4. Методичні вказівки щодо виконання розділів курсової роботи Складання вступу до курсової роботи.

“Вступ” випереджає розроблений дидактичний проект підготовки фахівця, але оформляється, як правило, останнім.

Задачею цього розділу є обґрунтування актуальності здійснюваної проектувальної діяльності, зазначення її основних напрямків, значення отриманих результатів і особливостей їхнього використання в педагогічній теорії і практиці.

Для виконання даної задачі “Вступ” повинен бути розроблений відповідно до плану:

1. Соціальна потреба (актуальність) розробки проекту підготовки конкретного фахівця. Протиріччя, що існують у системі професійної освіти і розв’язувані в ході даного проектування.

2. Об’єкт, предмет, мета, завдання дослідження в межах курсового проектування.

3. Основні етапи дослідження, у ході яких вирішуються поставлені завдання.

4. Результати дослідження й особливості їх використання.

5. Обсяг і структура роботи.

Розкриття першого пункту вимагає визначення й опису тих аспектів політичного, економічного, духовного життя країни, що в умовах ринкових відносин, упровадження досягнень НТП перетерпіли істотних змін. Варто підкреслити протиріччя, що загострилося в цих умовах, між необхідністю підготовки фахівця, який би кваліфіковано справився зі своїми професійними обов’язками в мінливих виробничих структурах, і відсутністю забезпечуючої (регламентуючої) цю підготовку документації. Проблема розробки проекту підготовки робітника за фахом “…” обумовлює вибір теми даного педагогічного дослідження.

Дослідницький (категоріальний) апарат включає об’єкт, предмет, мету, завдання.

Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й є обраним для вивчення (об’єктом може бути процес підготовки робітника конкретної спеціальності, самостійна підготовка учнів, структура змісту професійної підготовки студентів тощо).

Предмет дослідження – один з аспектів (частина, сторона, властивості) об'єкта, що досліджується.

Мета дослідження повинна відбивати бажаний результат.

Сукупність підцілей, заданих у деякій послідовності, що забезпечують, тим самим, бажаний результат дослідження, являють собою завдання дослідження.

Завдання дослідження і зміст роботи повинні бути приведені у відповідність. Отже, задачами можна вважати:

1. Проаналізувати умови здійснення професійної діяльності робітника за фахом “...”.

2. Визначити програму професійної підготовки фахівця.

3. Сконструювати дидактичні матеріали за темою “...” курсу “...”.

4. Визначити технології навчання майбутніх фахівців на рівні теми розділу, теми уроку й обґрунтувати свій вибір.

Рішення поставлених задач сприяє одержанню результату проектування – методики формування професійно необхідних умінь у майбутнього фахівця. Важливо, при цьому, відзначити особливості використання результату, підтвердивши тим самим актуальність проектувальної діяльності.

Вступ варто завершити зазначенням частин і розділів роботи, загальної кількості сторінок.

Виконання І розділу “Проектування програми професійної підготовки робітника за фахом “…”.

Зміст даного розділу представлено на рис. 1.1.

Рис. 1.1 Зміст І розділу курсової роботи “Проектування програми професійної підготовки робітника за фахом “…””.

Проектування програми професійної підготовки фахівця можливо при наявності повного уявлення про дії, що складають процес професійної діяльності цього фахівця, вимоги до якості і швидкості їх виконання. З метою одержання такого представлення необхідно здійснити аналіз діяльності, що з позицій системного підходу повинний починатися з встановлення її зовнішніх зв’язків. Зовнішні зв’язки професійна діяльність фахівця утворює з тією або іншою галуззю економіки. Описуючи таку галузь (енергетичну, електромеханічну, хіміко-технологічну тощо) важливо не тільки показати її стан у теперішній час і перспективи розвитку, але і підкреслити значення для її функціонування окремих видів робіт, виконання яких входить в обов’язки конкретного фахівця, а отже, і актуальність підготовки такого фахівця.

Для розкриття пункту “Характеристика галузі господарської діяльності фахівця” пропонуються варіанти планів:

І варіант

1. Модернізація технічних систем (технологій виробництва) … галузі господарської діяльності в умовах ринкових відносин, НТП.

2. Значення обслуговування позначених технічних систем (процесу виробництва).

3. Актуальність підготовки фахівця, в обов’язки якого входить обслуговування технічних систем (забезпечення технологій виробництва).

4. Затребуваність дидактичного проекту підготовки фахівця.

ІІ варіант (переважно для електроенергетичних спеціальностей)

1. Поняття системи електропостачання й особливості її функціонування.

