- •1.Виховання і розвиток інтересу учнів до літератури як виду мистецтва і засобу пізнання дійсності (За поетичними творами)
- •2.Виразне читання як засіб емоційного впливу, естетичного сприймання художнього твору
- •3. Традиції і новаторство методики літератури
- •4.Специфіка вивчення драматичних творів у 8-9 класах
- •5. Метод самостійної роботи на уроках літератури(наприклад, при розгляді теми “Література українського романтизму”).
- •6. Особливості компаративного вивчення шкільного курсу літератури
- •7. Особливості вивчення ліричних творів української та світової літератури. Специфіка та види перекладів (поезія п. Тичини).
- •8. Міжпредметні зв’язки на уроці літератури. Українська література у контексті світової(на прикладі творів п.Куліша).
- •9 . Специфіка навчального предмета літератури, поєднання в ньому науки і мистецтва.
- •11. Метод лекції на уроках літератури (наприклад, при вивченні творчості г. Квітки-Основ`яненка)
- •12. Новаторські форми занять. Активізація творчої діяльності учнів на уроці.
- •13. Місце літератури в системі естетичного, морального та трудового виховання (поезія Симоненка).
- •14. В.О. Сухомлинський про творчу активність і самостійність учнів.
- •15. Критерії оцінювання і система обліку знань, умінь і навичок учнів
- •16. Перевірка письмових робіт вчителем, їх взаєморецензування учнями
- •17. Підготовка до розуміння і сприймання художнього твору ( на прикладі “Гер переможений»)
- •18 Твори споріднених галузей мистецтв на уроках літератури
- •19. Своєрідність методики викладання літератури як науки. Її складові частини і джерела розвитку
- •20 . Вивчення біографії письменника: джерела, форми, методи ( Леся Українка)
- •21.Планування роботи вчителя словесника
- •22.Розвиток методичної думки в Україні
- •24.Науковий аналіз роботи і методична допомого вчителеві літератури
- •25. Творче застосування методів та прийомів у різноманітних ситуаціях залежно від мети і виду заняття.
- •26. Методика вивчення читацьких інтересів школярів
- •27. Зміст, завдання і структура шкільного курсу літератури в сучасній школі. Аналіз програм з літератури.
- •28. Шкільний кабінет і його роль в організації навчального процесу
- •29. Специфіка викладання фольклору в школі( на прикладі 8 класу).
- •30. Завдання методики викладання теорії та історії української літератури в умовах побудови нової школи.
- •31. Міжпредметні та міжмистецькі зв"язки на уроках літератури.
- •32 . Метод евристичної бесіди на уроці літератури (за творами в.Винниченка) .
- •33. Етапи літературного розвитку школярів.
- •34.Теоретико-методичні засади порівняльного вивчення шкільного курсу літератури.
- •35. Вивчення драматичних творів у школі ( Карпенко-Карий *Сто тисяч*)
- •36. Читання твору та його види
- •37. Методичні форми і прийоми роботи над образом-персонажем
- •38. Проблеми класифікації методів навчання.
- •39. Особливості вивчення фольклорних творів. Зв'язок викладання літератури з життям при вивченні усної народної творчості у 8 класі.
- •40. Принципи аналізу художнього твору
- •41. Вивчення літературно-критичних статей. (і. Дзюба «Кобзар»)
- •42. С. Васильченко «свекор», 6 клас
- •V. Закріплення вивченого матеріалу
- •44.Структура урокувивчення нового матеріалу
- •45. Участь учителя в педагогічному експерименті з методики літератури
- •46.Наочність на уроках літератури. Взаємодія слова і наочності. Технічні засоби навчання.
- •47.Зміст, структура і навчально-виховні функції шкільного підручника з літератури
- •48. Підсумкові заняття як завершальний етап вивчення твору чи творчості письменника
- •49. Вимоги до сучасного уроку літератури, його типи і структура.
- •50. Аналіз художнього твору в єдності форми і змісту (л. Костенко «Кольорові миші»)
- •51. Специфічні особливості уроку літератури рідного краю.
