1.6. Обов'язки і права працівника експертного підрозділу, який проводить експертизи і дослідження

1.Працівник експертного підрозділу, який виступає як екс­перт, зобов'язаний:

• прийняти до виконання експертизу, яку йому доручає ке­ рівник;

• застосувати рекомендовані техніко-криміналістичні засоби й експертно-криміналістичні методи для правильного та науково обґрунтованого вирішення поставлених перед ним питань.

2.Експерт має право:

• ознайомлюватися з матеріалами справи, які стосуються експертизи; порушувати клопотання про представлення нових матеріалів, необхідних для дачі об'єктивного висновку;

• з дозволу особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокуро­ ра або суду бути присутнім при провадженні допитів та інших слідчих дій і задавати особам, що допитуються, запитання, які стосуються експертизи;

• групувати та уточнювати поставлені перед ним питання, не змінюючи їх змісту, а в разі потреби звертатися до органу чи особи, які призначили експертизу, за роз'ясненнями;

• заявити самовідвід при наявності передбачених чинним законодавством підстав, що виключають його участь у справі;

• оскаржувати в установленому порядку дії та рішення ор­ гану чи особи, які призначили експертизу, що порушують права експерта або порядок проведення експертизи;

• повідомляти в письмовій формі орган чи особу, які при­ значили експертизу, про неможливість дати висновок, якщо по­ ставлене питання виходить за межі компетенції експерта (спе­ ціаліста) або якщо надані йому матеріали недостатні для дачі ви­ сновку, а витребувані додаткові матеріали не були одержані;

• вказувати у висновку експерта на факти, що мають значен­ ня для справи, про які йому не були поставлені питання.

3.Працівникові експертного підрозділу, який виступає як експерт, забороняється:

• зберігати матеріали по кримінальних, цивільних та госпо­ дарських справах, а також речові докази й документи, що є об'єк­ тами експертизи, поза службовим приміщенням;

• використовувати для обґрунтування висновків відомості або матеріали, які отримані з джерел не процесуального характеру;

19

• самостійно збирати додаткові матеріали, необхідні для проведення експертного дослідження;

• вирішувати питання, які виходять за межі його компетенції;

• проводити експертизу без письмової вказівки керівника, за винятком проведення експертизи в суді.

4, Експерт складає висновок експерта від свого імені і несе особисту відповідальність за його правдивість. За дачу завідомо неправдивого висновку або за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків, а також за розголо­шення без дозволу прокурора, слідчого або особи, яка провадить дізнання, даних досудового слідства або дізнання, експерт несе відповідальність згідно з чинним законодавством.

1.7. Висновок експерта

1.Після проведення необхідних досліджень експерт, від­повідно до вимог чинного кримінально-процесуального законо­давства, складає висновок експерта.

Кожна сторінка висновку підписуються експертом, а кожний підпис завіряється печаткою (особистою або підрозділу).

2. За своєю структурою висновок експерта складається з трьох частин: вступної, дослідницької і висновків з поставлених питань.

У вступній частині мають бути зазначеними:

- назва підрозділу, в якому проведена експертиза, дата

складання висновку;

• посада і прізвище експерта, освіта, вчений ступінь, спе­ ціальність, стаж експертної роботи;

• підстава для проведення експертизи (постанова особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора або ухвала суду);

• номер кримінальної справи і коротке викладення обставин вчиненого злочину, що належать до предмету експертизи;

• перелік об'єктів, представлених на експертизу;

- перелік поставлених питань.

При проведенні повторної експертизі, крім того, зазна­чаються дані про експерта, який виконував первинну експертизу, її висновки, а також мотиви призначення повторної експер­тизи.

У дослідницькій частині висновку експерта описується

процес дослідження та його результати:

- відомості про стан об'єктів дослідження;

20

• перелік засобів і методів, які були використані під час до­ слідження та отримані результати;

• перелік експериментів;

• виявлені в результаті дослідження ознаки і властивості об'єктів, результати оцінки встановлених між ними збігів або розбіжностей;

— попередні висновки за кожним окремим видом дослідження. У висновках (резолютивній частині) на поставлені питання

коротко, чітко, не допускаючи двозначних тлумачень, викла­даються відповіді на поставлені питання, які можуть бути:

• категоричними (позитивними або негативними);

• вірогідними;

• про неможливість вирішення питання.

Якщо при виконанні повторної експертизи експерт або група експертів приходять до висновку, який суперечить висновку пер­винної експертизи, обов'язково визначаються причини розход­ження висновків.

2. До висновку експерта можуть додаватися фотознімки, схеми, графіки, креслення, малюнки тощо. Кожен додаток супро­воджується пояснювальними написами, підписується експертом та завіряється печаткою (особистою або підрозділу).

21