- •Складання дієт до різних захворювань. Значення лікувального харчування в комплексному лікуванні пацієнтів.
- •Термотерапія. Правила проведення термотерапії, дезінфекція та зберігання термометрів. Види гарячки. Цифровий і графічний запис температури в температурний лист.
- •Характеристика пульсу. Визначення та реєстрації даних.
- •Правила вимірювання артеріального тиску. Демонстрація методики вимірювання та реєстрацію даних.
- •5. Гірчичники. Показання . Протипоказання. Продемонструвати методику.
- •6. Зігрівальний компрес. Показання й протипоказання. Механізм дії. Продемонструвати методику.
- •7. Грілка, міхур з льодом. Показання та протипоказання. Механізм дії, техніка приготування. Продемонструвати виконання на фантомі. Заповнення гумової грілки водою
- •Використання грілки
- •Використання міхура з льодом
- •8. Плевральна пункція. Показання. Підготувати потрібний інструментарій. Участь у проведенні маніпуляцій.
- •9. Правила збирання харкотиння для різних досліджень.
- •10. Банки, показання та протипоказання. Механізм дії. Приготувати все для демонстрації методики.
- •11. Методи оксигенотерапії. Продемонструвати техніку подавання кисню пацієнту.
- •Подача кислородно-воздушной смеси из кислородной подушки.
- •1. Подготовка к процедуре:
- •12.Сифоннаклізма. Показання та протипоказання. Підготувати все необхідне. Показати техніку
- •Послідовність дій при виконанні сифонної клізми
- •13 .Очисна клізма. Показання та протипоказання. Механізм дії. Підготувати все необхідне. Показати техніку.
- •III. Окончание манипуляции.
- •14. Очисна клізма. Показання й протипоказання. Механізм дії. Підготувати все необхідне. Продемонструвати техніку.
- •Алгоритм манипуляции:
- •. Подготовка к манипуляции.
- •. Выполнение манипуляции.
- •Окончание манипуляции.
- •15. Промивання шлунка. Показання й протипоказання. Демонстрація техніки промивання шлунка товстим зондом.
- •16. Правила підготовки пацієнта до взяття калу на наявність яєць глистів, приховану кров, копрологічне дослідження. Взяття калу для копрологічного дослідження, на яйця гельмінтів
- •Взяття калу на приховану кров (реакція Грегерсена, бензидинова проба)
- •17. Правила підготовки пацієнтів до ендоскопічного методу обстеження органів травлення рН-метрії. Подготовка к эзофагогастродуоденоскопии (эгдс)
- •Подготовка к проведению рН-метрии
- •18. Правила підготовки пацієнтів до рентгенологічного методу обстеження органів травлення (рентгеноскопії шлунка, іригоскопії, холецистографії).
- •19. Лікувальні клізми. Показання й протипоказання. Продемонструвати техніку виконання на фантомі.
- •Алгоритм
- •3.Окончание манипуляции.
- •20. Дослідження сечі за методом Зимницького. Правила проведення. Значення проби для діагностики.
- •22. Правила вимірювання добового діурезу, водного балансу. Діагностичне значення.
- •23. Експрес-методи визначення вмісту глюкози й ацетону в сечі, діагностичне значення. Кількісне визначення глюкози в сечі (експрес метод за допомогою глюкотеста).
- •Виявлення кетонових тіл (проба Герхарда).
- •24. Антибіотикотерапія. Правила розведення. Демонстрація проби на чутливість до антибіотиків на фантомі.
- •Проби на чутливість до антибіотиків
- •Під'язикова проба
- •Читання проби
- •Нашкірна проба
- •Читання проби
- •Скарифікаційна проба
- •Читання проби
- •Внутрішньошкірна проба
- •Читання проби
- •25. Способи введення антибіотиків.
- •26. Інсулінотерапія. Місця введення інсуліну. Техніка виконання.
- •Техника введения
- •27. Правила введення біциліну
- •28. Підготовка системи для внутрішньовенного краплинного введення. Заповнення системи одноразового використання інфузійним розчином
- •Попередня підготовка до виконання навику:
- •Основні етапи виконання навику:
- •29. Техніка взяття крові з вени на біохімічне дослідження.
- •30. Техніка виконання підшкірної, внутрішньом'язової ін'єкцій. Внутримышечные инъекции
- •Подкожные инъекции
- •31. Техніка виконання внутрішньовенного струминного введення ліків.
- •32. Дуоденальне зондування. Техніка проведення. Діагностичне значення.
- •Послідовність дій
- •33. Фракційне зондування. Техніка проведення. Діагностичне значення.
- •34. Правила виписування, зберігання та облік сильнодійних та отруйних засобів.
- •Зберігання отруйних і наркотичних речовин регламентує наказ моз-у “356” який звучить так:
- •35. Профілактика сніДу в умовах фаПу, станції швидкої допомоги, лікувального закладу.
- •36. Охорона праці при роботі з інфекційним матеріалом, його знезараження.
- •1. Общие требования охраны труда
- •2. Требования охраны труда перед началом работы
- •3. Требования охраны труда во время работы
- •4. Требования охраны труда в аварийных ситуациях
- •5. Требования охраны труда по окончании работы
- •37. Використання індивідуальних засобів захисту при взятті біологічного матеріалу в терапевтичному відділенні, протитуберкульозному закладі.
5. Гірчичники. Показання . Протипоказання. Продемонструвати методику.
Показання: гострі запальні процеси верхніх дихальних шляхів, гострий бронхіт, плеврити, пневмонії; гіпертонічний криз, радикуліт, міозіт.