2. Необхідність здійснення визначеного роду робіт на деякій ділянці системи електропостачання.

3. Актуальність підготовки фахівця, до обов’язку якого входить виконання перерахованих робіт.

На наступному етапі (п. 1.1.2.) аналіз професійної діяльності передбачає визначення тих її видів, виконання яких входить у компетенцію даного фахівця. Для цього важливо правильно установити освітній і освітньо-кваліфікаційний рівні фахівця. Залежність виконуваних фахівцем видів професійної діяльності від його характеристик представлена у таблиці А 2 додатку А. Оформити свої міркування рекомендується в наступній послідовності:

1. Існуючі види професійної діяльності і їх залежність від освітнього, освітньо-кваліфікаційного рівнів фахівця.

2. Освітні, освітньо-кваліфікаційний рівні даного фахівця, найменування навчального закладу, його випускаючого.

3. Види професійної діяльності, виконувані фахівцем.

Оформлення пункту “Аналіз кожного виду діяльності на предмет загальних вимог щодо організації професійної підготовки” здійснюється у наступній послідовності:

1. Зміст видів професійної діяльності у загальному вигляді (види групи трудових процесів в межах технологічної діяльності).

2. Особливості професійної підготовки майбутніх фахівців.

Характеристики кожної з трьох груп трудових процесів представлені у таблиці А 3 додатку А.

У професійній діяльності фахівця можна виділити найбільш узагальнені групи дій, виконання яких може бути продиктовано місцем його працевлаштування (використання), ситуацією на виробництві. Такими групами в технологічній діяльності є функції: монтаж, експлуатація, ремонт, контроль, виготовлення устаткування або його частин і т.ін. В обов’язки того або іншого фахівця може входити виконання як одного з таких трудових процесів, так і декількох.

Щоб точно виявити ці процеси, їх необхідно розглядати відповідно до місця їх затребуваності. Це дозволить уже на наступному етапі більш точно визначити професійні дії, яким необхідно навчити майбутнього фахівця.

Пункт 1.2.1. “Професійне призначення та умови використання фахівця” рекомендується розкрити в такій послідовності:

1. Необхідність точного встановлення місць працевлаштування (використання) робітника.

2. Таблиця відповідності професійного призначення та умов використання фахівця (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Професійне використання фахівця

Виконувані трудові процеси (функції)	Місця використання фахівця
1	2

Можливі місця використання фахівця наведені у таблицях стосовно до збиральника ЕМ і А – у таблиці Б 2, додатку Б; монтажника радіо і спеціального обладнання літальних апаратів − у таблиці В 2 додатку В; програміста − у таблиці Д 2 додатку Д.

Виділені трудові процеси лежать в основі побудови функціональної структури діяльності фахівця (п. 1.2.2.).

Відносно, практично, усіх робочих спеціальностей виділяються організаційна та технологічна функція.

У межах технологічної діяльності виокремлюються монтажна, експлуатаційна, ремонтна, контрольна та інші функції.

Так, монтаж устаткування обумовлює монтажну функцію, його ремонт – ремонтну тощо. У свою чергу монтажна, ремонтна, контрольна функції можуть бути розглянуті з погляду етапів їх реалізації. Наприклад, безпосередньо ремонтним роботам передують підготовчі (підготовка робочого місця, виведення устаткування в ремонт, доставка його на місце ремонту тощо), безпосередній ремонт (визначення ушкоджень, розроблення програми ремонту. проведення ремонтних робіт), а завершують їх контрольні (перевірка працездатності відремонтованого устаткування). Те ж відноситься до монтажних робіт: підготовчі (визначення стану устаткування, підготовка устаткування до монтажу. доставка устаткування до місця монтажу, підготовка оснащення для монтажу, підготовка майданчику для монтажу), безпосередньо монтаж (візуальний огляд, з’єднання, установка, підключення). Що ж стосується контрольних робіт, то в одному випадку, їм можуть тільки передувати підготовчі роботи і цим розгляд функції завершується, а в іншому, − крім цього після контрольних робіт можуть слідкувати етапи регулювання або налагодження (тобто усунення виявлених дефектів) і повторного контролю. Таке положення справ продиктоване місцем працевлаштування фахівця і його розрядом (категорією).

Експлуатаційна функція відрізняється від усіх вище зазначених і може бути розглянута не з погляду етапів, а напрямків реалізації (своїх підвидів). Такими є: спостереження за станом устаткування, підтримка устаткування в робочому стані, ревізія стану устаткування, монтаж відремонтованого устаткування.

