- •1. Основні теорії та концепції європейської інтеграції після п світової війни.
- •1.Федералізм
- •2. Функціоналізм(д. Мітерані)
- •3. Неофункціоналізм
- •Єдиний Європейський Акт та проблема політичного співробітництва в єс.
- •План Фуше та його характеристика.
- •Історичні аспеки ідеї «Об’єднаної Європи»
- •Питання 5 (Маастрихтський договір та спільна зовнішня політика та політика безпеки (сзппб).
- •Основні положення м. Д., основні інституційні зміни в м.Д.
- •1 Опора (Європейське Співтовариство)
- •2 Опора сзпб
- •3 Опора Співробітництво у сфері охорони порядку та правосуддя у кримінальних справах
- •7. Пан’європейський рух та його значення
- •Питання 12 Еволюція повноважень Європарламенту після Маастрихту до сьогодення.
- •13. Європейський федералістський рух після п світової війни.
- •14. Амстердамський договір та сзппб.
- •15. Значення утворення Європейської Ради.
- •17. Основні етапи середземноморської політики єс.
- •18. Питання представництва в єк та голосування в єр, представлені в проекті Конституції єс.
- •19. Еволюція класичного європейського федералізму.
- •20. Динаміка зближення єс з країнами Балтії.
- •21. Повноваження Європейської комісії. Проблема представництва на сучасному етапі.
- •22. Інтегральний федералізм, секторальний федералізм. Концепція “карткової Європи”. Порівняльний аналіз.
- •3. Європа a la carte (“Меню” стратегій розвитку європейських країн; концепція змінної геометрії” євроінтеграції)
- •Сучасний Європейський неофункціоналізм. Відмінності від традиційного функціоналізму.
- •6) Розгляд регіональної інтеграції в контексті інтеграції глобальної
- •26. Формування політики єс щодо країн цсє в 90-х роках.
- •27. Єдиний Європейський Акт та питання інтеграційного співробітництва в єс.
- •28. Неофункціоналізм е.Хааса. Основні положення та недоліки.
- •29.Сучасний стан відносин сша та Західної Європи. Коротка характеристика.
- •30. Штудгардська декларація про єс 1983 року.
- •31. Основні принципи неофункціоналізму: прагматичний детермінізм.
- •32 (Маастрихтські угоди та внесення інституціональних змін до єс)
- •Основні положення м. Д., основні інституційні зміни в м.Д.
- •1 Опора (Європейське Співтовариство)
- •33. Трансформація зєс та воєнно – політичне співробітництво в єс.
- •34. Рішення самміту в Ніцці 2000 р. Та його значення
- •35. Амстердамський саміт 1997 р. Та його значення
- •Посилив захист прав і свобод людини
- •Розширив сферу соціальної політики єс
- •Розвинув інститут європейського громадянства
- •Розширив сферу прийняття рішень у Раді кваліфікованою більшістю
- •Посилив відкритість у процесі прийняття рішень у Євросоюзі, запровадив поняття гласності.
- •36. Парижські угоди 1954 року та утворення зєс. Їх значення.
- •37. Теоретична школа “первинного поглиблення”. Основні положення. Концепція “міцного ядра”.
- •38. Самміт єс в Ніцці 2000р. Та зміни в механізмі прийняття рішень.
- •39. Гаазький саміт та його значення.
- •40.Школа “поглиблення задля розширення”. Концепція “Європи концентричних кіл”.
- •Позиція країн єс щодо основних положень Конституції єс.
- •Спільна сільськогосподарська програма єс. Формування, етапи розвитку та перспективи еволюції.
- •Теорії “первинного розширення”. Міжурядовий або “реалістичний” підхід. (а.Малвард, р.Дарендорф, х.Валлас, с.Хоффман).
- •44.Проблеми воєнно-політичного співробітництва сша та єс на сучасному етапі.
