Інструкція

ПРО ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ СУДОВИХ ЕКСПЕРТИЗ ТА ЕКСПЕРТНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

1. Загальні положення

1. Порядок призначення судових експертиз та експертних досліджень (далі - експертизи та дослідження) судовим експер­ там науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністер­ ства юстиції України та атестованим судовим експертам, що не працюють у державних спеціалізованих установах (далі - експерти), їх обов'язки, права та відповідальність, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів визна­ чаються Кримінально-процесуальним, Цивільним процесуаль­ ним, Господарським процесуальним кодексами України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Мит­ ним кодексом України, Законами України "Про судову експер­ тизу", "Про виконавче провадження", іншими нормативіїо-пра- вовими актами з питань судової експертизи та цією Інструкцією.

2. Основними видами експертизи є:

1.2.1. Криміналістична: почеркознавча; авторознавча; техніч­на експертиза документів; фототехнічна; портретна; трасоло-гічна (крім досліджень слідів пошкодження одягу, пов'язаних з одночасним спричиненням тілесних пошкоджень, які прово­дяться в бюро судово-медичної експертизи) та балістична; вибу-хотехнічна; відеозвукозапису; матеріалів, речовин та виробів з них (лакофарбових матеріалів і покрить; полімерних матеріалів, пластмас; волокнистих матеріалів; нафтопродуктів і пально-

156

мастильних матеріалів; скла, кераміки; наркотичних, сильно-дійних і отруйних речовин; спиртомістких сумішей; металів і сплавів). (Підпункт 1.2.1 пункту 1.2 із змінами, внесеними згідно з наказами Міністерства юстиції України від 10.06.2005 р. № 59/5, від 29.12.2006 р. № 126/5)

2. Ґрунтознавча.

3. Біологічна.

2. Екологічна із дослідження пестицидів. (Підпункт 1.2.4 пункту 1,2 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства юстиції України від 15.07,2008 р. № 1198/5)

3. Інжєнерно-технічна: автотехнічна; транспортно-заліз­ нична; стану доріг та дорожніх умов; гірничотехнічна; пожежно- технічна; будівельно-технічна; в галузі охорони праці та безпеки життєдіяльності; електротехнічна; комп'ютерно-технічна; теле­ комунікаційних систем та засобів.(.Пїдпу?ікт 1.2.5 пункту 1.2 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства юстиції Ук­ раїни від 29.12.2006 р, № 126/5)

4. Економічна. (Підпункт 1.2.6 пункту 1.2 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства юстиції України від 10.06.2005 р.№ 59/5)

2. Товарознавча.

3. Автотоварознавча.

2. Оціночна (у т. ч. оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, оцінка будівельних об'єктів та споруд; оцін­ ка машин, обладнання, транспортних засобів, літальних апаратів, судноплавних засобів). (Підпункт 1.2.9 пункту 1.2 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства юстиції України від 10.06.2005 р. №59/5)

10. Експертиза охорони прав на об'єкти інтелектуальної власності.

10. Психологічна.

1.2.12. Мистецтвознавча.

З метою більш повного задоволення потреб слідчої та судової практики експертні установи можуть організовувати проведення інших видів експертизи (крім судово-медичної та судово-психіа­тричної). Для проведення експертизи може утворюватися комісія експертів. Комісійна експертиза проводиться двома чи більшою кількістю експертів.

Експертиза, для вирішення питань якої необхідні знання з різних галузей знань або різних напрямів у межах однієї галузі

157

знань, є комплексною. До проведення таких експертиз, у разі по­треби, залучаються фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах. Згідно із процесуальним законодавством України експер­тами можуть виконуватись первинні, додаткові та повторні екс­пертизи.

3. Відповідно до чинного законодавства за дорученням пра­ воохоронних органів (у тому числі для вирішення питання про порушення адміністративної чи кримінальної справи), посадових осіб Державної податкової адміністрації України, Державної митної служби України, Державної виконавчої служби, на за­ мовлення адвокатів, захисників та осіб, які самостійно захищають свої інтереси, та їх представників, нотаріусів банківських уста­ нов, страхових компаній, а також інших юридичних і фізичних осіб можуть виконуватись експертні дослідження, що потре­ бують спеціальних знань та використання методів криміна­ лістики і судової експертизи. Результати експертних досліджень викладаються в письмових висновках спеціалістів згідно з чинним законодавством України. (Пункт 1.3 із змінами, внесе­ ними згідно з наказами Міністерства юстиції України від 10.06.2005 р. № 59/5, від 15.07.2008 р. № 1198/5)

4. Проведення експертиз, експертних досліджень з оцінки майна, а також рецензування висновків здійснюється на умовах і в порядку, передбачених Законом України "Про судову експер­ тизу", з урахуванням особливостей, визначених Законом Украї­ ни "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" щодо методичного регулювання оцінки май­ на. (Пункт 1.4 у редакції наказу Міністерства юстиції України від 15.07.2008 р. № 1198/5)

5. Експертизи та дослідження проводяться експертними ус­ тановами, як правило, за зонами регіонального обслуговування (перелік зон наведено в додатку). За наявності обставин, що зу­ мовлюють неможливість або недоцільність проведення експер­ тизи в установі за зоною обслуговування, особа або орган, які призначають експертизу, зазначивши відповідні мотиви, можуть доручити її виконання експертам іншої установи. (Пункт 1.5 доповнено абзацом другим згідно а наказом Міністерства юстиції України від 10.06.2005 р. № 59/5)

158

6. Експертизи та дослідження, які проводяться атесто­ ваними судовими експертами, що не працюють у державних установах, здійснюються з урахуванням обмежень, передба­ чених статтею 7 Закону України "Про судову експертизу".

