Перелік

регіональних зон обслуговування науково-дослідними інститутами судових експертиз Міністерства юстиції

України

Дніпропетровський науково-дослідний інститут судових експертиз Дніпропетровська, Запорізька області Донецький нау­ково-дослідний інститут судових експертиз Донецька і Лугансь­ка області Київський науково-дослідний інститут судових екс­пертиз м. Київ, Вінницька, Житомирська, Київська, Тернопільсь­ка, Хмельницька, Черкаська і Чернігівська області Кримський науково-дослідний інститут судових експертиз Автономна Рес­публіка Крим Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська і Чернівецька області Одеський науково-дослідний інститут судових експертиз Кіровоградська, Мико­лаївська, Одеська і Херсонська області Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз їм. засл. проф. М. С. Бока-ріуса Полтавська, Сумська, Харківська області та м. Севастополь Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелек­туальної власності.

Зона обслуговування поширюється на всі регіони.

(Додаток із змінами, внесеними згідно з наказом Міністер­ства юстиції України від 29.12.2006 р. № 126/5) (Інструкція в редакцгі наказу Міністерства юстиції України від 30.12.2004 р. № 144/5)

(76

177

Затверджено

наказом Міністерства юстиції України

від 8 жовтня 1998 р. № 53/5

(у редакції наказу Міністерства юстиції

України

від ЗО грудня 2004 р. № 144/5)

НАУКОВО-МЕТОДИЧШ РЕКОМЕНДАЦІЇ

З ПИТАНЬ ПІДГОТОВКИ МАТЕРІАЛІВ ТА ПРИЗНАЧЕННЯ СУДОВИХ ЕКСПЕРТИЗ

Почеркознавча експертиза

1. Головним завданням почеркознавчої експертизи є іденти­фікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (буквених та цифрових) і підпису. Цією експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукопису в незвичних умовах або в незвичайному стані виконавця, навмисно зміненим почер­ком, з наслідуванням (імітацією) почерку іншої особи, визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо).

Орієнтовним перелік вирішуваних питань

Чи виконано рукописний текст (рукописні записи) певною особою?

Чи виконані декілька рукописних текстів (рукописних

записів) однією особою?

Чи виконано рукописний текст навмисно зміненим почерком?

Чи виконано рукописний текст у незвичних умовах під впли­вом збиваючих факторів (природних, штучних)?

Чи перебувала особа, яка виконала рукописний текст, у не­звичайному стані?

Чи володіє особа, яка виконала рукопис, навичками напи­сання спеціальними шрифтами?

Аналогічні питання можуть вирішуватись і щодо виконавців підписів.

Особою якої статі виконано рукописний текст?

178

До якої групи за віком належить виконавець рукописного тексту?

Чи виконано підпис тією особою, від імені якої він зазначений, або іншою особою?

Чи виконано підпис в незвичних умовах під впливом зби­вальних факторів (природних, штучних)?

У виняткових випадках, коли оригінали досліджуваних до­кументів не можуть бути представленими експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями доку­мента, приєднаними до справи у встановленому законом порядку. Про проведення експертизи за такими матеріалами має бути вказано у постанові (ухвалі) про її призначення. Почеркознавчі дослідження за копіями об'єктів дослідження можуть бути про­ведені лише після вирішення експертами в галузі технічного до­слідження документів питання про відсутність монтажу. У таких випадках можуть вирішуватися такі питання; (Абзац чотирнад­цятий пункту 1 із змінами, внесеними згідно з наказом Міні­стерства юстиції України від 29.12.2006 р. № 126/5)

Чи виконано певного особою рукописний текст (рукописні записи) у документах, електрофотографічні копії яких надані на дослідження?

Чи виконано підпис, зображення якого міститься її електро-фотографічній копії документа, тією особою, від імені якої він за­значений?

2. Для проведення досліджень слідчий (суддя)¹ повинен на­ дати експертові вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає іденти­ фікації³.

3. Перед приєднанням вільних та умовно-вільних зразків до матеріалів справи слідчий (суддя) повинен пред'явити їх особі, яка підлягає ідентифікації, а потім позначити кожний зразок,

¹ Тут і далі, якщо не вказано інше, рекомендації, адресовані слідчому (судді)., стосуються й інших осіб 'або органів, які призначають експертизу.

^г Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (буквені та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до порушення кримі­нальної (відкриття цивільної чи господарської) справи і не пов'язані з її обста­винами; умовно-вільними є зразки почерку, виконані певною особою до виник­нення справи, але пов'язані з обставинами цієї справи, або виконані після ви­никнення справи, але не в зв'язку з її обставинами; експериментальні зразки почерку - це такі, що виконані за завданням слідчого (судді) у зв'язку з при­значенням даної експертизи.

179

тобто указати, що це вільний зразок почерку (підпису) певної осо­би (указати її прізвище, ім'я, по батькові) та посвідчити це своїм підписом.

У разі неможливості пред'явити зазначені зразки (смерть виконавця, від'їзд тощо) як зразки слід надавати документи або інші папери, на яких рукописні тексти (підписи) достовірно ви­конані особою, їцодо якої ставиться питання з ідентифікації її як виконавця досліджуваного рукопису (наприклад, заяву про отри­мання паспорта (форма № 1), паспорт, різного роду посвідчення, на яких є власноручний підпис, та ін.).

4. Вільні зразки по змозі повинні відповідати об'єкту, який досліджується, за часом виконання, за видом матеріалів письма (папір, олівець, кулькова ручка тощо), за формою документа (на­ кладні, відомості та ін.), за його змістом та цільовим призначен­ ням.

