2.33. Молекулярна-генетична експертиза

Основними завданнями цього виду експертизи с:

1. Встановлення належності об'єктів біологічного походження (крові, сперми, слини, волосся, м'язової та кісткової тканини) пев­ ній особі, зокрема:

• крові - Чи можуть сліди крові належати певній особі?

• сперми — Чи можуть сліди сперми належати певній особі?

• слини - Чи можуть сліди слини належати певній особі?

• волосся - Чи може волосся належати певній особі?

• кісток і тканин (органів) - чи можуть кістки і тканини (ор­ гани) належати певній особі?

2. Встановлення слідів біологічного походження конкретної особи у змішаних слідах:

109

• Чи наявний ДНК-профіль певної особи в змішаних слідах біологічного походження (крові, сперми, слини, епітеліальної клітини)?

3. Встановлення ідентичності останків у випадках розчле­ нування трупу та ідентифікації жертв катастроф, коли живі близькі родичі:

• Чи можуть певні особи бути біологічними батьками останків трупу представлених на дослідження?

4. Встановлення певних людей батьками дитини у випадках спірного батьківства, дітовбивства, крадіжки, підміни дітей:

• Чи можуть певні особи бути біологічними батьками певної дитини?

Вимоги до матеріалів, які необхідно представити експертові для проведення дослідження.

ДНК-аналізу піддається практично весь спектр об'єктів біологічного походження людини.

Об'єктом молекулярно-генетичного дослідження може бути ДНК, отримана з крові, виділень (сперми, слини, піхвових виді­лень тощо), волосся, епітеліальних клітин, а також частин органів та тканин організму людини, вилучених при ОМП. Аналізу під­даються локуси (ділянки) ДНК, які є основою хромосоми. Оскіль­ки хромосоми — ядерна субстанція, то дослідженню може підля­гати будь-який біологічний матеріал, у якому наявні ядерні клі­тини:

• кров (ядерні клітини — лейкоцити тощо);

• сперма (ядерні клітини - сперматозоїди);

• вагінальні виділення (ядерні клітини — епітелій статевих органів);

• слина (ядерні клітини - лейкоцити та букальний, інакше - защічний епітелій);

• тканини (м'язова, кісткова та інші) й органи.

Волосся як об'єкт дослідження аналізу ДНК може бути вико­ристане в тому випадку, коли в ньому мікроскопічно знайдено кореневий кінець у вигляді волосяної цибулини із залишками піхвових оболонок. Таке волосся найчастіше вирване, життє­здатне і має клітини з ядрами, що є визначальною умовою для молекулярно-генетичних досліджень. Волосся, яке випало, має залишки волосяної піхви тільки в межах кореневої частини стрижня, цибулина його ороговіла та суха, що ускладнює виділення ДНК. Волосся стрижене або без кореневої частини не може бути об'єктом дослідження ДНК.

110

Сеча та піт також непридатні для дослідження такими ме­тодами, тому що не містять клітин з ядерною ДНК.

Для проведення експертизи встановлення біологічного бать­ківства (материнства) дослідженню має підлягати біологічний матеріал батьків та дитини (експериментальні зразки крові або слини). У дітей, щоб не травмувати їх психіку, здійснюється відбір зразків із ротової порожнини (буккальний епітелій).

При дослідженні кісткових останків, необхідно зауважити, що основною запорукою успішного виділення та аналізу ДНК кісток є ступінь деградації самої ДНК, що залежить від умов збе­рігання та стану кісток (ступінь гниття, вологість ґрунту, дія зов­нішнього агресивного середовища). Відбирати, необхідні для дослідження фрагменти кісток, повинен фахівець - судово-медичний експерт, який може об'єктивно оцінити ступінь при­датності матеріалу для проведення подальшого дослідження ме­тодом ДНК-аналізу.

Призначаючи молекулярно-генетичну експертизу, необхід­но враховувати, що її методи на сьогодні є доволі витратними, тому слідчі й судові органи повинні обґрунтовувати необхідність проведення зазначеної експертизи з аналізом кількості дослід­жуваних об'єктів, а експертним установам необхідно проводити попереднє дослідження біологічного матеріалу із застосуванням імунологічних і цитологічних методів, зрозуміло, при достатній кількості досліджуваного матеріалу, з метою встановлення його наявності, видової та групової належності.

Результати ДНК-типування слідів заносяться до банку даних за відсутності на момент проведення дослідження підозрюваних осіб, а також у випадку, коли первинним дослідженням ДНК-ана­лізу виключаються всі підозрювані у справі.