59. Історико-генетичний та історико-функціональний аспекти аналізу художнього твору.

Якщо на уроках розглядати лише конкретний історичний зміст художніх творів – вони можуть втратити для учнів свою виховну силу. А тому історико-генетичний аспект, під кутом зору якого аналізуються художні твори, повинен бути доповнений історико-функціональним, мета якого показати, як «вписується» твір чи творчість письменника в нові епохи.

Естетичні цінності з часом підлягають своєрідній розгерметизації у зв’язку з історичними даними і соціально-культурним контекстом. Тому в іншій епосі відбувається своєрідна переоцінка цінностей. Нерідко ті аспекти творчості митця, що привернули увагу одного покоління, залишають байдужим інше. Але неправильно вважати, що твори письменників-класиків поступово втрачають свій вплив.

Сучасний читач цікавиться не лише історичними реаліями в «Наталці Полтавці» І. Котляревського (життя українців у 19ст.), а й тими моральними проблемами, які не втратили для нього свого значення. Твори Лесі Українки, написані на сюжети античної та біблійної міфології, історії різних народів, були гарячим відгуком поетеси на злободенні події свого часу. І сьогодні вони не сприймаються сучасним читачем як далеке минуле, а повні глибокого життєвого змісту.

Багатогранністю художньої типізації відзначаються твори не тільки минулих епох, а й новолітньої літератури. 

Широта художніх узагальнень не допускає однолінійності й схематизму в трактуванні образу. Істрико-функціональне вивчення літератури аж ніяк не суперечить принципу історизму. 

Історико-генетичний та історико-функціональний аспекти аналізу літературного твору перебувають у тісному взаємозв’язку і доповнюють один одного. Якщо універсалізація історико-генетичного аспекту звужує розуміння учнями мистецтва, то надмірне захоплення історико-функціональним аспектом поза історико-генетичним аналізом творів може привести до невиправданого осучаснення літературних героїв, до суб’єктивізму в оцінці літературних яВивчення біографії письменника: джерела, форми і методи. вищ. Багатомірність художніх образів не повинна бути ґрунтом для релятивізму, неправомірних тлумачень учнів. Суб’єктивізм знаходить собі грунт тоді, коли учень не вміє заглибитися у твір, недостатньо усвідомив зміст і особливості його художньої форми. Тільки різнобічний підхід до аналізів твору, чітка продуманість усіх видів роботи, які практикуються при цьому, допоможе учням глибше і повніше збагнути його виховну, пізнавальну й естетичну цінність.

60.Вивчення, узагальнення і поширення передового досвіду вчителя літератури

Вивчення передового педагогічного досвіду учителя-словесника - це обов'язкова складова частинайого діяльності. Така робота проводиться не від випадку до випадку, а систематично в кожній школі, кожному районі. Вона є основною складовою частиною роботи обласних інститутів післядипломної освіти.

Узагальнення передового педагогічного досвіду необхідне в першу чергу учителям для удосконалення своєї педагогічної майстерності, теоретичного зростання. Аналіз і узагальнення свого досвіду надає щоденній праці учителя творчого характеру сприяє перетворенню її у джерело радості й натхнення.

Передовим може бути звичайний досвід, що ґрунтується на успішному застосуванні установлених наукою принципів і методів. Він є зразком для тих учителів, які ще не оволоділи педагогічною майстерністю.

У процесі курсів учителі мають можливість проводити зустрічі з ученими, письменниками, діячами культури, майстрами педагогічної справи, відповідальними працівниками народної освіти. Для читання лекцій, проведення практичних занять залучаються вчителі-методисти і старші вчителі, працівники Інститутів післядипломної освіти. Для них періодично проводяться семінари.

Складовою частиною роботи курсів є конференція з питань обміну досвідом. Проводиться вона у формі захисту слухачами своїх рефератів, доповідей, котрі розкривають актуальні питання навчально-виховної роботи.

Важливою формою роботи є виїзні наукові засідання кафедр літератури і мови педінститутів і ради кабінету, активу кабінету обласного інституту післядипломної освіти вчителів.

Удосконаленню педагогічної майстерності сприяє відвідування уроків у досвідчених колег, а також підготовка і проведення відкритих уроків під їх керівництвом.

