Экзамен педиатрия

Билет35

137)Лікування гострого обструктивного бронхіту у дітей

Етіотропна (противірусна терапія):

Лейкоцитарний інтерферон по 2 краплі в кожен носовий хід кожні 2 години в перші 2- 3 доби захворювання;

Ремантадин 1,5-4 мг/кг/добу з 3-річного віку Альгірем 4 мг/кг/добу з 1 року;

Аміксин у дітей старше 7 років після їжі 0,06 1 раз на добу в 1,2,4 день лікування;

Рібавірин (при РС-інфекції) 10-20 мг/кг/добу інгаляційно 3-7 діб;

Озельтамівір (таміфлю) 2-4 мг/кг/добу з 12 років;

Відхаркуючі, муколітичні засоби:

Відхаркуючі рослинного походження (алтей, іпекакуана, мати-й-мачуха, подорожник, солодка);

Муколітики (бромгексін, амброксол, ацетилцистеїн, карбоцистеїн);

Модулюючі препарати (гвайфеназин, флюдітек).

Протикашльові препарати (при сухому, нападоподібному, виснажливому кашлі, який порушує сон, харчування дитини, її активність)- лібексин, кодтерпін, кодеїн.

Жарознижуюча терапія: парацетамол 10-15 мг/кг, ібупрофен 5-10 мг/кг, німесулід 1 мг/кг.

Бронхолітики: сальбутамол, тербуталін, вентолін, при неефективності – інгаляційні кортикостероїди (фліксотід, будесонід)

Інгаляції з фізрозчином, 1-2% содовим розчином, дистильованою водою.

Адекватна регідратація, особливо у дітей 1 року життя

138)Клінічні прояви суглобово-вісцеральних форм ювенільного ревматоїдного артриту у дітей

1)Підгострий, поступовий початоксубфебрильна температура тіла протягом 2-3 тижнів, вранішня скутість, артралгії та ураження суглобів.

М’язева атрофія – може бути ранньою ознакою. В більшій мірі відбувається атрофія розгиначів – формуються згинальні контрактури.

Ураження очей – безболісне, може передувати розвитку артриту за 3-6 міс. Початок з іриту іридоцикліт помутніння кришталика. Внаслідок розвитку вторинної глаукоми виникає відслойка сітківки, атрофія зорового нерва і сліпота.

Ревматоїдні вузлики (у 25-30%)- на ліктях, розгинальних поверхнях передпліч, безболісні, рухливі або спаяні з апоневрозом чи кісткою (виникають при значній активності процесу).

Лімфаденопатія за типом мікрополіаденії.

ССС- токсико-алергічне ураження серця (ослаблення тонів, систолічний шум на верхівці, тахічи брадикардія, екстрасистолія, низький АТ, метаболічні зміни на ЕКГ.

ШКТ – зниження апетиту, ураження печінки (АлАТ, АсАТ, тимолової проби).

Сечовидільна системанетривалий сечовий синдром.

Клінічний аналіз крові: гіпохромна анемія до 60 г/л, нейтрофільний лейкоцитоз, зсув формули вліво, лімфоцитопенія, ШОЕ, +РФ (у 20%).

139)Клініко-діагностичні критерії загострення хронічного пієлонефриту у дітей

Провідні клінічні синдроми ПН:

Інтоксикаційний – слабкість, втомлюваність, в’ялість, головний біль, зниження апетиту, порушення сну, підвищення температури тіла вище 38С, блідість шкіри, периорбітальні тіні.

Больовий – біль в попереку чи абдомінальний біль, можлива ирадіація вниз живота, болючість при пальпації в косто-вертебральному куті, позитивний симптом Пастернацького.

Дізуричний – полакіурія (часте болюче сечовипускання малими порціями), ніктурія, іноді - енурез

Сечовий:

Бактеріурія (>100.000 мікроорганізмів в 1 мл сечі).

Лейкоцитурія нейтрофільного характеру (>50% нейтрофілів).

Протеїнурія не більше 1 г/добу.

Можлива наявність лейкоцитарних циліндрів, поодиноких незмінених еритроцитів.

Зниження відносної щільності сечі.

