2. Робота практичного психолога з проблемами професійного становлення та розвитку молоді: вибору професії, професійної кар’єри, зміни професії в умовах безробіття.

Характеристики профорієнтації:

1. Профорієнтація являє собою систему державних заходів. Вона призначена для того, щоб вирішувати завдання, пов'язані з раціональним використанням кадрів, оптимальної їх розстановкою.

2. Науковість її форм і методів. Так як профорієнтація не є самостійною дисципліною, то вона використовує дані з економіки, психології, педагогіки, медицини і т. д.

3. Облік умов, що дозволяють забезпечити ефективність професійної орієнтації:

а) потребностно-мотиваційної сфери особистості при виборі професії (інтересів, прагнень, установок і т. д.);

б) здібностей та інших особистісних характеристик людини;

в) потреб виробництва у фахівцях певного профілю на кожному етапі історичного розвитку суспільства;

4. Активність форм, засобів та методів впливу профорієнтаційної роботи. При впливі на особистість необхідно її формувати, так як адекватність вибору професії буде досягнута тільки тоді, коли особистість сама усвідомлює необхідність вибору спеціальності, яка відповідає її здібностям та інтересам.

Традиційно профорієнтація поділяється на декілька напрямів: профдіагностика, профконсультування, профінформірованіе.

Якщо подивитися на профорієнтацію ширше, то стане ясно, що як наука вона сформувалася разом з виникненням необхідності залучення на роботу кваліфікованої робочої сили.

Метою професійного освіти є ознайомлення молоді з професіями, їх змістом, функціями, вимогами, що пред'являються до особистісних характеристик людини.

Професійне просвітництво умовно ділиться на дві форми: професійну інформацію та професійну пропаганду. Може здійснюватися у вигляді бесід про професії.

Метою професійної інформації служить ознайомлення з основними професіями та їх спеціальностями.

Молодим людям пропонуються відомості про зміст праці, умови матеріальної і соціального середовища, оплаті, режим праці і відпочинку, формами та термінами навчання, можливості посадового і кваліфікованого зростання. Особлива увага приділяється висвітленню основних вимог, які пред'являє дана професія до стану здоров'я людини, особистісним якостям, рівня загальноосвітньої і соціальної підготовки.

Професійна пропаганда формує позитивне ставлення до проблем вибору професій і прагнення у молоді до освоєння професій сучасного виробництва.

Професійна пропаганда має справу перш за все з тими професіями, за якими відчувається дефіцит у робітничих кадрах або очікується розширення прийому на них у зв'язку зі збільшенням обсягу виробництва. На практиці часто пропагандою займаються як великі організації (містоутворюючі в тому числі), так і місцеві служби зайнятості.

3. Структура сучасної психології та її місце в системі наук про людину.

В даний час психологія являє собою складну і розгалужену систему напрямків наукових досліджень, структуру якої становить безліч відносно самостійно розвиваються галузей. Особливе становище серед усіх напрямків посідає загальна психологія, яка об'єднує різні галузі у цілісне наукове знання. Вивчаючи сутність та загальні закономірності виникнення, функціонування і розвитку психіки, вона являє собою методологічну і теоретичну основу всіх психологічних дисциплін. Прикладні галузі психології використовують понятійний апарат загальної психології, спираються на основні закони психічного відображення, сформульовані в її рамках. У свою чергу, загальна психологія збагачується новими ідеями, експериментальними фактами, черпаючи їх з досягнень різних галузей психології.

Загальна психологія включає чотири основних розділи: 1) загальнотеоретичний (питання виникнення та розвитку психіки, а також питання становлення та поступу психології як науки - історія психології), 2) психологію пізнавальних процесів (відчуття і сприймання, пам'яті і уваги, мислення і мовлення, уяви); 3) психологію регулятивних процесів (емоції, мотивація і воля); 4) психологію особистості.

Для класифікації великої кількості галузей психології прийнято використовувати наступні критерії.

Галузі психології, які вивчають психологічні проблеми конкретних видів діяльності людини: психологія праці вивчає психологічні особливості трудової діяльності людини, психологічні аспекти наукової організації праці; медична психологія - психологічні аспекти здоров'я і хвороби, психологічні основи діяльності медичного персоналу; педагогічна психологія - психологічні закономірності процесів навчання і виховання; юридична психологія підрозділяється на судову психологію, що досліджує психічні особливості поведінки учасників кримінального процесу, кримінальну психологію, що займається проблемами поводження й формування особистості злочинця, мотивами злочину, пенітенціарну психологію, що вивчає психологію ув'язненого у виправних установах; інженерна психологія вивчає процеси інформаційної взаємодії людини і технічних пристроїв, рішення проблем інженерно-психологічного проектування в системі "людина-машина"; спортивна психологія розглядає психологічні особливості особистості й діяльності спортсменів, умови й засоби їхньої психологічної підготовки; а також галузі, що займаються психологічними аспектами реклами, бізнесу, управління, творчості та багатьох інших видів діяльності людини.

Галузі психології, які вивчають різні аспекти психічного розвитку: вікова психологія вивчає розвиток психіки в онтогенезі, її розділами є дитяча психологія, психологія підлітка, психологія юності, психологію дорослої людини, геронтопсихологія; порівняльна психологія розглядає закономірності, походження й розвиток психіки тварин і людини; психологія аномального розвитку, або спеціальна психологія, що досліджує порушення психічного розвитку дитини; а також інші напрямки, які вивчають процес психічного розвитку.

Галузі психології, які вивчають відносини особистості і суспільства: соціальна психологія досліджує психічні явища у процесі взаємини людей один з одним, етнопсихологія - етнічні особливості психіки людей, етнічні стереотипи та ін.

Згадка лише невеликої частини з країн, в даний час галузей психології свідчить про те, наскільки багатогранна ця наука. Однак, незважаючи на різноманітність напрямків досліджень, психологія являє собою єдину наукову дисципліну, основу якої складає єдиний предмет дослідження і єдиний метод. У той же час найважливіші проблеми психології не можуть бути поставлені, ні вирішені поза загальнонаукового контексту, поза зв'язки з іншими науковими дисциплінами.