- •Поняття та система кримінального права. Наука «Кримінальне право»
- •4. Система кримінального права.
- •6. Наука «Кримінальне право».
- •Кримінальна відповідальність та її підстави
- •2.Підстави кримінальної відповідальності. Єдиною підставою кримінальної відповідальності є наявність у діях особи складу злочину.
- •Склад злочину
- •Об’єкт злочину
- •Поняття об’єкту злочину та його структура.
- •3. Види об’єктів злочину.
- •Об’єктивна сторона злочину
- •1. Поняття та значення об’єктивної сторони злочину.
- •2. Суспільно-небезпечне діяння: дія або бездіяльність.
- •3. Суспільно небезпечні наслідки: поняття, види та значення.
- •4. Причинний зв’язок між діяннями і суспільно-небезпечними наслідками.
- •5. Місце, час, обстановка, спосіб та засоби вчинення злочину.
- •Суб’єкт злочину
- •Суб’єктивна сторона злочину
- •Вина, її форми та види
- •Стадії злочину
- •Співучасть у злочині
- •Множинність злочинів
- •IV. Сукупність злочинів
- •V. Рецидив злочину
- •Обставини, що виключають злочинність діяння
- •Ііі. Затримання особи, яка вчинила злочин
- •IV. Крайня необхідність
- •V. Фізичний або психічний примус
- •VI. Виконання наказу або розпорядження
- •VII. Діяння пов’язане з ризиком
- •VIII. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації
- •Звільнення від кримінальної відповідальності.
- •Поняття та мета покарання
- •Система та види покарань
- •Призначення покарання
- •Звільнення від покарання та його відбування
- •8. Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3 років.
- •9. Звільнення від покарання за хворобою
- •Особливості кримінальної відповідальності і покарання неповнолітніх
- •Судимість
- •Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування
- •1.Поняття примусового заходу медичного характеру.
- •Примусове лікування.
Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування
Поняття примусового заходу медичного характеру.
Примусове лікування.
1.Поняття примусового заходу медичного характеру.
Примусовими заходами медичного характеру є – надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно0небезпечне діяння, що підлягає під ознаки суспільно-небезпечного діяння, передбаченого особливою частиною Кримінального кодексу України (далі - ККУ) в спеціальний лікувальний заклад.
Підставою застосування примусових заходів медичного характеру є:
вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого Особливою частиною ККУ;
наявність в особи психічного захворювання;
визнання судом особи такою, що становить небезпеку для себе або інших осіб.
На підставі ст..93 ККУ примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані до осіб, які вчинили злочин:
у стані неосудності;
у стані обмеженої осудності;
у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку або під час відбування покарання.
Ст..94 ККУ передбачає вичерпний перелік примусових заходів медичного характеру:
надання амбулаторно-психіатричної допомоги в примусовому порядку;
госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом;
госпіталізація до психіатричного закладу із посиленим наглядом;
госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом.
Вибір конкретного закладу визначається судом виходячи із:
а) характеру тяжкості захворювання;
б) тяжкості вчиненого злочину;
в) ступеня небезпечності психічного хворого для себе або інших осіб.
Надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку може бути застосоване судом стосовно особи, яка за станом свого психічного здоров’я не потребує госпіталізації до психіатричного закладу.
Госпіталізація до медичного закладу із звичайним наглядом може бути застосована судом щодо психічного хворого, який за своїм психічним станом і характером вчинив суспільно-небезпечне діяння потребує тримання в психіатричному закладі і лікування в примусовому порядку.
Госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який вчинив суспільно-небезпечне діяння непов’язане з посяганням на життя інших осіб і за своїм психічним станом не становить загрози для суспільства, але потребує тримання в психіатричному закладі та лікування в умовах посиленого нагляду.
Госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який вчинив суспільно-небезпечне діяння, пов’язане з посяганням на життя інших осіб а також щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчинив суспільно-небезпечне діяння, що становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання в психіатричному закладі та лікування в умовах суворого нагляду.
За змістом закону до осіб, визнаних обмежено осудними, може застосовуватись лише такий захід як надання амбулаторної психіатричної допомоги.
Примусові заходи медичного характеру застосовуються без вказівки на тривалість перебування в психіатричному закладі. Таке лікування повинно продовжуватись до видужання або зміни ступеня тяжкості захворювання, коли особа перестає бути небезпечною для себе та інших осіб.
Ст..95 ККУ передбачає умови за яких примусові заходи медичного характеру можуть бути продовжені , змінені або взагалі припинені. Ці питання вирішуються тільки судом за заявою представника психіатричного закладу (лікаря-психіатра), який надає особі психіатричну допомогу.