Лвторознавча експертиза

17. Основним завданням авторознавчої експертизи є іденти­ фікація автора тексту.

Авторознавчою експертизою вирішуються ідентифікаційні завдання (щодо ототожнення особи автора тексту), а також неідентифікаційні завдання (діагностичні) про умови складання

1S2

тексту, факт викривлення ознак писемного мовлення тощо, класифікаційні завдання про місце формування мовленнєвих навичок, рідну мову, освіту автора документа.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань

Чи є певна особа автором наданого на дослідження тексту?

Чи є певна особа автором декількох різних текстів?

Чи є автор та виконавець тексту однією або різними особами?

Чи складений даний текст кількома авторами?

Які риси соціально-демографічного портрету автора можна встановити за даним текстом?

Яка є основна мова спілкування (рідною мовою) певної осо­би - автора даного тексту?

Чи спостерігаються в даному тексті ознаки, які можуть свід­чити про незвичний психофізіологічний стан автора?

Чи створений текст документа під диктовку або шляхом пе­реписування?

Чи створений текст документа з навмисним перекручуван­ням писемного мовлення?

Чи містять висловлювання автора статті негативну або позитивну оцінку конкретної особи та її діяльності?

Які значення мають слова, словосполучення, фрази у тексті?

Авторознавчою експертизою можуть вирішуватися також інші питання.

Вирішення питань, поставлених перед авторознавчою екс­пертизою, можливе, як правило, лише за наявності відносно ве­ликого тексту (не менше 500 слів).

18. Готуючи матеріали для проведення авторознавчої експер­ тизи з метою встановлення авторства, слідчий (суддя) повинен зібрати вільні, умовно-вільні й експериментальні зразки писем­ ного мовлення особи, яка підлягає ідентифікації.

Зразки писемного мовлення засвідчуються слідчим (суддею) за правилами посвідчення зразків почерку (див. п. З розділу "По­черкознавча експертиза").

19. Вільні зразки повинні відповідати досліджуваному тексту за мовою, на якій його складено, і по змозі - за часом виконання; за характером документа, виходячи з його призначення і сфери обігу (доповідна записка, особистий лист, скарга тощо); за іншими суттєвими обставинами, які могли впливати на формування

183

ознак. Вільні зразки писемного мовлення повинні надаватися не менш як на 25 аркушах.

20. Умовно-вільні зразки надаються як доповнення до віль­ них, експериментальних, якщо останні не вдалося зібрати в до­ статньому обсязі.

21. Експериментальні зразки повинні виконуватись мовою документа, що досліджується.

Під час відбирання експериментальних зразків спочатку особі, яка підлягає ідентифікації, пропонують написати текст на вільно обрану нею тему, аналогічну за своїм функціональним призначенням (скарга, особистий лист, службовий лист тощо). Після цього відбираються зразки, аналогічні досліджуваному тексту за своїм функціональним призначенням та за темою текс­ту. Наприклад, пропонують написати скаргу на дії службової особи.

Мінімальний обсяг кожного зразка - 500 слів. Якщо текст зразка виявився меншим за мінімальний, слід відібрати зразки на інші близькі теми.

За клопотанням експерта можуть відбиратися експеримен­тальні зразки, які за стилем і деякими іншими характеристиками не відповідають документу, що досліджується.

При визначенні характеру й обсягу експериментальних зраз­ків слідчий (суддя) ураховує, наскільки повно зібрані вільні та умовно-вільні зразки, і поповнює їх нестачу за рахунок експери­ментальних зразків.

Загальний обсяг експериментальних зразків повинен скла­дати 25—30 сторінок тексту.

22. До постанови (ухвали) про призначення експертизи бажа­ но додавати соціально-біографічну характеристику ймовірного автора тексту.

Технічна експертиза документів

23. Технічна експертиза документів поділяється на експерти­ зу реквізитів документів, експертизу друкарських форм та екс­ пертизу матеріалів документів.

24. Головними завданнями технічної експертизи реквізитів документів є:

24.1. Установлення фактів і способів унесення змін до доку­ментів (підчистка, травлення, дописка, переклеювання фотокар­ток, літер тощо) та виявлення їх первинного змісту.

184

2. Виявлення залитих, замазаних, вицвілих та інших слабко видимих або невидимих текстів (зображень) на різних матеріалах, а також текстів (зображень) на обгорілих та згорілих документах за умови, що папір, на якому вони зображені, не перетворився на попіл.

