Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Савчук підручник

.pdf
Скачиваний:
15
Добавлен:
28.06.2022
Размер:
9.28 Mб
Скачать

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dxL C'C"

 

 

x

 

dL,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

L

(ІV)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dyL A'C"

 

 

dL.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

L

 

Підставимо значення сторін, що визначаються виразами (ІІ), (ІІІ) і (IV) в рівняння (І).

Отримаємо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

dB

 

 

 

 

 

y

dL

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

B

 

 

 

 

 

L

 

cos ,

 

 

mMdB

 

mN cosBdL

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y

dB

 

 

 

 

x dL

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

B

 

 

 

L

 

 

sin .

 

 

 

mMdB

 

mN cosBdL

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Із наведених співвідношень отримаємо диференційні рівняння

x

 

 

M

 

y

,

 

 

B

 

 

 

 

 

 

 

N cosB L

 

 

y

 

M

 

 

x

,

(4.3)

B

N cosB L

 

 

 

 

а також формули для визначення і m

 

 

 

y

 

 

x

x

 

 

y

 

tg

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

,

(4.4)

 

 

 

 

 

 

B

 

 

B

L

 

 

L

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

x 2

 

y

2

 

 

 

 

m

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

.

 

 

(4.5)

 

N cosB

 

 

 

 

 

L

 

L

 

 

 

 

 

Диференційні рівняння (4.3) є тими умовами, які повинні задовільняти функції (4.1) при конформному зображенні еліпсоїда на площині.

Як вже було зазначено, точкова відповідність між поверхнею еліпсоїда і площиною повинна бути взаємною, тобто повинні існувати і зворотні функції

B F1( x,y),

(4.6)

L F2(x,y),

 

що дозволять перейти від плоских прямокутних координат x,yдо геодезичних B,L.

 

Умови, яким повинні задовільняти ці функції при конформному зображенні, визначаються наступними диференційними рівняннями

119

B

 

N cosB

L ,

x

 

 

 

M

y

B

 

N cos B

L .

y

 

 

M

 

x

Відповідно, зближення меридіанів наступними формулами

(4.7)

і масштаб зображення m будуть визначатися

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

L

 

 

 

 

 

B

 

 

 

 

 

 

 

 

 

N cosB

 

 

 

M

 

 

 

 

 

 

 

 

tg

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

y

,

 

(4.8)

 

 

 

 

 

B

 

 

 

 

 

 

 

L

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M

 

 

 

 

N cosB

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

m

1

 

 

M

2

B 2

N

2

cos

2

 

L

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

B

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

(4.9)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M

 

 

 

B

 

2

 

cos2

 

 

L

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

N2

B

y

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рівняння (4.3) і (4.7) - основні рівняння конформного перетворення координат. Інтегрування їх виконується при початкових умовах, які задаються при зображенні еліпсоїда на площині чи навпаки.

В проекції Гаусса осьовий меридіан зображується прямою лінією, що приймається за вісь x з масштабом m=1, тобто для точок осьового меридіана абсциси рівні дугам меридіана

від екватора, а ординати - нулю. Якщо позначити дуги меридіана від екватора до точки заданої широти через X, то для точок осьового меридіана при l=0 отримаємо

x X

(4.10)

y 0

.

 

 

Крім того, додатнім значенням l повинні відповідати додатні значення y і від’ємним l - від’ємні y; додатнім і від’ємним l відповідають тільки додатні значення x (для північної півкулі Землі). Ці умови і визначають проекцію Гаусса.

4.4. Перетворення полярних координат.

Одне із застосувань геодезичної лінії полягає в тому, що з її участю можна на поверхні еліпсоїда створити систему координат, в якій положення пунктів визначається довжиною геодезичної лінії s та кутом, що відраховується від заданого вихідного напряму. Якщо цей напрям збігається з меридіаном, то друга координата - кут, буде азимутом геодезичної лінії - A. Така система координат на еліпсоїді, аналогічна полярній системі координат на площині (довжина прямолінійного відрізка d та дирекційний кут ), називається п о л я р н о ю г е о д е з и ч н о ю.

Поскільки математичне опрацювання результатів геодезичних вимірювань значно простіше виконується на площині, ніж на еліпсоїді, то необхідно здійснити перетворення

120

систем полярних координат, тобто знайти формули переходу від полярних координат s і A на еліпсоїді до відповідних їм координатам d і на площині.

