Тема: «Синдроми серцевої недостатності: основні клінічні та інструментальні методи обстеження. Визначення серцевої недостатності та основи патогенезу її розвитку. Сучасна класифікація серцевої недостатності (стадії серцевої недостатності, гемодинамічні варіанти, функціональні класик пацієнтів). Основні клінічні прояви серцевої недостатності та інструментальні методи дослідження, що підтверджують її.

Судинна недостатність та основи її різновидів: знепритомлення, кома, колапс, шок. Поняття про синкопальні стани, механізми їх виникнення.»

1. Актуальність теми: Синдроми серцевої недостатності: основні клінічні та інструментальні методи обстеження. Визначення серцевої недостатності та основи патогенезу її розвитку. Сучасна класифікація серцевої недостатності (стадії серцевої недостатності, гемодинамічні варіанти, функціональні класик пацієнтів). Основні клінічні прояви серцевої недостатності та інструментальні методи дослідження, що підтверджують її.

Судинна недостатність та основи її різновидів: знепритомлення, кома, колапс, шок. Поняття про синкопальні стани, механізми їх виникнення.

2. Конкретні цілі:

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Назви попередніх дисциплін	Отримані навики

4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.

Термін	Визначення

4.2. Теоретичні питання до заняття:

4.3. Практичні роботи (завдання), які виконують на занятті:

Зміст теми:

До теперішнього часу в Україні найбільш вживаною класифікацією ХСН є класифікація хронічної недостатності кровообігу М.Д.Стражеска, В.Х.Василенка, яка адаптована до сучасних умов.

1.Гостра недостатність кровообігу:

1.1. Гостра судинна недостатність (колапс, шок, непритомність).

1.2. Гостра серцева недостатність:

1.2.1. Гостра лівошлуночкова недостатність;

1.2.2. Гостра правошлуночкова недостатність;

1.2.3. Гостра лівопередсердна недостатність;

1.2.4. Гостра загальна недостатність серця.

1.3. Гостра серцево-судинна недостатність.

2. Хронічна недостатність кровообігу:

2.1. Типи недостатності кровообігу:

2.1.1. Лівошлуночкова недостатність;

2.1.2. Правошлуночкова недостатність;

2.1.3. Загальна серцева недостатність.

2.2. Стадії недостатності:

2.2.1. I стадія - початкова, прихована - ХНК I;

2.2.2. II стадія - значно виражена: період А - ХНК IIА; період Б - ХНК IIБ;

2.2.3. III стадія - термінальна (кінцева), дистрофічна - ХНК III.

2.3. Хронічна судинна недостатність.

Характеристика стадій недостатності кровообігу.

I стадія - прихована недостатність кровообігу, що виявляється тільки при фізичному навантаженні (задишка, тахікардія, надмірна перевтома тощо). У спокої гемодинаміка та функції органів не порушені; працездатність знижена.

II стадія - тривала недостатність кровообігу, наявні порушення гемодинаміки (застій в малому та великому колах кровообігу тощо), наявні порушення функцій органів та обміну речовин, працездатність в спокої значно обмежена.

Період А - початок тривалої стадії. Слабо виражені порушення гемодинаміки; порушення функцій серця або тільки його частин.

Період Б - кінець тривалої стадії. Глибокі порушення гемодинаміки; в процес залучається вся ССС.

III стадія - дистрофічна недостатність кровообігу, тяжкі порушення гемодинаміки, стійкі зміни обміну речовин та функцій усіх органів, втрата працездатності.

Класифікація хронічної недостатності кровообігу.

(В.Х.Василенко та М.Д.Стражеско, 1935р.)

(Прийнято на XII Всесоюзному з’їзді терапевтів)

А. Хронічна недостатність кровообігу (прогресуюча, стаціонарна, регресуюча, рецидивуюча).

I. Початкова стадія, чи прихована недостатність кровообігу (функціонального чи органічного походження). Недостатність кровообігу проявляється тільки при навантаженні (задишка, тахікардія, надмірна втома); в спокої гемодинаміка, функції органів та обмін речовин не порушені; працездатність знижена.

II. Тривала стадія, чи виражена недостатність кровообігу, порушення гемодинаміки (застій в малому та великому колах кровообігу), порушення функцій органів та обміну речовин, виражені і в спокої, працездатність різко обмежена:

Період А - початок тривалої стадії: незначні застійні явища, недостатність серця або якоїсь його частини.

Період Б - кінець тривалої стадії: значний застій, недостатність всієї ССС; недостатність кровообігу виражена і в спокої; гемодинаміка, функції органів, обмін речовин порушені і в спокої.

Синдроми: недостатність всього серця; недостатність переважно лівого шлуночка; недостатність переважно правого шлуночка; недостатність і серця, і судин.

III. Кінцева стадія, чи дистрофічна недостатність кровообігу:

Стійкі порушення гемодинаміки і обміну речовин; функції і структура всіх органів і тканин порушені.

Б. Гостра недостатність кровообігу.

Синдроми: гостра недостатність всього серця; гостра недостатність лівого шлуночка; гостра недостатність правого шлуночка; гостра недостатність лівого передсердя; гостра недостатність і серця, і судин; гостра недостатність судин (шок, колапс).

Широке використання в світі здобула класифікація недостатності кровообігу, запропонована Нью-Йоркською кардіологічною асоціацією (NYHA) 1964р. В основу її покладено функціональний стан серцево-судинної системи (ССС) та толерантність хворого до фізичного навантаження. Виключно в усіх широкомірильних дослідженнях з серцево-судинної патології для характеристики порушення діяльності системи кровообігу застосовується саме ця класифікація.