2. Коефіцієнт вибуття

вартість вибувших ОФ

вартість ОФ на початок року

3. Коефіцієнт оновлення ОФ

вартість введених ОФ

вартість ОФ на кінець року

Крім коефіцієнтів визначають показники ефективності використання ОФ

1. фондовіддача / показує обсяг доходів, що припадає на одиницю ОФ

доходи

ОФ середні

2. рентабельність ОФ / прибуток, що припадає на одиницю вартості ОФ/

прибуток балансовий

ОФ середні

Крім того, визначаються показники, що характеризують забезпеченість підприємства ОФ. До них відносяться:

1. Фондоємкість /обсяг ОФ, що припадає на одиницю доходу

ОФ середні

Доходи

2. Фондоозброєність /показує, скільки ОФ припадає на одного працівника/

ОФ середні

Чисельність середньоспискову

ОФ середні - це середньорічна вартість ОФ. і вона визначається:

1. визначається вартість ОФ на кінець року

ОФ на початок + ОФ введені – ОФ вибувші

2. визначається середньорічна вартість ОФ:

ОФ на поч. Року + ОФ на кінець року

2

Доповнити коефіцієнти !!!!!

5. Знос та амортизація

-Створення та спрацювання і старіння основних фондів.

-Амортізація основних фондів.

-Методика визначення амортизації.

-Ремонт, модернізація, заміна діючих основних фондів,

Розширене їх відтворення.

-Створення та спрацювання і старіння основних фондів.

Просте й розширене відтворення основних виробничих фондів відбувається в безперервному процесі і здійснення різних його взаємозв”язаних форм ремонту, модернізації та заміни окремих елементів засобів праці; технічного переозброєння, реконструкції та розширення діючих цехів, виробництв і підприємств у цілому, а також споудження нових аналогічних виробничих об”єктів. Необхідною передумовою нормального перебігу відтворювальних процесів є постійний облік ступеня спрацювання ( старіння ) та амортизації основних фондів. Необхідно постійно проводити профілактичний ремонт, капітальний ремонт, модернізацію, або заміну діючих основних фондів на нові.

Старіння основних фондів має такі види зносу :

• Фізичний - коли основні фонди в процесі своєї діяльності втратили первісну вартість, тобто з часом експлуатації застаріли.

• Економічне спрацювання – яке характеризує зменшення вартості основних фондів внаслідок їх експлуатації, тривалого та фізичного старіння.

• Техніко-економічне старіння – яке характеризує спрацювання основних фондів під впливом науково-технічного прогресу.

Амортизація основних фондів.

Основні фонди потребують постійного відтворення. Здійснюється цей процес у вартісній формі. Для цього підприємство на певному рахунку накопичує грошові кошти, які мають назву – амортизація.

Амортизація основних фондів – процес перенесення авансованої вартості усіх видів засобів праці на вартість готової продукції з метою їх повного відновлення.

Для визначення суми амортизації треба визначити амортизаційну вартість основних фондів:

Вартість ОФа = Середня балансова вартість ОФ – вартість ОФ ліквідаційна.

Амортизація фондів на підприємствах використовується за такими напрямкими:

• проведення різних видів ремонту, реконструкції та модернізації основних фондів

• на придбання та експлуатацію основних фондів

• на самостійне виготовлення основних фондів.

Строк корисной експлуатації основних фондів – це період протягом якого основні фонди використовуються і приносять позитивний ефект підприємству.

• Методика визначення амортизації

На сучасному етапі розвитку ринкової економіки підприємствам надається самостійність у визначенні норми амортизаційних відрахувань.

Суму амортизаційних відрахувань включають до складу витрат обігу , реалізують під час продажу товарів, а потім накопичують у спеціальному амортизаційному фонді, що служить відновленню основних фондів.

Розрахунок амортизації починається з визначення норм амортизації , які характеризують щорічний розмір відрахуваньу відсотках до балансової вартості основних фондів. Розрахунки норм амортизації на повне відновлення здійснюється централізовано за формулою:

Норма амортизації визначається за формулою:

Вартість балансова ОФ – вартість ліквідаційна ОФ * 100 %Норма А = Амортиз. Період * вартість амортизаційну ОФ

Амортизаційні періоди – це нормативний строк корисної експлуатації основних фондів.

Строки експлуатації машин і устаткування мають бути оптимальними, тобто такими, що забезпечують найменші затрати суспільної праці на їхнє виготовлення і використання у виробничому процесі протягом усього періоду функціонування.

Для здійснення правильної амортизаційної політики важливим є знання можливих методів амортизації основних фондів. У практиці господарювання, з введенням нових стандартів бухгалтерського обліку можуть застосовуватися методи рівномірної ( лінійної ), подвійно залишкової і прискореної амортизації.

Зробити вставку

Метод рівномірної( лінійної) амортизації передбачає перенесення балансової вартості основних фондів на собівартість продукції що виробляється / послуги, що надаються), протягом амортизаційного періоду ( нормативного строку служби) засобів праці за однаковими нормами амортизаційних відрахувань.

Податковий метод зменшення остаточної вартості

Для визначення прибутку, що оподатковується всі основні фонди підприємства поділяються на 4 групи. Кожна з цих груп має визначення законом „ Про оподаткування прибутку підприємств”.

№ групи.	Група основних фондів	норма амортизації %
1	Будівлі, споруди, їхні структурні компоненти й передавальні пристрої, житлові будинки	2
2	Автомобільний транспорт та запасні частини до нього, меблі,побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше офісне обладнання	10
3	Основні фонди , не включені до першої , другої групи та четвертої / Верстати, обладнання, пристрої і т. Інше./	6
4	Електронно-обчислбвальні машини, інші машини дла автоматичного оброблення інформації,їх програмне забезпечення, пов»язані зними засоби зчитування або друку інформаційні системи, телефони, мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість МШП.	15

• Ремонт, модернізація, заміна діючих основних фондів.

Розширення та відтворення.

Ефективність введення в дію основних фондів та їх експлуатацію залежить від робочого стану основних фондів. Тому на підприємстві проводяться різні види ремонту:

1. поточний ремонт – забезпечує збереженість основних фондів і їх утримання у робочому стані.

2. капітальний ремонт – допомагає відновити первісні можливості основних фондів.

3. відновний ремонт – здійснюється у разі стихійного

лиха.

Крім ремонту на підприємствах проводиться модернізація основних фондів. яка забезпечує удосконалення діючих основних фондів.