Нехай Q1P меридіан, що проходить через т. Q1 (рис.4.3 а)); Q1T дотична до еліпсоїда і паралельна площині осьового меридіана. Кут між напрямом меридіана Q1P і дотичною Q1T називається геодезичним зближенням меридіанів в т. Q1 . Кут в т. Q1 між напрямом меридіана Q1P і геодезичною лінією Q1Q2 є геодезичний азимут А12 цієї лінії; кут в т. Q1 між напрямом дотичної Q1T і напрямом геодезичної лінії Q1Q2 є геодезичний дирекційний кут 12. Для поверхні еліпсоїда має місце очевидна

рівність А12

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

12

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

P

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

y=const

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

е

д

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

р

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

е

 

 

 

 

A

 

 

 

 

 

 

 

 

м

 

 

 

 

 

 

s

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

й

 

 

 

 

BQ1=const

 

 

 

 

 

 

 

d

q2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

и

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

в

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A

 

 

о

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ь

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

с

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

о

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

q1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

O

 

 

 

 

 

ек

 

 

 

 

 

 

 

 

y

 

 

 

 

 

 

ватор

 

 

 

o

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 4.3

 

 

 

 

На рис. 4.3 б) : точки q1 і q2 зображення точок Q1 і Q2 поверхні еліпсоїда; ор вісь абсцис, зображення осьового меридіана ОР; q1n зображення меридіана Q1P; крива q1q2 зображення геодезичної лінії Q1Q2, d хорда, що стягує цю криву між точками q1 і q2. Кут між координатною лінією y = const і зображенням меридіана q1n називається зближенням меридіанів на площині; відраховується він від лінії y = const, тобто лінії, паралельної осі абсцис, в напрямі проти ходу годинникової стрілки. Напрямний кут 12, відрахований від координатної лінії у = const за годинниковою стрілкою до заданого напряму до хорди q1q2називається дирекційним кутом на площині. Кут 12 між дотичною до кривої q1q2 в т. q1 і хордою d називається поправкою за кривину зображення геодезичної лінії на площині або р е д у к ц і є ю н а п р я м у; відраховується він від дотичної до кривої за ходом годинникової стрілки до хорди. На площині має місце рівність

12

А12 1 12 .

(4.11)

Згідно формули (4.2) для визначення довжини кривої S (зображення геодезичної лінії на площині) необхідно знайти інтеграл

Q2

 

S mds.

(4.12)

Q1

 

121

Якщо позначити різницю довжин кривої S та її хорди d через

 

 

S S d ,

(4.13)

то довжина хорди d буде визначатися із рівняння

 

 

d S S,

(4.14)

де S обчислюється за формулою (4.12).

 

Поправки 12 і

S залежать від довжини кривої S та її кривини і є поправками за

кривину зображення геодезичної лінії, причому перша з них вводиться в напрям лінії S, а друга - в її довжину. В загальному випадку ці залежності складні, але для редукційних задач геодезії, що виникають при переході з еліпсоїда на площину, можна вивести наближені формули, які цілком задовільняють практичні вимоги.

122

4.5. Формули проекції Гаусса-Крюгера 4.5.1. Формули для обчислення координат

а) плоских прямокутних x,y за геодезичними B,l

При малій величині різниці довгот l L L0 залежність між плоскими прямокутними

координатами і геодезичними координатами для симетричних проекцій, якою є проекція Гаусса-Крюгера можна представити у вигляді наступних степеневих рядів:

x X

a

2

l2

a

4

l4

a

l6 ...

 

 

 

 

 

 

 

6

 

(4.15)

 

 

 

 

 

b l5

b l7 ...

y b l b l3

 

 

1

 

3

5

 

7

 

 

де

B

X MdB,

0

а коефіцієнти в цих рядах є функціями тільки геодезичної широти B .

Характерною особливістю рівнянь (4.15) є залежність абсциси від членів парної степені різниці довгот, а ординати - тільки від непарної степені цієї різниці. Такі рівняння ще називають рівняннями симетричних проекцій. Для таких проекцій дві точки еліпсоїда, що мають одинакову широту і одинакову за абсолютною величиною різницю довгот l L L0 ,

після їх зображення на площині будуть мати одинакову абсцису та одинакову за абсолютною величиною ординату.

Знайдемо значення коефіцієнтів рівнянь (4.15).

Поскільки проекція має бути конформною, то поставимо вимогу, щоб рівняння зображення (4.15) задовільняли умови конформного зображення (4.3).

Підставимо в рівняння (4.3) часткові похідні рядів (4.15) . Тоді отримаємо

dX

 

 

da2

l2

 

da4

l4

 

da6

l6 ...

