10. Міокардити:

біль в ділянці серця тиснучий, стискаючий, триває тижнями, періодично змінюється в інтенсивності, нагадує стенокардію (коронарит), але частіше - кардіалгію; в анамнезі - інфекційні захворювання, токсичні впливи, радіація, професійні та побутові отруєння; серце збільшене в розмірах, є порушення ритму, провідності, систолічний шум на верхівці серця, в крові лейкоцитоз, ШОЕ, діагноз підтверджує ЕхоКГ, ЕКГ.

11. Розшаровуюча аневризма аорти (раа):

біль в грудній клітці виникає зненацька, в момент фізичної активності, підйому АТ, ірадіює у хребет, верхні кінцівки, голову.

І стадія (стадія шоку): біль в грудях, блідість шкіри, холодний липкий піт, гіпотензія, тахікардія.

ІІ стадія (уявного благополуччя): триває години, дні, тижні; біль стихає, теплішою стає шкіра, стабілізуються АТ і ЧСС.

У І-ІІ стадіях можна вислухати мелодію недостатності аортального клапана (поперечний розрив інтими, “звисання” її в просвіт ЛШ).

ІІІ стадія (стадія ускладнень): найчастіше це розрив адвентиції з крововиливом в парааортальний простір (гематома може локалізуватись в медіастинумі - синдром “гострої грудної клітки”, в заочеревинному просторі - синдром “гострого живота” тощо).

Характерною є міграція болю: спочатку він локалізується в ділянці серця, згодом - в епігастрії, у попереку, потім - в нижній кінцівці (зникає пульс на aa. femoralis et dorsalis pedis).

Типи РАА:

1. Псевдокоронарний - поперечний розрив інтими з крововиливом в перикард і розвитком тампонади серця.

2. Медіастинальний - гематома локалізується в середостінні, спричинює виражену задуху.

3. Абдомінальний - клініка “гострого живота”.

4. Нирковий - клініка нирково-кам’яної хвороби (часто з макрогематурією).

5. Церебральний - відшарування інтими поширюється догори - на truncus brachiocephalicus та aa. carotes; характеризується розладом мозкового кровоплину, гострою енцефалопатією.

12. Тела, тевла:

біль в грудній клітці починається раптово після фіз. навантаження (або ж і без нього), є гострим, дуже сильним, супроводжується посинінням шкіри, ядухою, серцебиттям; згодом з’являється кровохаркання та вологі хрипи в легенях, t⁰ тіла; в анамнезі - флеботромбоз, ПТФС, миготлива аритмія, післяопераційний період.

Ознаки легеневої гіпертензії: задишка, синюха?, акцент ІІ тону над a. pulmonalis, посилена пульсація у ІІ міжребер’ї зліва, посилений І тон над проекцією тристулкового клапана (мечеподібний паросток).

ЕКГ: синдром Мак-Джин-Уайта (Mc Gin-Wate), а саме S_I, Q_III з східцеподібним “спуском” сегмента ST та інверсією Т_ІІІ, зсув перехідної зони (R=S) від R₃ (норма) до V₄-V₆, P-pulmonale (III, aVF).

Rtg грудної клітки: клиноподібне затемнення відповідної ділянки легень, зона аваскуляризації; симптом Вастермарка - “ампутація” кореня легені.

Ефект ТЛТ (1,5 млн. ОД СК iv 60 хв.) + фраксипарин (0,6 мл - 15 тис. анти-Ха ОД Х 3 р./д., sc) + варфарин (ро: 1,5-3-5 мг).

13. Аортальний стеноз:

зниження тиску в аорті призводить до недостатнього наповнення артеріальною кров’ю коронарної системи; класична вторинна некоронарогенна недостатність; для зняття приступу стенокардії хворий бігає, робить інші фіз. навантаження, щоб підняти АТ і посилити наповнення кров’ю коронарного русла; аускультативно - грубий систолічний шум над аортою, який проводиться на сонні артерії; межі серця зміщені вліво і вниз; пульс малий, слабого наповнення, АТ.

Лікування ревматизму (ГКС, НПЗС), хірургічна корекція.