Білет № 1 (ст. 4)

1. Значення вищої освіти в сучасному світі.

2. Мета і основні завдання курсу «Методика та організація наукових досліджень». Зв’язок курсу з іншими навчальними дисциплінами.

3. Базові моделі розвитку групи.

4. Які закони належать до законодавчої бази з охорони праці?

Білет № 2 (ст. 6)

1. Наука як особлива сфера людської діяльності.

2. Предмет і завдання педагогіки вищої школи.

3. Психіка та свідомість. Свідомість як вища інтегруюча форма психіки.

4. Які гарантії прав мають громадяни згідно з розділом ІІ закону «Про охорону праці»?

Білет № 3 (ст. 9)

1. Чинники успіху у педагогічній діяльності.

2. Структура наукових знань

3. Обов‘язкові передпосилання створення фірмового стилю.

4. Який орган в Україні здійснює державне управління охорони праці?

Білет № 4 (ст. 12)

1. Роль науки у суспільстві. Зв’язок науки і практики.

2. Основні напрями реформування вищої освіти в Україні у контексті ідей Болонського процесу.

3. В чому полягає різниця в мотивуванні керівників та виконавців?

4. Які зобов’язання сторін передбачає вкладання трудового договору?

Білет № 5 (ст. )

1. Проаналізуйте зміст законодавчих актів України про вищу освіту.

2. Об'єкти і суб'єкти наукових досліджень.

3. Сутність та концепція фірмового стилю.

4. Про що йдеться в розділі І «Загальні положення» закону «Про охорону праці»?

Білет № 6 (ст. )

1. Наукознавство і його функції. Основні наукові установи

2. Основні завдання сучасного університету.

3. Типи PR-кампаній.

4. Кого повинен інформувати роботодавець про стан охорони праці.

Білет № 7 (ст. )

1. Поняття про дидактику вищої школи.

2. Види наукових досліджень

3. Завдання PR-кампаній.

4. Яка відповідальність передбачена за порушення законодавства про охорону праці?

Білет № 8 (ст. )

1. Основні напрями розвитку науки в Україні.

2. Актуальні питання сучасної дидактики.

3. Етапи процесу прийняття рішень в організаціях.

4. Що Ви знаєте про Закон України «Про охорону праці»? Коли він був прийнятий, яка його структура.

Білет № 9 (ст. )

1. Специфіка організації педагогічного процесу у вищій школі.

2. Роль і місце науки у навчальному процесі вищої школи.

3. Особливості PR-консультування.

4. Про що йдеться в розділі «Охорона праці» колективного договору?

Білет № 10 (ст. )

1. Підготовка наукових кадрів в Україні: види, форми, правові засади.

2. Методи навчання у вищому навчальному закладі.

3. Основні задачі психології на сучасному етапі розвитку психологічного знання.

4. Які пільги на виробництві мають працівники, що не досягли 18-річного віку? Які пільги мають працівники, що навчаються?

Білет № 11 (ст. )

1. Фактори, що визначають вибір методів навчання.

2. Форми функціонування наукових знань у суспільстві.

3. Критерії оцінки комунікативної структури організації.

4. Які пільги мають жінки, що працюють згідно кодексу законів про працю?

Білет № 12 (ст. )

1. Основні відмінності наукових і життєвих знань.

2. Форми міжособистісної взаємодії студентів у процесі навчання.

3. Етика PR і соціальна відповідальність.

4. Як організовується охорона праці на підприємствах і в організаціях згідно з розділом ІІІ закону «Про охорону праці»?

Білет № 13 (ст. )

1. Форми організації навчання у вищому навчальному закладі.

2. Основні відмінності наукових і життєвих знань.

3. Особистісні та професійні вимоги до спеціаліста PR.

4. Як здійснюється фінансування охорона праці і в яких обсягах?

Білет № 14 (ст. )

1. Методологічні, теоретичні і методичні засади наукового дослідження.

2. Лекція як основна форма організації навчання у вищому навчальному закладі.

3. Методи вивчення психологічного клімату.

4. Які положення містить розділ ІV «Стимулювання охорони праці» закону «Про охорону праці»?

Білет № 15 (ст. )

1. Семінарські заняття як форма активної взаємодії та спілкування суб’єктів навчального процесу у вищій школі.

2. Структура наукового дослідження.

