- •1.Виховання і розвиток інтересу учнів до літератури як виду мистецтва і засобу пізнання дійсності (За поетичними творами)
- •2.Виразне читання як засіб емоційного впливу, естетичного сприймання художнього твору
- •3. Традиції і новаторство методики літератури
- •4.Специфіка вивчення драматичних творів у 8-9 класах
- •5. Метод самостійної роботи на уроках літератури(наприклад, при розгляді теми “Література українського романтизму”).
- •6. Особливості компаративного вивчення шкільного курсу літератури
- •7. Особливості вивчення ліричних творів української та світової літератури. Специфіка та види перекладів (поезія п. Тичини).
- •8. Міжпредметні зв’язки на уроці літератури. Українська література у контексті світової(на прикладі творів п.Куліша).
- •9 . Специфіка навчального предмета літератури, поєднання в ньому науки і мистецтва.
- •11. Метод лекції на уроках літератури (наприклад, при вивченні творчості г. Квітки-Основ`яненка)
- •12. Новаторські форми занять. Активізація творчої діяльності учнів на уроці.
- •13. Місце літератури в системі естетичного, морального та трудового виховання (поезія Симоненка).
- •14. В.О. Сухомлинський про творчу активність і самостійність учнів.
- •15. Критерії оцінювання і система обліку знань, умінь і навичок учнів
- •16. Перевірка письмових робіт вчителем, їх взаєморецензування учнями
- •17. Підготовка до розуміння і сприймання художнього твору ( на прикладі “Гер переможений»)
- •18 Твори споріднених галузей мистецтв на уроках літератури
- •19. Своєрідність методики викладання літератури як науки. Її складові частини і джерела розвитку
- •20 . Вивчення біографії письменника: джерела, форми, методи ( Леся Українка)
- •21.Планування роботи вчителя словесника
- •22.Розвиток методичної думки в Україні
- •24.Науковий аналіз роботи і методична допомого вчителеві літератури
- •25. Творче застосування методів та прийомів у різноманітних ситуаціях залежно від мети і виду заняття.
- •26. Методика вивчення читацьких інтересів школярів
- •27. Зміст, завдання і структура шкільного курсу літератури в сучасній школі. Аналіз програм з літератури.
- •28. Шкільний кабінет і його роль в організації навчального процесу
- •29. Специфіка викладання фольклору в школі( на прикладі 8 класу).
- •30. Завдання методики викладання теорії та історії української літератури в умовах побудови нової школи.
- •31. Міжпредметні та міжмистецькі зв"язки на уроках літератури.
- •32 . Метод евристичної бесіди на уроці літератури (за творами в.Винниченка) .
- •33. Етапи літературного розвитку школярів.
- •34.Теоретико-методичні засади порівняльного вивчення шкільного курсу літератури.
- •35. Вивчення драматичних творів у школі ( Карпенко-Карий *Сто тисяч*)
- •36. Читання твору та його види
- •37. Методичні форми і прийоми роботи над образом-персонажем
- •38. Проблеми класифікації методів навчання.
- •39. Особливості вивчення фольклорних творів. Зв'язок викладання літератури з життям при вивченні усної народної творчості у 8 класі.
- •40. Принципи аналізу художнього твору
- •41. Вивчення літературно-критичних статей. (і. Дзюба «Кобзар»)
- •42. С. Васильченко «свекор», 6 клас
- •V. Закріплення вивченого матеріалу
- •44.Структура урокувивчення нового матеріалу
- •45. Участь учителя в педагогічному експерименті з методики літератури
- •46.Наочність на уроках літератури. Взаємодія слова і наочності. Технічні засоби навчання.
- •47.Зміст, структура і навчально-виховні функції шкільного підручника з літератури
- •48. Підсумкові заняття як завершальний етап вивчення твору чи творчості письменника
- •49. Вимоги до сучасного уроку літератури, його типи і структура.
- •50. Аналіз художнього твору в єдності форми і змісту (л. Костенко «Кольорові миші»)
- •51. Специфічні особливості уроку літератури рідного краю.
- •52. Урок як основна форма навчально-виховної роботи з учнями.
- •53. Аналіз епічних творів.
- •54. Вивчення публіцистичних творів на уроках літератури. Скласти план роботи.
- •55. Підвищення ефективності уроків літератури як наслідок застосування різних форм і методів навчання.
- •56. Формування в учнів теоретико-літературних понять. Місце елементів теорії літератури в програмах 7 класу.
- •57. Скласти структуру уроку узагальнення та систематизації знань з теми «Життя та творчість Івана Франка»
- •58.Вивчення літератури в школах різних типів
- •59. Історико-генетичний та історико-функціональний аспекти аналізу художнього твору.
- •60.Вивчення, узагальнення і поширення передового досвіду вчителя літератури
- •61. Характеристика підручників з укр. Літ. Для 5-9 класів.
- •62.Особливості уроків позакласного читання у середніх класах.
- •63. Тема. Леся Українка. Розповідь про життя поетеси, її мужність і силу духу. Потужне ліричне начало, романтичність поезії Лесі Українки «Ви щасливі, пречистії зорі».
- •I. Слово вчителя.
- •65. Учнівські реферати,доповіді,повідомлення і їх місце у навчальному процесі (наприклад,під час вивчення творів Франка).
- •66. Скласти план-конспект уроку узагальнення й систематизації знань за тв. Гумористів.
- •1.7. Обговорення змісту байки за питаннями:
- •2. Робота на картках
- •VI. Підсумок уроку
- •VII. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів
- •67.Бібліотечно- бібліографічна освіта учнів. Серед основних завдань шкільної бібліотеки є:
- •68. Уроки розвитку зв`язного мовлення. Система письмових робіт з літератури.
