2.28. Ґрунтознавча експертиза Завдання та можливості експертизи:

- виявлення мікрослідів ґрунтового походження на різних предметах-носіях;

101

• ідентифікація локальної ділянки місцевості за порів­ няльними та контрольними зразками ґрунту;

• встановлення спільної родової (групової) належності об'єк­ тів ґрунтового походження;

- виявлення в ґрунтових нашаруваннях сторонніх домішок. Орієнтовний перелік вирішуваних питань:

• Чи є на об'єктах нашарування речовини ґрунтового поход­ ження?

• Чи належать ґрунтові нашарування, вилучені з предмєта- носія, конкретній ділянці місцевості?

• Чи мають ґрунтові нашарування, вилучені з МП та з пред- мета-носія, спільну родову або групову належність?

• Чи містять ґрунтові нашарування з предмета(-ів)-носія(-їв) домішки, характерні для МП?

Вимоги до матеріалів, які необхідно представити експертові для проведення дослідження.

Нашарування ґрунту необхідно направляти разом з об'єк-том-слідоносієм. Якщо через будь-які обставини об'єкт-слідо-носій або частину його вилучити неможливо, то виявлені на ньому ґрунтові нашарування після фіксації необхідно обережно зібрати для проб у паперовий пакет.

Для упакування об'єкта-слідоносія застосовують непроник­ний матеріал, наприклад, чистий паперовий мішок.

Не рекомендується вилучати ґрунтові нашарування на липку плівку "Скотч". Категорично не допускається змішування ґрун­тів, вилучених з різних ділянок об'єкта-слідоносія.

Порівняльні та контрольні зразки відбирають вагою - 50-200 г. Зразки обов'язково висушують при кімнатній температурі на чистих аркушах паперу 1-3 доби.

2.29. Експертиза сильнодіючих і отруйних речовин

Завдання та можливості експертизи:

• встановлення факту належності вилучених об'єктів до от­ руйних та сильнодіючих речовин;

• визначення кількості отруйних та сильнодіючих лікарських засобів;

• встановлення спільного джерела походження наданих на експертне дослідження речовин.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань:

102

• Чи містять представлені на дослідження об'єкти отруйні або сильнодіючі речовини? Якщо так, то які саме?

• Яка маса діючої речовини в складі наданих на експертизу лікарських засобах?

Вимоги до матеріалів: об'єкти дослідження слід упаковувати кожен окремо в полімерні або паперові пакети.

2.30. Експертиза волосся

Основними завданнями цього виду експертизи є встанов­лення природи об'єктів, що надані на експертизу речових доказів як волосся, їх видової, групової приналежності, а також регіо­нальне походження, характер відокремлення, існуючі пошкод­ження та зміни від дії високої температури, механічних, хімічних факторів, косметичних засобів тощо.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань:

• До якої групи відноситься кров потерпілої (підозрюваної) особи?

• Чи є представлені об'єкти волоссям?

• Чи належать волосся людині або тварині? Якщо тварині, то якому виду?

• Якщо людині, то з якої частини тіла?

• Чи є на волоссі пошкодження? Який механізм їх утворення? Чи є наявність завивки, фарбування?

• Чи має волосся патологічні зміни (хвороби)?

• Чи подібне між собою порівнюване волосся?

• Якщо волосся належить людині, то яка його групова належ­ ність?

- Чи може належати волосся потерпілому або підозрю­ ваному?

Вимоги до матеріалів, які необхідно представити експертові для проведення дослідження.

Волосся, виявлене на МП, вилучають за допомогою пінцета з широкими браншами (типу анатомічного) або ж руками в гумових рукавичках. Волосся вилучають у паперовий пакет. Ці методи вилучення не завдають волоссю додаткових пошкоджень, не впливають на його серологічні характеристики. Знаходячи во­лосся в краплині засохлої крові, його вилучають разом з кров'ю або з частинами предмета-носія.

103

Волосся, вилучене з тіла людини, з різних місць одного пред­мета або із різних предметів одного МП, упаковують в окремі пакети із зазначенням, де, ким і коли вилучене волосся, а при можливості зазначають його кількість. Окрім процесуального порядку це обумовлено тим, що у волосся легко проникає волога, тому піт, який потрапив на волосся з рук особи, яка його вилу­чала, може зумовити помилку під час визначення групової на­лежності волосся. Не можна слинити пальці, щоб зручніше було зняти волосся з предмета.

Неприпустима фіксація мікрооб'єктів, що зовні нагадують волосся, волосся, на ізоляційну стрічку та стрічку типу "скотч"!

Якщо ставиться питання про можливе походження волосся від певної особи, то необхідно дати запит на зразки волосся цієї людини, які вилучають з п'яти частин голови (по 20-25 волосин з кожної) та упаковують в окремі паперові пакети. За необхідності експерт має право запросити зразки регіонального волосся з різних частин тіла людини.

До проведення дослідження експерту необхідно з'ясувати, чи не піддавалося волосся особи з моменту події до моменту вилу­чення зразка будь-яким модифікаціям, а саме: стрижці, забарв­ленню, завивці тощо.

Разом із зразками волосся експерту необхідно мати ще і зразок крові цієї особи.

Волосся як об'єкт дослідження аналізу ДНК може бути вико­ристане в тому випадку, коли в ньому мікроскопічно знайдено кореневий кінець у вигляді волосяної цибулини із залишками піхвових оболонок. Таке волосся найчастіше вирване, життєздат­не і має клітини з ядрами, що є визначальною умовою для молеку­лярно-генетичних досліджень. Волосся, яке випало, має залиіпки волосяної піхви тільки в межах кореневої частини стрижня, цибулина його ороговіла та суха, що ускладнює виділення ДНК. Волосся стрижене або без кореневої частини не може бути об'єк­том дослідження ДНК (в умовах України).