3. PR в політичній діяльності.

4. Які загальні положення містить розділ І Кодексу законів про працю?

Білет № 16 (ст. )

1. Вимоги до організації і проведення наукового дослідження.

2. Особливості діяльності та вимоги до викладача вищого навчального закладу.

3. Опишіть основні характеристики сприятливого соціально-психологічного клімату.

4. Які положення містить розділ ІV «Стимулювання охорони праці» закону «Про охорону праці»?

Білет № 17 (ст. )

1. Сучасні концепції вищої школи та їх психологічний аналіз.

2. Основні методологічні принципи пізнання, їх реалізація в наукових дослідженнях.

3. Діяльнісний принцип як основа вітчизняної концепції дослідження психічного.

4. Які нормативно-правові акти з питань охорони праці діють в Україні? Що Ви про них знаєте?

Білет № 18 (ст. )

1. Сутність теоретичних і емпіричних методів наукового пізнання.

2. Психологічні особливості розвиваючого навчання у вищій школі

3. Підбір управлінської команди. Перетворення групи в команду (колектив) працівників підприємства.

4. Що Ви знаєте про колективний договір (угоду)?Хто його складає?Які положення заносяться до договору?

Білет № 19 (ст. )

1. Психологічні особливості ефективного використання методів навчання.

2. Сутність загальнонаукових і конкретно-наукових методів пізнання.

3. Структура PR-діяльності, загальні принципи її побудови і оцінки.

4. Які пільги надаються працівникам за роботу, що не відповідає санітарним нормам?

Білет № 20 (ст. )

1. Методи статистичної обробки емпіричних даних

2. Психологічні закономірності процесу формування особистості студента.

3. Предмет і основні категорії психології організацій.

4. Що Ви знаєте про вступний інструктаж? Яка його мета, правила проведення та оформлення?

Білет № 21 (ст. )

1. Соціальна робота як перспективний напрямок у попередженні явищ соціальної патології і реабілітації людей з девіантною поведінкою.

2. Вибір проблеми и формулювання теми дослідження. Обґрунтування актуальності дослідження.

3. Основні теоретичні концепції, що реалізують принцип активності психічного відображення.

4. Які функції правління розробляє і втілює служба охорони праці підприємства?

Білет № 22 (ст. )

1. Визначення мети, завдань, об’єкту і предмету дослідження.

2. Робота практичного психолога з проблеми професійного становлення та розвитку молоді: вибору професії, професійної кар’єри, зміни професії в умовах безробіття.

3. Структура сучасної психології та її місце в системі наук про людину.

4. Які завдання вирішує служба охорона праці підприємства?

Білет № 23 (ст. )

1. Психологічні особливості студентської групи.

2. Характеристика і зміст етапів дослідження. Формулювання гіпотези дослідження.

3. Сутність та роль PR у суспільстві.

4. Для чого створюється служба охорона праці?

Білет № 24 (ст. )

1. Розробка програми наукового дослідження.

2. Методи вивчення міжособистісних стосунків у студентській групі.

3. Формування сприятливого психологічного клімату в організації.

4. При якій чисельності працюючих в установах і організаціях створюється служба охорони праці?

Білет № 25 (ст. )

1. Психологічні особливості соціально-психологічного клімату у студентській групі.

2. Визначення методологічних і теоретичних основ дослідження.

3. Принципи мотиваційної політики в організаціях.

4. Які функції правління розробляє і втілює служба охорони праці підприємства?

Білет № 26 (ст. )

1. Обґрунтування теоретичної моделі и визначення методичної бази дослідження.

2. Методи дослідження формування сприятливого соціально-психологічного клімату у студентській групі.

3. Теоретико-методологічні підходи вітчизняної психологічної школи в поясненні природи психічного.

4. За якими показниками можна оцінити стан охорони праці підприємства та його структурних підрозділів?

Білет № 27 (ст. )

1. Розвиток практичної психології як національної системи психологічних служб.

2. Обґрунтування теоретичної моделі и визначення методичної бази дослідження.

3. Стилі керівництва.

4. Які існують форми звіту підприємств і організацій з питань охорони праці?

Білет № 28 (ст. )

1. Визначення цілей, завдань, організація констатувального етапу дослідження

2. Роль викладача у створенні сприятливого клімату у студентській групі.