M

 

(b

3b l2

5b l4

...),

dB

 

 

dB

dB

N cosB

 

 

dB

 

 

 

 

 

 

 

1

3

5

 

db1

 

l

db3

l3 ...

 

M

 

(2a2l 4a4l3

6a6l5 ...).

 

dB

 

dB

 

N cosB

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Із порівняння між собою в цих рівностях коефіцієнтів при одинакових степенях l , знайдемо

b

N cosB

 

 

dX

 

,

 

 

1

M

 

 

dB

 

 

 

 

 

 

 

b

N cosB

 

da2

 

,

3

3M

 

 

dB

 

 

 

 

 

 

 

b

N cosB

 

da4

 

,

5

5M

 

 

dB

 

 

 

 

 

 

 

....

a2 N2cosM B dbdB1 ,

a4 N4cosM B dbdB3 ,

a6 N6cosM B dbdB5 ,

З цих формул видно, що для отримання кожного наступного коефіцієнта необхідно знайти похідну попереднього коефіцієнта. Враховуючи, що

123

dXdB M,

d(N cosB) M sinB, dB

можна легко знайти всі коефіцієнти рядів (4.15).

Приведемо коефіцієнти рядів (4.15) в остаточному вигляді

b1 N cosB,

 

 

 

a2

 

 

1

N cosBsinB,

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b

 

1

N cos3 B(1 tg2 B e'2 cos2

B),

 

6

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a4

 

 

1

 

N cos3 BsinB(5 tg2 B 9e'2 cos2

B 4e'4 cos4 B),

24

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b

 

1

 

 

N cos5

B(5 18tg2 B tg4 B 14e'2 cos2 B 58tg2 Be'2 cos2

120

 

5

 

 

 

 

 

 

 

a6

 

 

1

 

 

N cos5

BsinB(61 58tg2

B tg4 B 270e'2 cos2 B 330tg2

720

 

 

 

 

 

 

 

b7

 

 

 

 

1

 

 

N cos7 B(61 479tg2 B 179tg4

B tg6 B).

5040

 

 

 

 

 

 

(4.16)

B),

Be'2 cos2 B),

Довжину дуги меридіана X від екватора до даної точки з широтою B можна обчислити за формулою (2.50)

X A0B A2 sin2B A4 sin4B A6 sin6B ...

(4.17)

де коефіцієнти A0,A2,A4,A6, що визначаються через параметри прийнятого еліпсоїда (див. ф- лу (2.50 ), для еліпсоїда Красовського мають наступні значення:

A0

6367558.4883,

 

A2

 

16036.4734,

(4.18)

A4

 

16.8263,

 

A6

 

0.0216.

 

Формули (4.15) разом з (4.16)-(4.18) мають високу точність (до 0.001 м в x і y ) та

можуть застосовуватись для різниці довгот l 3 4o , тобто для системи шестиградусних зон. Щодо триградусних зон, то ці формули можна спростити, а саме: в формулі для x можна

не враховувати члени з l4 4

та l6, а для y - члени з l5 2

та l7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x X

1

l

2

N cosBsin B

 

1

l

4

N cos

3

BsinB(5 tg

2

B 9e

'2

cos

2

B)

 

 

 

 

 

 

 

2

 

24

 

 

 

 

 

 

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(4.19)

 

 

 

 

 

 

 

3

 

3

 

 

 

 

 

2

 

 

'2

 

2

 

 

 

5

 

 

 

5

 

 

 

2

 

4

 

 

y lN cosB

 

l

 

N cos

 

B(1 tg

 

B e

 

cos

 

B)

 

 

 

 

l

 

N cos

 

B(5 18tg

 

B tg

 

B)

 

 

6

 

 

 

 

 

120

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

124

Якщо виникає необхідність обчислення координат x і y з меншою точністю,

наприклад, до 1 м, то формули (4.19) з врахуванням коефіцієнтів для еліпсоїда Красовського можна спростити, а саме

x 6367558 B 16036sin(2B) 17sin(4B) (1594561 5336sin2

B)sin(2B) l2 ,

 

 

2

 

 

1

 

2

 

(4.19’)

y (6378245

21346sin

 

B)cos(B) l 1

 

 

cos(2B) l

 

.

 

 

6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відмітимо,

що у наведених формулах координати x і y

отримуємо в метрах, а

аргументи B,l при цьому потрібно виразити в радіанах.