7. Підставою для проведення експертиз є передбачений законом процесуальний документ (постанова, ухвала) про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом). Підставою проведення експертного дослід­ ження є письмова заява (лист) замовника (юридична або фізична особа) з обов'язковим зазначенням його реквізитів, з переліком питань, які підлягають розв'язанню, а також об'єктів, що на­ даються. У випадках, передбачених законодавством, експертною установою надсилається рахунок вартості робіт за проведення досліджень.(Пункт 1.7 доповнено абзацом третім згідно з нака­ зом Міністерства юстиції України від 15.07.2008 р. № 1198/5)

8. Експертизи та дослідження проводяться фахівцями, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в держав­ них спеціалізованих установах, атестовані та отримали кваліфі­ кацію судового експерта з певної спеціальності і внесені до Дер­ жавного реєстру атестованих судових експертів.

1.9. При проведенні експертиз в державній експертній установі організаційне, матеріально-технічне забезпечення їх виконання, контроль за своєчасним проведенням і за дотриманням законів та інших нормативно-правових актів з питань експертизи покладаються на керівника експертної установи. (Пункт 1.9 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства юстиції України від 10.06.2005 р. № 59/5)

10. Якщо експерт здійснює судово-експертну діяльність у складі юридичної особи, що не є державною установою, органі­ заційне, матеріально-технічне забезпечення виконання експер­ тиз та контроль за своєчасним їх проведенням покладається на її керівника. (Пункт 1.10 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства юстиції України від 10.06.2005 р. № 59/5)

11. Експерти, що не працюють в державних спеціалізованих установах та на професійній основі здійснюють судово-експертну діяльність, забезпечують проведення експертиз та досліджень відповідно до вимог Інструкції про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експер­ тами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних

159

установах, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.12.2003 № 170/5, зареєстрованої Міністерством юстиції України 24.12.2003 за № 1209/8530.

12. Керівник експертної установи може виступати як екс­ перт відповідно до присвоєної йому експертної спеціальності.

13. Строк проведення експертизи встановлюється, у залеж­ ності від складності дослідження, з урахуванням експертного навантаження фахівців, керівником експертної установи (або заступником керівника чи керівником структурного підрозділу), у межах:

• 10 днів — щодо матеріалів з невеликою кількістю об'єктів і не складних за характером досліджень;

• 1 місяця - щодо матеріалів із середньою кількістю об'єктів або середньої складності за характером досліджень;

• 2 місяців - щодо матеріалів з великою кількістю об'єктів або складних за характером досліджень;

• більше 2 місяців - щодо матеріалів з особливо великою кількістю об'єктів або найскладніших за характером досліджень (використання криміналістичного обладнання /лазерного, оптич­ ного, електронного, проведення експериментальних досліджень, застосування декількох методів), при цьому термін виконання не повинен перевищувати 3 місяців. (Абзац п'ятий пункту 1.13 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства юстиції України від 10.06.2005 р. № 59/5)

У виняткових випадках, якщо експертиза є особливо склад­ною, потребує вирішення більше десяти питань або вирішення питань, які потребують декількох досліджень, чи налічує більше п'яти томів матеріалів справи, або є комплексною чи потребує залучення фахівців з інших установ (у тому числі судово-медич­них), підприємств, організацій і не може бути виконана в зазна­чені строки, більший розумний строк установлюється за письмо­вою домовленістю з органом (особою), який призначив експер­тизу, після попереднього вивчення експертом наданих матеріа­лів. Попереднє вивчення матеріалів при нескладних та середньої складності дослідженнях не повинно перевищувати п'яти днів; при складних та найскладніших дослідженнях - відповідно десяти та п'ятнадцяти днів. (Абзац шостий пункту 1.13 із зміна­ми, внесеними згідно з наказом Міністерства юстиції України від 10.06.2005 р. № 59/5, у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.12.2006 р. № 126/5)

160

У разі відмови органу, що призначив експертизу, у погод­женні запропонованого розумного строку проведення експер­тизи, матеріали справи можуть бути повернені з пропозицією призначити експертизу іншим суб'єктам судово-експертної діяльності, визначеним у статті 7 Закону України "Про судову експертизу". (Пункт 1.13 доповнено новим абзацом сьомим згід­но з наказом Міністерства юстиції України від 29.12.2006 р. № 126/5)

У випадку невиконання клопотань експерта щодо надання додаткових матеріалів, несплати вартості експертизи в порядку, передбаченому чинним законодавством, незабезпечення доступу до об'єкта дослідження (учинення перешкод з боку сторін, що беруть участь у справі, в обстеженні об'єкта), матеріали справи можуть бути повернуті органу (особі), який призначив експер­тизу, із зазначенням мотивованих причин неможливості її про­ведення.

(Пункт 1.13 доповнено новим абзацом восьмим згідно з на­казом Міністерства юстиції України від 29.12.2006 р. № 126/5, у зв'язку з цим абзаци сьомий та восьмий вважати відповідно абзацами дев'ятим та десятим)

Строк проведення експертизи починаться з робочого дня, на­ступного за днем надходження матеріалів до експертної уста­нови, і закінчується у день направлення їх особі або органу, які призначили експертизу. Якщо закінчення встановленого строку проведення експертизи припадає на неробочий день, то днем закінчення строку вважається наступний за ним робочий день.

У строк проведення експертизи не включається строк вико­нання клопотань експерта, пов'язаних з витребуванням додат­кових матеріалів або усуненням інших недоліків, допущених осо­бою або органом, яка призначила експертизу.

2. ОБОВ'ЯЗКИ, ПРАВА ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