- •45. Переговори щодо утворення Європейського оборонного співтовариства та Європейського політичного співтовариства 1952 рік.
- •47.Позиція сша та єс по югославській проблемі в 90-і роки.
- •48. Програма tacis та її значення Програма технічної допомоги країнам снд (Програма тасіс)
- •49. Концепція «солідарного простору» а.Маршал.
- •50. Єс та врегулювання близькосхідної кризи в 90 – ті роки.
- •51. Програма phare та її значення
- •53.Еволюція євроатлантичних відносин в 90-х роках.
- •59) Геополітичне значення Середземноморського регіону для єс
- •60. План ж.Делора щодо формування Європ. Економічного простору 1989 р.
- •61. «Декларація про єс» Штутгарт
- •62. Конференція в Барселоні (26-28 листопада 1995 р.)
- •63. Стратегія «сусідства» та її вплив на відносини України з новими членами єс.
- •64. Проект а. Спінеллі.
- •Політика єс в західно-балканському регіоні.
- •66. План Шумана 1950 р та утворення єовс
- •Євроантлантична політика країн Балтії (порівняльний аналіз)
- •Копенгагенські критерії вступу в єс (характеристика)
- •69. Позиція єс в Іракському конфлікті
- •70. Хельсінський самміт єс 1999 року та країни Балтії.
- •71. Програма «Agenda 2000» та система «партнерство в приєднанні»
- •72. Політика єс в Південно – східній Азії.
- •73. Програма «Партнерство заради миру» та воєнно – політичне співробітництво країн Балтії.
- •74. Лісабонський договір 2009 року та його значення.
- •75. Римські угоди 1957 року та Великобританія
- •76. Проблема близькосхідного врегулювання сьогодні та політика єс.
- •77. Значення та наслідки розширення єс для України.
- •78. Пан’європейський рух та його значення
- •79. Римський саміт 2004 року та договір про введення Конституції для Європи.
- •80. Європейський Конвент 2001 року та результати його роботи.
- •81. Вступ Іспанії та Португалії до єс та запровадження принципу двох швидкостей.
- •82. Особливості розширення єс в 70 ті роки.
- •83. Значення розширення єс в 80 –ті роки.
- •84. Вступ Австрії, Швеції та Фінляндії та їх значення для єс,
- •85. Принципи розширення хвилями країн цсє
- •86. Принцип регати та причини його застосування щодо країн цсє.
- •87. Особливості вступу Греції до єс.
- •88. Перспективи вступу країн західних Балкан до єс.
- •89. Євроінтеграційна політика України: слабкі та сильні сторони.
29.Сучасний стан відносин сша та Західної Європи. Коротка характеристика.
Геополітична ситуація: США мають ряд проблем які дозволяють говорити про їх послаблення. На міжнародній арені ЄС намагається стати одним єдиним гравцем який би був полюсом сили. Внаслідок економічної кризи та кризових явищ пов’язаних з державними боргами країн ЄС можливе або ще більше посилення ЄС та консолідація або крах.
Бжезинський: США потребують союзника в обличчі Європи, адже саме Європа має такі ж цінності та ідеали як і ми, Європа має можливість і бажання нам допомагати. Нам потрібна сильна економічно Європа, але не політично, адже будучи єдиною і сильною економічно, якщо Європа стане ще й єдиною політично, то чи не може вона вирішити що їй більше не потрібні США, і чи не стане вона більш різкою, незговірливою і незалежною в стосунках з США, а то ще і утворить свою єдину армію і відмовиться від союзу з США, а отже стане конкурентом.
**Ресурс влияния ЕС на мировой арене основан не столько на полномочиях и возможностях его формальных внешнеполитических институтов, сколько на привлекательности европейских ценностей гуманизма и свободы, программах экономической помощи и торговых преференций для стран - соседей объединенной Европы. Сегодня ЕС обладает значительным потенциалом "мягкого" лидерства, который - при наличии определенного понимания за океаном - может дополнять "жесткий" военно-политический и бескомпромиссный идеологический ресурсы США.