3. Сутність соціально-психологічного клімату в організації.

4. Які види навчання передбачені типовим положенням про навчання з питань охорони праці?

Білет № 29 (ст. )

1. Психологічні особливості психокорекційної роботи психологічної служби у вищій школі.

2. Побудова програми і визначення критеріїв ефективності формувального впливу.

3. Функції лідерства і керівництва в організації.

4. Які організації та установи здійснює Атестаційний нагляд, відомчі, громадські та регіональний контроль за охороною праці?

Білет № 30 (ст. )

1. Вимоги до виконання, оформлення і підготовки до захисту магістерської роботи.

2. Психологічне консультування з проблем оцінювання ефективності роботи вищого навчального закладу.

3. Поняття PR. Основні сфери діяльності PR.

4. Яку відповідальність несуть працівники за порушення законодавства та нормативних актів з охорони праці?

Білет № 1

1. Значення вищої освіти в сучасному світі.

2. Мета і основні завдання курсу «Методика та організація наукових досліджень». Зв’язок курсу з іншими навчальними дисциплінами.

3. Базові моделі розвитку групи.

4. Які закони належать до законодавчої бази з охорони праці?

1.Значення вищої освіти в сучасному світі.

По-перше, системі вищої освіти належить особлива роль у створенні та постійному відновленні наукового потенціалу суспільства, тому що саме у вищих навчальних закладах відбувається передача накопиченого в суспільстві наукового знання від покоління до покоління. У системі вищої професійної освіти формуються основи наукового знання, культивується цінність наукової діяльності та виховання наукових кадрів. Нарощування інтелектуального потенціалу в країні йде не тільки через створення системи різноманітної та безперервної освіти, але й передбачає отримання фундаментальних знань, збереження національних традицій у системі підготовки наукових кадрів, досягнення спільної культурної компетенції, виховання громадянської та моральної зрілості, естетичного відношення до дійсності. Більш того, у сучасному суспільстві відбувається підвищення значущості наукової діяльності і ролі системи вищої освіти у сполученні наступності фундаментальних теорій та іноваційності, заснованої на новітніх науково-методичних розробках, тобто співіснують традиції та новації. На кожному етапі свого розвитку наука використовує фактичний матеріал, методи дослідження, теорії, гіпотези, закони, наукові поняття попередніх епох і за своїм змістом є їх продовженням. Тому кожен певний історичний період розвитку науки залежить не тільки від досягнутого рівня розвитку виробництва і соціальних умов, але й від накопиченого раніше запасу наукових істин, виробленої системи понять і уявлень, що узагальнили попередній досвід і знання у формі наукового потенціалу суспільства. По-друге, система вищої освіти, беруть участь у відтворенні виробничих відносин і продуктивних сил, сприяє розширеному відтворенню й безперервному поновленню соціально-економічного процесу. Вона змінює і якісно перетворює предмети праці, технологію та організацію виробництва, створює теоретичну основу перетворення виробничих відносин тобто бере участь у їх відтворенні. Засоби виробництва і люди, що володіють певним виробничим досвідом, навичками, які приводять ці засоби виробництва в дію, формують суспільні продуктивні сили. Людина з її інтелектом, психофізіологічними якостями, професійними знаннями й навичками, досвідом, відношенням до праці, ціннісними орієнтаціями є головною продуктивною силою суспільства. Її відтворення здійснюється, передусім, як відтворення робочої сили, чим і займається вища школа. Освіта разом з наукою та культурою стає новою продуктивною силою, яка залучена до виробництва. По-третє, сьогодні в суспільстві знань першорядного значення набуває інтелектуальний капітал, що найбільш ефективно формується в рамках системи вищої освіти, яка забезпечує необхідну соціалізацію індивіда. Найважливішою передумовою ініціативності, соціальної активності є освіченість, тобто вміння індивіда орієнтуватися в різних сферах сучасного суспільства. Стати інтелігентною людиною, висококваліфікованим фахівцем, активним учасником культурного, політичного, наукового або ділового життя сучасного суспільства можна тільки пройшовши курс навчання у вищому навчальному закладі. Передати досягнення сучасного суспільства наступному поколінню без спеціалізованої формальної освіти неможливо.

2.Мета і основні завдання курсу «Методика та організація наукових досліджень». Зв’язок курсу з іншими навчальними дисциплінами.