3. Установлення виду та ідентифікація приладів письма за штрихами.

4. Визначення відносної давності виконання документа або його фрагментів, а також послідовності нанесення штрихів, що перетинаються.

2. Установлення цілого за частинами документа.

2. Установлення документа, виготовленого шляхом мон­ тажу із застосуванням копіювально-розмножувальної та ком­ п'ютерної техніки.

3. Ідентифікація особи, яка надрукувала машинописний текст, виготовила зображення відтиску печатки за особливос­ тями навичок виконавця.

25. Головними завданнями експертизи друкарських форм є:

25.1. Установлення особливостей виготовлення друкарських засобів (форм) і відображення їх у відбитках.

2. Установлення належності літер певному комплекту шрифту.

3. Установлення типу, системи, марки, моделі та інших класифікаційних категорій друкарської техніки (друкарські ма­ шини, касові, телеграфні, інші літерно-цифрові апарати), іденти­ фікація цих засобів за відбитками їх знаків; установлення зміни первинного тексту документа, виконаного па друкарській ма­ шині.

4. Установлення типу, системи, марки, моделі копіюваль­ но-розмножувальної техніки (електрофотографічні апарати, факси) та ідентифікація засобів копіювально-розмножувальної техніки за їх відбитками.

5. Установлення способу нанесення відтисків печаток, штампів, факсиміле; ідентифікація печаток, штампів, факсиміле тощо за їх відтисками; відповідність часу нанесення відтисків печаток, штампів даті виготовлення документа.

6. Установлення типу та ідентифікація комп'ютерної тех­ ніки за виготовленим за їх допомогою документом.

26. Експертизою матеріалів документів установлюються рід, вид (інша класифікаційна категорія) матеріалів, на яких і за

185

допомогою яких виконувався виготовлявся) документ (папір, барвники, клейкі речовини та ін.), а також їх спільна (різна) ро­дова (групова) належність; визначення абсолютного часу вико­нання штрихів рукописних записів у документах.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань

До пункту 24.1.

Чи вносились у текст документа зміни? Якщо вносилися, то яким чином (підчистка, дописка, травлення, виправлення тощо) і який зміст первинного тексту?

Чи була замінена в документі фотокартка?

Чи замінювались у документі (договорі, зошиті, книзі, медич­ній картці тощо) аркуші?

До пункту 24.2.

Який зміст замаскованого (зафарбованого, забрудненого, замазаного тощо) тексту?

Який зміст знебарвленого тексту?

Чи є в даному документі (аркуші паперу) невидимий текст і якщо є, то який саме?

Чи є на документі (аркуші паперу) удавлені штрихи, утворені писальним приладом (знакодрукувальним пристроєм тощо)? Як­що є, то який зміст тексту, що утворений удавленими штрихами?

Чи є на обгорілих аркушах який-небудь текст і (або) зобра­ження? Якщо є, то який (яке) саме?

До пункту 24.3.

Писальним приладом якого типу виконано рукописні тексти (підписи) у наданому документі?

Яким чином виконаний підпис від імені громадянина Н..., текст документа (за допомогою технічних засобів чи пишучим приладом)?

Чи виконані записи писальним приладом (кульковою ручкою, перовою ручкою, олівцем тощо), наданим на дослідження?

До пункту 24.4.

Чи виготовлені (виконані) дані документи (фрагменти документа) у різний час?

У якій послідовності виконувались реквізити даного доку­мента (підпис, відтиск печатки тощо)?

186

До пункту 24.5.

Чи становили раніше одне ціле надані на експертизу (дослід­ження) частини документа?

Чи належали надані на експертизу частини документа визна­ченому документу (накладній, видатковому касовому ордеру тощо)?

До пункту 24.6.

Чи виготовлено наданий документ шляхом монтажу за допо­могою комп'ютерної або копіювальпо-розмножувальної техніки?

Чи використані для створення змонтованого документа документи, вилучені у гр, Н.?

.

До пункту 24.7.

Чи намальовано бланк документа даного особою?

Чи вирізана печатка, відтиск якої є на даному документі, пев­ною особою?

Чи певною особою надруковано наданий машинописний текст?

До пункту 25.1.

Який спосіб (способи) поліграфічного друку використано під час виготовлення даного документа?

