- •2. Основні аспекти впливу географ. Чинників на формування етносу:
- •Етнічний склад.
- •Підходи до сутності етносу та нації.
- •Предмет та методологія курсу / теоретико-методологічні засади дослідження української культури
- •Витоки української культури (Початки укр. Культуроґенези)
- •Елементи ідентичності:
- •Б) Антропологічний тип
- •В) Мова.
- •Основні риси укр. Менталітету:
- •9. Правові норми:
- •9. Релігія:
- •Політична культура України
- •Інтроверсія
- •Ірраціональність
- •Сенсорність
- •Екстернальність
- •Екзекутивність
- •Основні етапи української культуроґенези
Політична культура України
Ця схема дає змогу розкрити психічні механізми функціонування культ. рис укр. народу, способи їх вияву в політ. житті.
Риси укр. культури: інтроверсія, ірраціональність, сенсорність, екстернальність і екзекутивність.
Вони властиві народам, котрі ще не подолали наслідків тривалого іст. поневолення, не виробили форм ринк. взаємодії у різних сферах сусп. життя і на цій основі не набули рис суч. цивілізац. ментальності.
1) Екстраверсія - відкритість політ. культури, прагнення до діалогу, інтенс. контактів з ін. культурами, любов до слави і самовираження, спокійне ставлення до драм. подій всередині країни, ініціативність, схильність до ризику, сміливість, високу комунікабельність.
Інтроверсія - закритість політ. культури, що виявляється у здатності навчатися на власному досвіді, у реформах орієнтуватися на внутр. тенденції і традиції, а не на зовн. досвід, ідеалізувати внутр. дух. життя. Суб'єкти з такою рисою політ. культури відзначаються миролюбністю і потребою уникати конфліктів, прагнуть змінити самих себе, а не існуючі обставини.
Інтроверсія
виявляється в традиціоналізмі як у побуті, так і в політиці. Соціум не готовий до швидких і радик. політ. змін і тому реформи в Україні проходять значно повільніше, ніж в ін. постком. країнах. Українці більше тяжіють до малих (родина, братство, громада), ніж до великих (партії, загальноресп. організації) груп. Це добре ілюструють спалахи регіоналізму, коли чиновники на догоду регіон. інтересам проводять лінію, що виразно контрастує із загальнонаціональною.
2). Раціональність - здатність соціумів до аналіт. сприйняття політ. реальності, неухильного виконання соц. норм. Основн. критеріями при прийнятті рішень є: логічно - нелогічно, правильно - неправильно, розумно - нерозумно, економно - неекономно. Така культура передбачає настанову на конкретні справи, а не на розмови про них.
Ірраціональність - перевагу емоцій і почуттів у діях індивідів над логічними обгрунтуваннями, міфів над раціон. теоріями. Критерії оцінок мають етичний характер: добре — погано, чесно — нечесно, потрібно людям — непотрібно, гуманно - негуманно. Етичний компонент ірраціональності змушує людей бути такими, як «треба», як «заведено».
Ірраціональність
- слабо розвинена нормативність поведінки. Українці не звикли суворо дотримуватися мор. і прав. норм, а тому твердий порядок у ін. народів (зокрема, англосаксів і німців) вони сприймають як черствість або недружелюбність. Соц. норми на догоду груп. інтересам ігноруються законодавцями, управлінцями високого держ. рангу, парт. лідерами і пересічними громадянами.
Хоча ідея соц. порядку є пріоритетною у мас. свідомості, проте її реалізація розглядається як виняткова прерогатива держ. органів, а не як здатність громадян внутрішньо організуватися і жити згідно з випробуваними світ. цивілізац. практикою соц. нормами.
- емоційність домінує над прагматичністю (вказували Д. Чижевський, В. Липинський). є однією з важливих відмінностей між укр. і зах. індивідуалізмом. Зах. індивідуалізм має перевагу над укр. у сфері соц. взаємодії на грунті спільних інтересів. Укр. же індивідуалізм характеризується замкнутістю, обмеженим набором альтернат. варіантів для соц. взаємодії у відстоюванні власних соц.-політ. інтересів.
- діяльність політиків оцінюється не за шкалою її практ. результативності, профес. здатності, а за мор. і психолог. критеріями: справедливий - несправедливий, чесний - нечесний, мужній - боязкий. Таке сприйняття образу політика створює сприятливий грунт для політ. шахрайства.
- мас. свідомість схильна до сприйняття й творення різноманітних міфологем на зразок «Україна стане незабаром могутньою дем. державою, тому що вона володіє прир. багатствами, високим технолог. і інтелект. потенціалом, має славну історію», «Міжнар. валютний фонд нав'язує руйнівну для укр. економіки модель реформування для того, щоб ослабити потенц. конкурента для країн Заходу», «всі негаразди в Україні через те, що при владі перебувають антиукр. сили».