7. Особливості вивчення ліричних творів української та світової літератури. Специфіка та види перекладів (поезія п. Тичини).

Сучасні дослідники сходяться на тому, що якщо в епосі і драмі об'єктом зображення є різноманітні сторони життя і людського буття, а авторську свідомість як би розчинено у художньому ладі твору, у системі образів, то в ліриці авторську свідомість відкрито, хоча форми його прояви можуть бути різноманітні. 

Розвивати в учнях потребу співчувати, співчувати, естетично насолоджуватися при читанні віршів, це досягається поступово. Від вчителя потрібно багато терпіння і душевного такту, щоб зробити вивчення лірики школярами процесом діяльного, творчого, активного пізнання самої поезії і життя, відображеної в ній. Для цих цілей необхідно перш за все спиратися на уяву учнів, спонукати їх до асоціативного мислення і емоційній оцінці. Крім того, важливо (особливо в IV - VI класах) акцентувати особистісні мотиви при читанні віршів, йти від безпосередніх читацьких вражень.  Використовуючи пошукові завдання і проблемні ситуації в аналізі лірики, не можна забувати про емоційне тло уроків, про необхідність створення потрібного настрою в класі, розвитку уяви учнів. 

Спочатку діти не можуть осягнути широти художніх узагальнень, які закладені в лір. поезії, тому необхідна система методичних прийомів , яка передбачає планомірне, поступове ускладнення роботи над аналізом ліричного твору: · спочатку розвивають у дітей здатність бачити те коло життєвих явищ, які стали об’єктом зображень;

· на перших етапах вивчення ліричних творів творів учитель зосереджує увагу на тому, яким настроєм пройнятий вірш, які почуття і переживання поета є домінуючими і чим вони зумовлені ;

· у старших кас необхідно організувати роботу так , щоб діти не лише відчували особливості поетового світосприйняття, а й виокремлювали та аналізували головні мотиви , образи його лірики, авторське бачення світу;

· у середніх класах вчителі особливу увагу приділяють навичкам виразного читання у дітей ( у читанні аналізують окремі строфи);

· прийоми аналізу диктуються насамперед особливостями його композиції , а також учнівським сприйняттям ;

· у 9-11 класах поряд з текстуальним вивченням окремих поезій практикується й оглядове вивчення лірики. Окремі вірші можуть бути проаналізовані детальніше , інші – стисло. Від конкретних картин, намальованих поетом у творі , до розуміння пафосу - такий шлях вивчення лірики у старших класах;

Також використовуються компаративні аспекти вивчення лірики(Балади Міцкевича і Гулака-Артемовського).

Музичність поетичного слова П. Тичини — одна зі складових, що становить особливі труднощі в процесі перекладу. Це пов’язано зі специфічними музичними природою та характером засобів, що несуть в собі іномистецький контекст. Проте питання адекватності перекладів щодо відтворення специфічних музичних засобів на літературний рівень, що надають відповідного специфічного забарвлення, залишається недослідженим, а, отже, актуальним.(Стівет Комарницький – анг.перекл.)