35. Профілактика сніДу в умовах фаПу, станції швидкої допомоги, лікувального закладу.

Нормативна база

Наказ Міністерства охорони здоров’я України,  Міністерства освіти і науки України, Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, Державного департаменту України з питань виконання покарань, Міністерства праці та соціальної політики України №740 /1030/4154/321/614а «Про заходи щодо організації профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини, медичної допомоги і соціального супроводу ВІЛ-інфікованих дітей та їх сімей» від 23.11.2007 Досвід практичної роботи показує, що є деякі питання, які не зовсім чітко визначені в цьому документі. Щоденний контакт з пацієнтами вимагає детального вивчення цих питань та продуманого підходу до їх вирішення.  Щоб уникнути зауважень та налагодити діяльність кожного медичного працівника, слід звернути увагу на основні напрями таких перевірок.

Етап І – перевірка матеріальної бази лікувального закладу

Заходи з профілактики поширення ВІЛ-інфекції в лікарні варто розпочати з покращення її матеріального стану:

• забезпечення одноразовими шприцами та системами для внутрішньовенного введення препаратів в повному обсязі (обсяг потреби залежить від кількості проведених лікувальних процедур та різниться для кожної лікарні);

• забезпечення медичного персоналу засобами індивідуального захисту (масками, халатами, окулярами, екранами, одноразовими рукавичками, водонепроникними фартухами);

• забезпечення контейнерами для медичних відходів;

• забезпечення деззасобами та посудинами для проведення дезінфекції медичних виробів;

• забезпечення медикаментами, що дозволяє швидко надати необхідну допомогу при травмуванні медичного працівника.

За стан матеріальної бази закладу охорони здоров’я, кількісне та якісне забезпечення лікувального процесу медичними виробами відповідає керівництво закладу.

Крім вищеперерахованого обладнання, перевіряючі органи цікавляться наявністю препаратів для профілактики ВІЛ-інфекції.

В першу чергу контролюють:

• наявність антиретровірусних засобів на випадок, коли травмується хтось з медичних працівників;

• місце та умови їх зберігання (повинні бути доступними цілодобово);

• дотримання термінів придатності цих препаратів;

• наявність інструкції щодо застосування цих засобів, з чіткою вказівкою щодо дозування, можливого негативного впливу на здоров’я.

Важливо пам’ятати, що додатком 1 до пункту 1.7 Інструкції про порядок профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини, затвердженої Наказом № 740, відповідальність за дотримання правил техніки безпеки при роботі з кров’ю, використання засобів індивідуального захисту покладена на самого працівника.

Етап ІІ – перевірка якості знань медичного персоналу

Кожен медичний працівник повинен знати, що він має робити в разі потрапляння крові чи інших виділень хворого на пошкоджену шкіру (слизові оболонки). Від цих знань та чіткої і швидкої реакції в аварійній ситуації залежить здоров’я самого медичного працівника.

Саме тому контролюють:

• правильність обробки шкіри та слизових оболонок після контакту з біологічними рідинами хворого;

• обізнаність медичних працівників щодо того, куди та в які терміни необхідно звернутись;

• знання препаратів та їх дозувань;

• зберігання лікарських засобів.

На кожному робочому місці розміщують інструкцію (пам’ятку), в якій зазначаютькожен крок медичного персоналу під час аварійної ситуації. Крім того, під час  складання плану занять в структурному підрозділі на рік, важливо передбачити заняття щодо профілактики ВІЛ/СНІДу.

Етап ІІІ — перевірка медичної документації лікувального закладу з профілактики ВІЛ-інфекції

Відомості про роботу, яка проводиться в медичних закладах щодо запобігання  ВІЛ-інфікування, записують у спеціальну медичну документацію.

В разі перевірки санітарно-епідемічного режиму, обов’язковому вивченню підлягають:

• накази, інструкції з питань профілактики ВІЛ;

• алгоритм дій під час аварії;

• схеми оповіщення керівництва та персоналу;

• журнали інструктажів з охорони праці; протоколи занять з медичним персоналом з питань

• дотримання санітарно-епідемічного режиму;

• журнал реєстрації аварій.

Наявність всіх цих документів та правильність ведення журналів є свідченням налагодженої роботи  щодо профілактики ВІЛ-інфекції та передачі інших небезпечних інфекційних захворювань в медичному закладі.