- •69. Основні етапи роботи над художнім твором.(Пасічник)
- •70.Учитель-словесник та його професійні якості (Волошина).
- •71.Методика вивчення монографічних тем у школі (творчість і.Котляревського). (нет.Волошина)
- •72.Літературно-мистецькі гуртки .Скласти план роботи гуртка.(Волошина)
- •73.Особливості побудови уроку літератури в умовах розвиваючого навчання.
- •74. Бесіда – найбільш активний мтод вивчення літератури.
- •75.Тема уроку. Раннє дорослішання дітей війни в оповіданні Миколи
- •78.Розвиток пізнавальної активності й самостійності учнів - одне з головних завдань вчителів-словесників.
- •79.Шляхи створення проблемних ситуацій.
- •80.Метод самостійної роботи на уроках літератури (тема «Література рідного краю»).
- •81. Основні види усних і письмових робіт з літератури, передбачені шкільноюпрограмою.
- •82.Робота над думою "Маруся Богусловка"
- •2.Конспект уроку Васильченко
- •I. Організаційний момент
- •II. Актуалізація опорних знань
- •III. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності
- •IV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу
- •V. Закріплення вивченого матеріалу
- •6.Нетрадиційні уроки
- •7.Конспект контрольного уроку
- •V. Підсумок уроку vі. Домашнє завдання
- •8.Індивідуальний стиль письменника "Слово о полку Ігоревім"
15. Критерії оцінювання і система обліку знань, умінь і навичок учнів
Оцінка виставляється на основі фактичного засвоєння програмового матеріалу з урахуванням його важливості в курсі літератури:
Чи вміє учень у процесі аналізу твору усвідомлювати історичні умови, в яких жив і творив письменник, його світоглядні погляди і позиції, які ідеали утверджує; чи має навички аналізу художнього твору, виходячи з його жанрової специфіки, а саме: виразно читати й логічно осмислювати прочитане, членувати, зіставляти, групувати факти, події, картини, образи і за їх допомогою розкривати ідейну силу і красу всього твору; як висловлює свої судження про відображені в творі життєві явища, про вчинки і помисли персонажів, зокрема, про моральну і духовну красу позитивного героя.
Чи вміють учні 5-8 класів виразно читати, аналізувати художній твір за планом:
а) визначити провідну думку в прочитаному уривку чи цілому творі;
б) виділити художні засоби та визначити їх функції відповідно до провідної думки;
в) висловити своє ставлення до прочитаного, до поведінки і вчинків героїв;
Який рівень засвоєння теоретико-літературних понять, що визначені програмою (в теоретичному і практичному плані).
Наскільки розвинуті творчі здібності, вміння самостійно працювати над художньою і критичною літературою, складати плани, тези, конспекти, рецензії, виступи, писати твори різних жанрів літературною мовою, який рівень мовної грамотності.
На основі аналізу усних відповідей учнів, тестової перевірки, графічних робіт, їх письмових завдань словесник повинен зробити висновок про рівень засвоєння ними програмового матеріалу. При цьому він враховує засвоєння питань теоретичного характеру, формування наукових понять, розвиток мислення і культури мовлення, знання текстів художньої та критичної літератури, повноту і правильність відповіді, набуття умінь і навичок застосовувати знання на практиці і виставляє підсумкову оцінку за чверть, півріччя чи рік у журналі не як середньоарифметичний бал за поточну перевірку, а як оцінку, що відбиває кінцевий результат роботи школяра над темою чи кількома темами як основними логічно завершеними одиницями програмового матеріалу.
Учитель повинен ураховувати самостійність, оригінальність задуму учнівського твору, рівень його композиційного та мовного оформлення. Наявність оригінального задуму, правильна реалізація його дозволяють підвищити першу оцінку за твір на один бал.
Перша оцінка (за зміст і мовленнєве оформлення) не може бути позитивною, якщо не розкрита тема висловлювання, хоча за іншими показниками твір написано задовільно.
Оцінка орфографічної, пунктуаційної грамотності творів, граматична правильність мови здійснюється на основі критеріїв, визначених для контрольних диктантів.
Рівні навчальних досягнень |
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів |
1. Високий |
Учень вільно володіє матеріалом та навичками аналізу літературного твору, здатністю до оригінальних рішень різноманітних навчальних завдань, самостійно оцінює окремі літературні явища і виправляє допущені помилки. |
2. Достатній |
Учень володіє матеріалом та навичками аналізу літературного твору, систематизує набуті знання, добирає аргументи на підтвердження власних міркувань; знає матеріал і аналізує його під керівництвом учителя, виправляє допуще помилки і добирає докази; знає матеріал і аналіз за поданим учителем зразком, накводить окремі приклади з тексту. |
3. Середній |
Учень знає зміст твору, здатний переказати значну його частину, за допомогою вчителя виділяє головні епізоди; знає зміст твору, переказує окрему частину, з учителем знаходить приклади у тексті; уявляє зміст твору, переказує незначну частину і за доп.. вч.. визначає основні сюжетні елементи. |
4. Початковий |
Учень розуміє навчальний матеріал, за допомогою вчителя дає відповідь у вигляді поверхового висловлювання; розуміє матеріал і відтворює фрагмент окремими реченями; учень відтворює матеріал, називаючи окремий факт. |
Знання напам'ять визначених програмою творів та їх виразне читання оцінюється 12 балами.
Письмові роботи (твори) оцінюються двома оцінками - за зміст і мовленнєве оформлення та за грамотність.
Під час тематичного оцінювання кількість балів, яку отримує учень, має бути результатом опанування ним кожної конкретної теми.Тематичне оцінювання є обов'язковим, результати його проведення фіксуються в журналі в окремій колонці (За тему...). Підсумкове оцінювання здійснюється наприкінці семестру та навчального року.