Діагностика ПН:

Клінічний аналіз крові (1 раз на тиждень): нейтрофільний лейкоцитоз, ШОЕ до 30-40 мм/год, по мірі хронізації процесу – розвиток анемії.

Біохімічний аналіз крові (1 раз на тиждень): диспротеїнемія, 2 та -глобулінів, позитивний С-реактивний білок, підвищення титру антибактеріальних антитіл, рівня імуноглобулінів (А, М, G).

Клінічний аналіз сечі (1 раз в 2-3 доби) та уролейкограма (1 раз на тиждень).

Аналіз сечі за Зимницьким (1 раз в 7-10 діб).

Аналіз сечі за Нечипоренко (1 раз на тиждень).

Проба Реберга (СКФ 80-120 мл/хв., % реабсорбції 98-100) 1 раз в 7-10 діб.

Триразово посів сечі та визначення ступеня бактеріурії.

УЗД нирок: грубі аномалії нирок, полікістоз, гідронефроз, розширення та деформація чашечно-мискової системи.

Термографія: термоасиметрія в поперековій ділянці в 1-2 С (у 80-85% хворих).

Екскреторна урографія – не раніше, ніж через 1 міс. після ліквідації загострення – стан кровопостачання нирки, чашечно-мискової системи, наявність рефлюксу.

Ретроградна цистографія (мікційна цистографія) – тонуc сечового міхура, наявність міхурово-сечовідного рефлюксу.

Радіоізотопна нефросцинтіграфія – асиметрія ренографічних кривих, сповільнення екскреції ізотопу.

Цистоскопія – у дітей за наявності вираженої дизурії.

140)Невідкладні лікувальні заходи по виведенню з астматичного статусу

Препарати для лікування нападу:

2-агоністи короткої дії (сальбутамол, тербуталін, фенотерол) – по 4 вдихи кожні 6 годин або через небулайзер 5 мг сальбутамола кожні 6 годин, або в таблетках – до 6 років ¼ таб., 6-9 років ½ таб., старше 9 років 1 таб. 4 рази на добу.

Антихолінергічні препарати (іпратропіум бромід, окситропіум бромід)- по 4 вдихи кожні 6 годин або через небулайзер тричі з інтервалом 20 хв., потім кожні 4 години по

250 мкг.

Метилксантини короткої дії (еуфілін)- стартова доза 5-7 мг/кг вводиться за 5 хв., потім підтримуюча доза 0,4 мг/кг/год

Адреналін (1:1000, 1 мг/мл) 3 рази з інтервалом 20 хв.

Билет36

141)Лікування гіпотрофії 2 ступеня(Дієта, медикаментозна терапія)

Дефіцит маси тіла 20-30%, дефіцит зросту 2-4 см

Масо-ростовий коефіцієнт <56, індекс Чулицької 0-10

Етап розвантаження та мінімального харчування:

Розрахунок кількості Б, Ж, УВ:

При гіпотрофії І ст. кількість білків та вуглеводів розраховують на масу тіла, що відповідає віку, жири на приблизно вікову масу (фактична маса + 20%).

При гіпотрофії ІІ ст. кількість білків та вуглеводів розраховують на приблизно вікову масу, жири на фактичну масу.

При гіпотрофії ІІІ ст. кількість білків, жирів та вуглеводів розраховують на фактичну масу.

Розрахунок об’єму їжі:

Добовий об’єм їжі – 200 мл/кг або 1/5 маси тіла, але не більше 1 л - ця кількість приймається за умовну 1. При гіпотрофії І ст. призначають 2/3, при гіпотрофії ІІ ст. 1/2, при гіпотрофії ІІІ ст. 1/3 від умовної одиниці. Поступово при гіпотрофії ІІ-ІІІ ст. об’єм харчування доводять до 2/3.

Нестачу об’єму харчування до 1 відновлюють введенням рідини (5% глюкоза, фізіологічний розчин, кип’ячена вода, чай).

Кількість годувань: при гіпотрофії І ст. 7 через 3 години, при гіпотрофії ІІ ст. 8 через 2,5 години, при гіпотрофії ІІІ ст. 10 через 2 години.

Вибір харчової суміші: оптимальногрудне молоко адаптовані кисломолочні сумішіадаптовані солодкі суміші.

