- •Змістовий модуль 2 елементи векторної алгебри
- •Тема 2.1. Вектори.
- •2.1.1. Основні поняття .
- •2.1.2. Лінійні операції над векторами.
- •2.1.3. Проекція вектора на вісь.
- •2.1.4. Розкладання вектора по ортах координатних осей. Модуль вектора. Направляючі косинуси.
- •2.1.5. Дії над векторами, заданими проекціями.
- •2.2.2. Властивості скалярного добутку.
- •2.2.3. Вираження скалярного добутку через координати.
- •2.2.4. Деякі застосування скалярного добутку.
- •Тема 2.2. Скалярний добуток вектора і його властивості.
- •2.2.1. Означення скалярного добутку.
- •Тема 2.3. Векторний добуток вектора і його властивості.
- •2.3.1. Означення векторного добутку.
- •2.3.2. Властивості векторного добутку.
- •2.3.3. Вираження векторного добутку через координати.
- •2.3.4. Деякі застосування векторного добутку.
- •Тема 2.4. Мішаний добуток і його властивості.
- •2.4.1. Визначення мішаного добутку, його геометричний зміст.
- •2.4.2. Властивості мішаного добутку.
- •2.4.3 Вираження мішаного добутку через координати.
- •2.4.4. Деякі застосування мішаного добутку.
2.3.4. Деякі застосування векторного добутку.
Встановлення колінеарності векторів
Якщо
║
,
то
(і навпаки), тобто


║
.
Знаходження площі паралелограма і трикутника
Відповідно
до означення векторного добутку векторів
і
тобто
а тому

Визначення моменту сили відносно точки
Нехай
у точці
прикладена сила
і нехай
О — деяка точка простору (див. рис. 19).

рис. 19.
З фізики
відомо, що моментом
сили
відносно точки
називається
вектор
,
що проходить через точку О
і:
перпендикулярний площині, що проходить через
точки

2) чисельно дорівнює добуткові сили на плече

3) утворює
праву трійку з векторами
і

Отже

Знаходження лінійної швидкості обертання
Швидкість
точки
М
твердого тіла, що обертається
з кутовою
швидкістю
навколо нерухомої осі, визначається
формулою Ейлера
;
де

де
О — деяка нерухома точка осі (див. рис. 20).

рис. 20.
Тема 2.4. Мішаний добуток і його властивості.
2.4.1. Визначення мішаного добутку, його геометричний зміст.
Розглянемо
добуток векторів
і
,
складений в такий спосіб:
Тут перші два вектори перемножуються
векторно, а їхній результат скалярно
на третій вектор. Такий добуток називається
векторно-скалярним,
або мішаним,
добутком
трьох векторів. Мішаний добуток являє
собою деяке число.
З'ясуємо
геометричний зміст виразу
Побудуємо паралелепіпед, ребрами якого
є вектори
й
і вектор
(див. рис.
21.).

рис. 21.
Маємо:

де
- площа паралелограма, побудованого на
векторах
і
,
для правої трійки векторів і
для лівої, де
-
висота паралелепіпеда. Одержуємо:
, тобто
,
де V
–
об'єм паралелепіпеда, утвореного
векторами
і
.
Таким чином, мішаний добуток трьох векторів дорівнює об'єму паралелепіпеда, побудованого на цих векторах, узятому зі знаком «плюс», якщо ці вектори утворюють праву трійку, і зі знаком «мінус», якщо вони утворюють ліву трійку.
2.4.2. Властивості мішаного добутку.
1. Мішаний
добуток не змінюється при циклічній
перестановці його співмножників, тобто




Дійсно, у цьому випадку не змінюється ні об'єм паралелепіпеда, ні орієнтація його ребер.
2. Мішаний
добуток не міняється при зміні місцями
знаків векторного і скалярного множення,
тобто



Дійсно,

і


.
Знак у правій частині цих рівностей
беремо той самий, тому що трійки векторів
- однієї орієнтації. Отже,

Це дозволяє записувати мішаний добуток
векторів
у виді
без знаків векторного, скалярного
множення.
3. Мішаний
добуток змінює свій знак при зміні місць
будь-яких двох векторів-співмножників,
тобто

,

,

Дійсно, така перестановка рівносильна перестановці співмножників у векторному добутку, що змінює в добутку знак.
4. Мішаний
добуток ненульових векторів
і
дорівнює нулеві тоді і тільки тоді, коли
вони компланарні.
□ Якщо

то
- компланарні.
Допустимо,
що це не так. Можна було б побудувати
паралелепіпед з обсягом
Але тому що

,
те одержали б, що

Це суперечить умові:


Назад,
нехай вектори
- компланарні. Тоді вектор
буде
перпендикулярний площини, у якій лежать
вектори
, і, отже,
Тому
тобто

■