Протипоказання: легенева кровотеча, злоякісні новоутворення, температура тіла вище 38оС, захворювання шкіри, порушення чутливості шкіри, алергічна реакція на гірчичну олію.
Запам’ятайте! Не кладіть гірчичники на лопатки, хребет, молочні залози.
Вимити руки.
Пацієнта кладуть зручно в ліжку і звільняють місце для накладання гірчичників від одягу: при головному болю – потилицю, при гострому трахеїті – верхню частину грудини, при бронхіті та пневмонії – між і під лопатками, при болях в серці – ділянку серця, при гострих запальних процесах верхніх дихальних шляхів – литкові м’язи.
Оглянути шкіру пацієнта і визначити відсутність протипоказань до маніпуляції.
Беруть однією рукою за край гірчичника і на кілька секунд змочують в теплій (35–40 ºС ) воді.
Прикладають мокрий гірчичник до шкіри гірчичною масою на необхідні ділянки тіла; дітям та хворим з підвищеною чутливістю шкіри між гірчичником і шкірою прокладають зволожену марлю (мал. 3.10).
Накривають пацієнта пелюшкою, а зверху ковдрою.
Уточняють відчуття пацієнта та ступінь гіперемії через 2-5 хв.
Залишають гірчичники на 10-15 хв., враховуючи індивідуальну чутливість пацієнта до гірчиці.
Знімають гірчичники, змочивши їх в дезрозчині.
Залишки гірчиці на шкірі змивають вологою серветкою і просушують шкіру рушником.
Пацієнту необхідно полежати в ліжку під теплою ковдрою на менше 2 год.
Дезінфікують обладнання.
Роблять відмітку про виконання процедури у листку призначень.
6. Зігрівальний компрес. Показання й протипоказання. Механізм дії. Продемонструвати методику.
Зігрівальний вологий компрес — це тривала теплова процедура, що являє собою лікувальну пов’язку з непромокальнимшаром, який затримує на місці його накладання випаровування та тепловіддачу.
Механізм дії: рівномірне і тривале розширення судин призводь до збільшення притоку крові не тільки до шкіри, а й до тканин та органів, які лежать глибше і розташовані за грудною та черевною стінками.
Показання: гострий, підгострий трахеїт, бронхіт, пневмонії (крім абсцедувальних), ангіна (без нагноєння), післяін’єкційні інфільтрати, запалення периферичних нервів, гострі та хронічні западня суглобів, забите місце (не раніше ніж через добу після травми), промбофлебіти (за відсутності тромбоутворення), негнійний мастит, міозит, отит.
Місця можливого накладання: грудна клітка (груднина, спина, крім лопаток та хребта); місце ураженого нерва, суглоба, м’яза, кінцівки, шиї, грудна залоза, соскоподібний відросток.
Протипоказання: гноячкові захворювання шкіри (фурункул, карбункул), алергійні висипи, пошкодження шкіри, висока температура тіла, гнійне ураження прилеглих органів, септичний стан хворого.
Завжди накладання компресу треба починати з його моделювання.
Перший нижній шар (прокладку) беруть такої величини, щоб вона виходила за вогнищевий процес на 2—3 см. Це може бути марля У 4—6 шарів або полотнина у 2—3 шари; другий (герметизувальний Шар) — компресний папір або поліетиленова плівка; третій (утеплювальний шар) — вата; четвертий (фіксувальний шар) — марлевий бинт. Кожний наступний шар повинен бути на 2—3 см більший за Попередній з метою герметизації.
Прокладку змочують однією із вищеперерахованих рідин, віджимають, накладають на визначену ділянку. Зверху накладають Компресний папір, потім — вату. Вологий шар щільно прилягає до Пікіри, а решта шарів прикривають його.
Зверху компрес закріплюють бинтовою пов’язкою так, щоб він Щільно прилягав до поверхні шкіри, але не здавлював кровоносні судини. Компрес накладають на 8—10 год.
При правильно накладеному зігрівальному вологому компресі прокладка залишається вологою та теплою і через 8—10 год. Шкіра під компресом волога, тепла, трохи гіперемійована.
Після зняття компресу шкіру протирають зволоженою теплом серветкою, потім — сухим рушником. Щоб уникнути мацерації, шкіру протирають 70 % етиловим спиртом і накладають утеплювальну суху пов’язку. Через 2—3 год компрес можна повторити.
У разі післяін’єкційного інфільтрату добре допомагають двощаровий компрес з використанням розчину фурациліну 1:5000 та мазі Вишневського.
При тромбофлебіті накладають зігрівальний компрес із маззю Вишневського на 2—3 дні. При цьому змодельований компрес кладуть на чисту поверхню прокладкою догори, за допомогою шпателя наносять на прокладку рівномірно мазь Вишневського, а потім акуратно обома руками беруть компрес знизу, прикладають його до відповідної анатомічної ділянки і фіксують.
У разі запалення середнього вуха (отит) у прокладці та в компресному папері роблять отвір. Накладають компрес таким чином, щоб дія його була спрямована в основному на ділянку соскоподібного відростка, а вушна раковина залишалася відкритою.
У домашніх умовах для накладання компресу можна застосувати листя капусти, лопуха (ошпарене кип’ятком), а також молочну сироватку.
Не варто накладати компрес на шкіру, змащену йодом, тому що виникає велика небезпека глибокого опіку або мацерації шкіри.
Якщо компрес зсунувся, то його потрібно накласти по-новому.
При кожному наступному накладанні компресу треба використовувати свіжу чисту прокладку.