2.2 Зміст і структура поточного плану діяльності підприємства

Техніко-економічний план діяльності підприємства — розгорнута програма його виробничої діяльності, спрямована на реалізацію стратегічних цілей за умови оптимального використання ресурсів та створення сприятливих умов для працюючих.

За умов планової економіки план економічного і соціального розвитку підприємства включав такі розділи:

Розділ 1- План виробництва і реалізації продукції (робіт, послуг).

Розділ 2- План технічного розвитку і організації виробництва.

Розділ 3- Показники підвищення ефективності виробництва.

Розділ 4- Норми і нормативи.

Розділ 5- План капітального будівництва.

Розділ 6- План матеріально-технічного забезпечення.

Розділ 7- План з праці і заробітної плати.

Розділ 8- План собівартості продукції, прибутку і рентабельності виробництва.

Розділ 9- Фінансовий план.

Розділ 10- Фонди економічного стимулювання.

Розділ 11- План соціального розвитку.

Розділ 12- План зовнішньоекономічної діяльності.

Розділ 13- План заходів з охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів.

Така структура поточного плану діяльності була оправдана, оскільки забезпечувала взаємозв’язок всіх напрямків і видів діяльності на підприємстві, кількісну оцінку результатів та визначала ступінь досягнення поставлених цілей і завдань, відповідала вимогам державної та відомчої статистики.

В ринкових умовах господарювання істотно змінилася сама філософія планування, значно скоротилася звітність підприємств перед державою, міністерствами і відомствами. За таких умов підприємства самостійно визначають кількість розділів плану, їх зміст та механізм складання.

У світовій практиці планування теж не простежується єдиної структури планів діяльності підприємства. Так, в країнах континентальної Європи найчастіше зустрічається наступна структура поточних планів розвитку підприємств:

• план товарообороту;

• план рекламних заходів;

• план по сировині;

• виробничий план;

• план з праці;

• рух запасів готової продукції;

• кошторис витрат;

• кредитний план;

• план капітальних вкладень;

• план досліджень і розробок;

• фінансовий план.

Порівнюючи вищезгадані структури поточного плану діяльності підприємств, можна констатувати, що істотних відмінностей між ними немає. Має місце лише різна ступінь деталізації того чи іншого напрямку діяльності підприємства. Крім того, глибиною розробки характеризуються план маркетингу і фінансовий план, які забезпечують зв'язок підприємства з зовнішнім середовищем.

Враховуючи, що підприємницькі структури в Україні мають певний досвід техніко-економічного планування в минулому, фахівці рекомендують розробку техніко-економічних планів діяльності підприємств здійснювати, враховуючи при ньому стратегічні цілі та орієнту­ючись на результати маркетингових досліджень, в такій послідовності:

1. План виробництва і реалізації продукції (робіт, послуг).

2. План організаційно-технічного розвитку.

3. План матеріально-технічного забезпечення.

4. План з праці і кадрів.

5. План собівартості продукції та прибутку.

6. Фінансовий план.

В ринкових умовах підприємства самостійно обирають структуру плану, враховуючи при тому свої виробничі особливості та адаптуючись до плану стратегічного розвитку.

Рекомендовані розділи плану можуть при необхідності доповнюватися іншими. При техніко-економічному плануванні важливо забезпечити ув'язку всіх розділів плану в єдине ціле, розраховувати систему показників, яку можна розглянути як планову модель діяльності підприємства та його підрозділів.

Вибір системи планових показників діяльності підприємства є одним з важливих питань методології планування.

Техніко-економічне планування передбачає розробку цілісної системи показників розвитку техніки, трудових, матеріальних та інноваційних ресурсів в їх єдності та взаємозалежності як за місцем, так і за часом дії. В ході планування обґрунтовуються оптимальні обсяги виробництва, обираються необхідні виробничі ресурси, встановлюються раціональні норми їх використання, визначаються кінцеві фінансові результати тощо.