С укреплением влияния Евросоюза возникают предпосылки для своеобразного "разделения труда" между трансатлантическими партнерами, более інтенсивного привлечения европейцев к длительным и затратным процессам постконфликтного урегулирования там, где США и их ближайшие союзники инициировали боевые операции высокой интенсивности (Югославия, Афганистан, Ирак).
США + ЄС: колективний гегемон. Самі розвинуті країни.
США-ЄС: економічна конкуренція, військово-політичне співробітництво.
НАТО – колективна оборона перейшла в колективну безпеку. Діють всюди.
Буш старший – Новий пост біполярний порядок – це круто для наших відносин, тепер ми зможемо ще більше посилити наші стосунки з кр. Зх. Європи. США – лідер, перший серед рівних, але діє самостійно, проте не через свій гегемонізм, а в силу того що ООН та НАТО вважались такими що не пристосовані до новогу стану речей в МВ. ***Кінець біполярної конфронтації спричинив певну девальвацію значимості традиційних міжнародних режимів безпеки в очах частини правлячої еліти США, яка більшою мірою стала віддавати перевагу національним механізмам стримування (а відтак, і попередження) загроз з використанням військово – силового інструментарію, в той час як для європейської спільноти став більш характерний альтернативний підхід, який базується на відданості міжнародно – правових та політико – дипломатичних засобів у вигляді міжнародних договорів у галузі контролю над озброєннями, роззброєнням і нерозповсюдженням зброї масового знищення.
Клінтон – багатостороннє лідерство. Потрохи США починає відмовлятись від прив’язки до Європи. Разом при можливості, самотушки за необхідності. Країни ЄС відстають від США в технічному рівні оснащення армій (було видно під час «Буря в пустелі» і «Союзницька сила» - Ірак\Югославія.
Буш молодший – унілатералізм. Ситуативні союзи. США вирішує конфлікт тільки якщо це зачіпає його інтереси, з Європою не радяться, чим далі тим більше проводять самі круті операції самостійно, а країни ЄС – так, для картинки (Ірак, Афган). З обломом в Іраку і усвідомленням масштабу проблем – повертають назад до співпраці, країни ЄС тепер не сателіти і «відомі», їх намагаються знову залучати до діалогу, аби відновити свій імідж і підтримку.
9\11 – європейці підтримують США в «тяжку хвилину». Солідарність щодо вторгнення в Афганістан
2003 – крен США в сторону одноосібних рішень, замість лідерства – домінування. Європа обідилась. Позиція Фр і ФРН по Іраку. Підтримка ВБ.
Обама Хусейнович – страшний демократ. За співпрацю і порозуміння з ЄС, після кризи тільки більше готовий співпрацювати аби владнати питання з боргами і своїми і чужими. Спільні ініціативи по Ірану. Разом миротворять в Лівії, тиснуть на Асада. Варіант колективного гегемона.
Економіка☺
Сокращение возможностей для американского экспорта товаров и капиталов в Азии под воздействием финансового кризиса еще более подстегивают США в поиске путей укрепления экономических связей с Европой.
Европейский Союз и Соединенные Штаты Америки приняли решение усилить экономические связи.
Соответствующую рамочную договоренность поддержали участники саммита США ЕС в Вашингтоне 30 апреля 2007 года.
Главной целью документа является улучшение конкурентоспособности и уровня жизни людей в Евросоюзе и Соединенных Штатах.
Стороны договорились уменьшить торговые ограничения и административные барьеры, усилить диалог между Еврокомиссией и Бюро США по управлению и бюджету.
С целью выполнения намеченных целей ЕС и США намерены создать Трансатлантический экономический совет, а также утвердили программу трансатлантической экономической интеграции, в частности, в сфере защиты интеллектуальных прав, инвестиций, безопасной торговли, финансовых рынков и инноваций.