У вужчому розумінні цього поняття передовий педагогічний досвід - це та практика учительської майстерності, яка має в собі надбання творчого пошуку, нового, оригінального підходу до викладу того чи іншого матеріалу, застосування тих чи інших методів.

Про якість педагогічного досвіду свідчить, передусім, рівень знань, умінь і навичок учнів з літератури, а також загальний розвиток учнів та рівень їх вихованості. Не слід захоплюватись зовнішнім ефектом, бо не завжди урок, що викликав перше захоплення, дає міцні повноцінні знання і сприяє розвиткові пізнавальних і творчих здібностей учнів. Тільки той досвід учителя слід вважати дійсно позитивним, який забезпечує значні успіхи в загальному розвиткові школярів. Показниками в роботі можуть служити такі фактори: підвищена спостережливість учнів під час опрацювання змісту художнього твору, уміння аналізувати і синтезувати вивчений матеріал на уроках літератури; робити детальний аналіз художнього твору; виділяти основні, вузлові проблеми; уміння робити висновки і узагальнення.

Під час узагальнення досвіду найважливіше зважати на його виховні наслідки: чи вироблені в учнів правильні ідейні переконання, чи можуть вони відстоювати їх, якими моральними критеріями керуються учні під час оцінки літературних явищ. Треба також зважати на вікові особливості учнів, пам'ятати, що одні й ті ж педагогічні результати можуть бути досягнуті з більшою чи меншою затратою часу і сили, залежно від організації праці в школі і дома. Не можна вважати передовим той досвід, при якому високий рівень знань й умінь учнів досягається за рахунок перевантаження школярів складними домашніми завданнями, додатковими заняттями.

Дослідження передового педагогічного досвіду складається з трьох етапів: виявлення, вивчення і узагальнення, опис. При первинному обліку досвіду застосовується анкетування, опитування, заповнення інформаційних карток.

Перед тим, як описувати досвід, заповнюються анкетні дані про вчителя: прізвище, ім'я і по батькові; рік народження; освіта; спеціальність; стаж роботи; тема досвіду (наприклад, "Здійснення міжпредметних зв'язків у процесі вивчення української літератури", "Національне виховання учнів у процесі вивчення української літератури"); адреса досвіду (область, район, школа). Потрібно зазначити, який це досвід - колективний чи індивідуальний, визначити вид досвіду за внутрішніми ознаками. Необхідно вказати на його актуальність, тобто відповідність основним вимогам часу, завданням реалізації реформи школи, а також потребу узагальнення його для школи, району, області.

Мета і завдання вивчення педагогічного досвіду учителя літератури зумовлюють вид і підходи до його проведення. Підходи до вивчення досвіду є такі: емпіричний, аналітичний, дослідницький. Зразкова робота учителя вивчається емпіричним підходом. Порівняння, зіставлення характеризують аналітичний підхід до вивчення досвіду. Дослідницький підхід дуже важливий під час вивчення та узагальнення новаторського досвіду.

Вивчення передового досвіду учителів-словесників здійснюється в такій послідовності:

1) визначення теми, обгрунтування її актуальності;

1. попереднє (розвідувальне) вивчення досвіду учителя літератури; теоретична підготовка і складання програми роботи;

2. систематизація та узагальнення одержаного матеріалу;

3. зіставлення результатів вивчення з педагогічною теорією і практикою формулювання положень, які рекомендується поширити.

Під час вивчення передового педагогічного досвіду застосовуються методи індукції і дедукції; поєднання аналізу і синтезу; порівняння, шляхом якого виділяється загальне та специфічне в досвіді; класифікація. Є щеметоди емпіричного вивчення педагогічного досвіду: вивчення літературних джерел, документів та результатів діяльності, спостереження, опитування, оцінювання, тестування. До більш загальних відносяться дослідна педагогічна робота та експеримент.

Для узагальнення передового педагогічного досвіду доцільно створювати творчі групи, до яких входять вчителі, методисти, наукові співробітники.

Досвід роботи вчителя може бути узагальнений в монографії, статті, буклеті, а також оформлений у вигляді виставки, картотеки передового педагогічного досвіду.