- •Міністерство охорони здоров'я україни
- •“Затверджено”
- •Завідувач кафедри
- •Методичні рекомендації
- •1. Актуальність теми
- •Класифікація антибактеріальних препаратів
- •Клінічна фармакологія пеніцилінів
- •Антимікробний спектр (David n Yilber et al. 2001г., Яковлєв с.В., Яковлєв в.П. 2002)
- •Антимікробний спектр (David n Yilber et al. 2001г., Яковлєв с.В., Яковлєв в.П. 2002)
- •Фармакокінетика пеніцилінів
- •Дозовий режим для застосування пеніцилінів у дорослих
- •Ускладнення терапії при застосуванні пеніцилінів
- •Взаємодія пеніцилінів з іншими лікарськими засобами
- •Цефалоспорини
- •Параметри фармакокінетики цефалоспоринів
- •Дозовий режим для дорослих
- •Ускладнення терапії при застосуванні цефалоспоринів
- •Взаємодія цефалоспоринів з іншими лікарськими засобами
- •Карбапенеми
- •Дозовий режим для дорослих при застосуванні карбапенемів
- •Ускладнення терапії при застосуванні карбапенемів
- •Взаємодія карбапенемів з іншими лікарськими засобами
- •2. Навчальні цілі
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми
- •4. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття
- •5. Теоретичні питання до заняття.
- •6. Практичні завдання, як виконуються на занятті
- •7. Заключний етап
- •Алгоритм оцінювання знань студентів
Взаємодія цефалоспоринів з іншими лікарськими засобами
|
Препарат |
Несумісні комбінації |
|
Цефалексин |
Взаємодія поки ще невідома |
|
Цефазолін |
Розчин цефазоліна не можна змішувати в одному шприці з іншими антибіотиками; не застосовувати одночасно з антикоагулянтами та сильними діуретиками (фуросемід, етакринова кислота), пробенецид знижує ниркову екскрецію цефазоліну |
|
Цефуроксим |
При одночасному застосуванні з аміноглікозидами, фуросемідом, етакриновою кислотою, колістином, поліміксином підвищується ризик нефротоксиячності; при одночасному застосуванні з еритроміцином знижується ефективність обох антибіотиків; при застосуванні з фенілбутазоном або пробенецидом знижується нирковий кліренс цефуроксиму. Цефуроксим несумісний в одному шприці з аміноглікозидами |
|
Цефаклор |
Підсилює дію непрямих антикоагулянтів |
|
Цефотаксим |
Несумісний з іншими антибіотиками в одному шприці |
|
Цефтазидим |
Несумісний в одному шприці з аміноглікозидами; при одночасному застосуванні з аміноглікозидами, фуросемідом, етакриновою кислотою підвищується нефротоксичність |
|
Цефтриаксон |
Несумісний з розчинами, що містять кальцій. Несумісний з амсакрином, ванкомицином, флуконазолом та аміноглікозидами. Цефтриаксон та хлорамфонікол знижують антибактеріальний ефект один одного |
|
Цефоперазон |
Несумісний в одному шприці з аміноглікозидами |
|
Цефиксим |
Взаємодія поки що невідома |
|
Цефепим |
Несумісний в одному шприці з метронідозолом, ванкоміцином, гентаміцином, тобраміцином, нетилміцином. Ото – та нефротоксичність підсилюється при одночасному застосуванні з аміноглікозидами, фуросемідом, етакриновою кислотою |
|
Цефамандол |
Не змішувати з аміноглікозидами (інактивація); несумісний хімічно з метронідазолом, не можна змішувати в одному шприці з іншими препаратами; підвищує нефротоксичність діуретиків та антибіотиків; знижує рівень протромбіну, тому несумісний з антикоагулянтами (пероральними) та тромболітичними препаратами, підвищує токсичність алкоголю; пробенецид, саліцилати, індометацин сповільнюють ниркову екскрецію цефамандолу. |
|
Цефокситин |
Несумісний з іншими антибіотиками в одному шприці. |
|
Цефтибутен |
Не виявлено несумісності з антацидними препаратами які містять алюміній та магній, ранітидином та теофіліном, що вводиться в/в |
Карбапенеми
Карбапенеми належать до антибіотиків бета – лактамної структури. Вони мають надширокий спектр дії та справляють бактерицидний ефект. Механізм дії пов’язаний з взаємодією з ПЗБ-2 типу внутрішньої стінки мембрани бактерій і, таким чином, порушується синтез клітинної стінки. Карбопенеми володіють стійкістю до плазмідних лактамаз широкого та розширеного спектру та унікальною стійкістю до хромосомних бета – лактамаз.
Фармакокінетичні параметри іміпенему/циластатину (тієнаму) та меропенему (меронему) є схожими. Вони мають слабкий зв’язок з білком, виводяться переважно з сечею. Наявність у складі тієнаму циластатину, запобігає руйнуванню іміпенему ферментом дегідропептидазою-1 у нирках. Циластатин є високоспецифічним інгибитором цього ферменту. Меропенем має вищу стабільність відносно ниркової дегідропептидази-1 за рахунок введення в його молекулу метильної групи в положенні С1карбапенемового ядра, відсутність циластатину зменшує нефротоксичність препарату. Карбапенеми застосовують в лікуванні переважної більшості інфекційних захворювань тяжкого перебігу. Дозовий режим наведено в таблиці 22.
Таблиця 22