Кількість Б, Ж, УВ, що отримує дитина з гіпотрофією:

Білки – 0,7-2,0 г/кг, жири 2-4 г/кг, вуглеводи 8-10 г/кг, калорійність 60-100 ккал/кг.

Тривалість періоду:

При гіпотрофії І ст. 1-3 дні,

При гіпотрофії ІІ ст. 3-5 діб,

При гіпотрофії ІІІ ст. 7-10 діб.

Часткове парентеральне харчування (при гіпотрофії ІІ-ІІІ ст.): 5-10% глюкоза з інсуліном (1 ОД інсуліну на 4-5 г глюкози), розчини амінокислот (амінон, інфезол, вамінолакт), жирові емульсії (ліпофундин).

Медикаментозна терапія:

Ферментотерапія (мезим, панкреатин),

Вітамінотерапія (А, С, Е, групи В),

Корекція дизбактеріозу (біфідумбактерин, лактобактерин

Проміжний етап:

Розрахунок кількості Б, Ж, УВ:

При гіпотрофії І ст. кількість білків та вуглеводів розраховують на масу тіла, що відповідає віку.

При гіпотрофії ІІ ст. кількість білків та вуглеводів розраховують на вікову масу, жири - на початку на приблизно вікову масу, потім на вікову масу.

При гіпотрофії ІІІ ст. кількість білків, жирів та вуглеводів розраховують на приблизно вікову масу.

Розрахунок об’єму їжі:

Призначають 2/3 від умовної одиниці з поступовим підвищенням до 1.

Нестачу об’єму харчування до 1 відновлюють введенням рідини (5% глюкоза, фізіологічний розчин, кип’ячена вода, чай, можна ввести овочевий відвар, соки). При зростанні об’єму харчування об’єм рідини зменшують.

Кількість годувань: 7 разів через 3 години.

Вибір харчової суміші: оптимальногрудне молоко адаптовані кисломолочні сумішіадаптовані солодкі суміші. Для корекції потреби в білках вводять сир, потреби в жирах – кефір, “Віталакт”, “Біолакт”, олію, потреби в вуглеводах – соки, фруктові пюре, 5% глюкоза.

Кількість Б, Ж, УВ, що отримує дитина з гіпотрофією:

На початку етапу: Білки – 3,0 г/кг (при грудному вигодовуванні), 3,5-4,0 г/кг (при штучному вигодовуванні), жири 4-4,5 г/кг, вуглеводи 13 г/кг.

Наприкінці етапу кількість жирів зростає до 5-6 г/кг, вуглеводів 14-15 г/кг.

Тривалість періоду: 2-3 тижні.

Медикаментозна терапія:

Ферментотерапія (мезим, панкреатин).

Вітамінотерапія (А, С, Е, групи В, при рахіті – вітамін Д).

Корекція дизбактеріозу (біфідумбактерин, лактобактерин).

Гепатопротектори (ліпоєва кислота, есенціале, вітаміни В5, В15).

Стимулююча терапія (апілак, пенкоксил), при зниженому апетиті – оротат калію, карнитину хлорид.

Масаж, ЛФК, УФО.

Етап оптимального харчування:

1.Розрахунок кількості Б, Ж, УВ: Кількість білків, жирів та вуглеводів розраховують на вікову масу дитини.

Розрахунок об’єму їжі:

Повний віковий об’єм, їжа більш густа, поступове введення прикорму, починаючи з овочевого пюре (при недостатніх прибавках маси тіла – з каш).

Кількість годувань: 6 разів через 3,5 години (для дітей старше 5 міс. – 5 разів через 4 години).

Вибір харчової суміші: оптимальногрудне молоко адаптовані кисломолочні сумішіадаптовані солодкі суміші. Для корекції потреби в білках вводять сир, потреби в жирах – кефір, “Віталакт”, “Біолакт”, олію, потреби в вуглеводах – соки, фруктові пюре, 5% глюкоза.

Кількість Б, Ж, УВ: Білки – 4,0-4,5 г/кг, жири 6-6,5 г/кг, вуглеводи 14-16 г/кг (співвідношення Б:Ж:УВ=1:1,5:4).

Медикаментозна терапія:

Ферментотерапія (мезим, панкреатин).

Вітамінотерапія (А, С, Е, групи В, при рахіті – вітамін Д).

