- •1.Виховання і розвиток інтересу учнів до літератури як виду мистецтва і засобу пізнання дійсності (За поетичними творами)
- •2.Виразне читання як засіб емоційного впливу, естетичного сприймання художнього твору
- •3. Традиції і новаторство методики літератури
- •4.Специфіка вивчення драматичних творів у 8-9 класах
- •5. Метод самостійної роботи на уроках літератури(наприклад, при розгляді теми “Література українського романтизму”).
- •6. Особливості компаративного вивчення шкільного курсу літератури
- •7. Особливості вивчення ліричних творів української та світової літератури. Специфіка та види перекладів (поезія п. Тичини).
- •8. Міжпредметні зв’язки на уроці літератури. Українська література у контексті світової(на прикладі творів п.Куліша).
- •9 . Специфіка навчального предмета літератури, поєднання в ньому науки і мистецтва.
- •11. Метод лекції на уроках літератури (наприклад, при вивченні творчості г. Квітки-Основ`яненка)
- •12. Новаторські форми занять. Активізація творчої діяльності учнів на уроці.
- •13. Місце літератури в системі естетичного, морального та трудового виховання (поезія Симоненка).
- •14. В.О. Сухомлинський про творчу активність і самостійність учнів.
- •15. Критерії оцінювання і система обліку знань, умінь і навичок учнів
- •16. Перевірка письмових робіт вчителем, їх взаєморецензування учнями
- •17. Підготовка до розуміння і сприймання художнього твору ( на прикладі “Гер переможений»)
- •18 Твори споріднених галузей мистецтв на уроках літератури
- •19. Своєрідність методики викладання літератури як науки. Її складові частини і джерела розвитку
- •20 . Вивчення біографії письменника: джерела, форми, методи ( Леся Українка)
- •21.Планування роботи вчителя словесника
- •22.Розвиток методичної думки в Україні
- •24.Науковий аналіз роботи і методична допомого вчителеві літератури
- •25. Творче застосування методів та прийомів у різноманітних ситуаціях залежно від мети і виду заняття.
- •26. Методика вивчення читацьких інтересів школярів
- •27. Зміст, завдання і структура шкільного курсу літератури в сучасній школі. Аналіз програм з літератури.
- •28. Шкільний кабінет і його роль в організації навчального процесу
- •29. Специфіка викладання фольклору в школі( на прикладі 8 класу).
- •30. Завдання методики викладання теорії та історії української літератури в умовах побудови нової школи.
- •31. Міжпредметні та міжмистецькі зв"язки на уроках літератури.
- •32 . Метод евристичної бесіди на уроці літератури (за творами в.Винниченка) .
- •33. Етапи літературного розвитку школярів.
- •34.Теоретико-методичні засади порівняльного вивчення шкільного курсу літератури.
- •35. Вивчення драматичних творів у школі ( Карпенко-Карий *Сто тисяч*)
- •36. Читання твору та його види
- •37. Методичні форми і прийоми роботи над образом-персонажем
- •38. Проблеми класифікації методів навчання.
- •39. Особливості вивчення фольклорних творів. Зв'язок викладання літератури з життям при вивченні усної народної творчості у 8 класі.
- •40. Принципи аналізу художнього твору
- •41. Вивчення літературно-критичних статей. (і. Дзюба «Кобзар»)
- •42. С. Васильченко «свекор», 6 клас
- •V. Закріплення вивченого матеріалу
- •44.Структура урокувивчення нового матеріалу
- •45. Участь учителя в педагогічному експерименті з методики літератури
- •46.Наочність на уроках літератури. Взаємодія слова і наочності. Технічні засоби навчання.
- •47.Зміст, структура і навчально-виховні функції шкільного підручника з літератури
- •48. Підсумкові заняття як завершальний етап вивчення твору чи творчості письменника
- •49. Вимоги до сучасного уроку літератури, його типи і структура.
- •50. Аналіз художнього твору в єдності форми і змісту (л. Костенко «Кольорові миші»)
- •51. Специфічні особливості уроку літератури рідного краю.
- •52. Урок як основна форма навчально-виховної роботи з учнями.
- •53. Аналіз епічних творів.
- •54. Вивчення публіцистичних творів на уроках літератури. Скласти план роботи.
- •55. Підвищення ефективності уроків літератури як наслідок застосування різних форм і методів навчання.
- •56. Формування в учнів теоретико-літературних понять. Місце елементів теорії літератури в програмах 7 класу.
- •57. Скласти структуру уроку узагальнення та систематизації знань з теми «Життя та творчість Івана Франка»
- •58.Вивчення літератури в школах різних типів
- •59. Історико-генетичний та історико-функціональний аспекти аналізу художнього твору.
- •60.Вивчення, узагальнення і поширення передового досвіду вчителя літератури
- •61. Характеристика підручників з укр. Літ. Для 5-9 класів.
- •62.Особливості уроків позакласного читання у середніх класах.
- •63. Тема. Леся Українка. Розповідь про життя поетеси, її мужність і силу духу. Потужне ліричне начало, романтичність поезії Лесі Українки «Ви щасливі, пречистії зорі».
- •I. Слово вчителя.
- •65. Учнівські реферати,доповіді,повідомлення і їх місце у навчальному процесі (наприклад,під час вивчення творів Франка).
- •66. Скласти план-конспект уроку узагальнення й систематизації знань за тв. Гумористів.
- •1.7. Обговорення змісту байки за питаннями:
- •2. Робота на картках
- •VI. Підсумок уроку
- •VII. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів
- •67.Бібліотечно- бібліографічна освіта учнів. Серед основних завдань шкільної бібліотеки є:
- •68. Уроки розвитку зв`язного мовлення. Система письмових робіт з літератури.