б) геодезичних B,l за плоскими прямокутними x,y

Щоб отримати формули для обчислення геодезичних координат за плоскими прямокутними координатами, представимо функції (4.6) у вигляді рядів за степенями ординати y, вважаючи її малою величиною. Для симетричних проекцій зображень ці ряди

будуть мати вигляд

B Bx

a2

y2

 

a4

y

4

a6

y6 ...,

(4.20)

l

 

y

 

 

y3

 

 

 

y5

 

 

 

 

y7 ....

b

b

b

b

7

 

1

 

 

3

 

 

5

 

 

 

 

 

 

 

Всі коефіцієнти в цих рядах є функціями тільки абсциси x .

 

Як видно із формул (4.20)

і рис.4.4, при y 0 величина

Bx B є широтою точки

Qx (рис.4.4).

x

=const 0 L

O

 

 

 

 

s

t

 

 

c

o

n

 

 

 

 

 

 

=

 

 

 

B

x

 

 

y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t

 

c

o

n

s

 

 

=

 

 

 

B

 

 

 

 

Xx

y

Рис.4.4

x X,

 

B Bx ,

Плоскими прямокутними координатами точки Qx є

 

, а геодезичними -

.

y 0.

 

 

L L0

.

Поскільки абсциса цієї точки рівна довжині дуги меридіана

X , то широту Bx можна

знайти як функцію довжини дуги меридіана на основі формули (2.56)

 

Bx A0 x A2 sin(2A0 x) A4 sin(4A0 x) A6 sin(6A0 x),

де коефіцієнти A0 , A2 , A4 , A6 для еліпсоїда Красовського будуть мати наступні значення

125

A0 1.5704606433 10 7 ,

A2 2.5184637 10 3 ,

A4 3.7002 10 6 ,

A6 7.4 10 9 ,

а коефіцієнти рядів (4.20) будуть тоді функціями широти Bx .

Перейдемо до визначення коефіцієнтів в рядах (4.20). Підставимо в рівняння (4.7) часткові похідні рядів (4.20), де замість аргумента x будем брати аргумент X . Тоді отримаємо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dB

 

da2

y2

 

da4

 

4

da6

 

y6 ...

 

N cosB

(

 

 

1 3

 

3y2 5

 

5 y4

7

 

7 y7 ...),

y

 

 

b

b

b

b

dX

dX

dX

dX

 

 

 

M

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

N cosB db

1

 

 

 

 

db3

 

 

 

db5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2a2 y 4a4 y3

6a6 y5 ...

 

 

 

 

 

 

 

y

 

 

 

 

 

 

y3

 

 

 

 

y5 ... .

 

 

dX

 

dX

dX

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Із порівняння між собою в цих рівностях коефіцієнтів при одинакових степенях y , знайдемо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M

 

dB

,

 

 

 

 

 

N cosB

 

db1

,

 

 

b1

 

a2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

N cosB dX

 

 

 

 

 

 

 

 

2M

dX

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M

 

 

 

da2

 

 

 

 

 

 

 

 

N cosB db3

 

b3

 

,

 

 

 

a4

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3N cosB dX

 

 

 

 

4M

 

 

dX

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

....

Для знаходження всіх необхідних коефіцієнтів застосовуємо послідовне диференціювання по довжині дуги меридіана X , враховуючи при цьому, що

dB

M 1,

df (B)

 

df (B)

 

dB

.

dX

dX

 

 

 

 

dB dX

Остаточні значення коефіцієнтів рядів (4.20) мають наступний вигляд

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b1

 

 

 

 

 

 

 

 

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Nx

cosBx

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

tgBx

(1 e'2 cos2 Bx ),

 

 

a2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 Nx

2

 

 

 

 

 

 

(4.21)

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

1

 

 

(1 2tg2 Bx e'2

cos2

 

b3

 

 

 

 

 

 

Bx ),

6

 

 

 

N

3

cosB

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

126

 

 

 

 

1 tgBx

(5 3tg2 Bx 6e'2 cos2 Bx 6tg2Bxe'2 cos2 Bx 3e'4 cos4

Bx 9tg2 Bxe'4 cos4 Bx ),

a4

 

 

 

 

 

 

 

24 N

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

1

 

 

(5 28tg2Bx 24tg4 Bx 6e'2

cos2

Bx 8tg2 Bxe'2

cos2 Bx ),

b5

 

 

 

 

 

 

120 N

5

 

cosB

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

tgBx

(61 90tg2 Bx 45tg4 Bx ).