Яким способом (з використанням набору друкарського шриф­ту, шляхом рисування тощо) виготовлена дана друкарська фор­ма?

Чи з одного набору (одного стереотипу, одним кліше) надру­ковані дані документи (наводяться їх найменування)?

Чи відповідає даний цінний папір (грошова купюра, облігація, лотерейний білет тощо) за своїми характеристиками аналогічним цінним паперам, що виготовляються Держзнаком України (або вказати іншого виробника)?

До пункту 25.2.

Чи є літери, знайдеш в даної особи, частиною шрифтової каси (зазначаються гарнітура, кегль) даної друкарні?

До пункту 25.3.

Яким друкарським засобом (тип, марка, модель) виготовлено текст (зображення) у даному документі?

187

До пункту 25.4.

Який тип, система, марка копіювально-розмножувального апарата, на якому виготовлений текст?

Чи виготовлено наданий документ (відбиток) на даному ко-піювально-розмножувальному апараті, зразки відбитків якого надані для порівняльного дослідження?

Чи виготовлено надані документи (відбитки) на одному й тому самому копіювально-розмножувальному апараті?

До пункту 25.5.

Яким способом нанесений відтиск печатки (штампа, факси­міле)?

Чи нанесено відтиск печатки (штампа, факсиміле) в даному документі наданою печаткою (штампом, факсиміле)?

Чи нанесено відтиск печатки (штампа, факсиміле) в наданому документі печаткою (штампом, факсиміле), експериментальні та вільні зразки відтисків якої надані для порівняльного дослід­ження?

Чи нанесено відтиск печатки (штампа, факсиміле) в наданих документах однією і тією самою печаткою (штампом, факсиміле)?

Чи нанесений відтиск печатки (штампа) у той час, яким датований документ?

До пункту 25.6.

Який тип принтера, на якому виготовлений текст?

Чи виготовлено наданий документ на принтері, зразки роз-друкованих текстів якого надані для порівняльного дослідження?

Чи виготовлено надані документи на одному чи на різних принтерах?

До пункту 26.

До якого роду, виду (іншої класифікаційної категорії) нале­жить матеріал документа (папір, клей, фарбувальна речовина штрихів записів тощо)?

Чи мають спільну родову (групову) належність матеріали даного примірника друкованої продукції або документа (папір, клей, картон, фарбувальна речовина та ін.) з матеріалами, вилученими з певного місця (склад, цех, квартира та ін.)?

Чи належать надані аркуші паперу до різних партій випуску?

Чи написано текст фарбою з даної ємкості?

188

Чи виготовлений рукописний текст у той час, яким датований документ?

У який період часу був виконаний рукописний текст у нада­ному документі?

В один чи різні періоди часу виконано рукописні тексти в наданих документах?

Чи в один період часу були виконані рукописні текст та підпис у наданому документі?

27. Призначаючи експертизу з метою ідентифікації дру­ карських засобів, до експертної установи слід надіслати порів­ няльні матеріали: вільні, а також експериментальні зразки - відбитки, виготовлені за допомогою цих засобів. Вільні зразки на­ даються по змозі, експериментальні - в обов'язковому порядку. Кожний вид зразків потрібно надавати не менше як у трьох при­ мірниках.

Вільні зразки слід відшукувати серед відбитків, які за часом виконання були б якомога більше наближені до досліджуваного відбитка.

28. Якщо для ідентифікації друкарських машин неможливо вишукати вільні зразки, які б збігалися за часом виконання з текстом, що досліджується, слід з'ясувати, чи не ремонтувалась машина в період між виконанням досліджуваного тексту та виконанням вільних зразків, що саме ремонтувалось, зокрема чи не замінювався шрифт (цілком, частина, яка саме)?

Експериментальні зразки друкарських машин повинні мати всі знаки в порядку їх розміщення на клавіатурі машини, показу­вати максимальну довжину рядків та всіх інтервалів між ними.

Доцільно також при виготовленні експериментальних зраз­ків друкувати знаки у тих комбінаціях, у яких вони наявні в до­сліджуваному тексті.

Якщо текст, що досліджується, надрукований через копію­вальний папір, слід додатково надати зразки, виконані через ко­піювальний папір.

29. Для ідентифікації печаток та штампів експертові направ­ ляються вільні зразки на п'яти - іпести документах та експери­ ментальні зразки у вигляді максимально чітких відбитків на білому гладкому папері, нанесених з різним натиском та з різною кількістю мастики.