- •69. Основні етапи роботи над художнім твором.(Пасічник)
- •70.Учитель-словесник та його професійні якості (Волошина).
- •71.Методика вивчення монографічних тем у школі (творчість і.Котляревського). (нет.Волошина)
- •72.Літературно-мистецькі гуртки .Скласти план роботи гуртка.(Волошина)
- •73.Особливості побудови уроку літератури в умовах розвиваючого навчання.
- •74. Бесіда – найбільш активний мтод вивчення літератури.
- •75.Тема уроку. Раннє дорослішання дітей війни в оповіданні Миколи
- •78.Розвиток пізнавальної активності й самостійності учнів - одне з головних завдань вчителів-словесників.
- •79.Шляхи створення проблемних ситуацій.
- •80.Метод самостійної роботи на уроках літератури (тема «Література рідного краю»).
- •81. Основні види усних і письмових робіт з літератури, передбачені шкільноюпрограмою.
- •82.Робота над думою "Маруся Богусловка"
- •2.Конспект уроку Васильченко
- •I. Організаційний момент
- •II. Актуалізація опорних знань
- •III. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності
- •IV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу
- •V. Закріплення вивченого матеріалу
- •6.Нетрадиційні уроки
- •7.Конспект контрольного уроку
- •V. Підсумок уроку vі. Домашнє завдання
- •8.Індивідуальний стиль письменника "Слово о полку Ігоревім"
24.Науковий аналіз роботи і методична допомого вчителеві літератури
■ Поняття про науковий аналіз. Науковий аналіз роботи вчителя-словесника вимагає всебічного підходу до оцінки його діяльності і одержаних результатів у процесі викладання літератури. Такий аналіз роботи вчителя-словесника потрібний для того, щоб об'єктивно відкривати закономірні зв'язки методичних явищ, що спри¬яють вдосконаленню викладання літератури як навчального предмету. Вмінням наукового аналізу роботи словесника повинні володіти всі, кому належить здійснювати контроль за викладанням літератури і надавати мето¬дичну допомогу вчителю. До них відносяться керівники шкіл, інспектори, методисти, вчені-дослідники. Володіти умінням наукового аналізу потрібно і самому вчителю літератури для вдосконалення своєї майстерності, теоретичного зростання.
Щоб здійснювати науковий аналіз роботи вчителя на уроках та під час позакласних занять, потрібно зважати на такі аспекти:
■ як учитель здійснює формування в учнів національних і загальнолюд¬ських цінностей;
■ як виховує інтерес до художньої літератури, розвиває пізнавальну само¬стійність учнів;
■ як учні оволодівають принципами шкільного літературознавчого ана¬лізу, стимулюються до читання художніх творів;
■ як учитель оволодіває системою методичних прийомів аналізу, принци¬пами співвідношення методів і прийомів навчання;
■ як удосконалюється методика формування основних понять і закономір¬ностей історії літератури та питань теорії з урахуванням взаємозв'язку знань та умінь;
■ як враховується специфіка вивчення творів різних видів і жанрів, особ¬ливостей сприйняття учнями художніх творів різних жанрів на всіх етапах навчання;
■ як засвоюється принцип побудови системи занять по класах та темах, що їх складають, вільного володіння всіма типами уроків літератури, знання вимог щодо змісту структури сучасного уроку;
■ як вивчається коло читання учнів, організується позакласне читання, враховується його роль і можливості у різних концентрах (5-8, 9-І І класи), здійснюється зв'язок його з програмовим матеріалом;
■ як здійснюються можливості раціонального та ефективного використан¬ня суміжних мистецтв (живопису, музики, театру і т.д.), технічних засобів навчання та унаочнення; усвідомлюються особливості роботи в умовах кабінету літератури;
■ як учні скеровуються на проведення різноманітних творчих робіт;
■ як проводиться розвиток їх усного та писемного мовлення в процесі викладання літератури.
■ Методична допомога вчителю-словеснику
Під час відвідування уроків та позакласних занять, здійснюючи науковий аналіз, той, хто контролює або вивчає роботу вчителя, неодмінно здійснює і методичну допомогу. Вона виявляється в конкретних порадах щодо науко¬вих основ викладання літератури, в орієнтації учителя уміти практично керу¬ватись діючими шкільними програмами та підручниками, новинками літера¬турознавчої, методичної та психолого-педагогічної літератури.
Методична допомога вчителю життєво необхідна, особливо тому, який починає педагогічну діяльність безпосередньо в школі. Цю форму роботи не можна замінити ніякими семінарами або курсами. Перевага її полягає в тому, що вчитель одержує необхідну методичну допомогу тоді, коли вона потрібна: у процесі організації та проведення уроків, під час обговорення одержаних результатів.
Велику увагу в наданні методичної допомоги необхідно приділяти вдо¬сконаленню методичних навичок вчителя: умінню планувати матеріал, добирати раціональні форми, методи і прийоми навчання з урахуванням їх обґрунтування, поступово ускладнювати види діяльності учнів, діяти на формування їх особистості
Методична допомога може здійснюватись не тільки в формі рад, консуль¬тацій, а й організацією взаємовідвідування уроків словесниками, проведення семінарів-практикумів, конференцій тощо.
Проведення наукового аналізу роботи вчителя та організована методич¬на допомога йому повинні стати засобом поліпшення якості навчання та виховання, удосконалення професійної майстерності вчителя.