- •52. Урок як основна форма навчально-виховної роботи з учнями.
- •53. Аналіз епічних творів.
- •54. Вивчення публіцистичних творів на уроках літератури. Скласти план роботи.
- •55. Підвищення ефективності уроків літератури як наслідок застосування різних форм і методів навчання.
- •56. Формування в учнів теоретико-літературних понять. Місце елементів теорії літератури в програмах 7 класу.
- •57. Скласти структуру уроку узагальнення та систематизації знань з теми «Життя та творчість Івана Франка»
- •58.Вивчення літератури в школах різних типів
- •59. Історико-генетичний та історико-функціональний аспекти аналізу художнього твору.
- •60.Вивчення, узагальнення і поширення передового досвіду вчителя літератури
- •61. Характеристика підручників з укр. Літ. Для 5-9 класів.
- •62.Особливості уроків позакласного читання у середніх класах.
- •63. Тема. Леся Українка. Розповідь про життя поетеси, її мужність і силу духу. Потужне ліричне начало, романтичність поезії Лесі Українки «Ви щасливі, пречистії зорі».
- •I. Слово вчителя.
- •65. Учнівські реферати,доповіді,повідомлення і їх місце у навчальному процесі (наприклад,під час вивчення творів Франка).
- •66. Скласти план-конспект уроку узагальнення й систематизації знань за тв. Гумористів.
- •1.7. Обговорення змісту байки за питаннями:
- •2. Робота на картках
- •VI. Підсумок уроку
- •VII. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів
- •67.Бібліотечно- бібліографічна освіта учнів. Серед основних завдань шкільної бібліотеки є:
- •68. Уроки розвитку зв`язного мовлення. Система письмових робіт з літератури.
- •69. Основні етапи роботи над художнім твором.(Пасічник)
- •70.Учитель-словесник та його професійні якості (Волошина).
- •71.Методика вивчення монографічних тем у школі (творчість і.Котляревського). (нет.Волошина)
- •72.Літературно-мистецькі гуртки .Скласти план роботи гуртка.(Волошина)
- •73.Особливості побудови уроку літератури в умовах розвиваючого навчання.
- •74. Бесіда – найбільш активний мтод вивчення літератури.
- •75.Тема уроку. Раннє дорослішання дітей війни в оповіданні Миколи
- •78.Розвиток пізнавальної активності й самостійності учнів - одне з головних завдань вчителів-словесників.
- •79.Шляхи створення проблемних ситуацій.
- •80.Метод самостійної роботи на уроках літератури (тема «Література рідного краю»).
- •81. Основні види усних і письмових робіт з літератури, передбачені шкільноюпрограмою.
- •82.Робота над думою "Маруся Богусловка"
- •2.Конспект уроку Васильченко
- •I. Організаційний момент
- •II. Актуалізація опорних знань
- •III. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності
- •IV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу
- •V. Закріплення вивченого матеріалу
- •6.Нетрадиційні уроки
- •7.Конспект контрольного уроку
- •V. Підсумок уроку vі. Домашнє завдання
- •8.Індивідуальний стиль письменника "Слово о полку Ігоревім"
48. Підсумкові заняття як завершальний етап вивчення твору чи творчості письменника
На останньому етапі роботи над твором учитель нерідко формує в учнів теоретико-літературні поняття. Наприклад, на матеріалі оповідання А.Тесленка «Школяр» п’ятикласники з’ясують поняття про портрет, поміркують над тим, як би вони описали зовнішність знайомої людини.
На підсумкові (як і на вступні) заняття може відводитися окремий урок або його частина. Це залежить від місця теми в загальному курсі літератури, бюджету того часу, який є у розпорядженні вчителя.
У п’ятих-восьмих класах на підсумкових заняттях зосереджується увага переважно на пізнавальному і виховному значенні твору.
