1.3 Структура планової системи підприємства

Класифікації планів підприємства

Широке коло виробничо-комерційпих питань, які вирішує сучасне підприємство, його складна виробнича та організаційна структура, що передбачає наявність численних виробничих та функціональних підрозділів, а також різні терміни підготовки і виробництва продукції в умовах безперервного науково-технічного прогресу зумовлюють створення системи планування діяльності підприємств. У системі планування плани підприємств класифікують таким чином.

За об'єктами планування:

• загальногосподарське планування, яке передбачає планування господарсько-фінансової діяльності підприємства як самостійної юридичної особи;

• внутрішньовиробниче планування, яке передбачає створення фінансових центрів відповідальності в усіх підрозділах підприємства (виробничих, обслуговуючих, допоміжних та функціональних службах);

• цільові плани – програми.

За тривалістю планових періодів:

• довгострокове (стратегічне) планування (10-15 років):

• середньострокове стратегічне планування (5 років);

• поточне (річне) планування;

• оперативне планування (складання планів на годину, добу, декаду, місяць).

Стратегічний план фірми – це сукупність взаємоузгоджених заходів і дій для досягнення довгострокових цілей та основні напрями діяльності з обґрунтуванням ресурсного забезпечення.

Стратегічне планування здійснюється поетапно в такій послідовності:

• визначення місій та формулювання стратегічних цілей діяльності;

• аналіз середовища та ринкової кон'юнктури;

• оцінка підприємницького потенціалу і перспектив розвитку фірми згідно з визначеними цілями;

• аналіз варіантів та вибір оптимальної генеральної стратегії;

• розроблення ресурсних та функціональних субстратегій підприємства;

• практичне виконання плану, контроль і оцінювання соціально-економічних результатів.

Для розроблення стратегії можуть бути використані такі методи: криві освоєння; цикли життя товару; матричні.

Метод кривих освоєння враховує залежність витрат на виробництво від його обсягів і дозволяє визначити додаткові витрати на освоєння виробництва та точку його беззбитковості.

Метод циклу життя товару передбачає врахування пріоритетних стратегічних напрямів дій на кожній його стадії.

Матричний метод ґрунтується на побудові матриці, яка має дві осі координат: на одній осі фіксується оцінка перспектив розвитку ринку, на іншій – рівні конкурентоспроможності відповідного стратегічного центру господарювання. Аналіз матриці дає можливість визначити генеральну стратегію фірми.

Практична реалізація базової стратегії забезпечується ресурсною і функціональною субстратегіями. Групу ресурсних субстратегій становлять такі внутрішні стратегії: фінансово-інвестиційна; кадрів і соціального розвитку; технічного розвитку; матеріально-технічного забезпечення; організаційна.

До функціональних належать стратегії: науково-дослідних і конструкторських робіт; маркетингова, логістична та виробнича системи.

Середньострокове планування. Головним планом підприємства є п'ятирічний план, у якому визначаються напрями і показники виробничо-господарської діяльності у відповідності з перспективами розвитку ринку, галузі та економіки країни. Об'єктами довгострокового та середньострокового планування є організаційні структури підприємств; виробничі потужності; інвестування; бюджет; НДКР; стан і тенденції ринку. Фірми практикують так зване безперервне планування. Для цього вони користуються перехідними планами. Сутність цього методу планування полягає в тому, що перспективний (п'ятирічний план) щорічно оновлюється з урахуванням змін, які відбулися протягом року і за рахунок цього підприємство завжди має чіткий дійовий план своєї діяльності.

Короткостроковий план за умови існування перехідного плану є складовою частиною перспективного плану. Але він має й самостійне значення і, на відміну від перспективного, коригується рідко. Особливому контролю підлягає виконання показників фінансового плану. Як правило, не дозволяється виділяти додаткові капітальні вкладення протягом року, якщо це не передбачено планом.

Поточний річний план складається з таких розділів:

Розділ 1-план постачання матеріальних та сировинних ресурсів;

Розділ 2-план виробництва продукції в натуральному й грошовому вимірах та асортименті;

Розділ 3-план руху запасів продукції та сировини;

Розділ 4-план рекламних заходів та його бюджет;

Розділ 5-кошторис витрат;

Розділ 6-план продажу та прибутку;

Розділ 7-інвестиційний план поточного року;

Розділ 8-план науково-дослідних робіт;

Розділ 9-короткостроковий фінплан (витрати);

Розділ 10-короткострокове планування балансу та фінансів.

Оперативно-виробниче планування передбачає складання розгорнутих календарних планів на місяць, декаду, тиждень, добу, зміну. Контроль за виконанням оперативних планів здійснює диспетчер, який оперативно регулює процес виробництва.

Кожний вид планів планової системи підприємства має цільову спрямованість і забезпечує виконання відповідних завдань економічного, науково-технічного та соціального розвитку підприємства.

Внутрішньофірмове та внутрішньоцехове планування

Передумовою ефективної та ритмічної роботи підприємства є узгодженість виробничої діяльності усіх підрозділів підприємства, а також узгодженість їх спільних дій у часі й просторі при виробництві продукції.

В умовах ринкової економіки для підвищення ефективності діяльності підрозділів підприємства створюються центри фінансової відповідальності, які передбачають доведення їм кількісних і якісних показників та надання певної автономності для їх виконання. Загальною рисою внутрішньозаводського планування є тенденція до децентралізації процесу складання короткострокових планів. Це дає можливість точніше визначати планові показники, які неможливо урахувати в центральному відділі планування. Але при впровадженні комп'ютерних технологій спостерігається зворотна тенденція в бік централізації, тому що вони дають можливість здійснювати централізовані розрахунки оптимальних варіантів використання виробничих потужностей підприємства та інших питань виробничого процесу в межах підприємства. Кожному підрозділу планується мінімальне число показників, головними з яких є обсяг робіт і послуг та бюджет на їх виконання.

Планування виробничої діяльності основних цехів і дільниць здійснюється як на поточний рік, так і на добу, декаду, тиждень, місяць та квартал. Доцільно планувати для основних цехів такі показники:

• план виробництва продукції в натуральному вимірі і асортименті;

• фонд заробітної плати;

• ліміти витрат сировини, матеріалів, комплектуючих;

• цехову собівартість продукції;

• загальний бюджет витрат цеху.