- •Чернігівський національний технологічний університет коледж транспорту та комп’ютерних технологій
- •Методичний посібник
- •Пояснювальна записка
- •Витяг з робочої навчальної програми
- •Самостійна робота № 1 (2 год.)
- •Зміст теоретичного матеріалу
- •Контрольні питання:
- •Контрольні завдання
- •Самостійна робота № 2 (4 год.)
- •Зміст теоретичного матеріалу
- •Формула Ейлера:
- •Контрольні питання:
- •Контрольні завдання
- •Самостійна робота № 3 (4 год.)
- •Зміст теоретичного матеріалу
- •Алгоритм знаходження рангу матриці
- •Зміст теоретичного матеріалу
- •Контрольні питання:
- •Контрольні завдання
- •Самостійна робота № 5 (4 год.)
- •Зміст теоретичного матеріалу
- •Контрольні питання:
- •Індивідуальні завдання
- •Самостійна робота № 6 (4 год.)
- •Зміст теоретичного матеріалу
- •Контрольні питання:
- •Контрольні завдання
- •Самостійна робота № 7 (2 год.)
- •Зміст теоретичного матеріалу
- •Контрольні питання:
- •Контрольні завдання
- •Самостійна робота № 8 (4 год.)
- •Зміст теоретичного матеріалу
- •Контрольні питання:
- •Контрольні завдання
- •Самостійна робота № 9 (4 год.)
- •Зміст теоретичного матеріалу
- •Графічна ілюстрація
- •Можливі варіанти розриву функцій в точці
- •Тестові питання:
- •Контрольні завдання
- •Самостійна робота № 11 (4 год.)
- •План зміст теоретичного матеріалу індивідуальні завдання
- •Самостійна робота № 11 (3 год.)
- •Зміст теоретичного матеріалу
- •Контрольні питання:
- •Контрольні завдання
- •Самостійна робота № 12 (4 год.)
- •Зміст теоретичного матеріалу
- •Контрольні питання:
- •Індивідуальні завдання
- •Самостійна робота № 13 (4 год.)
- •Зміст теоретичного матеріалу
- •Похідна неявної функції
- •Контрольні питання:
- •Контрольні завдання
- •Самостійна робота № 14 (4 год.)
- •Зміст теоретичного матеріалу
- •Необхідна умова існування екстремумів
- •1) То у стаціонарній точці функція має екстремум: - точка максимуму; - точка мінімуму;
- •Прямий метод знаходження точок умовного екстремуму
- •Метод Лагранжа знаходження точок умовного екстремуму
- •Контрольні питання:
- •Контрольні завдання
- •Самостійна робота № 15 (4 год.)
- •Зміст теоретичного матеріалу
- •1). Якщо ,, то
- •2). Якщо , то
- •Методика інтегрування раціональних функцій
- •Контрольні питання:
- •Контрольні завдання
- •Самостійна робота № 16 (6 год.)
- •Самостійна робота № 17 (4 год.)
- •Зміст теоретичного матеріалу
- •Контрольні питання:
- •Контрольні завдання
- •Самостійна робота № 18 (2 год.)
- •Зміст теоретичного матеріалу
- •Контрольні питання:
- •Контрольні завдання
- •Самостійна робота № 19 (6 год.)
- •Зміст теоретичного матеріалу
- •Метод Бернуллі
- •Тестові питання:
- •Контрольні завдання
- •Самостійна робота № 20 (6 год.)
- •Зміст теоретичного матеріалу
- •Диференціальні рівняння, в яких відсутня функція у(х)
- •Диференціальні рівняння, які не містять явно аргументу.
- •Диференціальні рівняння однорідні відносно шуканої функції і її похідних.
- •Контрольні питання:
- •Індивідуальні завдання
- •Самостійна робота № 21 (6 год.)
- •Зміст теоретичного матеріалу
- •Контрольні питання:
- •Контрольні завдання
- •Самостійна робота № 22 (2 год.)
- •Зміст теоретичного матеріалу
- •Властивості математичного сподівання
- •Властивості дисперсії
- •Властивості середнього квадратичного відхилення
- •Тестові питання:
- •Контрольні завдання
Зміст теоретичного матеріалу
1 Область визначення і множина значень функції
Розглянемо
дві змінні величини
.
Означення: Функцією у = f(x) називається така відповідність між множинами D і Е, при якій кожному значенню змінної х відповідає одне й тільки одне значення змінної у.
При цьому вважають, що:
х — незалежна змінна або аргумент; у — залежна змінна або функція;
f — символ закону відповідності; D — область визначення функції;
Е — множина значень функції.