189

Вільні зразки відтисків печаток (штампів) повинні бути порів­нянними за часом нанесення з наданими на дослідження відтис­ками.

30. Для ідентифікації касових апаратів експериментальні зразки повинні мати всі знаки чека, що досліджується. Як вільні зразки направляються чеки, які вибиті на даному апараті і мають якомога більше знаків досліджуваного чека. Важливо, щоб зразки і досліджуваний чек мали якомога менший розрив у часі їх виготовлення.

31. Для ідентифікації засобів копіювально-розмножувальної техніки повинні надаватися виготовлені з їх допомогою експери­ ментальні відбитки не менше ніж у п'яти примірниках та вільні, порівнянні за часом виготовлення із наданими для дослідження документами.

32. Для ідентифікації особи за ознаками навичок роботи на друкарській машині (розміщення заголовка, ширина полів, виді­ лення абзаців, розміщення виносок та ін.) надаються:

• вільні зразки на декількох аркушах у вигляді текстів, одно­ типних з досліджуваним (службові листи, статті та ін.), надруко­ вані даною особою приблизно в той самий час, що й досліджу­ ваний текст;

• експериментальні зразки тексту обсягом у два — три арку­ ші, однотипного з тим, що досліджується, надруковані під дик­ товку особою, що підлягає ідентифікації.

Експериментальні зразки відбираються не менше ніж у три прийоми з невеликим розривом у часі. Це підвищує можливості виявлення відносно стійких ознак навичок виконавця.

33. Для ідентифікації особи, яка нарисувала (вирізала) дру­ карську форму, надаються вільні зразки відтисків, однотипних з досліджуваним (по змозі), та експериментальні - виконані особою, яка підлягає ідентифікації, з пам'яті і шляхом зарисо­ вування з оригіналу.

До відбору зразків доцільно залучати експерта (спеціаліста).

34. Призначаючи експертизу з метою встановлення відповід­ ності способу виготовлення бланка, іншої поліграфічної продукції зразкам, як порівняльний матеріал надаються бланки справжніх документів з такими самими поліграфічними даними (підприєм- ство-виробник, рік видання, тираж, номер замовлення).

35. Для запобігання пошкодженням колений з досліджуваних документів слід зберігати в окремому конверті; невеликі — у роз-

190

горнутому вигляді, а великі — згорнутими за наявними склад­ками. Прошивати документи, робити на них будь-які написи, підкреслювати або обводити фрагменти, які підлягають дослід­женню, забороняється.

36. При призначенні експертиз стосовно документів, виготов­ лених за допомогою копіювально-розмножувальної техніки, необхідно вжити заходів для збереження її у такому стані, у якому вона перебувала на час вилучення. Не дозволяється здійс­ нювати будь-які операції з такою технікою до її направлення на експертизу.

37. Для розв'язання ідентифікаційних завдань щодо доку­ ментів, виготовлених за допомогою комп'ютерної техніки, на­ дається ця техніка в комплекті (системний блок комп'ютера, ін­ сталяційний диск з драйвером принтера або багатофункціо­ нального пристрою, з'єднувальні та мережеві кабелі, принтер). До направлення комп'ютерної техніки на експертизу будь-яка робота на ній не дозволяється. Вирішення ідентифікаційних питань проводиться в рамках комплексної комп'ютерно-техніч­ ної експертизи та технічної експертизи документів при наявності електронного оригіналу документа (файла). Вилучення комп'ю­ терної техніки, її огляд має проводитися за участю спеціаліста у галузі комп'ютерно-технічних досліджень^Пункт 37 у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.12.2006 p. JV° 126/5)

38. Принтери (особливо струминні) слід направляти на екс­ пертизу у найкоротший термін, оскільки застигання барвника може призвести до змін у вигляді та характері нанесення барвника на папір.

39. При призначенні експертиз стосовно документів, виготов­ лених за допомогою комп'ютерної техніки, необхідно з'ясувати, чи змінювались знімні частини (картриджі) або чи піддавались ремонту які-небудь вузли принтерів. Якщо картриджі лазерних принтерів змінювались, необхідно вжити заходів щодо розшуку відпрацьованих картриджів та подати їх на дослідження. Для проведення експертизи необхідно також вилучити вільні зразки, які були виготовлені на вилученому принтері в період, що відповідає періоду виготовлення досліджувальних документів.