивості.
-
Означення векторного добутку.
Тема 2.4. Мішаний добуток і його властивості.
2.4.1. Визначення мішаного добутку, його геометричний зміст.
2.4.2. Властивості мішаного добутку.
2.4.3. Вираження мішаного добутку через координати.
2.4.4. Деякі застосування мішаного добутку.
Тема 2.1. Вектори.
2.1.1. Основні поняття .
Величини, що повністю визначаються своїм чисельним значенням, називаються скалярними. Прикладами скалярних величин є: площа, довжина, об'єм, температура, робота, маса.
Інші величини, наприклад сила, швидкість, прискорення, визначаються не тільки своїм числовим значенням, але і напрямком. Такі величини називають векторними. Векторна величина геометрично зображується за допомогою вектора.
-
Вектор — це направлений прямолінійний відрізок, тобто відрізок, що має визначену довжину і визначений напрямок. Якщо А — початок вектора, а В – його кінець, то вектор позначається символом або Вектор (у нього початок у точці B, а кінець у точці A) називається протилежним векторові . Вектор, протилежний векторові , позначається .
Довжиною або модулем вектора називається довжина відрізка і позначається . Вектор, довжина якого дорівнює нулю, називається нульовим вектором і позначається . Нульовий вектор напрямку не має.
Вектор, довжина якого дорівнює одиниці, називається одиничним вектором і позначається через . Одиничний вектор, напрямок якого збігається з напрямком вектора , називається ортом вектора і позначається .
-
Вектори і називаються колінеарними, якщо вони лежать на одній прямій або на паралельних прямих; записують || .
Колінеарні вектори можуть бути спрямовані однаково або протилежно.
Нульовий вектор вважається колінеарним будь-якому векторові.
-
Два вектори і називаються рівними , якщо вони колінеарні, мають однакові напрямки і однакові дожини.
З означення рівності векторів випливає, що вектор можна переносити паралельно самому собі, а початок вектора поміщати в будь-яку точку О простору.
рис. 1.
На рис. 1 вектори утворюють прямокутник. Справедлива рівність але Вектори і — протилежні, Рівні вектори називають також вільними.
-
Три вектори в просторі називаються компланарними, якщо вони лежать в одній площині або на паралельних площинах. Якщо серед трьох векторів хоча б один нульовий або два будь-які колінеарні, то такі вектори компланарні.