Корекція дизбактеріозу (біфідумбактерин, лактобактерин).

Гепатопротектори (ліпоєва кислота, есенціале, вітаміни В5, В15.

Стимулююча терапія (апілак, пенкоксил), при зниженому апетиті – оротат калію, карнитину хлорид. При поганій прибавці маси тіла – анаболічні гормони (ретаболіл, неробол внутрішньом’язево 1 раз в 2-3 тиж.).

Масаж, ЛФК, УФО.

142)Клініко-діагностичні критерії міокардитів у дітей

“Великі” ознаки (4 бала):

Збільшення розмірів камер серця або його порожнин, що доведене об’єктивними методами дослідження:

перкуторне збільшення меж серця,

збільшення порожнин серця за даними Ехо-КГ,

КТІ при Rö ОГК> 0,5.

скоротливої здатності міокарда, що:

проявляється серцевою недостатністю (правочи лівошлуночковою),

підтверджується даними Ехо-КГ (УОС, КДО, ФВ< 30%).

“Cередні” ознаки (2 бала):

Відсутність впливу вегетативної нервової системи на діяльність серця:

ригідність ритму,

відсутність дихальної аритмії за даними кардіоінтервалографії.

Наявність у крові серцевого антигену та антикардиальних антитіл.

Збільшення рівня в крові кардіоспецифічних ферментів (ЛДГ, АсАТ, малатДГ, КФК) в 2 чи більше раз.

ЕКГ-ознаки гіпертрофії відділів серця.

ЕКГ-ознаки ішемії міокарду (вольтажу ЕКГ, амплітуди, двофазний чи від’ємний зубець Т, зміщення сегменту ST вище або нижче ізолінії, патологічний зубець Q).

“Малі” ознаки (1 бал):

Кардіалгії (найбільш виражені при коронариті);

Ослаблення І тону;

Тахічи брадикардія;

Патологічний ІІІ тон;

Ритм “галопа”;

Систолічний шум на верхівці;

Синоатриальна, атрио-вентрикулярна блокада;

Порушення шлуночкової провідності;

Екстрасистолія;

Ектопічні ритми;

Зміщення ST;

Зміни зубця Т.

Діагноз міокардиту є достовірним при сумі балів 5 і вище при обов’язковій наявності 1 великої ознаки чи ознаки середньої значущості

143)Діагностика хронічної ниркової недостатності

Діагностика починається зі збору анамнезу. На початку слід визначити наявність і тривалість протеїнурії та артеріальної гіпертензії. Також необхідно встановити особливості сповільнення фізичного розвитку дитини. При цьому лікарі враховують рецидивуючу інфекцію сечових шляхів та ряд інших факторів. При визначенні сімейного анамнезу ХНН у дітей увагу звертають на наявність синдрому Альпорта, ознак полікістозу, захворювань сполучних тканин та ін. Під час встановлення діагнозу хронічна ниркова недостатність у дитини важливе значення має об’єктивність огляду, під час якого визначається затримка росту, недостатність ваги тіла, ознаки гіпогонадизму, симптоми анемії, патологія очного дна, деформація скелета дитини, погіршення слуху, збільшення артеріального тиску та ряд інших патологій. Крім звичайного огляду, лікарі часто призначають ультразвукову діагностику жовчного міхура, печінки, і низку інших лабораторних досліджень.

144)Невідкладна допомога при набряку легень

Видаляють з рота піну і слиз для відновлення дихання, використовуючи чисту марлю або тампон;

Накладають джгути на верхню частину стегна (для дітей не сильно затягуючи) щоб зменшити приплив крові до серця і стабілізувати кровообіг;

Проводять оксигенотерапію (вдихання повітря підвищеної концентрації);

Проводять інгаляції кисню через спирт для припинення піноутворення; для дітей старшого віку застосовують 96% спирт, для малюків – 40-70% його розчин. Інгаляцію роблять протягом 20-40 хвилин з 15-хвилинними інтервалами;

Призначають – нітрогліцерин (пів таблетки), внутрішньовенно розчин лазикс (сечогінний) 0,1–0,2 мл/кг для зниження внутрішньосудинного тиску;

Обов’язково терміново транспортують у лікувальний заклад.