2. Роль і місце науки у навчальному процесі вищої школи.

Поняття «науково-дослідницька діяльність студентів» включає в себе два взаємопов'язаних елементи:

• навчання студентів елементам дослідницької діяльності, організації та методики наукової творчості

• наукові дослідження, що здійснюють студенти під керівництвом професорів і викладачів.

Для НДДС вищих навчальних закладів характерним є єдність цілей і напрямів навчальної, наукової і виховної роботи, тісна взаємодія всіх форм і методів наукової роботи студентів, що реалізуються в навчальному процесі та в позанавчальний час. Це забезпечує їхню участь у науковій діяльності протягом усього періоду навчання, тісно пов'язану із науково-дослідницькою діяльністю, що проводиться підрозділами ВНЗ.

Зміст і структура НДДС забезпечує послідовність її засобів і форм відповідно до логіки і послідовності навчального процесу, що зумовлює спадкоємність її методів і форм від курсу до курсу, від кафедри до кафедри, від однієї дисципліни до іншої, від одних видів занять до інших, поступове зростання обсягу і складності набутих студентами знань, умінь, навичок у процесі виконання ними наукової роботи.

Реалізована в комплексі науково-дослідницька діяльність студентів забезпечує вирішення таких основних завдань:

• формування наукового світогляду, оволодіння методологією і методами наукового дослідження;

• надання допомоги студентам у прискореному оволодінні спеціальністю, досягненні високого професіоналізму;

• розвиток творчого мислення та індивідуальних здібностей студентів у вирішенні практичних завдань;

• прищеплення студентам навичок самостійної науково-дослідницької діяльності;

• розвиток ініціативи, здатності застосувати теоретичні знання у своїй практичній роботі,

• залучення найздібніших студентів до розв'язання наукових проблем, що мають суттєве значення для науки і практики;

• необхідність постійного оновлення і вдосконалення своїх знань;

• розширення теоретичного кругозору і наукової ерудиції майбутнього фахівця;

• створення та розвиток наукових шкіл, творчих колективів, виховання у стінах вищого навчального закладу резерву вчених, дослідників, викладачів.

Чітка організація НДДС у навчальному процесі сприяє поглибленому засвоєнню студентами спеціальних навчальних дисциплін, дозволяє найповніше виявити свою індивідуальність, сформувати власну думку щодо кожної дисципліни. При цьому особлива увага приділяється залученню студентів до збору, аналізу та узагальнення кращого практичного досвіду, проведення емпіричних та експериментальних досліджень, підготовки доповідей і повідомлень

3. Особливості pr-консультування.

До видів консультування відносять експертне і навчальне.

Експертного консультування.

Виділяють два види експертного консультування:

Класичне консультування та консультування по проекту.

При класичному експертному консультуванні консультант самостійно здійснює діагностику, розробку рішень і рекомендацій з їх впровадження. Роль клієнта зводиться в основному до забезпечення доступу консультанта до інформації й оцінки результатів.

Схема дії: консультант продає звіт, який включає в себе розробку рішень і рекомендацій з їх впровадження. Консультант може виступати як в усній, так і в письмовій формі. Повинен чітко позначити, які зміни заплановані.

Даний метод орієнтований на покупку клієнтом готового рішення. Така модель консультування використовується, коли проблема організації клієнта не є унікальною, не пов'язана зі специфікою її роботи, виробництва, проблема є стандартною.

При експертному консультуванні успіх проекту визначається наступними трьома факторами: кваліфікацією експерта; умінням і бажанням клієнта скористатися отриманими рекомендаціями; правильного визначення проблеми та постановки завдання клієнтом перед консультуванням.

Консультування по проекту - виконання послуг доповнюється проведенням діагностики стану клієнтської організації. Дозволяє уникнути помилок постановки завдань. У зв'язках з громадськістю приймає дві форми: розробка інструментарію; PR-супровід.

Розробка інструментарію. Консультант проводить дослідження всієї інформаційної, рекламної, комунікаційної діяльності організації. Клієнт визначає, яка мета його PR-діяльності, зразкову структуру витрат. Розробка приблизної структуру PR-відділу (співробітники, їх завдання та функції), визначає напрями діяльності PR-відділу, які будуть відповідати цілям клієнта, розробляє докладні плани PR-кампаній.

PR-супровід. Дана форма використовується, якщо неможливо створити PR-відділ, а запрошувати консультанта на постійну роботу дорого. У цьому випадку консультант на підставі досліджень розробляє іміджеву концепцію організації (на 1-2 роки), докладні плани PR-кампаній, в яких він вказує кількість учасників, їх функції та завдання. Плани надаються клієнту і він самостійно намагається виконати їх. Через деякий час консультант перевіряє результати і коригує виконання проекту. Таким чином, консультант працює тривалий час, але не постійно. Клієнт економить гроші, тому що консультант приходить час від часу.

Процесне консультування. Метод заснований на принципі співробітництва клієнта і консультанта на всіх етапах консалтингового процесу (діагностика, рекомендації, впровадження). Усуває помилки експертного методу (рішення не готове, а індивідуальне, розробляється під кожну проблему). Клієнт одержує не продукт, а технологію і в подальшому може самостійно вирішити подібну проблему. Правило процесного консультування: консультант повинен викладати рекомендації зрозумілою мовою; рішення, прийняте спільно з клієнтом, має бути ефективним і успішним.

Навчальне консультування. Заснование на тому, що консультант не тільки збирає ідеї та аналізує їх, а й готує ґрунт для їхнього виникнення, надаючи клієнту як теоретичну, так і практичну інформацію. Класичним методом навчального консультування є так званий лабораторний метод (метод Т-групи). Під "лабораторією консультування" мається на увазі поведінково-орієнтована навчальна середу, яка створює можливість дій з боку учасників, що імітують реальні управлінські ситуації і процеси.

Перевага навчального консультування - «штучний підхід». Знання консультанта в PR, менеджменті передаються не тільки в загальній формі, але і адаптуються під вирішення конкретних проблем.

^ Рефлексивна форма - під час взаємодії з консультантом клієнт повинен налаштуватися на створення нових ідей, повинен працювати зі своїми відчуттями, інтуїцією. Це дозволяє перенести отримані знання на інші ситуації.

^ Ігрова форма - будь-яка проблемна ситуація може бути програна за участю клієнта. Основа: можуть бути як гіпотетичні ситуації, так і реальні. Можливість моделювати умови.