1.Виховання і розвиток інтересу учнів до літератури як виду мистецтва і засобу пізнання дійсності (За поетичними творами)

Ефективним є такий урок літератури, який: 1) дає учневі міцні, осмислені літературні знання і необхідні навички; 2) пробуджує в учнів дух творчості; 3) збагачує їх яскравими, емоційними літературними образами й уявленнями; 4) допомагає учням правильно усвідомити смисл не тільки прочитаного твору, але й життєвих явищ, які знайшли у творі відображення; 5) озброює учнів високими критеріями моральних та естетичних оцінок; 6) формує світогляд в учнів; 7) зміцнює й робить свідомою любов учнів до літератури. Методика викладання літератури має бути спрямована на те, щоб учитель - словесник доносив до свідомості шкільної молоді красу і силу мистецтва слова.

Для виховання і розвитку інтересу учнів до літератури взагалі важливим є емоційна атмосфера на уроці. Художній твір має ґрунтуватися на законах мистецтва. У художній літературі багатогранність людського замальовується через конкретно-чуттєві образи. Мистецтво не творить мертвих форм, холодних, абстрактних. Воно допускає тільки поетичні ідеї, а поетична ідея – це не правило, це – жива пристрасть, пафос. Отже, художній твір має постати перед учнями у єдності змісту і форми.

Однак намагання зробити урок цікавим ніяк не означає прагнення до зовнішньої легкості. Потурати лекості – виховувати ледарів, плентатися за учнями. Література має навчити дітей засвоювати важкий твір творчо, з радістю і перемогою..

Учні мають осягати не тільки головні факти, а й другорядні моменти творів, зв'язок літератури з життям. Звідси випливає значення літератури як засобу пізнання дійсності. Якщо учнів не осягнуть красу і мистецтво слова, вони не зрозуміють правди ні в минулому, ні в сучаснім, ні в майбутньому (Довженко). Художній твір має викликати в учня естетичну насолоду, відчути майстерність художнього зображення і красу людської душі.

Сприйняття ліричних творів в єдності змісту й форми, збудження в учнів відповідних переживань і роздумів будуть забезпечені тоді, коли робота над текстом спрямовуватиметься на осягнення школярами його трьох основних компонентів: почуття й переживання, роздуми поета, зовнішні причини, що їх викликали (елементи сюжету). Відомо, що ліричні твори сприймаються дещо утруднено не тільки підлітками, а нерідко й старшокласниками, тому дуже важливо створити умови, щоб учні якомога повніше пережили почуття, виражені у виучуваній поезії, пройнялися роздумами. З цією метою застосовуються різні методичні прийоми.

Один з ефективних прийомів - спостереження над текстом, що дає можливість з'ясувати, через які художні деталі й образи, створені за допомогою Добору слів певного змістового відтінку та емоційної забарвленості, а також поетичних засобів виражає поет свої переживання, роздуми, дає оцінку зображеному. У процесі такої роботи школярі самі проймаються відтвореними почуттями й думками, співпереживають з поетом. Це благотворно впливає на розвиток культури емоцій, витончує їх, бо сприяє повторному переживанню вже колись відчутих, але призабутих почуттів.

Наприклад, у 5класі на уроці засвоєння нових знань на основі умінь і навичок учні вивчають поезії Павла Тичини «Не бував ти у наших краях», «Гаї шумлять». Доцільно принести картини про природу, пейзажі, щоб учні пройнялися побаченим. Спершу учні виразно читають 1 поезію, потім Бесіда за прочитаним твором: Чи простежується у вірші розмова з вигаданим співрозмовником?- Про що розповідає автор співрозмовнику?- Як у вірші змальовує автор людину?- Які почуття викликає цей вірш?- Яке ставлення автора до Батьківщини? Тоді описують вірш за схемою: тема – відображення краси природи, працьовитість людини на теренах України; ідея – любов до рідної землі; основна думка – кожна людина – дитина свого краю; жанр – пейзажна лірика; визначають художні засоби за схемою: метафора: серце б’ється, степ простягнувся; епітети – блакитні простори, весняній ночі; порівняння – могили, як гори. Бесіда за прочитаним твором: Чи простежується у вірші розмова з вигаданим співрозмовником?- Про що розповідає автор співрозмовнику?- Як у вірші змальовує автор людину?- Які почуття викликає цей вірш?- Яке ставлення автора до Батьківщини?

«Гаї шумлять» діти читають, потім йде бесіда - Чому саме «гай» П. Тичина змальовує у вірші? - Який настрій переважає у вірші?- Чи є у творі персоніфікація?- Хто постає ліричним героєм у вірші?- Як почувається автор на лоні природи?- Гру яких музичних інструментів ви уявляєте, читаючи цей твір? Тоді описують поезію за схемою: тема – оспівування краси гаїв України; ідея – фантастичний вплив природи на психологічний стан людини; основна думка – кожна людина відчуває природний світ своєрідно; жанр – пейзажна лірика; художні засоби: метафори: «гаї шумлять», хмарки біжать, дзвін гуде, шепіт трав, горить-тремтить ріка; епітети – шепіт голублячий, іду зворушений; порівняння: купаючи мене, мов ластівку, ген неба край – як золото; ріка мов золото-поколото, ріка як музика..

Працюючи над поезією Малковича «Свічечка букви ї» у 8 класі на уроці засвоєння нових знань на основі умінь і навичок доречно спершу прочитати поезію, визначити тему ( Звернення до дитини — майбутнього країни, яка повинна плекати і оберігати свічечку букви «І» і серпик букви «Є».), ідею (Увіковічення рідної мови і бережливе ставлення до неї.), Основну думку (Доки є мова, доти існує нація. Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову (Л. Костенко), жанр (громадянська лірика). Тоді йде бесіда: • Чому свічечка порівнюється з буквою «ї»?• В чому призначення дитини? («...Покликана захистити своїми доЛоньками крихітну свічечку букви «ї»»; оберігати місячний серпик Букви «є»)• Що нагадує буква «є»? Словесно намалюйте цю букву.• Яке значення має мова в житті кожної людини, держави загалом?• Яких страждань зазнала наша мова впродовж минулих століть? Чи варто її оберігати?• Через що мову українців називають солов'їною?• За яких умов є ймовірним, що нашу мову не будуть пам'ятати, поважати, шанувати, застосовуючи під час спілкування?• Від чого застерігає автор поезії дітей? («...Можуть настати і такі Часи коли нашої мови не буде пам'ятати навіть найменший солоВейко»)• Що необхідно робити для популяризації рідної мови?• За яких обставин наша мова впродовж історії зазнала певних змін?• 3 якою метою І. Малкович написав цю поезію? Чого він навчає дітей? Над чим змушує їх замислитися? Можна зробити творче завдання. Доберіть до будь-якої букви алфавіту характеристику, подібну тій, що у творі з літерами «ї», «є». Мову потрібно оберігати так, як воїни, патріоти і герої оберігають Україну зараз.