Кожний з етапів у межах виділених функцій професійної діяльності фахівця може бути розкритий через сукупність трудових операцій і прийомів, набір і послідовність виконання яких визначаються станом предмета діяльності, вимогами до продукту і наявністю необхідних засобів діяльності.

Розгляд діяльності з погляду її мети, суб’єкта, предмета, засобів, процедур, продукту, результату характерний для системно-діяльнісного підходу.. Використання цього методу наукового пізнання в даному випадку сприяє одержанню бажаного результату: можна простежити всю послідовність перетворення предмета в продукт, розбивши процес на дрібні частини – дії. На рівні кожної дії формується система знань і умінь фахівця, що забезпечує виконання цієї дії. Для випускника професійно-технічного навчального закладу ці знання й уміння є вимогами, яким він повинний відповідати, а для навчального закладу в особі його адміністрації і педагогічного колективу − стратегічними цілями підготовки робітника конкретної спеціальності.

Розкрити п. 1.2.1. рекомендується у наступній послідовності:

1. Застосування системно-діяльнісного підходу до організації професійної діяльності фахівця (виділення предмета, засобів, процедур, продукту діяльності).

2. Таблиця відповідності функціональної структури діяльності фахівця і кваліфікаційних вимог до нього, виражених у знаннях і уміннях (табл.1.2).

Таблиця 1.2

Функціональна структура діяльності фахівця і пропоновані до нього вимоги

Найменування функцій (етапів)	Предмет діяльнос-ті	Матеріальні засоби діяльності	Проце-дури діяль-ності	Продукт діяльно-сті	Вимоги до спеціаліста
					Знання (розум. уміння)	Уміння (практич. уміння)	Професійно важливі якості
1	2	3	4	5	6	7	8

Приклад функціональної структури діяльності робітника за фахом збиральника ЕМ і А – у таблиці Б 3, додатку Б; монтажника радіо і спеціального обладнання літальних апаратів − у таблиці В 3 додатку В; програміста − у таблиці Д 3 додаткуД.

На наступному етапі дидактичного проектування необхідно, вказавши особливості всієї підготовки фахівця, підкреслити значення в ній професійного компонента, назвати форми організації навчального процесу, у результаті використання яких відбувається формування виділених раніше знань і умінь.

Це знаходить висвітлення в пункті 1.2.3. “Визначення кваліфікаційних вимог і умов атестації фахівця”, побудованому за планом:

1. Термін підготовки фахівця.

2. Цикли навчальних дисциплін і способи підсумкової атестації за кожною з них.

3. Види передбачених практик і їхні особливості.

4. Ціль передвипускної практики і вимоги до якості робіт та теоретичної підготовки.

5. Приклад професійно орієнтованих завдань, що виконуються під час атестації фахівця конкретного до розряду який отримується.

6. Склад атестаційної комісії.

Диференційованими компонентами рівня спеціальності є рівні циклів навчальних дисциплін або окремих дисциплін. Підготовка на цих рівнях вимагає постановки тактичних цілей навчання на цикли дисциплін загально професійної і професійно-теоретичної підготовки. У свою чергу ці цілі є частковими по відношенню до стратегічної. В узагальненому вигляді ці цілі вже відображені у стратегічній цілі підготовки фахівця.

Тактичні цілі повинні відбивати професійну спрямованість (змотивованість діяльності фахівця, що знаходить вираження через зацікавленість у високих результатах праці, бажання здійснити трудову дію швидко і якісно), професійну компетентність (якість праці), комунікативну готовність (уміння пояснювати, обґрунтувати прийняті рішення, характеризувати об’єкт, інструктувати підлеглих і володіти визначеним тезаурусом), економічну ерудицію і правову компетентність (уміння ощадливо витрачати матеріали, енергію, дбайливо відноситься до засобів виробництва, дотримуватись правил праці тощо), характеристики професійної пам’яті і мислення, здатність творчого підходу в рішенні технічних задач (при необхідності), здатність саморегуляції і самоаналізу (уміння контролювати професійні дії і коректувати їх за необхідністю. Постановка такої комплексної мети і подальша її реалізація повинні сприяти всебічному розвиткові особистості учнів.

Оформити п. 1.3.1. “Постановка тактичних цілей навчання зі спеціальної підготовки” рекомендується в послідовності:

1. Визначення і характеристика тактичних цілей навчання.

2. Вимоги до постановки тактичних цілей навчання.

3. Таблиця постановки тактичних цілей навчання (табл. 1.3).

Таблиця 1.3