 

 

 

a6

 

 

 

 

720 N

6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

Обчислені таким чином геодезичні координати будуть виражені в радіанній мірі. Точність цих формул така, що вони забезпечують 00001."в координатах B,l при розміщені точки на краю шестиградусної зони.

4.5.2. Формули для обчислення зближення меридіанів

 

 

Для визначення зближення меридіанів

скористаємось другою формулою (4.4)

 

 

 

 

 

 

 

 

tg

x

:

y

,

 

 

 

 

 

 

 

 

(4.22)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

L

 

L

 

 

 

 

 

 

 

 

 

часткові похідні в якій знайдемо на основі формул (4.15). Отримаємо

 

 

x

2a2l 4a4l3

6a6l5 ...,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

L

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(4.22’)

 

y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b

3b l2 5b l4 ....

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

L

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

3

 

5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підставивши значення похідних у (4.22), отримаємо

 

 

 

 

 

tg

2a

2

l 4a

4

l3 6a

6

l5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

.

 

 

 

 

 

(4.23)

 

 

 

 

b 3b l2 5b l4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

3

 

5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Значення коефіцієнтів a2 ,a4 ,a6 ,b1,b3 ,b5

даються виразами (4.16), підставивши які в

(4.23) і виконавши елементарні математичні перетворення, остаточно отримаємо

 

tg

sin Bl

1

 

sin B

 

1 tg2 B 3e'2 cos2 B l

3

1

 

sin B

2 4tg2 B 2tg4 B l5.

(4.24)

 

 

 

 

 

 

 

 

3 cos2

 

B

 

 

 

 

 

 

 

 

15 cos4 B

 

Аналогічним чином можна знайти вираз для обчислення зближення меридіанів за плоскими прямокутними координатами, тільки при цьому за вихідну беруть другу формулу

(4.8)

 

B

 

L

tg M

 

:N cosB

.

 

y

y

Приведемо остаточну формулу для зближення меридіанів у функції плоских прямокутних координат

127

tg

tgBx

y

tgBx

(1 tg2 Bx e'2 cos2

Bx )y3

 

3Nx

3

 

 

 

Nx

 

 

(4.25)

 

tgBx

 

 

 

 

 

 

(2 5tg2 Bx

3tg4 Bx 2e'2 cos2

Bx tg2 Bx e'2 cos2 Bx )y5.

15N

5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

У формулах (4.24) і (4.25) не враховано члени з e'4 . Точність приведених формул забезпечує обчислення в 0001.".

Знак зближення меридіанів співпадає зі знаком різниці довгот l або знаком y , тобто

для точок, які розташовані на схід від осьового меридіану, зближення меридіанів завжди буде додатнім, а на захід від нього - від’ємним.

4.5.3. Формули для обчислення масштабу проекції

Для знаходження формули масштабу зображення скористаємось формулою (4.5), яку представимо у вигляді

 

2

 

x

2

 

y

2

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

m

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

.

 

 

 

 

N 2 cos2

B

 

 

 

L

 

 

L

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вирази для часткових похідних нами вже отримано - ф-ли (4.22’). квадрати цих виразів у (4.26) і додавши їх, отримаємо

(4.26)

Підставивши

m2

b 2

(4a

2

6b b

)l2 (16a

2

a

4

9b

2 5b b )l4

1

 

2

1 3

 

 

3

1 5

.

 

 

 

 

N 2 cos2 B

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

В цій формулі збережено члени порядку l4 . З врахуванням виразів для a

2

,a

4

,b ,b

3

,b (без

 

 

 

 

 

 

1

5

сфероїдних членів при l4 ) та простих алгебраїчних перетворень остаточно знаходимо

 

m 1

1

cos2 B(1 e'2 cos2 B)l2

1

cos4 B(5 4tg2 B)l4 .

 

 

 

 

 

(4.27)

 

24

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

Як видно із даної формули, при l 0, тобто на осьовому меридіані, масштаб проекції рівний одиниці. При віддалені від осьового меридіана на схід і на захід значення масштабу швидко зростає.

Для отримання формули масштабу зображення у функції плоских прямокутних координат скористаємось другою формулою (4.19), яку, з прийнятими вище обмеженнями, запишемо

 

1

 

3

 

3

 

2

 

y Nl cosB

 

 

Nl

 

cos

 

B(1 tg

 

B).

6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Застосовуючи формули обертання ряду для l cosB , знайдемо

l cosB

y

(1 tg2 B)

y3

,

N

6N 3

 

 

 

звідки з прийнятою точністю

128

Соседние файлы в предмете Вища геодезія