Метою вивчення дисципліни «Методологія та організація наукових досліджень» є формування у студентів знань з методології проведення наукових досліджень, що можуть бути використані як при їх організації та менеджменті під час роботи в наукових установах, так і при написанні магістерської роботи або кандидатської дисертації. Завдання дисципліни:

Основне завдання курсу «Методологія та організація наукових досліджень» - вивчення об'єктів наукових досліджень і методів їх проведення, а також форм представлення результатів наукових досліджень.

В результаті вивчення дисципліни студент повинен знати:

- Основні вимоги до змісту та оформлення наукових статей та тез доповідей;

- Основи патентного міжнародного права і особливості патентного законодавства України;

- Основні вимоги до змісту документів, які подаються в Держпатент України та правила їх оформлення;

- Основні вимоги до змісту окремих розділів магістерської та дисертаційної роботи.

- В результаті вивчення дисципліни студент повинен уміти:

- Написати наукову статтю і тези доповіді на науково-технічну конференцію;

- Оформити заявку на патент України на винахід;

- Скласти орієнтовний план магістерської та дисертаційної роботи.

Наука - це форма суспільної свідомості. Змістом науки є:

1. Теорія як система знань, які є формою суспільної свідомості;

2. Суспільна роль у практичному використанні рекомендацій для виробництва благ, які є життєвою необхідною потребою людей.

Головна функція науки - пізнання об'єктивного світу. Знання об'єднуються у три великих групи наук:

• природничі (фізика, хімія, біологія та інші);

• суспільні (економічні, філологічні, історичні та інші);

• науки про мислення (філософія, логіка, психологія тощо).

3. Базові моделі розвитку групи.

Утворення групи є процесом її формального виникнення і наповнення людьми, які приносять у групу свої індивідуальні властивості, особистісні устремління, життєвий досвід взаємодії і розв'язання групових завдань.

Формування взаємин між ними — це передумова перетворення групи, що об'єктивно виникла, на психологічну спільність.

Мала група переживає у своєму розвитку зміни етапів, стадій, які різняться характером домінуючих тенденцій у внутрігрупових взаєминах. Кожен із представників різних соціально-психологічних шкіл по-своєму виокремлює ці етапи. Наприклад, американський психолог Б. Такмен - двовимірна модель розвитку групи, розглядає дві основні сфери (виміри) групової життєдіяльності: інструментальну (ділову) сферу, пов'язану з розв'язанням групового завдання, та експресивну (емоційну) сферу, домінантою якої є міжособистісний контекст розвитку групової структури. Обидві сфери групового розвитку, хоч і впливають одна на одну, наділені своїми внутрішніми особливостями та закономірностями. У кожній сфері існує по чотири стадії, які послідовно змінюють одна одну.

Російський дослідник Л. Уманський, розгортаючи свою концепцію поетапного розвитку групи, взяв за основу послідовну зміну стадій, які різняться ступенем психологічної інтегрованості у діловій та емоційній сферах .Груповий розвиток, на його погляд, починається з точки, яка знаходиться всередині стадії і називається конгломерат (нагромаджений) — сукупність незнайомих один одному індивідів. Розвиток групи може відбуватися за двома напрямами: за просоціальної орієнтації (рух до позитивного полюса) група, долаючи різні стадії, розвивається уверх аж до найвищої точки, якою є колектив. За асоціальної спрямованості (рух до негативного полюса) група перетворюється на антиколектив. Поступальний розвиток групи, на думку Л. Уманського, стримують (і зумовлюють) такі суперечності:

• між потенційними можливостями групи та її реальною діяльністю;

• між зростаючою інтеграцією членів групи і потребою кожного з них реалізуватися в ній особистісно;

• між посиленням орієнтації групи на спільне “Ми” і усвідомленням місця і ролі групи в ширшій соціальній спільності.

Загалом підхід Л. Уманського зосереджується на динаміці групових процесів, характеристиці відмінних ознак розвитку групи.

Модель, запропонована І. Волковим, відображає власне емоційну динаміку групи. Охоплюючи чотири послідовних фази розвитку міжособистісного контакту — від первинного сприймання і впізнавання до зчеплення, вона містить детальний аналіз розвитку емоційних взаємин у малій соціальній групі.