В старших класах художні твори розглядаються на фоні літературного процесу. Підсумкові заняття тут набувають іншого характеру. На останньому етапі вивчення творчості письменника необхідно з’ясувати, які теми, проблеми, жанри художньої літератури привернули його увагу і як вони практично реалізувалися в його творах, яку роль відіграла художня спадщина митця для наступних поколінь і чим вона важлива для нашої епохи.
Підсумковий урок може завершитися читанням напам’ять чи прослуховуванням у грамзапису творів, у яких продовжилися традиції письменника.
Як і на вступних, на підсумкових заняттях можна практикувати письмові роботи — відповіді учнів на запропоновану вчителем анкету. Це допоможе виявити, чи люблять учні твори письменника і якою популярністю користується він серед них, які думки і почуття вони викликають, чим дорога для них творчість митця.
Предметом розгляду під час підсумкових занять можуть бути і окремі передбачені шкільною програмою літературно-критичні статті, в яких дається не детальний аналіз певних творів, а загальна оцінка ролі письменника в історії літератури.
Не варто домагатися, щоб учні просто зазубрювали окремі положення літературно-критичної статті. Учнів треба вчити вмінню аргументувати свої думки і міркування про художній твір.
Можна доручити окремим учням підібрати висловлювання літературних критиків, видатних діячів культури про творчість окремих письменників, влаштувавши на уроці своєрідний монтаж.
Останній урок по вивченню творчості поета може завершитися своєрідним святом поезії: кожен з учнів прочитає ті вірші, які його найбільше схвилювали. Можна влаштувати виставку книг «Письменник у художній літературі», «Письменник у літературознавчих дослідженнях» тощо.
На підсумкових заняттях іноді варто звернутися до музичних творів, кінофільмів, картин відомих художників, які пов’язані з сюжетами окремих творів чи творчістю письменника в цілому.
На підсумкових заняттях заслуховуються реферати на теми, які характеризують діяльність письменника у тій чи іншій галузі наукового, культурного, мистецького життя народу, наприклад, «Тарас Шевченко і народна пісня. Засобом, що вносить різноманітність у проведення підсумкових занять з вивчення творчості письменника і сприяє активізації розумової діяльності учнів, є літературні ігри, конкурси, вікторини. Елемент гри, якщо він має не лише розважальний, а й навчальний характер також допоможе викликати інтерес до письменників та їхніх творів.
На останньому етапі вивчення творчості письменника влаштовуються екскурсії до музею, пам’ятних місць, пов’язаних з його життям. Практикуються і заочні екскурсії. Наприклад, розглядаючи тему «Значення творчості Т.Шевченка», вчитель влаштовує заочну екскурсію до Канева на могилу поета, його музеїв в Києві, Каневі й Шевченковому, а також до інших місць, що свідчать про увіковічення пам’яті великого Кобзаря.
Таким чином, підсумкові заняття можуть відзначатися різноманітністю методичних прийомів і форм роботи.
Вивчення літератури у дев’ятому класі завершується підсумковими оглядами. Вони передбачаються програмою і після опрацювання окремих розділів курсу літератури, коли необхідно за короткий час охопити великий за обсягом матеріал.
Учитель не може обмежуватися лише тими творами, які учні безпосередньо вивчали на уроках. Це збіднюватиме їхнє уявлення про літературний процес.
Уроки, на яких вивчаються оглядові підсумкові теми, вимагають ретельної підготовки не лише з боку вчителя, але й учнів. Учитель повинен завчасно визначити коло проблем, що будуть розглядатися, подумати над тим, які дати групові та індивідуальні завдання, яку літературу учні повинні самостійно опрацювати і т. д.
З метою систематизації знань слід використовувати синхронні таблиці, де показано, з одного боку, найважливіші події того чи іншого історичного періоду, з другого, — появу творів українських письменників, що відбивали особливості епохи, того часу.
Якщо оглядова тема охоплює багатьох письменників, бажано організувати до неї виставку книжок, запропонувати учням поділитися враженнями від прочитаних творів, провести літературну вікторину. Все це сприятиме активізації творчої діяльності учнів.
