Середньовічна філософія та Ренесанс

План

Виникнення та характерні риси середньовічної парадигми західноєвропейської філософії.

Релігійний характер філософської думки. Ідея Бога.

Патристика:

а) загальна характеристика та основні ідеї;

б) філософські ідеї Тертулліана. Вчення Орігена;

в) середньовічний містицизм. Аврелій Августин.

4. Сутність схоластики. Основні періоди її розвитку:

а) поняття реалізму та номіналізму. Перший періодрозвитку схоластики. Іоанн Скот Еріуген;

б) другий період. П'єр Абеляр;

в) «золотий вік» схоластики. Філософія Фоми Аквін-ського;

5. Головні проблеми філософського мислення доби Відродження.

Радимо прочитати:

Абеляр П. История моих бедствий. — М., 1959.

Августин Блаженний Аврелий. Время и жизнь / П.В. Алексеев, А.В. Панин. Хрестоматия по философии. — М., 1997.

Аврелий Августин. Исповедь Блаженного Августи-на, єпископа Гиппонского.— М., 1991.

Антологія світової філософії. У 4-х т. — М., 1969. — Т. 1.

Біблія.

Григорий Нисский. Об устроении человека. — СПб, 1995.

Дионисий Ареопагит. О Божественних именах. О ми-стическом богословии. — СПб, 1995.

Квинт Септилий Флорент Тертуллиан. Избранньїе сочинения. — М., 1994.

Лейн Тони. Христианские мьіслители / Пер. с англ.— СПб.: Мирт, 1997. Ю.Мишель де Монтень. Опьітьі — М., 1981.

Реале Дж., Антисерн Д. Западная философия от истоков до наших дней.— СПб, 1994 — Т. 2. Средневе-ковье.

Христос и культура: Избранньїе трудьі Р. Нибу-ра. — М., 1996.

Зразм Роттердамский: Философские произведе-ния. — М., 1986.

Поради і матеріали до вивчення теми

1. Відповідь на перше запитання плану повинна початися з оцінки історичної ситуації.

Справа в тому, що в IV—V ст. у Європі відбулися глобальні зміни. Римська імперія розділилася на дві окремі держави — Західну і Східну імперії, на місці яких згодом виникають, з одного боку, Європейські держави, а з другого — Візантійська імперія. З розпадом Римської Імперії починається новий період в історії Європи — Середні віки, який продовжувався до XV ст.

Цей час знаменувався тим, що до IV-V ст. вже склався певний світоглядно-релігійний ґрунт у регіоні. На зміну язичництву прийшло християнство, яке стало основою світоглядної системи європейської цивілізації. Саме тому в епоху Середньовіччя в Європі розвивалася в основному християнська філософія.

Якщо античну філософію називають космоцентричною з огляду на те, що в центрі її пошуків стоїть Всесвіт і людина, то християнська філософія Середньовіччя — тео-центрична. У свою чергу, ідея Бога проходить крізь внутрішній світ людини. Тому філософська проблематика Середньовіччя у своїй основі лишається незмінною, хоча відбувається зміщення наголосів.

Оскільки середньовічний спосіб буття формує сприйняття світу «за образом і подобою» духу, то вирішення усіх проблем людини пропонується шукати у сфері духу. Безперечно, що найдосконалішим втіленням духовності є Бог. Теологія стає основним знанням цього часу. Як наслідок, християнська філософія, на відміну від античної, проголошує тілесні характеристики вторинними, натомість підкреслює важливість духовних критеріїв оцінки осіб.

Вивчаючи філософію періоду Середньовіччя, треба пам'ятати ще й ознаки середньовічної філософської парадигми:

для середньовічної суспільної свідомості світ має характеристики «подвійного буття». Перше і основне — це Божественний, небесний світ, друге буття — це плотський, земний світ;

не менш важливими ознаками були головні філософські проблеми, довкола яких «оберталась» середньовічна філософія: який взаємозв'язок існує між античною філософією і тим, що написано в Біблії, чи існує суперечність між Біблією та розумом (чи віра і знання можуть іти в парі)?

2. Переходячи до другого пункту плану, треба зауважити, що існувала домінуюча ідея суспільної думки Середньовіччя: спасіння людей (вічне життя) можливе тільки через посередника — Господа Бога Ісуса Христа.

Учні Ісуса Христа — апостоли — стали першими, хто розповсюджував християнство в Європі та головні філософські вчення Середньовіччя, як наслідок поширення Благовесту і біблійних знань, ґрунтувалися на таких ідеях:

ідея відкупу людства від гріха кров'ю Христа;

ідея єдиного Бога. (Вся Біблія пройнята духом монотеїзму);

теоцентризм. (Єдиний Бог є центром усього у світі, в тому числі: віри, мислення, пізнання);

космологічна концепція християнства ґрунтується на теорії креаціонізму, тобто творчого походження світу;

ідея відкриття полягає в тому, що Бог відкривається людині:

а) через створений світ;

б) через Слово (Біблію);

в) особисто;

— ідея Боголюдської природи Ісуса Христа;

— вчення про кінець світу — есхатологія, сутність якогополягає в тому, що земна історія людства закінчиться останньою битвою сил добра і зла і СтрашнимСудом, на якому Господь людям особисто винесеостанній вирок.

Словом, ідеали грецьких філософів, за переконанням яких підсумком життя має стати «автаркія» (визнання самодостатності людини в осягненні істини, досягненні щастя), зазнали поразки. Ідеалом християнина натомість є життя у Христі і задля Христа.