2 Властивості функції
Означення: Множина всіх значень аргумента, для яких можна обчислити значення функції, називається природною областю визначення функції. Область визначення може бути заданою; у цьому випадку вона залежить також від умови задачі.
Означення:
Функція у
= f(x)
називається
парною (непарною), якщо для будь-якого
х
D
виконується
умова f(-x)
=f(x)
(f(-x)
=
-f(х)).
Функція
буде ні парною, ні непарною, якщо для х
D,
f(-x)
f(x).
Приклад: у = cos х — парна функція (графік функції симетричний відносно осі ординат, бо у(х)=cos(- х)=cosx=у(х);у=arctgx — непарна функція (графік функції симетричний відносно початку координат), бо у(- х)= =arctg(- х)= - arctgx = - у(х).
Означення:
Функція у
= f(x)
називається
періодичною, якщо для х
D
виконується умова f(x+Т)
= f(x
-T)
= f(x),
де число Т
— період функції.
Приклад:
у
= tgx
— періодична функція з мінімальним
періодом Т
=
,
бо tg(x
+
)
= tg(х
-
)
= tgx
.
Означення:
Функція у
- f(x)
називається
обмеженою на множині D,
якщо
для всіх х
D
виконується
умова
де
М
> 0 -
деяке скінченне число.
Приклад:
y
= arcsinx
—
обмежена функція для всіх х
[-
1; 1] (рис. 1), бо
Означення:
Функція у
- f(x)
називається
монотонно
зростаючою
(спадною) на множині D,
якщо
для всіх х
D
більшому
значенню аргумента
відповідає
більше (менше) значення функції, тобто
Приклад: у = loga х - монотонно спадна функція при 0 < а <1, а при а > 1 - монотонно зростаюча (рис.2).
3 Елементарні функції
Основні з них:
1) степенева у = ха;
1) степенева у = ха;
2)
показникова у
= ах,
а > 0, а
1;
3)
логарифмічна у
= logа
х,
а > 0, а
1;
4) тригонометричні: у = cosx; у = sinx; у = tgx; у = ctgx;
5) обернені тригонометричні: y = arcsinx; y = arccosx; у = arctgx; у = arcctgx.
Функція вважається елементарною, якщо вона може бути побудована з основних елементарних функцій за допомогою скінченного числа алгебраїчних дій та суперпозицій, наприклад
-
елементарна функція.
Означення: Функція у=у(х) називається алгебраїчною, якщо у(х) — розв'язок рівняння
де Рі(х), i = (О,n) — многочлени.
Приклад:
Функція
буде алгебраїчною, бо вона є розв'язком
рівняння
Усі неалгебраїчні функції називаються трансцендентними.
Алгебраїчні функції поділяються на раціональні (цілі й дробові) та ірраціональні.
Цілою раціональною функцією буде упорядкований многочлен
Дробово-раціональною функцією буде відношення многочленів
або
Приклад:
Знайти область визначення функції
Функція
визначена, якщо х
- 1
та 1+х
>
0.
Таким
чином, областю визначення функції є:
.
3 Перетворення графіків функцій
Побудувавши
графік функції
,
можна за допомогою перетворень одержати
графіки функцій
,
,
y=f(x)+a,
y=f(kx),
y=kf(x),
y=f(x+a),
y=|f(x)|,
y=
f(|x|).
-
Функція
План побудови
Графік
Відобразити графік функції симетрично відносно осі Ox
Відобразити графік функції симетрично відносно осі Oy
y=f (x)+a
Паралельно перенести графік функції вздовж осі Oy:
вгору на |а| одиниць, якщо а>0;
вниз на |а| одиниць, якщо а<0.
y=f (x+a)
Паралельно перенести графік функції вздовж осі Ox:
вліво на |а| одиниць, якщо а>0;
вправо на |а| одиниць, якщо а<0.
y = kf (x)
Розтягнути графік функції
вздовж
осі
Oy
в
k
разів,
якщо
k>1;Стиснути графік функції вздовж осі Oy в
разів,
якщо
0<k<1
y = f (kx)
Розтягнути графік функції вздовж осі Ox в разів, якщо 0<k<1;
Стиснути графік функції вздовж осі Ox в в k разів, якщо k>1;
y = |f(x)|
Відобразити частину графіка функції , яка лежить під віссю Ox, симетрично відносно осі Ox,а ту частину, яка лежить над віссю Ox і на осі Ox, залишити без змін
y = f(|x|)
Відкинути частину графіка функції , яка лежить зліва від осі Oy, і відобразити симетрично відносно осі Oy частину графіка, яка лежить справа ві осі Oy і на осі Oy
ЗАВДАННЯ: законспектувати 4 питання плану, перевірити знання за допомогою контрольних питань. Виконати контрольні завдання.