Якщо текст (підпис), що досліджується, виконано друкова­ними літерами або спеціальним шрифтом, слід по змозі надати вільні зразки аналогічного характеру,

5. Відбирати експериментальні зразки почерку необхідно у два етапи. На першому етапі особа, почерк якої підлягає іденти­ фікації, виконує текст за тематикою, близькою до дослід жуваль­ ного об'єкта, у звичних умовах (сидячи за столом, із звичним приладдям письма, при денному освітленні). На другому етапі зразки відбираються під диктовку тексту, аналогічного за зміс­ том тому, що досліджується, або спеціально складеного тексту, який містить фрази, слова І цифри, узяті з рукописного тексту, що досліджується. На цьому етапі зразки відбираються в умовах, що максимально наближаються до тих, у яких виконувався ру­ кописний текст, що досліджується, тобто в тій самій позі (лежачи, стоячи та ін.), таким самим приладдям письма та на папері того самого виду (за розміром, лінуванням, характером поверхні тощо), що й документ, який досліджується. Якщо буде помічено, що той, хто пише, намагається змінити свій почерк, темп диктов­ ки слід прискорити.

6. У разі, коли тексти, що досліджуються, і особливо підписи, виконувались на бланках (касові ордери, квитанції, поштові пере­ кази, платіжні відомості та ін.), експериментальні зразки слід відбирати на таких самих бланках або на папері, що розграф­ лений у відповідності до бланка.

180

7. Якщо розташування підпису, що досліджується, не визна­ чається характером документа, експериментальні зразки відби­ раються на окремих аркушах як лінованого, так і нєлінованого паперу.

Після нанесення 10-15 експериментальних підписів аркуші паперу треба міняти.

8. Якщо рукописний текст, що досліджується, виконано "дру­ кованими" літерами і цифрами або спеціальним шрифтом (крес­ лярським, бібліотечним та ін.), експериментальні зразки на дру­ гому етапі (див. п. 5) також повинні бути виконані "друкованими" літерами і цифрами або відповідним шрифтом.

Переписування з документа, що досліджується, або з маши­нописного (друкарського) тексту неприпустиме.

9. Якщо вбачаються підстави, що виконавець досліджуваного рукописного тексту намагався змінити свій почерк (писав лівою рукою, з іншим нахилом тощо), додатково відбираються зразки, виконані таким самим чином.

10. Експериментальні зразки посвідчуються слідчим (суд­ дею). У посвідчувальїюму написі зазначаються прізвище, ім'я та по батькові виконавця, а також особливості зразка (написані лі­ вою рукою, спеціальним шрифтом тощо).

11. Якщо дослідженню підлягає рукописний текст, то вільні та експериментальні зразки надаються у вигляді текстів. При дослідженні підписів та обмежених за обсягом рукописних запи­ сів (буквених та цифрових) вільні та експериментальні зразки надаються як у вигляді відповідних текстів (записів), так і у виг­ ляді підписів.

12. Як вільні, так і експериментальні зразки буквеного або цифрового письма бажано надавати не менше ніж на 15 аркушах. Чим коротший досліджуваний текст (запис), тим більша потреба у вільних зразках. Вільні зразки підпису надаються по змозі не менше ніж на 15 документах, експериментальні — у кількості не менше 5—8 аркушів.

13. Якщо необхідно встановити, чи виконаний підпис від імені певної особи іншою особою, надаються вільні та експеримен­ тальні зразки почерку та підписів обох осіб. При цьому додатково відбираються експериментальні зразки почерку передбачу­ ваного виконавця не менше ніж на 10-15 аркушах у вигляді записів прізвища та ініціалів особи, від імені якої виконано під­ пис.

181

14. При вилученні вільних зразків підписів особи, від імені якої виконано досліджуваний підпис, слід відшукувати доку­ менти з варіантом підпису, найбільш схожим на підпис, що дос­ ліджується. Такі підписи найчастіше зустрічаються у доку­ ментах, аналогічних досліджуваному.

При відібранні експериментальних зразків підпису особи, від імені якої виконано підпис, слід запропонувати їй розписатися всіма застосовуваними нею варіантами підписів.

Якщо з певних причин виконати будь-які вимоги, що сто­суються відбирання та надання зразків, не було можливості, про це слід указати в постанові (ухвалі) про призначення експертизи.

15. Якщо необхідно дослідити велику кількість підписів, їх доцільно розділити на групи (за особами, від імені яких виконано підписи, епізодами справи, видами документів тощо) і за кожною групою призначити окрему експертизу.

Документи кожної групи доцільно пронумерувати (у вільних від тексту місцях) і вказати один раз у постанові (ухвалі) про призначення експертизи як назву документа, так і його порядко­вий номер, і надалі посилатись тільки на порядковий номер доку­мента.

Якщо виникають труднощі, пов'язані з призначенням багато-об'єктних експертиз підписів, доцільно отримати консультацію експерта (спеціаліста).

16. У постанові (ухвалі) про призначення експертизи слід указати на встановлені слідчим (судом) особливі обставини вико­ нання рукописного тексту, які могли вплинути на змінення ознак почерку (незвична поза або незвичний стан виконавця тощо). Якщо є дані, що виконавцем є особа, у якої порушена координація рухів, про це також слід повідомити експерта. У разі виконання рукописного тексту особою похилого або старечого віку потрібно надати відомості про рік її народження і стан здоров'я на момент можливого виконання об'єкта почерку, що досліджується.